Відмінності між версіями «Запоріжжя»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показані 11 проміжних версій 6 користувачів)
Рядок 43: Рядок 43:
 
Разом із навколишніми поселеннями утворює [[Запорізька агломерація|Запорізьку агломерацію]]. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів {{s|[[Південна Україна|півдня України]]}} з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю, [[Запорізький річковий порт|річковим портом]] і важливим транзитним залізничним вузлом.
 
Разом із навколишніми поселеннями утворює [[Запорізька агломерація|Запорізьку агломерацію]]. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів {{s|[[Південна Україна|півдня України]]}} з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю, [[Запорізький річковий порт|річковим портом]] і важливим транзитним залізничним вузлом.
   
Відповідно до [[Зведена схема районного планування України|Зведеної схеми районного планування України]], Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і виконує функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з яких має свою зону міжселищного обслуговування. Отож, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значна кількість сіл і мешкає понад 2 млн осіб. Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), вирізняється високим рівнем виробничо-господарського опанування території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища.
+
Відповідно до Зведеної схеми районного планування України, Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і виконує функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з яких має свою зону міжселищного обслуговування. Отож, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значна кількість сіл і мешкає понад 2 млн осіб. Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), вирізняється високим рівнем виробничо-господарського опанування території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища.
   
 
Приміська зона охоплює [[Запорізький район|Запорізький]], [[Вільнянський район|Вільнянський]], [[Оріхівський район|Оріхівський]], [[Василівський район|Василівський]] і [[Кам'янсько-Дніпровський район|Кам'янсько-Дніпровський]] адміністративні райони [[Запорізька область|Запорізької області]], загальна площа яких становить 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і приблизно 300 сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення становить приблизно 315 тис. осіб.
 
Приміська зона охоплює [[Запорізький район|Запорізький]], [[Вільнянський район|Вільнянський]], [[Оріхівський район|Оріхівський]], [[Василівський район|Василівський]] і [[Кам'янсько-Дніпровський район|Кам'янсько-Дніпровський]] адміністративні райони [[Запорізька область|Запорізької області]], загальна площа яких становить 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і приблизно 300 сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення становить приблизно 315 тис. осіб.
Рядок 52: Рядок 52:
   
 
== Назва ==
 
== Назва ==
До [[1921]] року місто називалося Олександрівськ за назвою [[Олександрівська фортеця|Олександрівської фортеці]], закладеної в [[1770]] році. Однозначної думки, на честь кого було названо фортецю немає. Називаються імена генерал-фельдмаршала [[Голіцин Олександр Михайлович (генерал-фельдмаршал)|Олександра Голіцина]], князя [[Вяземський Олександр Олексійович|Олександра Вяземського]]<ref>[http://www.zounb.zp.ua/resourse/virtvist/ZO/alexandrivsk_history/index.html З історії Олександрівська]</ref><ref name="zp-pravda.info-2008-09-25">{{cite web 2
+
До [[1921]] року місто називалося Олександрівськ за назвою [[Олександрівська фортеця|Олександрівської фортеці]], закладеної у [[1770]] році. Однозначної думки, на честь кого було названо фортецю немає. Називаються імена генерал-фельдмаршала [[Голіцин Олександр Миколайович|Олександра Голіцина]], князя [[Вяземський Олександр Олексійович|Олександра Вяземського]]<ref>[http://www.zounb.zp.ua/resourse/virtvist/ZO/alexandrivsk_history/index.html З історії Олександрівська]</ref><ref name="zp-pravda.info-2008-09-25">{{cite web 2
 
| author = Віталій Бондар, Ірина Козлова
 
| author = Віталій Бондар, Ірина Козлова
 
| publication-date = 25.09.2010
 
| publication-date = 25.09.2010
Рядок 63: Рядок 63:
 
}}</ref>.
 
}}</ref>.
   
[[15 березня]] [[1921]] року місто було перейменовано в Запоріжжя&nbsp;— тобто «розташоване за [[Дніпрові пороги|порогами]]»<ref>[http://akzent.zp.ua/den-v-istorii-segodnya-aleksandrovsk-pereimenovali-v-zaporozhe/ Олександрівськ перейменовано в Запоріжжя]</ref>. Назва нагадує, що до спорудження в [[1932]] році греблі [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕСу]] в місці, де річка перетинає скелястий південний край [[Український кристалічний щит|Українського щита]], закінчувалися численні [[Дніпрові пороги]], що перешкоджають судноплавству<ref name="Pospelov">{{книга
+
[[15 березня]] [[1921]] року місто було перейменовано в Запоріжжя&nbsp;— тобто «розташоване за [[Дніпрові пороги|порогами]]»<ref>[http://akzent.zp.ua/den-v-istorii-segodnya-aleksandrovsk-pereimenovali-v-zaporozhe/ Олександрівськ перейменовано в Запоріжжя]</ref>. Назва нагадує, що до спорудження у [[1932]] році греблі [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕСу]] в місці, де річка перетинає скелястий південний край [[Український кристалічний щит|Українського щита]], закінчувалися численні [[Дніпрові пороги]], що перешкоджають судноплавству<ref name="Pospelov">{{книга
 
| автор = [[Поспєлов, Євген Михайлович|Поспєлов Е. М.]]
 
| автор = [[Поспєлов, Євген Михайлович|Поспєлов Е. М.]]
 
| Заголовок = Географічні назви світу: Топонімічний словник: Понад 5 000 одиниць
 
| Заголовок = Географічні назви світу: Топонімічний словник: Понад 5 000 одиниць
Рядок 81: Рядок 81:
 
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] на території сучасного міста були переправи через [[Дніпро]]&nbsp;— це Крарійський та Кічкаський перевози на півночі і поселення [[Протолче|Протолча]] на півдні острова [[Хортиця]].
 
За часів [[Київська Русь|Київської Русі]] на території сучасного міста були переправи через [[Дніпро]]&nbsp;— це Крарійський та Кічкаський перевози на півночі і поселення [[Протолче|Протолча]] на півдні острова [[Хортиця]].
   
[[1103]] року в районі острова [[Хортиця]] руські князі [[Святополк Київський]] і [[Володимир Великий|Володимир]] завдали нищівної поразки [[половці|половцям]].
+
[[1103]] року в районі острова [[Хортиця]] руські князі [[Святополк Окаянний|Святополк Київський]] і [[Володимир Святославич|Володимир]] завдали нищівної поразки [[половці|половцям]].
   
У XV—XVII століттях територія міста входила до [[Запорожжя]]&nbsp;— краю [[Вольності Війська Запорозького|вольностей запорозьких козаків]]. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була [[Хортицька Січ|Хортицька]].
+
У XV—XVII століттях територія міста входила до [[Запорожжя]]&nbsp;— краю [[Вольності Війська Запорозького|вольностей запорозьких козаків]]. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була [[Хортицький замок|Хортицька]].
   
[[1552]] року її заснував український шляхтич [[Дмитро Вишневецький]] (Байда) на острові [[Байда (острів)|Мала Хортиця]]. Однак у [[1557]] році її зруйнувало турецько-татарське військо.
+
[[1552]] року її заснував український шляхтич [[Дмитро Вишневецький]] (Байда) на острові [[Байда (острів)|Мала Хортиця]]. Однак у [[1557]] році її зруйнувало турецько-татарське військо.
   
 
[[1527]] року кримський хан [[Сахіб I Ґерай|Сагіб-Гірей]] скаржився литовському урядові на черкаських та канівських козаків, які поблизу татарських кочовищ ставили «уходи», тобто займалися промислами, а рибу, хутра й мед вивозили на продаж у волості.
 
[[1527]] року кримський хан [[Сахіб I Ґерай|Сагіб-Гірей]] скаржився литовському урядові на черкаських та канівських козаків, які поблизу татарських кочовищ ставили «уходи», тобто займалися промислами, а рибу, хутра й мед вивозили на продаж у волості.
   
У другій половині 70-х років [[XVI]] ст. польський король [[Стефан Баторій]] проводив жорстку політику на підпорядкування Запорожжя польському урядові. Багаті угіддя приваблювали польських магнатів, які вдиралися в запорозькі володіння й спустошували «уходи», а запорожців брали в полон. З півдня їм постійно загрожували кочовики-татари. Тому, у зв'язку з посиленням наступу як польського панства, так і кримських татар, козаки згуртовувалися й створювали укріплені городи, або січі. Щоб підпорядкувати державі непокірних козаків і загарбати їхні землі, [[1578]] року Стефан Баторій зобов'язав усіх без винятку прикордонних старост «виганяти низовців з Дніпра». Але, оскільки козаки перебували під захистом таких природних укріплень, як [[Городище (острів)|Томаківка]] та навколишні річки й озера, здійснити наказ короля було неможливо.
+
У другій половині 70-х років [[XVI століття]] польський король [[Стефан Баторій]] проводив жорстку політику на підпорядкування Запорожжя польському урядові. Багаті угіддя приваблювали польських магнатів, які вдиралися в запорозькі володіння й спустошували «уходи», а запорожців брали в полон. З півдня їм постійно загрожували кочовики-татари. Тому, у зв'язку з посиленням наступу як польського панства, так і кримських татар, козаки згуртовувалися й створювали укріплені городи, або січі. Щоб підпорядкувати державі непокірних козаків і загарбати їхні землі, [[1578]] року Стефан Баторій зобов'язав усіх без винятку прикордонних старост «виганяти низовців з Дніпра». Але, оскільки козаки перебували під захистом таких природних укріплень, як [[Городище (острів)|Томаківка]] та навколишні річки й озера, здійснити наказ короля було неможливо.
   
 
На початку [[1580]]-х років на Томаківці вже була справжня [[Запорозька Січ]] як військова організація, у якій відбувалися січові збори, або кіш. На початок 1580-х припадають згадки в джерелах про січову старшину та регалії найвищої влади, зокрема булаву гетьманську. Томаківська Січ приймала не тільки селян, а й була центром, куди втікали бранці з ординського полону. Шляхтич Зборовський, який у 1580-х роках був на Томаківській Січі, свідчив про високу майстерність січовиків не лише у військовій справі, а й у виконанні пісень та грі на кобзі. На Січі не було ані феодальної власності на землю, ані кріпацтва. На роботу на Січі наймали, а панувало серед січового товариства побратимство, вірність матері-Січі та [[Великий Луг|Великому Лугу]]. А поза Січчю водночас зростали зимівники, де жили власники рибних промислів, скотарі, мельники, шевці, рибалки, котрі в разі нападу кочовиків чи польської шляхти за наказом кошового отамана збиралися на Січ зі зброєю в руках і йшли в походи на Польщу, Крим чи Стамбул визволяти з неволі своїх земляків.
 
На початку [[1580]]-х років на Томаківці вже була справжня [[Запорозька Січ]] як військова організація, у якій відбувалися січові збори, або кіш. На початок 1580-х припадають згадки в джерелах про січову старшину та регалії найвищої влади, зокрема булаву гетьманську. Томаківська Січ приймала не тільки селян, а й була центром, куди втікали бранці з ординського полону. Шляхтич Зборовський, який у 1580-х роках був на Томаківській Січі, свідчив про високу майстерність січовиків не лише у військовій справі, а й у виконанні пісень та грі на кобзі. На Січі не було ані феодальної власності на землю, ані кріпацтва. На роботу на Січі наймали, а панувало серед січового товариства побратимство, вірність матері-Січі та [[Великий Луг|Великому Лугу]]. А поза Січчю водночас зростали зимівники, де жили власники рибних промислів, скотарі, мельники, шевці, рибалки, котрі в разі нападу кочовиків чи польської шляхти за наказом кошового отамана збиралися на Січ зі зброєю в руках і йшли в походи на Польщу, Крим чи Стамбул визволяти з неволі своїх земляків.
Рядок 95: Рядок 95:
 
Впродовж [[1734]]—[[1775]] років територія Запоріжжя входила до [[Самарська паланка|Самарської паланки]] і правобережжя&nbsp;— до [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]].
 
Впродовж [[1734]]—[[1775]] років територія Запоріжжя входила до [[Самарська паланка|Самарської паланки]] і правобережжя&nbsp;— до [[Кодацька паланка|Кодацької паланки]].
   
У [[1770]] році на місці сучасного Запоріжжя було закладено [[Олександрівська фортеця|Олександрівську фортецю]] Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося в [[1775]] році. Того ж року з ініціативи [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіна]] було знищено останню [[Запорозька Січ|Запорозьку Січ]]&nbsp;— [[Нова Січ (центр козацтва)|Підпільнянську]].
+
У [[1770]] році на місці сучасного Запоріжжя було закладено [[Олександрівська фортеця|Олександрівську фортецю]] Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося в [[1775]] році. Того ж року з ініціативи [[Потьомкін Григорій Олександрович|Потьомкіна]] було знищено останню [[Запорозька Січ|Запорозьку Січ]]&nbsp;— [[Нова Січ|Підпільненську]].
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
Image:Запоріжжя-Александровскъ (Московка), 1861.jpg|Олександрівськ та околиці у [[1861]] році
 
Image:Запоріжжя-Александровскъ (Московка), 1861.jpg|Олександрівськ та околиці у [[1861]] році
Рядок 101: Рядок 101:
 
Image:Alexandrovsk city map.jpg|Карта Олександрівська на початку XX століття<ref>[http://www.gis-center.com/old_map/php_map6/old_map_init.html Карта Олександрівська на початку ХХ століття]</ref>
 
Image:Alexandrovsk city map.jpg|Карта Олександрівська на початку XX століття<ref>[http://www.gis-center.com/old_map/php_map6/old_map_init.html Карта Олександрівська на початку ХХ століття]</ref>
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
 
=== Заснування міста ===
 
=== Заснування міста ===
 
Формування сучасного міста пов'язане з Олександрівською фортецею, поблизу якої формувався так званий «фурштат», де селилися будівельники-селяни, каторжники, персонал обслуги фортеці, відставні солдати. Після остаточного захоплення Криму росіянами [[1783]] року, [[Дніпровська лінія]] втратила військове значення й була скасована, унаслідок чого в [[1800]] році [[Олександрівська фортеця]] втратила статус військового об'єкта.
 
Формування сучасного міста пов'язане з Олександрівською фортецею, поблизу якої формувався так званий «фурштат», де селилися будівельники-селяни, каторжники, персонал обслуги фортеці, відставні солдати. Після остаточного захоплення Криму росіянами [[1783]] року, [[Дніпровська лінія]] втратила військове значення й була скасована, унаслідок чого в [[1800]] році [[Олександрівська фортеця]] втратила статус військового об'єкта.
Рядок 118: Рядок 119:
 
Image:Електростанція Александрівська.JPG|Будівля першої теплоелектростанції Олександрівська, вул. Поштова
 
Image:Електростанція Александрівська.JPG|Будівля першої теплоелектростанції Олександрівська, вул. Поштова
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
 
=== Українська революція ===
 
=== Українська революція ===
 
[[Файл:Кічкаський міст.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кічкаський міст]], підірваний махновцями під час відступу в січні 1920 року]]
 
[[Файл:Кічкаський міст.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Кічкаський міст]], підірваний махновцями під час відступу в січні 1920 року]]
Рядок 150: Рядок 152:
 
| lang = ru}}</ref>. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро<ref>{{статья|автор=В. М. Мороко.|заглавие=Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року|ссылка=http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/29/moroko.pdf|издание=Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету|год=2010|выпуск=XXIX|страницы=197—202}}</ref>. Що цікаво, радянська влада спершу спробувала скинути трагедію на німців, зробивши невдалий відеомонтаж і розповідаючи в лжедокументальних фільмах про це<ref>{{Citation|last=|title=Взрыв Днепрогэса 18 августа 1941 Уровень секретности 18|date=2011-08-12|url=https://www.youtube.com/watch?v=9cjItPTmgf4|accessdate=2017-06-13}}</ref><ref>[https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/08/blog-post_18.html Підрив Дніпрогесу: спецоперація та її наслідки]</ref>. Схожу спробу підриву ДніпроГЕСу німецькі війська намагалися здійснити при відступі, однак її зірвали радянські розвідники.
 
| lang = ru}}</ref>. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро<ref>{{статья|автор=В. М. Мороко.|заглавие=Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року|ссылка=http://istznu.org/dc/file.php?host_id=1&path=/page/issues/29/moroko.pdf|издание=Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету|год=2010|выпуск=XXIX|страницы=197—202}}</ref>. Що цікаво, радянська влада спершу спробувала скинути трагедію на німців, зробивши невдалий відеомонтаж і розповідаючи в лжедокументальних фільмах про це<ref>{{Citation|last=|title=Взрыв Днепрогэса 18 августа 1941 Уровень секретности 18|date=2011-08-12|url=https://www.youtube.com/watch?v=9cjItPTmgf4|accessdate=2017-06-13}}</ref><ref>[https://na-skryzhalyah.blogspot.com/2016/08/blog-post_18.html Підрив Дніпрогесу: спецоперація та її наслідки]</ref>. Схожу спробу підриву ДніпроГЕСу німецькі війська намагалися здійснити при відступі, однак її зірвали радянські розвідники.
   
