Замок Карксі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:04, 16 лютого 2019, створена ElrONE (обговорення | внесок) (...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Замок Карксі (Каркус)
Karksi-Nuia castle - panoramio.jpg

58°06′18″ пн. ш. 25°33′54″ сх. д. / 58.10527584081577857° пн. ш. 25.56516608958778036° сх. д. / 58.10527584081577857; 25.56516608958778036Координати: 58°06′18″ пн. ш. 25°33′54″ сх. д. / 58.10527584081577857° пн. ш. 25.56516608958778036° сх. д. / 58.10527584081577857; 25.56516608958778036
Тип замок
Статус спадщини Архітектурна пам'ятка[d][1]
Країна

Естонія Естонія

Розташування Біля маленького містечка Карксі-Нуйа, регіон Вільяндмаа
Матеріал Камінь
Засновано XIII століття
Перша згадка 1248 рік
Стан Руїни
Замок Карксі. Карта розташування: Естонія
Замок Карксі
Замок Карксі (Естонія)

Замок Карксі у Вікісховищі?

Замок Карксі (ест. Karksi ordulinnus; латис. Karkuses pils; інша назва фортеці — замок Каркус) — замок Лівонського ордена, який знаходиться на території сучасної Естонії.

Передбачається, що раніше на добре захищеній крутими схилами замкової горі знаходилося маленьке місто стародавніх естів Лоссімяги. Водна перешкода і крутий схил служили для замку гарною перепоною від ворогів.

Лівонський замок був побудований в XIII столітті й став одним з найбільш важливих місць в історії балтійських країн. До наших днів збереглися лише руїни біля маленького містечка Карксі-Нуйа, в регіоні Вільяндімаа.

Місце розташування[ред. | ред. код]

Замок Карксі розташований неподалік від Карксі-Нуйа, маленького містечка в південній частині Вільяндиського повіту на півдні Естонії. Розташований на двох високих пагорбах над озером. Озеро знаходиться на північний захід від замку. Північно-східна частина замку розташована вздовж дороги від колишнього родинного цвинтаря сім'ї Лівенс.

Архітектура[ред. | ред. код]

Укріплення на північній вершині виконували роль форбурга (передове укріплення, випнута вперед частина замку, фортеці. Іноді відділяється від основної будівлі рівчаком, каналом або розвідним мостом). Від них до теперішнього часу мало що збереглося. Замок Карксі з усіх боків оточений кам'яною стіною.

Вежі[ред. | ред. код]

Основну увагу будівельники приділили північно-східній стороні замку, де звели три вежі. Найкраще збереглася найбільш укріплена башта — центральна, яка розташовується біля брами. Східна вежа — розташовувалася далі, де стіни згортають на південний захід. На стіні над воротами також були обладнані місця для оборони, поруч з якими знаходилася — Північна вежа, для прикриття з флангу.

Рів[ред. | ред. код]

Фортеця складалася з укріпленого замку і форбурга. Між ними знаходився рів, через який було перекинуто підіймальний міст. Рів був викопаний з північно-східної сторони, а потім переходить на південь та на північ в природні обриви, так що підйом до стін замку був утруднений з будь-якого боку.

Історія[ред. | ред. код]

Лівонський хрестовий похід і Російсько-лівонська війна[ред. | ред. код]

Вперше в писаннях про замок Карксі згадується земля — Сакала (ест. Sakalas), на якій Лівонський орден побудував замок Карксі, під час Лівонського хрестового походу в 1248 році. Є згадка в літописах, що під час невдалого походу Витеня на Лівонський орден у 1298 році, литовці спустошували землі навколо фортеці Карксі, а потім обманом захопили фортецю та знищили.

Після відновлення замку лицарями він був спалений знов у 1329 році. Спочатку замок був із дерева, але після його спалення у 1298 році, магістр ордена Госвін фон Геріке в 1357 році наказав спорудити на місці зруйнованої фортеці кам'яний замок і оточити його стіною.

У 1366 році під час чергового походу литовців проти лівонців замок був знищений.

Північна війна[ред. | ред. код]

Каркус відійшов до шведів у вересні 1564 року за договором, укладеним у вересні 1564 року з росіянами. Потім поляки кілька разів безуспішно намагалися відвоювати замок. 25 лютого 1573 року російські війська змогли завоювати Карксі без особливих проблем. Росіяни поступилися Карксі їх тодішнього союзника герцогу Магнусу. Фортеця залишалася в його володіннях до 1578 року.

Словесні та письмові настанови для Магнуса від Государя:

«Королю Магнусе! Іди з дружиною в уділ, призначений для вас. Я хотів нині ж вручити тобі владу і над іншими містами Лівонськими, разом з багатим грошовим приданим, але згадав зраду Таубе й Круза, обсипаних нашими милостями… Ти син Вінценосця, тому й мушу мати до тебе більше довіреності, ніж до слуг підлих; але — ти людина! Якщо зрадиш мені, та золотом скарбниці моєї наймеш воїнів, щоб діяти заодно з нашими ворогами, то ми змушені будемо власною кров'ю знову діставати Лівонію. Заслужи милість постійну, іспитану вірністю!»[2]

Довгий час замок Карксі був у володіннях Польщі. У 1600 році замок був захоплений шведами, і був на їх території до 1602 року, коли поляки відвоювали його назад. Але в 1621 році Карксі все-таки переходить у володіння шведів.

Остаточно замок був закріплений за шведами 16 вересня 1629 році за Шведсько-Польського мирного договору в Альтмарці. Шведи відновлювати сам замок не стали, бо за час численних воєн він був повністю зруйнований.

В 1703 році, під час Північної війни, замок був захоплений російськими військами. Трохи пізніше в 1708 році за наказом Петра I замок був остаточно зруйнований і з тих часів стоїть у руїнах.

Після Лівонської та Північної війн[ред. | ред. код]

Після Лівонської війни і особливо після Північної війни біля замку Карксі почали будувати маєток, з такою ж назвою — Карксі. Маєток став центром фортеці. В 1747 році імператриця Росії Єлизавета подарувала садибу Карксі Георгу фон Лівенілю. У 1795 році маєток перейшов у власність Йоганна фон Відімаєрі. З 1800 року, до передачі в 1919 році, садиба належала родині Дантен. Останнім власником садиби був Райнхард фон Дунтен-Далвигк, повне ім'я — Райнхард Граф Дантен Барон Далвігк-Шоєнбург-Ліштенфелс.

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]