Залізна корона (фільм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Залізна корона M:
La corona di ferro
La corona di ferro poster.jpg
Італійський постер до фільму
Жанр пригоди, фентезі
Режисер Алессандро Блазетті
Сценаристи
У головних
ролях
Еліза Чегані
Луїза Феріда
Ріна Мореллі
Джино Черві
Оператори
  • Вацлав Віх
  • Маріо Кравері
Композитор Алессандро Чиконьїні
Художник Вірджиліо Марчіні
Художник з костюмів Джино Сенсані
Кінокомпанія
  • ENIC
  • Lux Film
Тривалість 97 хв.
Мова італійська
Країна Flag of Italy (1861–1946).svg Королівство Італія
Рік 1941
Дата виходу 7 вересня 1941 (Венеція)
IMDb ID 0033489
Рейтинг IMDb: 6.9/10 stars
Залізна корона у Вікісховищі?

«Залізна корона» (італ. La corona di ferro) — італійський пригодницько-фентезійний фільм 1941 року, поставлений режисером Алессандро Блазетті. Прем'єра стрічки відбулася 7 вересня 1941 року на 9-му Венеційському міжнародному кінофестивалі, де вона здобула «Кубок Муссоліні» за найкращий італійський фільм.

Сюжет[ред. | ред. код]

Дія фільму відбувається у невизначений час через декілька століть після Різдва Христового. Після довгих та кровопролитних битв Ліциніо, цар Кіндаора, підкорив сусідній народ, проте не став пригноблювати і принижувати його, а дарував йому мир на справедливих і щедрих умовах. Його жорстокосердий брат Седемондо, що мріє правити Кіндаором, не розділяє його великодушності і вбиває Ліциніо, щоб захопити владу самому. Зайнявши трон, він з тривогою вислуховує неясне пророцтво про свого племінника Армініо, сина убитого царя. Щоб позбавитися від хлопчика, потрібно кинути його вночі в долині, де бродять леви і звідки ще ніхто не повертався живим. Насправді Армініо не просто виживає: хижаки беруть його до себе, виходжують і ростять.

Минають роки. Землетрус відкриває в горах ущелину, через яке Армініо виходить з долини. Одного разу він зустрічає Тундру — доньку царя, колись переможеного його батьком. Він нічого не знає про неї; вона поняття не має про того, хто перед нею. Але як тільки Армініо дізнається, що дівчина живе лише бажанням помститися за батька і свій народ, він зголошується їй допомогти. Цар Седемондо організував великий турнір, і Армініо бере в ньому участь. Переможець отримає в нагороду руку Ельзи, доньки Седемондо. Цар думає, що Армініо мертвий, але старе пророцтво як і раніше його турбує. Армініо здобуває перемогу в турнірі, але бере в дружини Тундру, а не Ельзу. Він змінює на троні Седемондо і, об'єднавши своїм шлюбом два народи, починає епоху справедливого і мирного правління. Символ цього правління — залізна корона, відлита з цвяхів з хреста Ісуса, яку Армініо носитиме разом з Тундрою.

У ролях[ред. | ред. код]

Еліза Чегані та Освальдо Валенті у сценах з фільму
Еліза Чегані Ельза / мати Ельзи
Луїза Феріда Тундра / мати Тундри
Ріна Мореллі стара прядильниця
Джино Черві цар Седемондо
Массімо Джіротті Ліциніо / його син Армініо
Освальдо Валенті Еріберто
Паоло Стоппа Тріфіллі
Умберто Сільвестрі Фаркас
Уго Сассо Накарете
Прімо Карнера Классо, слуга Тундри

Знімальна група[ред. | ред. код]

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Список нагород та номінацій[1]
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Венеційський міжнародний кінофестиваль 1941 Кубок Муссоліні за найкращий італійський фільм Залізна корона Нагорода

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Клод Бейли. 1940 Железная корона // Кино: фильмы, ставшие событиями = Les films-clés du sinéma. — СПб. : Академический проект, 1998. — С. 166—167. — 3000 прим. — ISBN 5-7331-0127-Х.
  • Лурселль, Жак. Авторская энциклопедия фильмов. — СПб. : Rosebud Publishing, 2009. — Т. 1. — С. 794—796. — 3000 прим. — ISBN 978-5-904175-02-3.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]