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Запоріжжя було єдиним з найбільш відвідуваних [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]], який неодноразово навідувався до штаб-квартири [[Еріх фон Манштейн|фон Манштейна]] (нині 2-й корпус ЗНТУ по вул. Гоголя, 64), українських міст<ref>В.&nbsp;В.&nbsp;Перепадя Гітлер у Запоріжжі: спроба реконструкції Наукові праці історичного факультету ЗНТУ, 2013, вип. 35 (ст. 145-149)</ref>.
+
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Запоріжжя було єдиним з найбільш відвідуваних [[Адольф Гітлер|Адольфом Гітлером]], який неодноразово навідувався до штаб-квартири [[Еріх фон Манштейн|фон Манштейна]] (нині 2-й корпус ЗНТУ по вул. Гоголя, 64), українських міст<ref>В.&nbsp;В.&nbsp;Перепадя Гітлер у Запоріжжі: спроба реконструкції Наукові праці історичного факультету ЗНТУ, 2013, вип. 35 (ст. 145—149)</ref>.
   
 
Повоєнні роки відзначені подальшим ростом міста. У 1950-ті&nbsp;— 1960-ті роки було закладено житлові масиви «Вознесенка», [[Космічний мікрорайон|Космічний]] та [[Шевченківський мікрорайон (Запоріжжя)|Шевченківський]], а в 1970-ті&nbsp;— [[Хортицький район|Хортицький]], [[Бородінський мікрорайон (Запоріжжя)|Бородінський]], [[Осипенківський мікрорайон (Запоріжжя)|Осипенківський]] та [[Південний (житловий масив, Запоріжжя)|Південний]]. Було введено в експлуатацію [[Запоріжтрансформатор|Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ)]], заводи високовольтної апаратури, «[[Запорізький кабельний завод|Запоріжкабель]]» та «Перетворювач» тощо.
 
Повоєнні роки відзначені подальшим ростом міста. У 1950-ті&nbsp;— 1960-ті роки було закладено житлові масиви «Вознесенка», [[Космічний мікрорайон|Космічний]] та [[Шевченківський мікрорайон (Запоріжжя)|Шевченківський]], а в 1970-ті&nbsp;— [[Хортицький район|Хортицький]], [[Бородінський мікрорайон (Запоріжжя)|Бородінський]], [[Осипенківський мікрорайон (Запоріжжя)|Осипенківський]] та [[Південний (житловий масив, Запоріжжя)|Південний]]. Було введено в експлуатацію [[Запоріжтрансформатор|Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ)]], заводи високовольтної апаратури, «[[Запорізький кабельний завод|Запоріжкабель]]» та «Перетворювач» тощо.
Рядок 157: Рядок 159:
   
 
=== Новітній час (з 1990 року) ===
 
=== Новітній час (з 1990 року) ===
[[5 серпня]] [[1990]] року відбувся мітинг [[Народний рух України|Народного руху України]], який зібрав близько 1 млн учасників{{Джерело}}.
+
[[5 серпня]] [[1990]] року відбувся мітинг [[Народний рух України|Народного руху України]], який зібрав близько 1&nbsp;млн учасників{{Джерело}}.
   
 
[[2004]] року у Запоріжжі розпочалось будівництво [[Новий міст через Дніпро та Старий Дніпро (Запоріжжя)|нових мостів через Дніпро та Старий Дніпро]], висота найвищого складає 166 метрів.
 
[[2004]] року у Запоріжжі розпочалось будівництво [[Новий міст через Дніпро та Старий Дніпро (Запоріжжя)|нових мостів через Дніпро та Старий Дніпро]], висота найвищого складає 166 метрів.
Рядок 167: Рядок 169:
 
||video1=[http://www.youtube.com/watch?v=F0MEAOh0yRI Протестний майдан в Запоріжжі 1 грудня 2013 року]
 
||video1=[http://www.youtube.com/watch?v=F0MEAOh0yRI Протестний майдан в Запоріжжі 1 грудня 2013 року]
 
}}
 
}}
13 квітня 2014 року відбулася кульмінація серії [[Проросійські виступи в Україні 2014|проросійських виступів]] у місті. Мітинг антимайданівців на [[Алея Слави (Запоріжжя)|Алеї Слави]] переріс у сутичку з прихильниками Майдану&nbsp;— частину з прибічників антимайдану оточили, закидали яйцями, борошном та пакетами з молоком, а згодом доправили коридором ганьби до [[Управління по боротьбі з організованою злочинністю|УБОЗ]]у. Події отримали назву «Яєчна неділя»<ref>{{публікація|стаття
+
13 квітня 2014 року відбулася кульмінація серії [[Проросійські виступи в Україні 2014|проросійських виступів]] у місті. Мітинг антимайданівців на [[Алея Слави (Запоріжжя)|Алеї Слави]] переріс у сутичку з прихильниками Майдану&nbsp;— частину з прибічників антимайдану оточили, закидали яйцями, борошном та пакетами з молоком, а згодом доправили коридором ганьби до [[Управління по боротьбі з організованою злочинністю|УБОЗу]]. Події отримали назву «Яєчна неділя»<ref>{{публікація|стаття
 
|назва=Запорожье. Воскресенье. Стыд и яйца...
 
|назва=Запорожье. Воскресенье. Стыд и яйца...
 
|посилання=http://panoptikon.org/articles/54701-zaporozhe-voskresene-styd-i-jajjca.html
 
|посилання=http://panoptikon.org/articles/54701-zaporozhe-voskresene-styd-i-jajjca.html
Рядок 214: Рядок 216:
 
Image:Bajda.jpg|[[Байда (острів)|Острів Байда]]
 
Image:Bajda.jpg|[[Байда (острів)|Острів Байда]]
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
 
=== Клімат ===
 
=== Клімат ===
Клімат&nbsp;— атлантично-континентальний, з вираженими в літній період посушливими суховійними явищами, які в окремі роки виявляються особливо інтенсивно. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14&nbsp;см, найбільша&nbsp;— 35&nbsp;см.
+
Місто Запоріжжя лежить у зоні континентального клімату, котрий характеризується теплим літом з малою кількістю опадів. Для літнього періоду характерні посушливі суховійні явища, які в окремі роки є особливо інтенсивними. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Найтепліший місяць&nbsp;— [[липень]] із середньою температурою 23.8&nbsp;°C. Найхолодніший місяць&nbsp;— [[січень]], із середньою температурою -2.7&nbsp;°С. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14&nbsp;см, найбільша&nbsp;— 35&nbsp;см.
  +
{{Weather box
{{Клімат міста
 
|Місто_род=Запоріжжя
+
|location = Запоріжжя (1987-2016)
  +
|metric first = Y
|Джерело=[http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Zaporizhzhia/ meteoprog.ua], [http://meteo.gov.ua/ua/33345/climate/climate_stations/143/22/ meteo.gov.ua]
 
  +
|single line = Y
| Січ_сер=-4.2 | Січ_сер_опади=49
 
  +
|precipitation colour = green
| Лют_сер=-2.9 | Лют_сер_опади=39
 
  +
|Jan record high C = 11.4
| Бер_сер=1.7 | Бер_сер_опади=36
 
  +
|Feb record high C = 17
| Кві_сер=9.9 | Кві_сер_опади=38
 
  +
|Mar record high C = 26
| Тра_сер=16.4 | Тра_сер_опади=46
 
  +
|Apr record high C = 26
| Чер_сер=20.2 | Чер_сер_опади=60
 
  +
|May record high C = 30.6
| Лип_сер=22.0 | Лип_сер_опади=48
 
  +
|Jun record high C = 36
| Сер_сер=21.2 | Сер_сер_опади=40
 
  +
|Jul record high C = 38
| Вер_сер=16.2 | Вер_сер_опади=32
 
  +
|Aug record high C = 40
| Жов_сер=9.5 | Жов_сер_опади=27
 
  +
|Sep record high C = 35
| Лис_сер=3.8 | Лис_сер_опади=43
 
  +
|Oct record high C = 30
| Гру_сер=-1.8 | Гру_сер_опади=52
 
  +
|Nov record high C = 20
| Рік_сер=9.4 | Рік_сер_опади=510
 
  +
|Dec record high C = 15
  +
|year record high C = 40.0
   
  +
|Jan high C = 2.6
| Січ_сер_мін=-6 | Січ_сер_макс=-2
 
  +
|Feb high C = 4.8
| Лют_сер_мін=-5 | Лют_сер_макс=-1
 
  +
|Mar high C = 10.4
| Бер_сер_мін=-1 | Бер_сер_макс=5
 
  +
|Apr high C = 16.8
| Кві_сер_мін=5 | Кві_сер_макс=14
 
  +
|May high C = 22.2
| Тра_сер_мін=11 | Тра_сер_макс=21
 
  +
|Jun high C = 27.5
| Чер_сер_мін=15 | Чер_сер_макс=25
 
  +
|Jul high C = 31.2
| Лип_сер_мін=16 | Лип_сер_макс=26
 
  +
|Aug high C = 31.0
| Сер_сер_мін=15 | Сер_сер_макс=25
 
  +
|Sep high C = 27.1
| Вер_сер_мін=11 | Вер_сер_макс=20
 
  +
|Oct high C = 20.1
| Жов_сер_мін=6 | Жов_сер_макс=12
 
  +
|Nov high C = 12.2
| Лис_сер_мін=1 | Лис_сер_макс=6
 
  +
|Dec high C = 3.7
| Гру_сер_мін=-3 | Гру_сер_макс=0
 
  +
|year high C= 17.1
| Рік_сер_мін=5 | Рік_сер_макс=13
 
  +
|Jan mean C = −2.7
|}}
 
  +
|Feb mean C = −1.5
Середня річна температура +9,0&nbsp;°C, середня температура в липні +22,8&nbsp;°C, а в січні&nbsp;—4,9&nbsp;°C.
 
  +
|Mar mean C = 4.5
  +
|Apr mean C = 10.5
  +
|May mean C = 15.5
  +
|Jun mean C = 20.2
  +
|Jul mean C = 23.8
  +
|Aug mean C = 23.1
  +
|Sep mean C = 19.0
  +
|Oct mean C = 11.5
  +
|Nov mean C = 5.1
  +
|Dec mean C = -0.4
  +
|year mean C = 11.1
  +
|Jan low C = −6.1
  +
|Feb low C = −5.8
  +
|Mar low C = −0.1
  +
|Apr low C = 5.2
  +
|May low C = 9.1
  +
|Jun low C = 12.9
  +
|Jul low C = 16.6
  +
|Aug low C = 15.9
  +
|Sep low C = 11.5
  +
|Oct low C = 6.6
  +
|Nov low C = -1.4
  +
|Dec low C = −3.2
  +
|year low C= 5.1
  +
  +
| Jan record low C = -30.0
  +
| Feb record low C = -27.8
  +
| Mar record low C = -19.2
  +
| Apr record low C = -8.2
  +
| May record low C = -2.4
  +
| Jun record low C = 3.9
  +
| Jul record low C = 5.9
  +
| Aug record low C = 3.9
  +
| Sep record low C = -3.0
  +
| Oct record low C = -8.0
  +
| Nov record low C = -17.9
  +
| Dec record low C = -27.8
  +
|year record low C = -30.0
  +
  +
|Jan precipitation mm = 30.2
  +
|Feb precipitation mm = 33.2
  +
|Mar precipitation mm = 52.3
  +
|Apr precipitation mm = 62.2
  +
|May precipitation mm = 45.6
  +
|Jun precipitation mm = 14.2
  +
|Jul precipitation mm = 5.5
  +
|Aug precipitation mm = 2.1
  +
|Sep precipitation mm = 4.4
  +
|Oct precipitation mm = 21.8
  +
|Nov precipitation mm = 40.0
  +
|Dec precipitation mm = 29.7
  +
|year precipitation mm=341.2
  +
  +
|Jan precipitation days = 9.6
  +
|Feb precipitation days = 9.4
  +
|Mar precipitation days = 11.4
  +
|Apr precipitation days = 12.7
  +
|May precipitation days = 12.0
  +
|Jun precipitation days = 5.0
  +
|Jul precipitation days = 2.2
  +
|Aug precipitation days = 1.7
  +
|Sep precipitation days = 2.1
  +
|Oct precipitation days = 7.1
  +
|Nov precipitation days = 8.3
  +
|Dec precipitation days = 8.5
  +
|year precipitation days = 90.7
  +
|Jan snow days = 8.5
  +
|Feb snow days = 9.5
  +
|Mar snow days = 3.7
  +
|Apr snow days = 0.8
  +
|May snow days = 0.0
  +
|Jun snow days = 0.0
  +
|Jul snow days = 0.0
  +
|Aug snow days = 0.0
  +
|Sep snow days = 0.0
  +
|Oct snow days = 0.3
  +
|Nov snow days = 3.5
  +
|Dec snow days = 5.5
  +
|year snow days = 32.5
  +
|Jan sun = 114.0
  +
|Feb sun = 132.9
  +
|Mar sun = 169.6
  +
|Apr sun = 197.9
  +
|May sun = 268.6
  +
|Jun sun = 344.3
  +
|Jul sun = 364.0
  +
|Aug sun = 341.2
  +
|Sep sun = 293.1
  +
|Oct sun = 222.3
  +
|Nov sun = 166.4
  +
|Dec sun = 118.7
  +
|year sun = 2733.0
  +
|Jan humidity = 86
  +
|Feb humidity = 74
  +
|Mar humidity = 65
  +
|Apr humidity = 60
  +
|May humidity = 58
  +
|Jun humidity = 51
  +
|Jul humidity = 48
  +
|Aug humidity = 48
  +
|Sep humidity = 49
  +
|Oct humidity = 60
  +
|Nov humidity = 75
  +
|Dec humidity = 84
  +
|year humidity = 68.5
  +
|source 1 = worldweather.com<ref>{{cite web|url=http://www.meteoprog.ua/ua/climate/Zaporizhzhia/ meteoprog.ua|title=Meteoprog|publisher=}}</ref>
  +
|source 2 = METEO (extremes, mean, snow, sun, humidity, 1961—1990)<ref name= NOAA>{{cite web
  +
|url = http://meteo.gov.ua/ua/33345/climate/climate_stations/143/22/ meteo.gov.ua
  +
|title = Climate Normals 1961–1990
  +
|publisher = [[meteo.gov.ua]]
  +
|accessdate = December 27, 2016}}</ref>
  +
}}
  +
Середня річна температура +11,1&nbsp;°C, середня температура в липні +23,8&nbsp;°C, а в січні&nbsp;—2,7&nbsp;°C.
 
[[Файл:Зимове Запоріжжя.jpg|міні|праворуч|250пкс|Зимовий [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборний проспект]]]]
 
[[Файл:Зимове Запоріжжя.jpg|міні|праворуч|250пкс|Зимовий [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборний проспект]]]]
 
Середня глибина промерзання ґрунту&nbsp;— 0,8&nbsp;м, максимальна&nbsp;— близько 1&nbsp;м.
 
Середня глибина промерзання ґрунту&nbsp;— 0,8&nbsp;м, максимальна&nbsp;— близько 1&nbsp;м.
Рядок 253: Рядок 371:
 
За умовами забезпеченості вологою територія міста належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443&nbsp;мм, а випаровування з поверхні суходолу&nbsp;— 480&nbsp;мм, з водної поверхні&nbsp;— 850&nbsp;мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.
 
За умовами забезпеченості вологою територія міста належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443&nbsp;мм, а випаровування з поверхні суходолу&nbsp;— 480&nbsp;мм, з водної поверхні&nbsp;— 850&nbsp;мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.
   
Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60&nbsp;%, найменша&nbsp;— 40&nbsp;%&nbsp;— спостерігається в липні — серпні.
+
Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60&nbsp;%, найменша&nbsp;— 40&nbsp;%&nbsp;— спостерігається в липні&nbsp;— серпні.
   
 
Переважні напрямки вітру в теплий період&nbsp;— північний і північно-східний, у холодний період&nbsp;— північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15–20 років.
 
Переважні напрямки вітру в теплий період&nbsp;— північний і північно-східний, у холодний період&nbsp;— північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15–20 років.
Рядок 260: Рядок 378:
   
 
=== Забудова ===
 
=== Забудова ===
Забудова міста представлена компактною відкритою структурою й розташована на обох берегах річки [[Дніпро]]. Лівобережна частина&nbsp;— лінійна й дуже неоднорідна за функціональним зонуванням.
+
Забудова міста представлена компактною відкритою структурою й розташована на обох берегах річки [[Дніпро]]. Лівобережна частина&nbsp;— лінійна й дуже неоднорідна за функціональним зонуванням.
   
 
Селітебні території, що розчленовуються транспортними й комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо притикаються до промислових територій. Як наслідок, значна частина житлової забудови (до 70&nbsp;%) розташована в зонах впливу промислових підприємств.
 
Селітебні території, що розчленовуються транспортними й комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо притикаються до промислових територій. Як наслідок, значна частина житлової забудови (до 70&nbsp;%) розташована в зонах впливу промислових підприємств.
Рядок 277: Рядок 395:
 
Image:Запорожье. Здание с башней..JPG|Перехрестя на розі двох проспектів [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборного]] й [[Проспект Металургів (Запоріжжя)|Металургів]]
 
Image:Запорожье. Здание с башней..JPG|Перехрестя на розі двох проспектів [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборного]] й [[Проспект Металургів (Запоріжжя)|Металургів]]
 
</gallery>
 
</gallery>
У 2017 році до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державного реєстру нерухомих пам'яток України]] внесено 20 об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування, розташованих у Запоріжжі, зокрема клуб «Металіст» (БК «ЗАЗ»), а також житлові будинки, зведені у 1930—1950-х роках<ref>[http://www.zoda.gov.ua/news/35739 Державний реєстр нерухомих пам'яток України поповнили запорізькі об’єкти] // Запорізька обласна державна адміністрація</ref>.
+
У 2017 році до [[Державний реєстр нерухомих пам'яток України|Державного реєстру нерухомих пам'яток України]] внесено 20 об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування, розташованих у Запоріжжі, зокрема клуб «Металіст» (БК «ЗАЗ»), а також житлові будинки, зведені у 1930—1950-х роках<ref>[http://www.zoda.gov.ua/news/35739 Державний реєстр нерухомих пам'яток України поповнили запорізькі об'єкти] // Запорізька обласна державна адміністрація</ref>.
   
 
== Органи влади ==
 
== Органи влади ==
Рядок 290: Рядок 408:
   
 
=== Самоврядування ===
 
=== Самоврядування ===
  +
 
==== Міське ====
 
==== Міське ====
 
[[Файл:Zaporizhia City Administration.JPG|міні|праворуч|250пкс|<center><small>[[Запорізька міська рада]]</small>]]
 
[[Файл:Zaporizhia City Administration.JPG|міні|праворуч|250пкс|<center><small>[[Запорізька міська рада]]</small>]]
Рядок 490: Рядок 609:
 
* [[Гірнича промисловість|гірничодобувні]] підприємства
 
* [[Гірнича промисловість|гірничодобувні]] підприємства
 
* численні [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідні заклади]]<ref name="Чугуєнко" />.
 
* численні [[Науково-дослідний інститут|науково-дослідні заклади]]<ref name="Чугуєнко" />.
За 2014 рік суб'єктами переробної промисловості реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без [[ПДВ]] і [[акциз]]у) на суму 60,62&nbsp;млрд грн, у тому числі: металургійне виробництво — на 33,83&nbsp;млрд грн, машинобудівної галузі&nbsp;— на 13,13&nbsp;млрд грн, харчової галузі&nbsp;— на 3,72&nbsp;млрд грн.
+
За 2014 рік суб'єктами переробної промисловості реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без [[Податок на додану вартість|ПДВ]] і [[акциз]]у) на суму 60,62&nbsp;млрд грн, у тому числі: металургійне виробництво&nbsp;— на 33,83&nbsp;млрд грн, машинобудівної галузі&nbsp;— на 13,13&nbsp;млрд грн, харчової галузі&nbsp;— на 3,72&nbsp;млрд грн.
   
 
Підприємство «[[Мотор Січ]]»&nbsp;— один з найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків [[Ан-225 «Мрія»]], [[Ан-124 «Руслан»]], а також для гелікоптерів [[Мі-26]] та багатьох інших машин. [[Конструкторське бюро «Прогрес» (Запоріжжя)|ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О.&nbsp;Г.&nbsp;Івченка]]&nbsp;— один з найбільших у світі проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.
 
Підприємство «[[Мотор Січ]]»&nbsp;— один з найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків [[Ан-225 «Мрія»]], [[Ан-124 «Руслан»]], а також для гелікоптерів [[Мі-26]] та багатьох інших машин. [[Конструкторське бюро «Прогрес» (Запоріжжя)|ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О.&nbsp;Г.&nbsp;Івченка]]&nbsp;— один з найбільших у світі проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.
Рядок 496: Рядок 615:
 
[[Запорізький автомобілебудівний завод]] (ЗАЗ)&nbsp;— єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення [[Автомобіль|автомобілів]]. Раніше виробляв автомобілі «[[ЗАЗ Запорожець|Запорожець]]», «[[ЗАЗ-1102 Таврія|Таврія]]» й «[[ЗАЗ-1103 Славута|Славута]]», а зараз&nbsp;— [[ЗАЗ Sens|Sens]], [[Daewoo Lanos|Lanos]], [[ЗАЗ Forza|Forza]], [[Opel]], автобус [[ЗАЗ А07А І-Ван|I-VAN]].<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref>
 
[[Запорізький автомобілебудівний завод]] (ЗАЗ)&nbsp;— єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення [[Автомобіль|автомобілів]]. Раніше виробляв автомобілі «[[ЗАЗ Запорожець|Запорожець]]», «[[ЗАЗ-1102 Таврія|Таврія]]» й «[[ЗАЗ-1103 Славута|Славута]]», а зараз&nbsp;— [[ЗАЗ Sens|Sens]], [[Daewoo Lanos|Lanos]], [[ЗАЗ Forza|Forza]], [[Opel]], автобус [[ЗАЗ А07А І-Ван|I-VAN]].<ref name="Чугуєнко">''Чугуєнко М. В.'' Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей.&nbsp;— Харків: Веста: [[Ранок (видавництво)|Видавництво «Ранок»]], 2006.&nbsp;— 128 с. іл.</ref>
   
Обсяг реалізованої промислової продукції загалом по місту за 2016 рік становив 143 204,6 млн грн (73,0 % до обласного показника та на 9,8 % більше, ніж у 2015 році), у розрахунку на одного мешканця показник становив 137,7 тис. грн, що в 3 рази більше, ніж в середньому по Україні<ref name="soc-econom-2016"/>.
+
Обсяг реалізованої промислової продукції загалом по місту за 2016 рік становив 143 204,6&nbsp;млн грн (73,0&nbsp;% до обласного показника та на 9,8&nbsp;% більше, ніж у 2015 році), у розрахунку на одного мешканця показник становив 137,7 тис. грн, що в 3 рази більше, ніж в середньому по Україні<ref name="soc-econom-2016"/>.
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
Image:Дніпрогес (гребля і силова станція) (Панорама №1).jpg|[[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕС]]
 
Image:Дніпрогес (гребля і силова станція) (Панорама №1).jpg|[[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕС]]
Рядок 512: Рядок 631:
 
Екологічна ситуація в Запоріжжі й регіоні напружена, причина тому&nbsp;— насиченість промисловими підприємствами й недосконалість очищувальних технологій. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формує основне техногенне навантаження на довкілля міста.
 
Екологічна ситуація в Запоріжжі й регіоні напружена, причина тому&nbsp;— насиченість промисловими підприємствами й недосконалість очищувальних технологій. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формує основне техногенне навантаження на довкілля міста.
   
Обсяги викидів речовин-забруднювачів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами (без урахування вуглецю діоксиду) за 2015 рік склали 83,3 тис. т (96,0 % до обсягів викидів за 2014 рік)<ref name="soc-econom-2016"/>.
+
Обсяги викидів речовин-забруднювачів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами (без урахування вуглецю діоксиду) за 2015 рік склали 83,3 тис. т (96,0&nbsp;% до обсягів викидів за 2014 рік)<ref name="soc-econom-2016"/>.
   
 
=== Парки ===
 
=== Парки ===
Рядок 526: Рядок 645:
 
'''Вознесенівський парк''' розташувався в районі Набережної магістралі, неподалік каскаду фонтанів «Райдуга». Останнім часом, це один з наймальовничіших та найдоглянутіших парків Запоріжжя. Через озеро встановили місток до «Тещі і Свекрухи». У парку розбитий штучний ставок із фонтанами. Чудове місце для прогулянок із дітьми та для молодят.
 
'''Вознесенівський парк''' розташувався в районі Набережної магістралі, неподалік каскаду фонтанів «Райдуга». Останнім часом, це один з наймальовничіших та найдоглянутіших парків Запоріжжя. Через озеро встановили місток до «Тещі і Свекрухи». У парку розбитий штучний ставок із фонтанами. Чудове місце для прогулянок із дітьми та для молодят.
   
'''Парк ім. Климова''' (в минулому&nbsp;— ''парк ім. Т. Г. Шевченка''), поруч із Будинком культури імені Тараса Шевченка. Територія парку досить велика й доглянута. Радує наявність зелених галявин, а також дерев, які створюють тінь влітку, і тим самим рятують від спеки. З атракціонів є безплатні гойдалки, пісочниці, гірки та інше. На території парку розташований музей історії заводу «[[Мотор Січ]]», разом із виставленою біля його входу численною військовою технікою, що викликає велику цікавість усіх охочих.
+
'''Парк ім. Климова''' (в минулому&nbsp;— ''парк ім. Т.&nbsp;Г.&nbsp;Шевченка''), поруч із Будинком культури імені Тараса Шевченка. Територія парку досить велика й доглянута. Радує наявність зелених галявин, а також дерев, які створюють тінь влітку, і тим самим рятують від спеки. З атракціонів є безплатні гойдалки, пісочниці, гірки та інше. На території парку розташований музей історії заводу «[[Мотор Січ]]», разом із виставленою біля його входу численною військовою технікою, що викликає велику цікавість усіх охочих.
   
 
Також у Запоріжжі є ще кілька основних парків для відпочинку:
 
Також у Запоріжжі є ще кілька основних парків для відпочинку:
Рядок 554: Рядок 673:
 
* Запорізький муніципальний театр танцю (в приміщенні ДК «ЗАлК»)
 
* Запорізький муніципальний театр танцю (в приміщенні ДК «ЗАлК»)
 
* Міський театр-кабаре «Олександрівський повіт»
 
* Міський театр-кабаре «Олександрівський повіт»
* [http://swija.com.ua/ Запорізький дитячий театр "СВІЯ"] (театр, в якому грають діти)
+
* [http://swija.com.ua/ Запорізький дитячий театр «СВІЯ»] (театр, в якому грають діти)
 
|
 
|
 
* [[Запорізький краєзнавчий музей]]
 
* [[Запорізький краєзнавчий музей]]
Рядок 573: Рядок 692:
 
* Обласна бібліотека для дітей «Юний читач»
 
* Обласна бібліотека для дітей «Юний читач»
 
|
 
|
* Multiplex (в ТРЦ «Аврора»)<ref>[http://avrora.in.ua/kino.html Кінотеатр «Multiplex» — ТРЦ «Аврора»]</ref>
+
* Multiplex (в ТРЦ «Аврора»)<ref>[http://avrora.in.ua/kino.html Кінотеатр «Multiplex»&nbsp;— ТРЦ «Аврора»]</ref>
 
* Байда 3D<ref>[http://cinema.dp.ua/zp/cinemas/6 «Байда-3D». Запоріжжя]</ref>
 
* Байда 3D<ref>[http://cinema.dp.ua/zp/cinemas/6 «Байда-3D». Запоріжжя]</ref>
 
* Кіноконцертний зал ім. Довженка
 
* Кіноконцертний зал ім. Довженка
Рядок 589: Рядок 708:
 
[[19 грудня]] [[2015]] року в Запоріжжі вперше на новому місці ([[Площа Маяковського (Запоріжжя)|площі Маяковського]]) відбулося відкриття головної новорічної ялинки, яка в усі роки встановлювалася на центральній [[Площа Фестивальна (Запоріжжя)|площі Фестивальній]]<ref>{{Cite web 2|url = https://meria.zp.ua/test/index.php?id=147&pid=19056|title = В Запорожье открыли главную городскую елку |date = 19.12.2016 |language = ru |work = Офіційний портал Запорізької міської влади}}</ref>.
 
[[19 грудня]] [[2015]] року в Запоріжжі вперше на новому місці ([[Площа Маяковського (Запоріжжя)|площі Маяковського]]) відбулося відкриття головної новорічної ялинки, яка в усі роки встановлювалася на центральній [[Площа Фестивальна (Запоріжжя)|площі Фестивальній]]<ref>{{Cite web 2|url = https://meria.zp.ua/test/index.php?id=147&pid=19056|title = В Запорожье открыли главную городскую елку |date = 19.12.2016 |language = ru |work = Офіційний портал Запорізької міської влади}}</ref>.
   
[[28 квітня|28]]-[[29 квітня]] [[2018]] року в Запоріжжі відбувся перший джазовий фестиваль «[[Zaporizhzhia Jazzy]]-2018». Він проходив в парку Металургів на території Міського палацу дитячої та юнацької творчості<ref>[http://reporter-ua.com/2018/04/28/331032_fotoreportazh-v-zaporozhe-proshlo-otkrytie-festivalya-dzhaza Фоторепортаж: у Запоріжжі відбувся фестиваль джазу «Zaporizhzhia Jazzy 2018»] // Репортер.&nbsp;— 2018. — 29 квітня {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.prospect.zp.ua/2018/04/zaporizhzhia-jazzy-2018.html Zaporizhzhia Jazzy 2018&nbsp;— фоторепортаж] // Проспект.&nbsp;— 2018. — 30 квітня {{ref-ru}}</ref>.
+
[[28 квітня|28]]-[[29 квітня]] [[2018]] року в Запоріжжі відбувся перший джазовий фестиваль «[[Zaporizhzhia Jazzy]]-2018». Він проходив в парку Металургів на території Міського палацу дитячої та юнацької творчості<ref>[http://reporter-ua.com/2018/04/28/331032_fotoreportazh-v-zaporozhe-proshlo-otkrytie-festivalya-dzhaza Фоторепортаж: у Запоріжжі відбувся фестиваль джазу «Zaporizhzhia Jazzy 2018»] // Репортер.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 29 квітня {{ref-ru}}</ref><ref>[http://www.prospect.zp.ua/2018/04/zaporizhzhia-jazzy-2018.html Zaporizhzhia Jazzy 2018&nbsp;— фоторепортаж] // Проспект.&nbsp;— 2018.&nbsp;— 30 квітня {{ref-ru}}</ref>.
   
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
Рядок 603: Рядок 722:
   
 
=== Релігія ===
 
=== Релігія ===
Населення Запоріжжя складається переважно з християн східного обряду (православних). Православні храми міста представлені церквами Української православної церкви (Московського патріархату) та Української православної церкви&nbsp;— Київський патріархат (наприклад, [http://sobor.zp.ua/ катедральний собор Святої Трійці])<ref>[http://restplace.com.ua/uk/religion?tid=16&tid_2=All&tid_1=All Релігія — Запорізька область],&nbsp;— ''RestPlace''</ref>.
+
Населення Запоріжжя складається переважно з християн східного обряду (православних). Православні храми міста представлені церквами Української православної церкви (Московського патріархату) та Української православної церкви&nbsp;— Київський патріархат (наприклад, [http://sobor.zp.ua/ катедральний собор Святої Трійці])<ref>[http://restplace.com.ua/uk/religion?tid=16&tid_2=All&tid_1=All Релігія&nbsp;— Запорізька область],&nbsp;— ''RestPlace''</ref>.
   
 
У [[2006]] році в Запоріжжі відкрився [[Ісламський культурний центр Запоріжжя|Ісламський культурний центр]]. Також активно розвиваються католицькі громади: у місті представлені як римо-, так і греко-католики.
 
У [[2006]] році в Запоріжжі відкрився [[Ісламський культурний центр Запоріжжя|Ісламський культурний центр]]. Також активно розвиваються католицькі громади: у місті представлені як римо-, так і греко-католики.
   
[[Собор Бога Отця Милосердного (Запоріжжя)|Центральний римо-католицький храм Бога Отця Милосердного]] розташований на вул. Заводській (біля [[Запорізький державний цирк|цирку]]). Собор належить до Харківсько-Запорізької дієцезії. Греко-католики моляться на вул. Вербовій, 11<ref>[http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/2009/11/06/27632.html В областном центре — более 70 церквей, часовен и молитвенных домов, около 30 религиозных конфессий],&nbsp;— ''«Суббота плюс» (Запорожье): Дороги к храму'', 06 листопада 2009 {{ref-ru}}</ref>.
+
[[Собор Бога Отця Милосердного (Запоріжжя)|Центральний римо-католицький храм Бога Отця Милосердного]] розташований на вул. Заводській (біля [[Запорізький державний цирк|цирку]]). Собор належить до Харківсько-Запорізької дієцезії. Греко-католики моляться на вул. Вербовій, 11<ref>[http://arhiv.orthodoxy.org.ua/ru/2009/11/06/27632.html В областном центре&nbsp;— более 70 церквей, часовен и молитвенных домов, около 30 религиозных конфессий],&nbsp;— ''«Суббота плюс» (Запорожье): Дороги к храму'', 06 листопада 2009 {{ref-ru}}</ref>.
   
 
[[14 жовтня]] [[2007]] року був відкритий [[Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)|Свято-Покровський кафедральний собор]]. Зараз Свято-Покровський кафедральний собор&nbsp;— п'ятиверховий храм заввишки 53 метри, що став справжньою перлиною Запоріжжя<ref>{{Cite web|url=http://zp.vgorode.ua/reference/pravoslavnye_khramy_y_monastyry_upts_mp/107002-sviato-pokrovskyi-arkhyereiskyi-sobor|title=Відомості про Свято-Покровський кафедральний собор|last=|first=|date=|website=zp.vgorode.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
 
[[14 жовтня]] [[2007]] року був відкритий [[Свято-Покровський кафедральний собор (Запоріжжя)|Свято-Покровський кафедральний собор]]. Зараз Свято-Покровський кафедральний собор&nbsp;— п'ятиверховий храм заввишки 53 метри, що став справжньою перлиною Запоріжжя<ref>{{Cite web|url=http://zp.vgorode.ua/reference/pravoslavnye_khramy_y_monastyry_upts_mp/107002-sviato-pokrovskyi-arkhyereiskyi-sobor|title=Відомості про Свято-Покровський кафедральний собор|last=|first=|date=|website=zp.vgorode.ua|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
Рядок 622: Рядок 741:
 
== Освіта й наука ==
 
== Освіта й наука ==
 
{{see also|:Категорія:Освіта в Запоріжжі}}
 
{{see also|:Категорія:Освіта в Запоріжжі}}
У 2016 році в Запоріжжі функціонував 121 загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, у т. ч. 116 — комунальної форми власності (62 231 учень проти 61 160 у 2015 році) та 5 — приватної. Крім того, 2 навчальні заклади призупинили свою діяльність.
+
У 2016 році в Запоріжжі функціонував 121 загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, у тому числі 116&nbsp;— комунальної форми власності (62 231 учень проти 61 160 у 2015 році) та 5&nbsp;— приватної. Крім того, 2 навчальні заклади призупинили свою діяльність.
 
Для навчання обдарованих, талановитих та здібних дітей забезпечено роботу 35 закладів: 9 ліцеїв, 3 колегіумів, 17 гімназій, 6 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів<ref name="soc-econom-2016"/>.
 
Для навчання обдарованих, талановитих та здібних дітей забезпечено роботу 35 закладів: 9 ліцеїв, 3 колегіумів, 17 гімназій, 6 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів<ref name="soc-econom-2016"/>.
   
Загальна кількість дитячих навчальних закладів (ДНЗ) міста складає 143 одиниці, у т. ч. 135 — комунальної форми власності, 6 — приватної, 2 — державної. За функціональною ознакою ДНЗ поділяються на 10 дитячих садків, 108 ясел-садків, 5 центрів розвитку дитини, 20 НВК (8 — типу «ЗНЗ-ДНЗ», 12 — типу «ДНЗ-ЗНЗ»); за видами ДНЗ розподілені так: 97 загального розвитку, 38 комбінованого типу (зі спеціальними та санаторними групами), 3 санаторних, 5 спеціальних<ref name="soc-econom-2016"/>.
+
Загальна кількість дитячих навчальних закладів (ДНЗ) міста складає 143 одиниці, у тому числі 135&nbsp;— комунальної форми власності, 6&nbsp;— приватної, 2&nbsp;— державної. За функціональною ознакою ДНЗ поділяються на 10 дитячих садків, 108 ясел-садків, 5 центрів розвитку дитини, 20 НВК (8&nbsp;— типу «ЗНЗ-ДНЗ», 12&nbsp;— типу «ДНЗ-ЗНЗ»); за видами ДНЗ розподілені так: 97 загального розвитку, 38 комбінованого типу (зі спеціальними та санаторними групами), 3 санаторних, 5 спеціальних<ref name="soc-econom-2016"/>.
   
 
У місті розташовано 17 професійно-технічних навчальних закладів<ref name="soc-econom-2016"/>. У вищих навчальних закладах навчається приблизно 45 тисяч студентів.
 
У місті розташовано 17 професійно-технічних навчальних закладів<ref name="soc-econom-2016"/>. У вищих навчальних закладах навчається приблизно 45 тисяч студентів.
   
'''Основні [[Вищий навчальний заклад|вищі навчальні заклади]]:'''
+
'''Основні [[Заклад вищої освіти|заклади вищої освіти]]:'''
 
* [[Запорізька державна інженерна академія]] (ЗДІА)
 
* [[Запорізька державна інженерна академія]] (ЗДІА)
 
* [[Запорізький державний медичний університет]] (ЗДМУ)
 
* [[Запорізький державний медичний університет]] (ЗДМУ)
Рядок 647: Рядок 766:
 
</gallery>
 
</gallery>
 
'''Коледжі та технікуми:'''
 
'''Коледжі та технікуми:'''
* [[Запорізький авіаційний коледж|Запорізький авіаційний коледж ім. О.Г. Івченка]]
+
* [[Запорізький авіаційний коледж|Запорізький авіаційний коледж ім. О.&nbsp;Г.&nbsp;Івченка]]
 
* [[Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА]]<ref>[http://zgia.zp.ua/index.php?page=782 Офіційний сайт Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА]</ref>
 
* [[Запорізький гідроенергетичний коледж ЗДІА]]<ref>[http://zgia.zp.ua/index.php?page=782 Офіційний сайт Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА]</ref>
 
* [[Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ]]
 
* [[Запорізький електротехнічний коледж ЗНТУ]]
Рядок 663: Рядок 782:
 
Раніше працювали НДІ радіозв'язку (ЗНДІРС), [[Інститут механізації тваринництва УААН|Інститут механізації тваринництва]].
 
Раніше працювали НДІ радіозв'язку (ЗНДІРС), [[Інститут механізації тваринництва УААН|Інститут механізації тваринництва]].
   
[[Файл:Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ».jpg|right|thumb| 250px |[[Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ»]]. 2018 р.]]
+
[[Файл:Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ».jpg|right|thumb| 250px |[[Історико-культурний комплекс «Запорозька Січ»]]. 2018&nbsp;р.]]
   
==Музеї==
+
== Музеї ==
 
* [[Запорізький краєзнавчий музей]]
 
* [[Запорізький краєзнавчий музей]]
 
* [[Запорізький обласний художній музей]]
 
* [[Запорізький обласний художній музей]]
Рядок 687: Рядок 806:
 
[[Файл:ТРК "Алекс".jpg|міні|праворуч|450пкс|Логотип [[ТРК «Алекс»]]]]
 
[[Файл:ТРК "Алекс".jpg|міні|праворуч|450пкс|Логотип [[ТРК «Алекс»]]]]
 
У Запоріжжі мовлять місцеві телеканали:
 
У Запоріжжі мовлять місцеві телеканали:
* [[Запорізька обласна державна телерадіокомпанія|«Запоріжжя»]], [[ТРК «Алекс»]]
+
* [[Запорізька обласна державна телерадіокомпанія|«Запоріжжя»]], [[ТРК «Алекс»]]
 
* ЗНТРК «[[TV5]]» (включає два канали&nbsp;— «TV5» і «TV5 Спорт»), [[Телеканал Z]], «[[ТВ-Голд]]»
 
* ЗНТРК «[[TV5]]» (включає два канали&nbsp;— «TV5» і «TV5 Спорт»), [[Телеканал Z]], «[[ТВ-Голд]]»
 
* Кореспондентські пункти провідних українських телеканалів: «[[1+1]]», «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]» акредитовані в місті
 
* Кореспондентські пункти провідних українських телеканалів: «[[1+1]]», «[[Інтер (телеканал)|Інтер]]» акредитовані в місті
Рядок 701: Рядок 820:
 
* «[[Радіо «Ера»|Ера FM]]» (102.7 MHz)
 
* «[[Радіо «Ера»|Ера FM]]» (102.7 MHz)
 
* «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]» (103.1 MHz)
 
* «[[Kiss FM (Україна)|Kiss FM]]» (103.1 MHz)
* «[[Запоріжжя FM]]» / «[[Українське радіо|1-й канал Національного радіо України]]» (103.7 MHz)
+
* «[[Запоріжжя FM]]» / «[[Перший канал Українського радіо|1-й канал Національного радіо України]]» (103.7 MHz)
 
* «[[Русское Радио Україна]]» (104.1 MHz)
 
* «[[Русское Радио Україна]]» (104.1 MHz)
 
* «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон]]» (104.5 MHz)
 
* «[[Радіо Шансон (Україна)|Шансон]]» (104.5 MHz)
Рядок 709: Рядок 828:
 
* «[[Хіт FM]]» (106.6 MHz)
 
* «[[Хіт FM]]» (106.6 MHz)
 
* «[[Ретро FM]]» (107.0 MHz)
 
* «[[Ретро FM]]» (107.0 MHz)
* «[[Радіо Мелодія|Мелодія FM]]» (107.5 MHz)
+
* «[[Мелодія FM]]» (107.5 MHz)
 
* «[[Радіо Релакс]]» (107.9 MHz).
 
* «[[Радіо Релакс]]» (107.9 MHz).
   
 
Серед власне запорізької&nbsp;— Радіо «Запоріжжя FM»<ref>[http://www.zabor.zp.ua/SMI/radio.htm Zabor.zp.ua Радіо Запоріжжя] {{ref-ru}}</ref>.
 
Серед власне запорізької&nbsp;— Радіо «Запоріжжя FM»<ref>[http://www.zabor.zp.ua/SMI/radio.htm Zabor.zp.ua Радіо Запоріжжя] {{ref-ru}}</ref>.
   
Наприкінці 2011 року припинили існування дві місцеві радіостанції FM-діапазону «[[Ностальжі (FM-станція)|Ностальжі]]»<ref>[http://osvita.mediasapiens.ua/tv_radio/1411981076/radio_nostalzhi_minus_odin_zaporozhskiy_brend/ «Ностальжі: мінус один бренд»]</ref> та «[[Великий Луг (FM-станція)|Великий Луг]]»<ref>[http://forum.zabor.zp.ua/forum/viewtopic.php?f=24&t=40052 Вместо радио «Великий Луг будет вещать «Радио-24»»]</ref>, які працювали з 1995 року й були брендами радіоефіру в м. Запоріжжя.
+
Наприкінці 2011 року припинили існування дві місцеві радіостанції FM-діапазону «[[Ностальжі (FM-станція)|Ностальжі]]»<ref>[http://osvita.mediasapiens.ua/tv_radio/1411981076/radio_nostalzhi_minus_odin_zaporozhskiy_brend/ «Ностальжі: мінус один бренд»]</ref> та «[[Великий Луг (FM-станція)|Великий Луг]]»<ref>[http://forum.zabor.zp.ua/forum/viewtopic.php?f=24&t=40052 Вместо радио «Великий Луг будет вещать „Радио-24“»]</ref>, які працювали з 1995 року й були брендами радіоефіру в м. Запоріжжя.
   
 
Станом на [[2005]] рік, у Запорізькій області видавалося 185 газет, загальним накладом 1,5&nbsp;млн примірників<ref name="Zabor-pressa_obsh">[http://www.zabor.zp.ua/SMI/pressa_obsh.htm Zabor.zp.ua Пресса запорожского региона]</ref>. В обласному центрі видається понад 20 різних газет та журналів. Серед них: «[[Індустріальне Запоріжжя]]», «[[Міг (газета)|Міг]]», «[[Мрія (газета)|Мрія]]», «[[Субота плюс]]», «Туча», «Портмоне», «Привоз», «Хмара» та інші<ref name="Zabor-pressa_obsh" /><ref>[http://www.mediagroup.com.ua/np_city.php?city=7 Печатные издания Запорожья и Запорожской области]</ref>.
 
Станом на [[2005]] рік, у Запорізькій області видавалося 185 газет, загальним накладом 1,5&nbsp;млн примірників<ref name="Zabor-pressa_obsh">[http://www.zabor.zp.ua/SMI/pressa_obsh.htm Zabor.zp.ua Пресса запорожского региона]</ref>. В обласному центрі видається понад 20 різних газет та журналів. Серед них: «[[Індустріальне Запоріжжя]]», «[[Міг (газета)|Міг]]», «[[Мрія (газета)|Мрія]]», «[[Субота плюс]]», «Туча», «Портмоне», «Привоз», «Хмара» та інші<ref name="Zabor-pressa_obsh" /><ref>[http://www.mediagroup.com.ua/np_city.php?city=7 Печатные издания Запорожья и Запорожской области]</ref>.
Рядок 733: Рядок 852:
 
Image:Автовокзал Запоріжжя.jpg|[[Автовокзал (Запоріжжя)|Автовокзал]]
 
Image:Автовокзал Запоріжжя.jpg|[[Автовокзал (Запоріжжя)|Автовокзал]]
 
</gallery>
 
</gallery>
Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються через три автостанції (одним [[Автовокзал (Запоріжжя)|міжміським автовокзалом]] та двома приміськими автостанціями). Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з [[Київ|Києвом]], [[Дніпро (місто)|Дніпром]], [[Харків|Харковом]], [[Одеса|Одесою]], [[Полтава|Полтавою]] та іншими містами [[Центральна Україна|центральних]] і [[Південна Україна|південних]] [[Область України|областей України]], з Чорноморським і Азовським узбережжями. Західною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях Н|08}}, східною околицею міста пролягають автошляхи {{Автошлях М|18}}{{Автошлях E|105}}, {{Автошлях Н|15}} та {{Автошлях Т|0803}}, у південно-західному напрямку&nbsp;— автошлях {{Автошлях Н|23}} та {{Автошлях Т|0806}}.
+
Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються через три автостанції (одним [[Автовокзал (Запоріжжя)|міжміським автовокзалом]] та двома приміськими автостанціями). Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з [[Київ|Києвом]], [[Дніпро (місто)|Дніпром]], [[Харків|Харковом]], [[Одеса|Одесою]], [[Полтава|Полтавою]] та іншими містами [[Центральна Україна|центральних]] і [[Південна Україна|південних]] [[Область України|областей України]], з Чорноморським і Азовським узбережжями. Західною околицею міста проходить автошлях {{Автошлях Н|08}}, східною околицею міста пролягають автошляхи {{Автошлях М|18}}{{Автошлях E|105}}, {{Автошлях Н|15}}, у південно-західному напрямку&nbsp;— автошлях {{Автошлях Н|23}} та {{Автошлях Т|0806}}.
   
 
Вантажні й пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, розташованими на лівому березі у [[Запорізький річковий порт|горішньому]] і нижньому б'єфі [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської ГЕС]]. За навігаційний період 2015 року ДП «Адміністрація річкових портів» перевезено 75,33 тис. пасажирів.
 
Вантажні й пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, розташованими на лівому березі у [[Запорізький річковий порт|горішньому]] і нижньому б'єфі [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської ГЕС]]. За навігаційний період 2015 року ДП «Адміністрація річкових портів» перевезено 75,33 тис. пасажирів.
   
Повітряне сполучення забезпечується [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Запорізьким аеропортом]], розташованим у північно-східній частині міста на відстані 15&nbsp;км від центру міста. У транспортній системі міста відіграє важливе місце, який має статус міжнародного, і є повітряними воротами, як для українських, так і для міжнародних авіакомпаній<ref>[http://www.avia.zp.ua/аэропорт/ Міжнародний аеропорт «Запоріжжя». Офіційний сайт ТОВ «Запоріжхендлінг»]</ref>. Базові авіакомпанії: ВАТ «Константа», філія «Українська авіаційна транспортна компанія» (УАТК), ТОВ «Універсал&nbsp;— Авіа», [[Мотор Січ (авіакомпанія)|АК «Мотор Січ»]]. З [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|аеропорту «Запоріжжя»]] виконують рейси авіакомпанії «[[Міжнародні авіалінії України]]», «[[Азур Ейр Україна]]», «[[Аеростар]]», «[[Atlasjet Україна]]», «[[Pegasus Airlines]]», «[[Turkish Airlines]]». Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в 2015 році відправлено 64,54 тис. пасажирів, що на 73,5% більше, ніж 2014 року. За 2015 рік обслуговано 2102 літако-вильотів. На міжнародних повітряних лініях збільшилися відправлення пасажирів на 50,6%, на внутрішніх лініях — утричі. Відправлення та прибуття вантажу і багажу збільшилися на 84,0%. Збільшення показників зумовлено збільшенням кількості внутрішніх та міжнародних чартерних рейсів. Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» виконує чартерні рейси до [[Єгипет]]у, ПрАТ АК «МАУ» регулярні рейси до [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Бориспіля]], авіакомпанією «[[Atlasjet Україна]]» відкрито новий рейс [[Міжнародний аеропорт Ататюрк|Стамбул]]&nbsp;—&nbsp;[[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Запоріжжя]]&nbsp;—&nbsp;[[Стамбул]]; [[Мотор Січ (авіакомпанія)|АК «Мотор Січ»]] відкрито новий щоденний регулярний рейс Запоріжжя&nbsp;—&nbsp;[[Мінськ (аеропорт)|Мінськ]]&nbsp;—&nbsp;Запоріжжя. Авіакомпанії «Pegasus Airlines», «[[Turkish Airlines]]» виконують регулярні рейси Стамбул&nbsp;—&nbsp;Запоріжжя&nbsp;—&nbsp;Стамбул (тричі на тиждень)<ref>[http://airport.at.ua/index/aeroport_zaporozhe_raspisanie_samolet_zaporozhe_aeroport_zaporozhe/0-10 Online табло аеропорту «Запоріжжя», — ''Аirport.at.ua'']</ref><ref>[https://rasp.yandex.ua/station/9623636?start=2016-08-02T00%3A00%3A00&span=24&event=departure&type=tablo Табло аеропорту «Запоріжжя». Відправлення рейсів]</ref>.
+
Повітряне сполучення забезпечується [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Запорізьким аеропортом]], розташованим у північно-східній частині міста на відстані 15&nbsp;км від центру міста. У транспортній системі міста відіграє важливе місце, який має статус міжнародного, і є повітряними воротами, як для українських, так і для міжнародних авіакомпаній<ref>[http://www.avia.zp.ua/аэропорт/ Міжнародний аеропорт «Запоріжжя». Офіційний сайт ТОВ «Запоріжхендлінг»]</ref>. Базові авіакомпанії: ВАТ «Константа», філія «Українська авіаційна транспортна компанія» (УАТК), ТОВ «Універсал&nbsp;— Авіа», [[Мотор Січ (авіакомпанія)|АК «Мотор Січ»]]. З [[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|аеропорту «Запоріжжя»]] виконують рейси авіакомпанії «[[Міжнародні авіалінії України]]», «[[Азур Ейр Україна]]», «[[Аеростар]]», «[[AtlasGlobal Україна]]», «[[Pegasus Airlines]]», «[[Turkish Airlines]]». Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в 2015 році відправлено 64,54 тис. пасажирів, що на 73,5&nbsp;% більше, ніж 2014 року. За 2015 рік обслуговано 2102 літако-вильотів. На міжнародних повітряних лініях збільшилися відправлення пасажирів на 50,6&nbsp;%, на внутрішніх лініях&nbsp;— утричі. Відправлення та прибуття вантажу і багажу збільшилися на 84,0&nbsp;%. Збільшення показників зумовлено збільшенням кількості внутрішніх та міжнародних чартерних рейсів. Авіакомпанія «[[Азур Ейр Україна]]» виконує чартерні рейси до [[Єгипет]]у, ПрАТ АК «МАУ» регулярні рейси до [[Міжнародний аеропорт «Бориспіль»|Бориспіля]], авіакомпанією «[[AtlasGlobal Україна]]» відкрито новий рейс [[Міжнародний аеропорт Ататюрк|Стамбул]]&nbsp;—&nbsp;[[Міжнародний аеропорт «Запоріжжя»|Запоріжжя]]&nbsp;—&nbsp;[[Стамбул]]; [[Мотор Січ (авіакомпанія)|АК «Мотор Січ»]] відкрито новий щоденний регулярний рейс Запоріжжя&nbsp;—&nbsp;[[Мінськ (аеропорт)|Мінськ]]&nbsp;—&nbsp;Запоріжжя. Авіакомпанії «Pegasus Airlines», «[[Turkish Airlines]]» виконують регулярні рейси Стамбул&nbsp;—&nbsp;Запоріжжя&nbsp;—&nbsp;Стамбул (тричі на тиждень)<ref>[http://airport.at.ua/index/aeroport_zaporozhe_raspisanie_samolet_zaporozhe_aeroport_zaporozhe/0-10 Online табло аеропорту «Запоріжжя»,&nbsp;— ''Аirport.at.ua'']</ref><ref>[https://rasp.yandex.ua/station/9623636?start=2016-08-02T00%3A00%3A00&span=24&event=departure&type=tablo Табло аеропорту «Запоріжжя». Відправлення рейсів]</ref>.
 
{{Докладніше|Перелік мостів Запоріжжя}}
 
{{Докладніше|Перелік мостів Запоріжжя}}
 
Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського і районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через греблю [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕСу]], [[Арковий міст у Запоріжжі|арковий міст]] та [[мости Преображенського]], які проходять через острів [[Хортиця]].
 
Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського і районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через греблю [[Дніпровська ГЕС|ДніпроГЕСу]], [[Арковий міст у Запоріжжі|арковий міст]] та [[мости Преображенського]], які проходять через острів [[Хортиця]].
Рядок 748: Рядок 867:
 
Image:Новий_Дніпро.jpg|Будівництво нового мостового переходу через [[Дніпро]]
 
Image:Новий_Дніпро.jpg|Будівництво нового мостового переходу через [[Дніпро]]
 
</gallery>
 
</gallery>
Головна магістраль міста&nbsp;— [[Соборний проспект (Запоріжжя)|проспект Соборний]], який перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської ГЕС]]. Його довжина становить приблизно 11&nbsp;км, що робить цей проспект однією з найдовших вулиць Європи.
+
Головна магістраль міста&nbsp;— [[Соборний проспект (Запоріжжя)|проспект Соборний]], який перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до [[Дніпровська ГЕС|Дніпровської ГЕС]]. Його довжина становить приблизно 11&nbsp;км, що робить цей проспект однією з найдовших вулиць Європи.
   
Під час [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] у Запоріжжі на сайті [[Запорізька міська рада|міської ради]] було опубліковано відразу два проекти рішень про перейменування проспекту. Його пропонували перейменувати в Соборний або Козацький&nbsp;— саме ці варіанти набрали найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, яке проводили на сайті міськради<ref>[http://iz.com.ua/zaporoje/84238-v-zaporozhe-pereimenuyut-prospekt-lenina.html В Запорожье переименуют проспект Ленина]</ref>. Остаточне рішення про перейменування проспекту ухвалили 19 лютого 2016 року<ref>Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 15 «[http://meriazp.gov.ua/test/index.php?id=42&pid=16939 Про перейменування проспекту Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний]»</ref>.
+
Під час [[Декомунізація в Україні|декомунізації]] у Запоріжжі на сайті [[Запорізька міська рада|міської ради]] було опубліковано відразу два проекти рішень про перейменування проспекту. Його пропонували перейменувати в Соборний або Козацький&nbsp;— саме ці варіанти набрали найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, яке проводили на сайті міськради<ref>[http://iz.com.ua/zaporoje/84238-v-zaporozhe-pereimenuyut-prospekt-lenina.html В Запорожье переименуют проспект Ленина]</ref>. Остаточне рішення про перейменування проспекту ухвалили 19 лютого 2016 року<ref>Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 №&nbsp;15 «[http://meriazp.gov.ua/test/index.php?id=42&pid=16939 Про перейменування проспекту Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний]»</ref>.
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
Image:Zaporizhzhya prospeckt Lenina 02 (YDS 9277).JPG|Головна магістраль міста&nbsp;— [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборний проспект]]
 
Image:Zaporizhzhya prospeckt Lenina 02 (YDS 9277).JPG|Головна магістраль міста&nbsp;— [[Соборний проспект (Запоріжжя)|Соборний проспект]]
Рядок 766: Рядок 885:
 
Пасажирські перевезення в місті Запоріжжя забезпечуються [[Запоріжелектротранс|ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»]] та 23 приватними автопідприємствами.
 
Пасажирські перевезення в місті Запоріжжя забезпечуються [[Запоріжелектротранс|ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс»]] та 23 приватними автопідприємствами.
   
У місті діє 7 [[Запорізький трамвай|трамвайних]], 7 [[Запорізький тролейбус|тролейбусних]] та 92 [[Запорізький автобус|автобусних]] маршрутів. Мережа електротранспорту досягла найбільшого розвитку наприкінці 1990-х років, після чого почала скорочуватись. Протяжність трамвайних&nbsp;маршрутів становить — 157,9 км, тролейбусних&nbsp;— 219,2 км. Протяжність автобусних маршрутів коливається в середньому від 10 до 30 км, а декількох&nbsp;— до 55 км. Середня добова кількість рухомого складу на міських автобусних маршрутах складається з 921 автобуса різних класів. У порівнянні з 2014 роком загальний середньодобовий випуск трамваїв і тролейбусів зменшився із 113,1 одиниці до 95 одиниць (16&nbsp;%)<ref name="soc-econom-2016">[http://meriazp.gov.ua/test/index.php?id=22 Соціально-економічний паспорт м. Запоріжжя за підсумками 2016 року] // Офіційний портал Запорізької міської влади.</ref>.
+
У місті діє 7 [[Запорізький трамвай|трамвайних]], 7 [[Запорізький тролейбус|тролейбусних]] та 92 [[Запорізький автобус|автобусних]] маршрутів. Мережа електротранспорту досягла найбільшого розвитку наприкінці 1990-х років, після чого почала скорочуватись. Протяжність трамвайних&nbsp;маршрутів становить&nbsp;— 157,9&nbsp;км, тролейбусних&nbsp;— 219,2&nbsp;км. Протяжність автобусних маршрутів коливається в середньому від 10 до 30&nbsp;км, а декількох&nbsp;— до 55&nbsp;км. Середня добова кількість рухомого складу на міських автобусних маршрутах складається з 921 автобуса різних класів. У порівнянні з 2014 роком загальний середньодобовий випуск трамваїв і тролейбусів зменшився із 113,1 одиниці до 95 одиниць (16&nbsp;%)<ref name="soc-econom-2016">[http://meriazp.gov.ua/test/index.php?id=22 Соціально-економічний паспорт м. Запоріжжя за підсумками 2016 року] // Офіційний портал Запорізької міської влади.</ref>.
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
<gallery mode="packed" heights=130px>
 
Image:T3UA-3 №716.jpg|«[[Запоріжелектротранс]]»
 
Image:T3UA-3 №716.jpg|«[[Запоріжелектротранс]]»
Рядок 776: Рядок 895:
 
Image:Zaporizhzhya Metallurgiv 20 (YDS 9112).JPG|[[Богдан (автобус)|«Богдан A092»]] на [[Проспект Металургів (Запоріжжя)|просп. Металургів]]
 
Image:Zaporizhzhya Metallurgiv 20 (YDS 9112).JPG|[[Богдан (автобус)|«Богдан A092»]] на [[Проспект Металургів (Запоріжжя)|просп. Металургів]]
 
</gallery>
 
</gallery>
  +
 
== Запоріжжя в кіно ==
 
== Запоріжжя в кіно ==
 
У Запоріжжі проходили зйомки кінофільмів:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=MFRMjg9zwkw Запоріжжя&nbsp;— все моє життя | Запоріжжя півстоліття назад]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=gG5zpUbY94w Запоріжжя в кіно (1950 рік)]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=-rjdqqu9dok Фільми, зйомки яких відбувались у Запоріжжі (відео)]</ref>
 
У Запоріжжі проходили зйомки кінофільмів:<ref>[https://www.youtube.com/watch?v=MFRMjg9zwkw Запоріжжя&nbsp;— все моє життя | Запоріжжя півстоліття назад]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=gG5zpUbY94w Запоріжжя в кіно (1950 рік)]</ref><ref>[https://www.youtube.com/watch?v=-rjdqqu9dok Фільми, зйомки яких відбувались у Запоріжжі (відео)]</ref>
Рядок 811: Рядок 931:
 
* [[1976 у кіно|1976]]&nbsp;— «[[Соло для слона з оркестром (фільм)|Соло для слона з оркестром]]»
 
* [[1976 у кіно|1976]]&nbsp;— «[[Соло для слона з оркестром (фільм)|Соло для слона з оркестром]]»
 
* [[1962 у кіно|1962]]&nbsp;— «[[Люди та звірі]]»
 
* [[1962 у кіно|1962]]&nbsp;— «[[Люди та звірі]]»
* [[1963 у кіно|1963]]&nbsp;— «[[Приходьте завтра…]]»
+
* [[1963 у кіно|1963]]&nbsp;— «[[Приходьте завтра...]]»
 
* [[1965 у кіно|1965]]&nbsp;— «[[Рано вранці (фільм, 1965)|Рано вранці]]»
 
* [[1965 у кіно|1965]]&nbsp;— «[[Рано вранці (фільм, 1965)|Рано вранці]]»
 
* [[1975 у кіно|1975]]&nbsp;— «[[Єдина... (фільм)|Єдина…]]»
 
* [[1975 у кіно|1975]]&nbsp;— «[[Єдина... (фільм)|Єдина…]]»
 
* [[1980 у кіно|1980]]&nbsp;— «[[Канікули Кроша (фільм)|Канікули Кроша]]» (4 серія)
 
* [[1980 у кіно|1980]]&nbsp;— «[[Канікули Кроша (фільм)|Канікули Кроша]]» (4 серія)
 
* [[1981 у кіно|1981]]&nbsp;— «[[Я — Хортиця]]»
 
* [[1981 у кіно|1981]]&nbsp;— «[[Я — Хортиця]]»
* [[1982 у кіно|1982]]&nbsp;— «[[Без року тиждень (фільм)|Без року тиждень]]»
+
* [[1982 у кіно|1982]]&nbsp;— «[[Без року тиждень]]»
* [[1986 у кіно|1986]]&nbsp;— «[[В одне-єдине життя]]»<ref name='Hromenko' />
+
* [[1986 у кіно|1986]]&nbsp;— «[[В одне єдине життя]]»<ref name='Hromenko' />
 
* [[2009 у кіно|2009]]&nbsp;— «[[Тарас Бульба (фільм, 2009)|Тарас Бульба]]»
 
* [[2009 у кіно|2009]]&nbsp;— «[[Тарас Бульба (фільм, 2009)|Тарас Бульба]]»
 
* [[2009 у кіно|2009]]&nbsp;— «[[Дума про Тараса Бульбу]]»
 
* [[2009 у кіно|2009]]&nbsp;— «[[Дума про Тараса Бульбу]]»
Рядок 827: Рядок 947:
 
== Міста-побратими ==
 
== Міста-побратими ==
 
[[Файл:Saporoshjeplatz Oberhausen.jpg|міні|праворуч|250пкс|<center><small>Запорізька площа в [[Обергаузен]]і, {{DEU}}</small>]]
 
[[Файл:Saporoshjeplatz Oberhausen.jpg|міні|праворуч|250пкс|<center><small>Запорізька площа в [[Обергаузен]]і, {{DEU}}</small>]]
Запоріжжя, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Запоріжжя є<ref>[https://web.archive.org/web/20150113120910/https://meria.zp.ua/test/index.php?id=2162 Міста-побратими м. Запоріжжя] Офіційний портал Запорізької міської влади.</ref>:
+
Запоріжжя, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Запоріжжя є<ref>[https://web.archive.org/web/20150113120910/https://meria.zp.ua/test/index.php?id=2162 Міста-побратими м. Запоріжжя] // Офіційний портал Запорізької міської влади</ref>:
  +
{| class="wikitable"
* {{FIN}}&nbsp;— [[Лахті]] (з [[1953]] року)
 
  +
! colspan=3 | Міста-побратими<ref>[http://zp.gov.ua/uk/page/pobratymy Міста-побратими] // Офіційний портал Запорізької міської влади</ref>
* {{FRA}}&nbsp;— [[Бельфор]] (з [[1967]] року)
 
  +
|-
* {{UK}}&nbsp;— [[Бірмінгем]] (з [[1973]] року)
 
  +
! Країна
* {{AUT}}&nbsp;— [[Лінц]] (з [[1983]] року)
 
  +
! Місто
* {{DEU}}&nbsp;— [[Обергаузен]] (з [[1986]] року)
 
  +
! Дата підписання<br/>угоди про партнерство
* {{CHN}}&nbsp;— [[Ічан]] (з [[1997]] року)
 
  +
|-
* {{DEU}}&nbsp;— [[Магдебург]] (з [[2008]] року)
 
  +
|{{FIN}}
* {{RUS}}&nbsp;— [[Новокузнецьк]]<ref>{{Cite web|url=http://www.mig.com.ua/zaporozhe/item/13468-zaporozhskaya-svoboda-trebuet-ot-gorodskoj-vlasti-razorvat-otnosheniya-s-bratskim-novokuznetskom|title=Запорізькі свободівці вимагають скасування побратимства міста Запоріжжя з Новокузнецьком в односторонньому порядку через російську агресію|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>
 
  +
|[[Лахті]]
* {{ISR}}&nbsp;— [[Ашдод]] (партнер з [[2011]] року)
 
  +
|align=center|[[21 лютого]] [[1953]]
  +
|-
  +
|{{FRA}}
  +
|[[Бельфор]]
  +
|align=center|[[2 липня]] [[1967]]
  +
|-
  +
|{{UK}}
  +
|[[Бірмінгем]]
  +
|align=center|[[20 липня]] [[1973]]
  +
|-
  +
|{{AUT}}
  +
|[[Лінц]]
  +
|align=center|[[6 травня]] [[1983]]
  +
|-
  +
|{{DEU}}
  +
|[[Обергаузен]]
  +
|align=center|[[20 травня]] [[1986]]
  +
|-
  +
|{{CHN}}
  +
|[[Ічан]]
  +
|align=center|[[16 жовтня]] [[1997]]
  +
|-
  +
|{{DEU}}
  +
|[[Магдебург]]
  +
|align=center|[[29 травня]] [[2008]]
  +
|-
  +
|{{ISR}}
  +
|[[Ашдод]]
  +
|align=center|[[13 вересня]] [[2011]]
  +
|}
  +
  +
Раніше містом-побратимом був [[Новокузнецьк]] ({{RUS}}), але в односторонньому порядку через російську збройну агресію розірвані побратимські відносини<ref>{{Cite web|url=http://www.mig.com.ua/zaporozhe/item/13468-zaporozhskaya-svoboda-trebuet-ot-gorodskoj-vlasti-razorvat-otnosheniya-s-bratskim-novokuznetskom|title=Запорізькі свободівці вимагають скасування побратимства міста Запоріжжя з Новокузнецьком в односторонньому порядку через російську агресію|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>.
   
 
== Панорами міста ==
 
== Панорами міста ==
Рядок 868: Рядок 1020:
 
|тираж = 30 000
 
|тираж = 30 000
 
}} {{ref-ru}}
 
}} {{ref-ru}}
  +
* ''Шиханов Р. Б''. Керівники міста Запоріжжя (1939—2000&nbsp;рр.): Біогр. довідник / Наук. т-во ім. Я. Новицького, Держ. архів Запорізької обл., Центральноєвроп. ін-т демократичних реформ.&nbsp;— Запоріжжя: Тандем-У, 2000.&nbsp;— 72 с.: фото.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==

Поточна версія на 20:01, 27 вересня 2018

Запоріжжя
Герб Запорожья 2003 года.svg Прапор міста Запоріжжя (2003).svg
Герб Запоріжжя Прапор Запоріжжя
Дніпрогес.jpg
Zaporizhzhya prospeckt Lenina 01 (YDS 9179).JPG
Панорама Січі.jpg
Sehenswürdichkeiten der Stadt Saporischschja.jpg
Зверху-вниз: Вид на ДніпроГЕС з острова Хортиця, проспект Соборний, Хортиця, Перший міст Преображенського, Запорізька площа, комплекс «Запорозька Січ», «Славутич-Арена» Запорізька обласна державна адміністрація
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Запорізька область
Район Запорізька міська рада
Код КОАТУУ 2310100000
Засноване 952 (1066 років)
Статус міста з 16 червня 1806 року
Поділ міста 7 районів
Населення 743 113 (01.05.2018)[1]
Площа 331[2][3] км²
Густота населення 2245 осіб/км²
Поштові індекси 69000—499
Телефонний код +380-61(2)
Координати 47°50′16″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 47.83778° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 47.83778; 35.13833Координати: 47°50′16″ пн. ш. 35°08′18″ сх. д. / 47.83778° пн. ш. 35.13833° сх. д. / 47.83778; 35.13833
Водойма р. Дніпро
День міста 14 жовтня
Відстань
Найближча залізнична станція Запоріжжя I, Запоріжжя II, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II
До Києва
 - фізична 444 км
 - залізницею 658 км
 - автошляхами 544 км
Міська влада
Адреса 69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206
Таксофон (061) 224-69-00
Веб-сторінка Запорізька міська рада
Міський голова Володимир Буряк

Commons-logo.svg Запоріжжя у Вікісховищі

Карта
Запоріжжя. Карта розташування: Україна
Запоріжжя
Запоріжжя
Запоріжжя. Карта розташування: Запорізька область
Запоріжжя
Запоріжжя

Запорі́жжя (МФА[zɐpoˈrʲiʒʲːɐ] ( прослухати); до 1921 року — Олекса́ндрівськ) — місто в Україні, адміністративний центр Запорізької області.

Розташоване на головній воднотранспортній магістралі України — річці Дніпро, у місці її перетину транспортно-комунікаційними коридорами, що з'єднують південь країни зі столицею України, західними та центральними областями, Донбас із Криворіжжям.

Разом із навколишніми поселеннями утворює Запорізьку агломерацію. Є одним з найбільших адміністративних, індустріальних та культурних центрів півдня України з розвиненим машинобудуванням, чорною та кольоровою металургією, хімічною та будівельною промисловістю, річковим портом і важливим транзитним залізничним вузлом.

Відповідно до Зведеної схеми районного планування України, Запоріжжя займає важливе місце в регіональній системі розселення і виконує функції обласного, міжнародного і районного центрів, кожний з яких має свою зону міжселищного обслуговування. Отож, у зоні впливу Запоріжжя як обласного центра на території 2690 тис. га розташовано 14 міст, 23 селища міського типу, значна кількість сіл і мешкає понад 2 млн осіб. Очолювана Запоріжжям міжрайонна система розселення (приміська зона), вирізняється високим рівнем виробничо-господарського опанування території, високою цінністю сільськогосподарських земель і природного середовища.

Приміська зона охоплює Запорізький, Вільнянський, Оріхівський, Василівський і Кам'янсько-Дніпровський адміністративні райони Запорізької області, загальна площа яких становить 760 тис. га. Тут розташовано 5 міст, 6 селищ міського типу і приблизно 300 сільських населених пунктів. Загальна чисельність населення становить приблизно 315 тис. осіб.

Особливістю міста Запоріжжя є те, що в ньому зосереджено приблизно 65 % продуктивних потужностей області й 43 % населення області.

27 червня 2014 року рішенням Запорізької міської ради прийнято остаточний звіт робочої групи з уточнення дати заснування міста і змінена офіційна дата заснування. Робоча група прийшла до висновку, що роком заснування міста є 952 рік на підставі трактату візантійського імператора Костянтина VII Порфієродного «Про управління імперією», як першої писемної згадки про існування городища на обох берегах Дніпра й острові Хортиця[4].

Назва[ред. | ред. код]

До 1921 року місто називалося Олександрівськ за назвою Олександрівської фортеці, закладеної у 1770 році. Однозначної думки, на честь кого було названо фортецю немає. Називаються імена генерал-фельдмаршала Олександра Голіцина, князя Олександра Вяземського[5][6].

15 березня 1921 року місто було перейменовано в Запоріжжя — тобто «розташоване за порогами»[7]. Назва нагадує, що до спорудження у 1932 році греблі ДніпроГЕСу в місці, де річка перетинає скелястий південний край Українського щита, закінчувалися численні Дніпрові пороги, що перешкоджають судноплавству[8].

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Запоріжжя
Сучасна реконструйована Запорозька Січ із висоти польоту на острові Хортиця

За свідченнями археологів, поселення на території сучасного Запоріжжя відомі з часів Середньостогівської культури (5 до — середина 4 тисячоліття до н. е.) — залишки давнього поселення було знайдено на північно-східному куті острова Хортиці. Інший відомий археологічний пам'ятник — вознесенський комплекс — кам'яна споруда, яку пов'язують із хозарами, булгарським ханом Аспарухом (VII ст.), Князем Святославом Ігоровичем (X ст.).

За часів Київської Русі на території сучасного міста були переправи через Дніпро — це Крарійський та Кічкаський перевози на півночі і поселення Протолча на півдні острова Хортиця.

1103 року в районі острова Хортиця руські князі Святополк Київський і Володимир завдали нищівної поразки половцям.

У XV—XVII століттях територія міста входила до Запорожжя — краю вольностей запорозьких козаків. Першою і єдиною Січчю, розташованою безпосередньо в межах сучасного міста, була Хортицька.

1552 року її заснував український шляхтич Дмитро Вишневецький (Байда) на острові Мала Хортиця. Однак у 1557 році її зруйнувало турецько-татарське військо.

1527 року кримський хан Сагіб-Гірей скаржився литовському урядові на черкаських та канівських козаків, які поблизу татарських кочовищ ставили «уходи», тобто займалися промислами, а рибу, хутра й мед вивозили на продаж у волості.

У другій половині 70-х років XVI століття польський король Стефан Баторій проводив жорстку політику на підпорядкування Запорожжя польському урядові. Багаті угіддя приваблювали польських магнатів, які вдиралися в запорозькі володіння й спустошували «уходи», а запорожців брали в полон. З півдня їм постійно загрожували кочовики-татари. Тому, у зв'язку з посиленням наступу як польського панства, так і кримських татар, козаки згуртовувалися й створювали укріплені городи, або січі. Щоб підпорядкувати державі непокірних козаків і загарбати їхні землі, 1578 року Стефан Баторій зобов'язав усіх без винятку прикордонних старост «виганяти низовців з Дніпра». Але, оскільки козаки перебували під захистом таких природних укріплень, як Томаківка та навколишні річки й озера, здійснити наказ короля було неможливо.

На початку 1580-х років на Томаківці вже була справжня Запорозька Січ як військова організація, у якій відбувалися січові збори, або кіш. На початок 1580-х припадають згадки в джерелах про січову старшину та регалії найвищої влади, зокрема булаву гетьманську. Томаківська Січ приймала не тільки селян, а й була центром, куди втікали бранці з ординського полону. Шляхтич Зборовський, який у 1580-х роках був на Томаківській Січі, свідчив про високу майстерність січовиків не лише у військовій справі, а й у виконанні пісень та грі на кобзі. На Січі не було ані феодальної власності на землю, ані кріпацтва. На роботу на Січі наймали, а панувало серед січового товариства побратимство, вірність матері-Січі та Великому Лугу. А поза Січчю водночас зростали зимівники, де жили власники рибних промислів, скотарі, мельники, шевці, рибалки, котрі в разі нападу кочовиків чи польської шляхти за наказом кошового отамана збиралися на Січ зі зброєю в руках і йшли в походи на Польщу, Крим чи Стамбул визволяти з неволі своїх земляків.

Впродовж 17341775 років територія Запоріжжя входила до Самарської паланки і правобережжя — до Кодацької паланки.

У 1770 році на місці сучасного Запоріжжя було закладено Олександрівську фортецю Дніпровської лінії. Її будівництво завершилося в 1775 році. Того ж року з ініціативи Потьомкіна було знищено останню Запорозьку Січ — Підпільненську.

Заснування міста[ред. | ред. код]

Формування сучасного міста пов'язане з Олександрівською фортецею, поблизу якої формувався так званий «фурштат», де селилися будівельники-селяни, каторжники, персонал обслуги фортеці, відставні солдати. Після остаточного захоплення Криму росіянами 1783 року, Дніпровська лінія втратила військове значення й була скасована, унаслідок чого в 1800 році Олександрівська фортеця втратила статус військового об'єкта.

У 1806 році поселення приблизно 2 тисяч осіб отримало статус повітового міста під назвою Олександрівськ. На околицях міста були поселення вихідців з Німеччини, які прибували на запрошення Катерини II з 1787 року.

Поблизу міста Олександрівськ розташовувалося велике село Вознесенка, засноване ще у 1596 р. (сучасна територія центру м. Запоріжжя). У Вознесенці в різні часи мешкало 1,5–4 тис. осіб, була церква, крамниця, школа, розвинута торгівля.

Крім того, пізніше заснована низка німецьких менонітських колоній Хортицької волості (Кічкас (Ейнлаге), колонія Хортиця, Розенталь, Шенвізе тощо).

У 1873 році завдяки проведенню залізниці місто поступово перетворилося на важливий транспортний вузол, де вантажі перевантажувалися із залізниці на річковий транспорт, що йшов на Одесу. Потужний поштовх до подальшого розвитку промисловості дало місту спорудження у 1902 році залізниці, яка поєднала його з Криворізьким та Донецьким басейнами.

У 1905 році, Олександрівськ, як і багато інших міст Російської імперії, став центром робітничих страйків, які 11–14 грудня 1905 року переросли у збройне повстання, придушене імперськими військовими. Того ж року в місті відзначився єврейськими погромами Союз Михаїла Архангела.

Українська революція[ред. | ред. код]

Кічкаський міст, підірваний махновцями під час відступу в січні 1920 року

22 листопада 1917 року рішенням більшості своїх голосів (147 проти 95) Олександрівська рада ухвалила рішення про інтеграцію до Української Народної Республіки. Утім, у січні 1918 року місто взяли анархісти за підтримки російських червоногвардійських загонів, на чолі «революційного комітету» в Олександрівську стали Маруся Нікіфорова і Нестор Махно[10]. Після укладання Берестейського миру 18 квітня 1918 року[11] року місто відвоювали сили Запорізького корпусу Армії УНР за підтримки німецьких загонів. Однак, уже в грудні 1918 року Олександрівськ було остаточно втрачено під натиском більшовицьких сил.

Упродовж наступних двох років місто стало ареною бойових дій між більшовиками, білогвардійцями та махновцями[12]. Уперше білогвардійським військам вдалося відвоювати місто у червні 1919 року, однак уже в жовтні їх витіснили загони Махна. Розрив Махна з більшовиками призвів до збройного протистояння між цими силами, і в січні 1920 року Олександрівськ утретє захопили більшовики.

19 вересня 1920 року[11] містом заволоділи білогвардійські війська під орудою Врангеля, проте вже у жовтні 1920 більшовики остаточно встановили в Олександрівську радянську владу.

Радянський період[ред. | ред. код]

15 березня 1921 року Олександрівська губернія стала називатися Запорізькою. Згодом перейменували й губернське місто Олександрівськ на Запоріжжя.

Упродовж довоєнних п'ятирічок місто стало великим індустріальним центром, чому сприяло відкриття у 1932 році ДніпроГЕСу — найпершої з дніпровських гідроелектростанцій. Разом із тим було збудовано підприємства, як-от завод листової сталі («Запоріжсталь»), коксохімічний, алюмінієвий («ЗАлК»), феросплавів, завод інструментальної сталі (тепер «Дніпроспецсталь»)[13].

У роки Другої світової війни місто впродовж двох років — з 4 жовтня 1941 по 14 жовтня 1943 перебувало під владою німецьких окупантів[14], з 1 вересня 1942 року — у формі Запорізького ґебіту. Входженню німецьких військ до міста передував підрив ДніпроГЕСу 18 серпня 1941 року, здійснений військами НКВС без оповіщення населення і військ, що переправлялися через річку[15]. Руйнівна хвиля води, що ринула через пробоїну в греблі призвела до багатотисячних жертв як з боку цивільного населення, так і червоноармійців, котрі переправлялися через Дніпро[16]. Що цікаво, радянська влада спершу спробувала скинути трагедію на німців, зробивши невдалий відеомонтаж і розповідаючи в лжедокументальних фільмах про це[17][18]. Схожу спробу підриву ДніпроГЕСу німецькі війська намагалися здійснити при відступі, однак її зірвали радянські розвідники.

Під час Другої світової війни Запоріжжя було єдиним з найбільш відвідуваних Адольфом Гітлером, який неодноразово навідувався до штаб-квартири фон Манштейна (нині 2-й корпус ЗНТУ по вул. Гоголя, 64), українських міст[19].

Повоєнні роки відзначені подальшим ростом міста. У 1950-ті — 1960-ті роки було закладено житлові масиви «Вознесенка», Космічний та Шевченківський, а в 1970-ті — Хортицький, Бородінський, Осипенківський та Південний. Було введено в експлуатацію Запорізький трансформаторний завод (ЗТЗ), заводи високовольтної апаратури, «Запоріжкабель» та «Перетворювач» тощо.

Наприкінці 1980-х років, населення міста досягло свого максимуму — близько 900 тис. осіб, після чого почало зменшуватись.

Новітній час (з 1990 року)[ред. | ред. код]

5 серпня 1990 року відбувся мітинг Народного руху України, який зібрав близько 1 млн учасників[джерело?].

2004 року у Запоріжжі розпочалось будівництво нових мостів через Дніпро та Старий Дніпро, висота найвищого складає 166 метрів.

1 грудня 2013 року в місті організовано протестний майдан, як реакція на Силовий розгін Євромайдану в Києві[20].

26 січня 2014 року перед Запорізькою облдержадміністрацією відбувся кількатисячний мітинг, який було розігнано зусиллями працівниками органів МВС та «тітушок»[21].

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Протестний майдан в Запоріжжі 1 грудня 2013 року

13 квітня 2014 року відбулася кульмінація серії проросійських виступів у місті. Мітинг антимайданівців на Алеї Слави переріс у сутичку з прихильниками Майдану — частину з прибічників антимайдану оточили, закидали яйцями, борошном та пакетами з молоком, а згодом доправили коридором ганьби до УБОЗу. Події отримали назву «Яєчна неділя»[22][23][24].

20 лютого 2015 року на майдані під стінами Запорізької облдержадміністрації було відкрито пам'ятний знак на честь Героїв Революції Гідності[25].

25 березня 2015 року депутати на сесії Запорізької міської ради перейменували площу Жовтневу на Майдан Героїв на честь героїв-майданівців. Проти перейменування площі виступили лише депутати-комуністи, рішення було прийняте більшістю голосів («За» 53 голоси з 69). Під час сесії зазначалося, що рішення про перейменування площі — ініціатива громади Запоріжжя, яка на цій площі збиралася на Євромайдан, і тут встановлено пам'ятник на честь героїв Революції гідності, містяни влаштовують урочисті зустрічі героїв-земляків з війни на сході України[26].

З 16 квітня 2016 року в Запоріжжі розпочала роботу патрульна поліція[27].

У 2017 році, за даними видання «Фокус», Запоріжжя в щорічному рейтингу комфортності міст України виявилося на 15 місці. При складанні рейтингу враховувалися такі критерії, як економічний стан, безпека проживання, інфраструктура міжміського транспорту, якість послуг, екологія. До переваг міста варто віднести вартість житла й оренди квартир, вартість умовного споживчого кошика. У рейтингу Запоріжжя отримало 40,1 бала зі 100 можливих[28].

Географія[ред. | ред. код]

Площа міста Запоріжжя становить 33 099 га. Показник території на 1000 жителів — 39 га, що приблизно збігається з такими ж показниками по містах України (40 га) і міста такого ж рівня — Дніпра (33 га)[29].

Понад 4 тис. га зайняті водними просторами (12,8 %), близько 8 тис. га займають промислові, комунально-складські об'єкти, спецтериторії, 17,6 % міських земель використовуються в сільському господарстві. Вільні міські землі, що становлять 1,6 % від усієї території міста Запоріжжя, роздроблені й дисперсно розташовані в плані міста.

Клімат[ред. | ред. код]

Місто Запоріжжя лежить у зоні континентального клімату, котрий характеризується теплим літом з малою кількістю опадів. Для літнього періоду характерні посушливі суховійні явища, які в окремі роки є особливо інтенсивними. Літо тепле, зазвичай починається в перших числах травня і триває до початку жовтня, охоплюючи період близько п'яти місяців. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 23.8 °C. Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -2.7 °С. Зима помірно м'яка, часто спостерігається відсутність стійкого сніжного покриву. У середньому, висота сніжного покриву становить 14 см, найбільша — 35 см.

Клімат Запоріжжя (1987-2016)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 11,4 17 26 26 30,6 36 38 40 35 30 20 15 40,0
Середній максимум, °C 2,6 4,8 10,4 16,8 22,2 27,5 31,2 31,0 27,1 20,1 12,2 3,7 17,1
Середня температура, °C −2,7 −1,5 4,5 10,5 15,5 20,2 23,8 23,1 19,0 11,5 5,1 −0,4 11,1
Середній мінімум, °C −6,1 −5,8 −0,1 5,2 9,1 12,9 16,6 15,9 11,5 6,6 −1,4 −3,2 5,1
Абсолютний мінімум, °C −30 −27,8 −19,2 −8,2 −2,4 3,9 5,9 3,9 −3 −8 −17,9 −27,8 −30
Норма опадів, мм 30.2 33.2 52.3 62.2 45.6 14.2 5.5 2.1 4.4 21.8 40.0 29.7 341.2
Кількість сонячних годин 114,0 132,9 169,6 197,9 268,6 344,3 364,0 341,2 293,1 222,3 166,4 118,7 2733,0
Кількість днів з опадами 9,6 9,4 11,4 12,7 12,0 5,0 2,2 1,7 2,1 7,1 8,3 8,5 90,7
Кількість сніжних днів 8,5 9,5 3,7 0,8 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,3 3,5 5,5 32,5
Вологість повітря, % 86 74 65 60 58 51 48 48 49 60 75 84 68.5

Середня річна температура +11,1 °C, середня температура в липні +23,8 °C, а в січні —2,7 °C.

Середня глибина промерзання ґрунту — 0,8 м, максимальна — близько 1 м.

За умовами забезпеченості вологою територія міста належить до посушливої зони. Середньорічна кількість опадів становить 443 мм, а випаровування з поверхні суходолу — 480 мм, з водної поверхні — 850 мм. При цьому влітку часто спостерігаються зливи, що сильно розмивають поверхню ґрунту.

Відносна вологість повітря о 13 годині становить 60 %, найменша — 40 % — спостерігається в липні — серпні.

Переважні напрямки вітру в теплий період — північний і північно-східний, у холодний період — північно-східний і східний. Середня швидкість вітру становить 3,8 м/сек, посилюючись до 4,2 м/сек на околицях міста. Максимальна швидкість вітру, до 28 м/сек, спостерігається один раз на 15–20 років.

Щороку, у середньому, місто вкрито туманом 45 днів на рік. Найбільше число туманів — 60 на рік.

Забудова[ред. | ред. код]

Забудова міста представлена компактною відкритою структурою й розташована на обох берегах річки Дніпро. Лівобережна частина — лінійна й дуже неоднорідна за функціональним зонуванням.

Селітебні території, що розчленовуються транспортними й комунікаційними коридорами, витягнуті уздовж берегів і безпосередньо притикаються до промислових територій. Як наслідок, значна частина житлової забудови (до 70 %) розташована в зонах впливу промислових підприємств.

Правобережна частина міста більш компактна й однорідна за функціональним зонуванням. Промислові підприємства Хортицького промрайону, які «чистіші» в екологічному плані, не справляють негативного впливу на житлову забудову[30].

Проте, правобережна частина, хоч і порівняно сприятливіша в екологічному плані, не має досить розвинених транспортних зв'язків з промрайонами міста, котрі розташовані в його лівобережній частині, та з центром Запоріжжя.

Наразі місто має невеликий резерв вільних територій у наявних межах. Серед територій, можливих до освоєння під селітебну забудову, можна виділити невеликі ділянки в прибережній частині лівого берега (вулиця Скельна, Центральний бульвар), райони намиву Миколаївської заплави («Південний житловий масив»), у правобережній частині (Бородінський мікрорайон, Хортицький житловий масив, Верхня Хортиця).

Окрім цього, є невеликий резерв територій у районах можливої реконструкції (Старе місто, Павло-Кічкас).

У 2017 році до Державного реєстру нерухомих пам'яток України внесено 20 об'єктів культурної спадщини архітектури та містобудування, розташованих у Запоріжжі, зокрема клуб «Металіст» (БК «ЗАЗ»), а також житлові будинки, зведені у 1930—1950-х роках[31].

Органи влади[ред. | ред. код]

Запоріжжя є самостійною адміністративно-територіальною одиницею й адміністративним центром Запорізької області[32][33]. У місті перебувають органи як місцевого, так і обласного самоврядування.

Самоврядування[ред. | ред. код]

Міське[ред. | ред. код]

Органами та посадовими особами місцевого самоврядування в місті є:

Судову владу в місті, а також у Запорізькому районі, здійснюють 4 окружних суди міста Запоріжжя.

Міський голова обирається мешканцями міста, шляхом прямого, загального, вільного, таємного голосування терміном на 5 років. Новообраний міський голова приносить присягу на сесії міської ради[34]. У листопаді 2015 року міським головою був обраний Володимир Буряк[35][36].

Обласне[ред. | ред. код]

У Запоріжжі також є виконавчі й судові органи влади та органи місцевого самоврядування Запорізької області.

Обласною владою є:

Адміністративний поділ[ред. | ред. код]

Місто розділене на 7 адміністративних районів.

  1. Олександрівський
  2. Заводський
  3. Комунарський
  4. Дніпровський
  5. Вознесенівський
  6. Хортицький
  7. Шевченківський
Райони міста Запоріжжя

Населення районів міста Запоріжжя станом на 1 листопада 2015 року[39]:

Назва Чисельність, осіб Відсоткове співвідношення
1 Олекса́ндрівський 68 666 9,06 %
2 Заводськи́й 50 750 6,7 %
3 Комуна́рський 133 752 17,64 %
4 Дніпро́вський 135 934 17,95 %
5 Вознесе́нівський 101 349 13,37 %
6 Хо́ртицький 115 641 15,27 %
7 Шевче́нківський 151 558 20,0 %

Демографія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Запоріжжя — шосте за населенням місто України.

Станом на 1 січня 2016 року населення Запоріжжя налічувало 784 741 особу (з урахуванням 26 730 осіб офіційно зареєстрованих переселенців з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей[40].

Станом на 1 січня 2015 року населення Запоріжжя налічувало 761 993 осіб[41].

Національний склад[ред. | ред. код]

Національний склад населення Запоріжжя за Всеукраїнським переписом населення 2001 року мав такий вигляд[42]:

Національність Чисельність, тис. Частка
українці 573,0 70,3 %
росіяни 207,0 25,4 %
білоруси 5,5 0,7 %
болгари 3,6 0,4 %
євреї 3,4 0,4 %
грузини 3,1 0,4 %
вірмени 3,1 0,4 %
татари 2,2 0,3 %

Мовний склад[ред. | ред. код]

Динаміка рідної мови населення Запоріжжя за переписами:

Мова 1897[43] 1926[44] 1989[45] 2001[46]
українська  43,0  33,8  41,3  41,6
російська  24,8  52,2  57,0  56,8
єврейська  27,8  9,7  0,1

Економіка[ред. | ред. код]

Запоріжжя — великий промисловий центр, створений за комплексною схемою. Тут сконцентровано найпотужніші:

За 2014 рік суб'єктами переробної промисловості реалізовано продукції у відпускних цінах підприємств (без ПДВ і акцизу) на суму 60,62 млрд грн, у тому числі: металургійне виробництво — на 33,83 млрд грн, машинобудівної галузі — на 13,13 млрд грн, харчової галузі — на 3,72 млрд грн.

Підприємство «Мотор Січ» — один з найпотужніших у світі виробників авіаційних двигунів для літаків Ан-225 «Мрія», Ан-124 «Руслан», а також для гелікоптерів Мі-26 та багатьох інших машин. ЗМКБ «Прогрес» ім. академіка О. Г. Івченка — один з найбільших у світі проектувальників авіаційних двигунів та енергетичних установок.

Запорізький автомобілебудівний завод (ЗАЗ) — єдине в країні підприємство, яке має повний виробничий цикл виготовлення автомобілів. Раніше виробляв автомобілі «Запорожець», «Таврія» й «Славута», а зараз — Sens, Lanos, Forza, Opel, автобус I-VAN.[47]

Обсяг реалізованої промислової продукції загалом по місту за 2016 рік становив 143 204,6 млн грн (73,0 % до обласного показника та на 9,8 % більше, ніж у 2015 році), у розрахунку на одного мешканця показник становив 137,7 тис. грн, що в 3 рази більше, ніж в середньому по Україні[48].

Екологія[ред. | ред. код]

Вид на промзону з проспекту Металургів

Екологічна ситуація в Запоріжжі й регіоні напружена, причина тому — насиченість промисловими підприємствами й недосконалість очищувальних технологій. Значна частина промислових підприємств розташована в центрі житлових забудов, що формує основне техногенне навантаження на довкілля міста.

Обсяги викидів речовин-забруднювачів у атмосферне повітря стаціонарними джерелами (без урахування вуглецю діоксиду) за 2015 рік склали 83,3 тис. т (96,0 % до обсягів викидів за 2014 рік)[48].

Парки[ред. | ред. код]

Центральний парк «Дубовий Гай». Розташований вулицею Глісерною в Олександрівському районі, вниз до річки Дніпро від майдану Волі. Примітність парку — річна протока Мокрої Московки та її заплави, через які в декількох місцях перекинуті мости. Уздовж доріжок встановлені лавки, дитячі майданчики, парк атракціонів, фонтан, кілька майданчиків для проведення концертів, тенісні корти. У парку проводяться культурно-масові заходи.

Парк Перемоги спроектований ще у 1979 році. За своєю площею — один з найбільших у Запоріжжі. Він починається від вулиці Шкільної й тягнеться до Набережної магістралі. З одного боку парк обмежений річкою Суха Московка, а з іншої озером і корпусами Запорізького центру екстремальної медицини та швидкої медичної допомоги.

Ландшафтний парк Острів Хортиця — найбільший острів на Дніпрі, розташований нижче за ДніпроГЕС, унікальний природний та історичний комплекс. Хортиця є одним із семи чудес України та є найбільшим островом на Дніпрі. На північній стороні острова був останній дніпровський поріг. Хортиця витягнута із північного заходу на південь-схід, має довжину 12,5 км, ширину в середньому 2,5 км і площу приблизно 3000 га. На Хортиці в мініатюрі представлені зразки всіх ландшафтних зон України. На острові розташований «Музей історії запорозького козацтва», який був відкрито 14 жовтня 1983 року.

Парк Металургів розташований у центрі міста, практично на мальовничому березі Дніпра. Сам парк невеликий за площею, без всіляких кіосків і генделей, що робить його привабливим для прогулянок і проводження часу. Звідси відкривається прекрасний вид на Хортицю, Дніпро з його порогами і греблю ДніпроГЕС. Парк розміщений вулицею Богдана Хмельницького.

Вознесенівський парк розташувався в районі Набережної магістралі, неподалік каскаду фонтанів «Райдуга». Останнім часом, це один з наймальовничіших та найдоглянутіших парків Запоріжжя. Через озеро встановили місток до «Тещі і Свекрухи». У парку розбитий штучний ставок із фонтанами. Чудове місце для прогулянок із дітьми та для молодят.

Парк ім. Климова (в минулому — парк ім. Т. Г. Шевченка), поруч із Будинком культури імені Тараса Шевченка. Територія парку досить велика й доглянута. Радує наявність зелених галявин, а також дерев, які створюють тінь влітку, і тим самим рятують від спеки. З атракціонів є безплатні гойдалки, пісочниці, гірки та інше. На території парку розташований музей історії заводу «Мотор Січ», разом із виставленою біля його входу численною військовою технікою, що викликає велику цікавість усіх охочих.

Також у Запоріжжі є ще кілька основних парків для відпочинку:

Культура[ред. | ред. код]

Культурне тло міста створюють філармонія, низка музеїв, театри, бібліотеки[49]. Серед них:

Театри Музеї Бібліотеки Кінотеатри
  • Multiplex (в ТРЦ «Аврора»)[51]
  • Байда 3D[52]
  • Кіноконцертний зал ім. Довженка
  • ім. Маяковського
  • автомобільний «КіноDRIVE»
  • «Хортицький»
  • «Зірка» (не функціонує)

До складу філармонії входить академічний симфонічний оркестр, козацький ансамбль пісні й танцю «Запорожці», камерний оркестр «Мініатюра», три концертні групи музично-тематичного лекторію, вокальний ансамбль «Водограй».

Окремим культурним осередком Запоріжжя є міський Вернісаж, організований найбільшою творчою організацією міста Запорізьким міським об'єднанням митців «Колорит» у центрі міста, на площі Маяковського біля Фонтану Життя. Щоденні виставки «Колориту» біля «Фонтану Життя» — унікальне місце в Запоріжжі, де можна поспілкуватися з майстрами й художниками, узяти участь у майстернях з різьблення, вишивки, бісероплетіння та інших видів творчості, отримати корисні поради від професійних художників, дизайнерів, карикатуристів, членів Спілки художників, національної Спілки майстрів, а також тих, чий талант розкрився й розвивається з приходом до організації[53].

19 грудня 2015 року в Запоріжжі вперше на новому місці (площі Маяковського) відбулося відкриття головної новорічної ялинки, яка в усі роки встановлювалася на центральній площі Фестивальній[54].

28-29 квітня 2018 року в Запоріжжі відбувся перший джазовий фестиваль «Zaporizhzhia Jazzy-2018». Він проходив в парку Металургів на території Міського палацу дитячої та юнацької творчості[55][56].

Релігія[ред. | ред. код]

Населення Запоріжжя складається переважно з християн східного обряду (православних). Православні храми міста представлені церквами Української православної церкви (Московського патріархату) та Української православної церкви — Київський патріархат (наприклад, катедральний собор Святої Трійці)[57].

У 2006 році в Запоріжжі відкрився Ісламський культурний центр. Також активно розвиваються католицькі громади: у місті представлені як римо-, так і греко-католики.

Центральний римо-католицький храм Бога Отця Милосердного розташований на вул. Заводській (біля цирку). Собор належить до Харківсько-Запорізької дієцезії. Греко-католики моляться на вул. Вербовій, 11[58].

14 жовтня 2007 року був відкритий Свято-Покровський кафедральний собор. Зараз Свято-Покровський кафедральний собор — п'ятиверховий храм заввишки 53 метри, що став справжньою перлиною Запоріжжя[59].

На місці нинішнього головного собору міста була перша церква, яку побудували ще в 1778 році, стара Покровська церква була переважно дерев'яною. А 5 травня 1886 року на місці вже розібраної будівлі заклали новий кафедральний Свято-Покровський собор, зруйнований більшовиками в 30-х роках XX століття. Будівництво майже точної копії зруйнованого собору розпочалося в 1993 році і тривало 14 років.

Освіта й наука[ред. | ред. код]

У 2016 році в Запоріжжі функціонував 121 загальноосвітній навчальний заклад I—III ступенів, у тому числі 116 — комунальної форми власності (62 231 учень проти 61 160 у 2015 році) та 5 — приватної. Крім того, 2 навчальні заклади призупинили свою діяльність. Для навчання обдарованих, талановитих та здібних дітей забезпечено роботу 35 закладів: 9 ліцеїв, 3 колегіумів, 17 гімназій, 6 спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням окремих предметів[48].

Загальна кількість дитячих навчальних закладів (ДНЗ) міста складає 143 одиниці, у тому числі 135 — комунальної форми власності, 6 — приватної, 2 — державної. За функціональною ознакою ДНЗ поділяються на 10 дитячих садків, 108 ясел-садків, 5 центрів розвитку дитини, 20 НВК (8 — типу «ЗНЗ-ДНЗ», 12 — типу «ДНЗ-ЗНЗ»); за видами ДНЗ розподілені так: 97 загального розвитку, 38 комбінованого типу (зі спеціальними та санаторними групами), 3 санаторних, 5 спеціальних[48].

У місті розташовано 17 професійно-технічних навчальних закладів[48]. У вищих навчальних закладах навчається приблизно 45 тисяч студентів.

Основні заклади вищої освіти:

Коледжі та технікуми:

Наукові центри:

  • Інститут титану
  • НДІ спецсталей
  • Інститут сільськогосподарського машинобудування
  • НДІ газоочищення
  • НДІ трансформаторобудування
  • НДІ силової енергетики, проектно-конструкторський та технологічний інститут[63]
  • ТОВ «НДКТІМ-Сільгоспмаш»[64].

Раніше працювали НДІ радіозв'язку (ЗНДІРС), Інститут механізації тваринництва.

Музеї[ред. | ред. код]

Спорт[ред. | ред. код]

Славутич-Арена

У розпорядженні жителів міста легкоатлетичні манежі, плавальні басейни, веслово- і водноспортивні бази, тенісні корти, спортивні майданчики зі штучним покриттям, будинок спорту «Запоріжалюмінбуд», палац спорту «Юність», сучасний футбольний стадіон «Славутич-Арена».

У місті працюють дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву з гандболу, вільної боротьби та дзюдо.

Запорізькі клуби перебувають у вищих дивізіонах країни з гандболу, баскетболу, волейболу. Так, «ZTR», «Мотор» — у чоловічій суперлізі з гандболу, «Ферро-ЗНТУ» — у чоловічій суперлізі з баскетболу, «Козачка-ЗАлК» — у жіночій суперлізі України з баскетболу, «Орбіта-Університет» — у жіночій суперлізі з волейболу.

До 2015 року ФК «Металург» брав участь у Прем'єр-Лізі України з футболу, але через скрутний фінансовий стан припинив існування. У березні 2016 року футбольний клуб був відсторонений від участі в професійних турнірах, сам ФК був оголошений банкрутом. Небайдужі запорожці заявили про відродження ФК «Металург Запоріжжя», який був створений на базі аматорського ФК «Россо Неро». З 24 липня 2016 року виступає в Другій лізі України[65].

Засоби масової інформації[ред. | ред. код]

Студія TV5
Логотип ТРК «Алекс»

У Запоріжжі мовлять місцеві телеканали:

На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 19 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:

Серед власне запорізької — Радіо «Запоріжжя FM»[67].

Наприкінці 2011 року припинили існування дві місцеві радіостанції FM-діапазону «Ностальжі»[68] та «Великий Луг»[69], які працювали з 1995 року й були брендами радіоефіру в м. Запоріжжя.

Станом на 2005 рік, у Запорізькій області видавалося 185 газет, загальним накладом 1,5 млн примірників[70]. В обласному центрі видається понад 20 різних газет та журналів. Серед них: «Індустріальне Запоріжжя», «Міг», «Мрія», «Субота плюс», «Туча», «Портмоне», «Привоз», «Хмара» та інші[70][71].

Транспорт[ред. | ред. код]

Див. також: Транспорт Запоріжжя та

Сучасна транспортна інфраструктура міста Запоріжжя має систему зовнішнього транспорту — залізницю, автобусний транспорт, автодорожня мережа, авіатранспорт і водний (річковий) транспорт, — магістральну вулично-дорожню мережу і мережу масового пасажирського транспорту.

Запорізький залізничний вузол утворений перетином двох магістральних ліній: Москва — Харків — Запоріжжя I — Севастополь та Кривий Ріг — Запоріжжя II — Донбас.

У місті діють два пасажирських залізничних вокзали: Запоріжжя I та Запоріжжя II. Через місто Запоріжжя проходить 103,2 км головних залізничних колій, також у місті розташовано 8 залізничних пасажирських та вантажних станцій. У складі регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» в місті діють «Запорізька дирекція залізничних перевезень», Запорізька дистанція навантажувально-розвантажувальних робіт та Запорізька дитяча залізниця.

Зовнішні автобусні перевезення пасажирів здійснюються через три автостанції (одним міжміським автовокзалом та двома приміськими автостанціями). Мережа зовнішніх автошляхів складається з доріг державного значення, що забезпечують зв'язки з Києвом, Дніпром, Харковом, Одесою, Полтавою та іншими містами центральних і південних областей України, з Чорноморським і Азовським узбережжями. Західною околицею міста проходить автошлях Н08, східною околицею міста пролягають автошляхи М18E105, Н15, у південно-західному напрямку — автошлях Н23 та Т 0806.

Вантажні й пасажирські перевезення водним транспортом обслуговуються двома річковими портами, розташованими на лівому березі у горішньому і нижньому б'єфі Дніпровської ГЕС. За навігаційний період 2015 року ДП «Адміністрація річкових портів» перевезено 75,33 тис. пасажирів.

Повітряне сполучення забезпечується Запорізьким аеропортом, розташованим у північно-східній частині міста на відстані 15 км від центру міста. У транспортній системі міста відіграє важливе місце, який має статус міжнародного, і є повітряними воротами, як для українських, так і для міжнародних авіакомпаній[72]. Базові авіакомпанії: ВАТ «Константа», філія «Українська авіаційна транспортна компанія» (УАТК), ТОВ «Універсал — Авіа», АК «Мотор Січ». З аеропорту «Запоріжжя» виконують рейси авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», «Азур Ейр Україна», «Аеростар», «AtlasGlobal Україна», «Pegasus Airlines», «Turkish Airlines». Комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Запоріжжя» в 2015 році відправлено 64,54 тис. пасажирів, що на 73,5 % більше, ніж 2014 року. За 2015 рік обслуговано 2102 літако-вильотів. На міжнародних повітряних лініях збільшилися відправлення пасажирів на 50,6 %, на внутрішніх лініях — утричі. Відправлення та прибуття вантажу і багажу збільшилися на 84,0 %. Збільшення показників зумовлено збільшенням кількості внутрішніх та міжнародних чартерних рейсів. Авіакомпанія «Азур Ейр Україна» виконує чартерні рейси до Єгипету, ПрАТ АК «МАУ» регулярні рейси до Бориспіля, авіакомпанією «AtlasGlobal Україна» відкрито новий рейс Стамбул — Запоріжжя — Стамбул; АК «Мотор Січ» відкрито новий щоденний регулярний рейс Запоріжжя — Мінськ — Запоріжжя. Авіакомпанії «Pegasus Airlines», «Turkish Airlines» виконують регулярні рейси Стамбул — Запоріжжя — Стамбул (тричі на тиждень)[73][74].

Теперішня магістральна вулично-дорожна мережа міста представлена магістралями міського і районного значення. Транспортне сполучення між лівим і правим берегом здійснюється через греблю ДніпроГЕСу, арковий міст та мости Преображенського, які проходять через острів Хортиця.

Головна магістраль міста — проспект Соборний, який перетинає майже всю лівобережну частину міста від залізничного вокзалу до Дніпровської ГЕС. Його довжина становить приблизно 11 км, що робить цей проспект однією з найдовших вулиць Європи.

Під час декомунізації у Запоріжжі на сайті міської ради було опубліковано відразу два проекти рішень про перейменування проспекту. Його пропонували перейменувати в Соборний або Козацький — саме ці варіанти набрали найбільшу кількість голосів під час онлайн-опитування, яке проводили на сайті міськради[75]. Остаточне рішення про перейменування проспекту ухвалили 19 лютого 2016 року[76].

Значною транспортною проблемою Запоріжжя є низька пропускна здатність мостів та греблі. Інтенсивність транспортних потоків через мости Преображенського перевищує їхню пропускну здатність у 3,7 раза, через греблю ДніпроГЕСу — більш ніж у 1,5 раза.

У 2004 році розпочато будівництво нових мостів (паралельно мостам Преображенського), яке й дотепер продовжується[77][78].

Пасажирські перевезення в місті Запоріжжя забезпечуються ЗКПМЕТ «Запоріжелектротранс» та 23 приватними автопідприємствами.

У місті діє 7 трамвайних, 7 тролейбусних та 92 автобусних маршрутів. Мережа електротранспорту досягла найбільшого розвитку наприкінці 1990-х років, після чого почала скорочуватись. Протяжність трамвайних маршрутів становить — 157,9 км, тролейбусних — 219,2 км. Протяжність автобусних маршрутів коливається в середньому від 10 до 30 км, а декількох — до 55 км. Середня добова кількість рухомого складу на міських автобусних маршрутах складається з 921 автобуса різних класів. У порівнянні з 2014 роком загальний середньодобовий випуск трамваїв і тролейбусів зменшився із 113,1 одиниці до 95 одиниць (16 %)[48].

Запоріжжя в кіно[ред. | ред. код]

У Запоріжжі проходили зйомки кінофільмів:[79][80][81]

Міста-побратими[ред. | ред. код]

Запорізька площа в Обергаузені, Німеччина Німеччина

Запоріжжя, як і багато сучасних міст має економічні, культурні та інші зв'язки з містами-побратимами. На сьогодні містами-побратимами Запоріжжя є[88]:

Міста-побратими[89]
Країна Місто Дата підписання
угоди про партнерство
Фінляндія Фінляндія Лахті 21 лютого 1953
Франція Франція Бельфор 2 липня 1967
Велика Британія Велика Британія Бірмінгем 20 липня 1973
Австрія Австрія Лінц 6 травня 1983
Німеччина Німеччина Обергаузен 20 травня 1986
Flag of the People's Republic of China.svg КНР Ічан 16 жовтня 1997
Німеччина Німеччина Магдебург 29 травня 2008
Ізраїль Ізраїль Ашдод 13 вересня 2011

Раніше містом-побратимом був Новокузнецьк (Росія Росія), але в односторонньому порядку через російську збройну агресію розірвані побратимські відносини[90].

Панорами міста[ред. | ред. код]

Панорама Дніпрогесу
Панорама знаменитого мосту через Дніпро
Панорама острову Хортиця

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГУС в Запорізькій області
  2. Сайт Запорізької міської влади
  3. Сайт Запорізької обласної ради
  4. Рішення Запорізької міської ради від 27.06.2014 № 47 «Про затвердження звіту робочої групи із уточнення дати заснування м. Запоріжжя»
  5. З історії Олександрівська
  6. Таємниці унікальних документів[недоступне посилання] : [арх. 23.08.2011] / Віталій Бондар, Ірина Козлова // Запорізька правда.
  7. Олександрівськ перейменовано в Запоріжжя
  8. Поспєлов Е. М. Географічні назви світу: Топонімічний словник: Понад 5 000 одиниць / Відп. ред. Р. А. Агєєва. — М, 1998. — С. 160. — ISBN 5-89216-029-7.
  9. Карта Олександрівська на початку ХХ століття
  10. Владимир Чоп. «Маруся Никифорова»
  11. а б Історія м. Олександрівська (1770—1914 роки)
  12. Історія Олександрівська
  13. Как выглядело Запорожье в 1932 году: уникальные кадры (видео)
  14. У мережі показали знімки Запоріжжя, які зроблені німцями (фото) (рос.)
  15. Кто взрывал ДнепроГЭС? : [арх. 16.05.2010] / Игорь Зализяка // Никопольские страницы истории. — 2008. — 26 декабря.
  16. В. М. Мороко. Дніпрогес: Чорний серпень 1941 року // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету. — 2010. — Вып. XXIX. — С. 197—202.
  17. Взрыв Днепрогэса 18 августа 1941 Уровень секретности 18. 2011-08-12. Процитовано 2017-06-13. 
  18. Підрив Дніпрогесу: спецоперація та її наслідки
  19. В. В. Перепадя Гітлер у Запоріжжі: спроба реконструкції Наукові праці історичного факультету ЗНТУ, 2013, вип. 35 (ст. 145—149)
  20. 1 грудня 2013 року в Запоріжжі відбувся протестний майдан // Тезис-ТВ
  21. Зачистка в Запоріжжі. Щонайменше 90 людей в лікарнях з травмами очей і кінцівок (відео) // 5 канал
  22. Запорожье. Воскресенье. Стыд и яйца... : [рос.] // Паноптикон. — 2014. — 14 апреля.
  23. В Запорожье в центре города началось противостояние Майдана и Антимайдана : [рос.] // 061.ua. — 2014. — 13 апреля.
  24. В Запорожье антимайдановцы вышли из окружения через живой «коридор позора» : [рос.] // 061.ua. — 2014. — 13 апреля.
  25. У Запоріжжі відкрито пам'ятний знак героям Євромайдану // depo.ua. — 2015. — 20 лютого.
  26. У Запоріжжі перейменована центральна площа на майдан Героїв // 5.ua. — 2015. — 25 березня.
  27. У Запоріжжі почала роботу патрульна поліція // Українська правда. — 2016. — 16 квітня.
  28. Наскільки комфортно жити в Запоріжжі: опублікований рейтинг міст України // timez.com.ua, 11 серпня 2017(рос.)
  29. Паспорт міста Офіційний портал Запорізької міської влади. Перевірено 2010-02-04
  30. Большой эксперимент или что такое «соцгород»? // Громадське радіо. 11 серпня 2016
  31. Державний реєстр нерухомих пам'яток України поповнили запорізькі об'єкти // Запорізька обласна державна адміністрація
  32. Статут територіальної громади м. Запоріжжя. Розділ 1, стаття 2
  33. Географічне положення та населення (uk). Запорізька обласна державна адміністрація. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  34. «Статут територіальної громади м. Запоріжжя», Розділ 4, стаття 32
  35. ОФИЦИАЛЬНО: новым мэром Запорожья стал Владимир Буряк
  36. Буряк принял присягу мэра Запорожья
  37. Запорізька обласна державна адміністрація
  38. Запорізька обласна рада
  39. Головне управління статистики у Запорізькій області — Чисельність населення м. Запоріжжя на 1 листопада 2015 року]
  40. Переселенці масово залишають Запоріжжя
  41. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
  42. Лозовой Н. (17.01.2011). Этнические войны: украинская версия. Истеблишмент. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  43. Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. г. Александровск
  44. Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928–29
  45. Романцов В. О. Населення України і його рідна мова за часів радянської влади та незалежності
  46. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область
  47. а б Чугуєнко М. В. Моя Україна. Ілюстрована енциклопедія для дітей. — Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2006. — 128 с. іл.
  48. а б в г д е Соціально-економічний паспорт м. Запоріжжя за підсумками 2016 року // Офіційний портал Запорізької міської влади.
  49. Бібліотеки Запоріжжя
  50. Театр Vie
  51. Кінотеатр «Multiplex» — ТРЦ «Аврора»
  52. «Байда-3D». Запоріжжя
  53. Інформація про Запорізьке міське об'єднання митців «Колорит» на mapia.ua
  54. В Запорожье открыли главную городскую елку // Офіційний портал Запорізької міської влади. — 2016. — 19 декабря.
  55. Фоторепортаж: у Запоріжжі відбувся фестиваль джазу «Zaporizhzhia Jazzy 2018» // Репортер. — 2018. — 29 квітня (рос.)
  56. Zaporizhzhia Jazzy 2018 — фоторепортаж // Проспект. — 2018. — 30 квітня (рос.)
  57. Релігія — Запорізька область, — RestPlace
  58. В областном центре — более 70 церквей, часовен и молитвенных домов, около 30 религиозных конфессий, — «Суббота плюс» (Запорожье): Дороги к храму, 06 листопада 2009 (рос.)
  59. Відомості про Свято-Покровський кафедральний собор. zp.vgorode.ua. 
  60. Офіційний сайт Запорізького гідроенергетичного коледжу ЗДІА
  61. [http://www.osvita.com.ua/colleges/636/
  62. http://zgia.zp.ua/index.php?page=1096 Офіційний сайт ЗМК ЗДІА]
  63. Офіційний портал Запорізької міської влади - Паспорт міста. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  64. Предприятие создано на базе проектного отдела и цеха по изготовлению нестандартного оборудования ЗАО «ЗАЗ» в 2002 году (дочернее предприятие)
  65. Офіційний сайт ФК «Металург Запоріжжя»
  66. Zabor.zp.ua Телеканали Запоріжжя (рос.)
  67. Zabor.zp.ua Радіо Запоріжжя (рос.)
  68. «Ностальжі: мінус один бренд»
  69. Вместо радио «Великий Луг будет вещать „Радио-24“»
  70. а б Zabor.zp.ua Пресса запорожского региона
  71. Печатные издания Запорожья и Запорожской области
  72. Міжнародний аеропорт «Запоріжжя». Офіційний сайт ТОВ «Запоріжхендлінг»
  73. Online табло аеропорту «Запоріжжя», — Аirport.at.ua
  74. Табло аеропорту «Запоріжжя». Відправлення рейсів
  75. В Запорожье переименуют проспект Ленина
  76. Рішення Запорізької міської ради від 19.02.2016 № 15 «Про перейменування проспекту Леніна в місті Запоріжжі на проспект Соборний»
  77. Запорожье — на грани транспортного коллапса // Інтерфакс-Україна, 26 травня 2009
  78. Будівництво автотранспортної магістралі: ще один етап пройдено // Запорізька обласна державна адміністрація.
  79. Запоріжжя — все моє життя | Запоріжжя півстоліття назад
  80. Запоріжжя в кіно (1950 рік)
  81. Фільми, зйомки яких відбувались у Запоріжжі (відео)
  82. а б в Хроменко А. (№8 (274) 23 февраля 2011). Фильмы из-под полы. «Остров Свободы». Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  83. Зйомки кіно в Запоріжжі (відео) (рос.)
  84. Запоріжжя в радянському кіно
  85. Снято в Запорожье. 02.03.2011. Архів оригіналу за 2011-08-23. 
  86. Съемки сериала «Слуга народа-2» в Запорожье, — Квартал-95, 2016-10-06
  87. Как в Запорожье снимали сериал «Слуга народа-2»: в сеть попал первый трейлер, — Индустриалка, 12 жовтня 2016 (рос.)
  88. Міста-побратими м. Запоріжжя // Офіційний портал Запорізької міської влади
  89. Міста-побратими // Офіційний портал Запорізької міської влади
  90. Запорізькі свободівці вимагають скасування побратимства міста Запоріжжя з Новокузнецьком в односторонньому порядку через російську агресію. 

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]