Запоріжсталь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Координати: 47°51′35″ пн. ш. 35°09′40″ сх. д. / 47.8596928° пн. ш. 35.1610103° сх. д. / 47.8596928; 35.1610103

Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»
Тип Публічне акціонерне товариство
Форма власності відкрите акціонерне товариство і публічна компанія
Галузь чорна металургія
Засновано 16 листопада 1933 (84 роки) 
Штаб-квартира Україна Україна, м. Запоріжжя, Південне шосе, 72
Ключові особи Шурма Ростислав Ігорович
(генеральний директор з 30 липня 2012 року)
Продукція чавун, сталь, прокат
Співробітники 14 387[1]
Холдингова компанія «Метінвест»
Сайт www.zaporizhstal.com/uk
Нагороди
CMNS: Запоріжсталь на Вікісховищі

Публічне акціонерне товариство «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» — одне з провідних підприємств металургійної галузі. Третій за масштабами виробник металопродукції в Україні.

Загальна інформація[ред.ред. код]

16 листопада 1933 року відзначається як день народження комбінату «Запоріжсталь». Цього дня на доменній печі № 1 була видана перша плавка чавуну. В 1935 році стала до ладу перша мартенівська піч, у 1937 році — слябінг.

Пам'ятник до 50-річчя залізничного цеху комбінату «Запоріжсталь»

Комбінат входить до рейтингу 80 найкращих підприємств світу[джерело?], виробляє майже 11 % чавуну і сталі, а також 29,4 % листового прокату в Україні, постачає продукцію на зовнішній ринок.

«Запоріжсталь» володіє повним виробничим циклом випуску металургійної продукції. У чотирьох доменних печах комбінат щорічно виплавляє 2,6 млн тонн чавуну високої якості для виробництва сталі, великогабаритного чавунного литва і товарного чавуну в чушках.

Характерною особливістю чавуну виробництва ВАТ «Запоріжсталь» є низький вміст у ньому сірки і фосфору, завдяки чому він має широкий попит на світовому ринку, а також на ринку України.

Починаючи з 2012 року Генеральним директором ВАТ «Запоріжсталь» є Шурма Ростислав Ігорович.

Основною експортною продукцією цього підприємства на початку XXI ст. є холоднокатаний сталевий лист у рулонах. Частка експорту в загальному обсязі реалізації становить близько 76%. Комбінат поставляє продукцію більш ніж в 50 країн світу. Серед країн-імпортерів — Китай, Туреччина, Філіппіни, Ізраїль, Малайзія, Італія, США, Росія, Польща, Йорданія.

Фінансові показники[ред.ред. код]

2008 рік — чистий прибуток — 47,655 млн грн.

2009 рік — чистий збиток — 290,520 млн грн.

2010 рік — чистий прибуток — 241,166 млн гривень[3].

Сучасна технологія і модернізація заводу[ред.ред. код]

Будинок заводоуправління металургійного комбінату «Запоріжсталь»

Комбінат виробляє гарячекатаний і холоднокатаний лист завтовшки 0,5-7,0 мм з вуглецевих, низьколегованих, легованих і неіржавіючих сталей. Близько 70% продукції комбінату експортується більш ніж у 70 країн світу. Сталь, що виплавляється, — маловуглецева конструкційна і звичайної якості, низьколегована — розливається в злитки масою до 20 тонн, використовується для виробництва листового прокату. На обтисковому стані слябінг «1150» прокатуються злитки з вуглецевої, легованої і неіржавіючої сталі на сляби завтовшки 100–200 мм, завширшки 1000–1520 мм, завдовжки 1800-4700 мм. Сляби, призначені для перекочування на лист, у гарячому стані передаються на широкосмуговий стан гарячого плющення. Цех гарячого плющення тонкого листа оснащений агрегатами для забезпечення постачання прокату в листах і рулонах — завширшки від 1000 до 1500 мм. Безперервний тонколистовий стан гарячого плющення «1680» з виробничою потужністю 3,0 млн тонн на рік виробляє смуги завтовшки 2,0-8,0 мм, шириною 1000–1500 мм, масою рулону — до 16,0 тонн. На трьох профі-легнутих агрегатах виробляється понад 500 сортових (куточки, швелери) і спеціальних фасонних профілерозмірів гнутих профілів з вуглецевої, низько-легованої і неіржавіючої сталі з товщиною стінки від 1,0 до 8,0 мм і з шири-ною розгортки профілю до 1450 мм

Відповідно до програми технічного переозброєння, «Запоріжсталь» до 2012 року повинно було перейти на 100%-у киснево-конвертерну виплавку з безперервним розливанням сталі. Вартість модернізації оцінювалася у 15 млрд грн.

Криза 2009—2010 років[ред.ред. код]

Палац спорту комбінату «Запоріжсталь»

У 2009 році «Запоріжсталь«»» мала 290,52 млн грн. збитку вперше за останні роки. При цьому обсяг виробництва сталевого прокату зменшився порівняно з 2008 роком на 15 %, сталі — на 16,9 %, чавуну — на 16,8 %. Негативна динаміка спостерігалася і у 2010 році.

У складних умовах власники заводу Едуард Шифрін та Алекс Шнайдер вирішили його продати і найвигіднішим стала пропозиція групи російських інвесторів через державний «Зовнішекономбанк» запропонували власникам Запоріжсталі $1,7 млрд, чим завадили Рінату Ахметову викупити Запоріжсталь (він навіть вніс завдаток за завод). За оцінками аналітиків сума $1,7 млрд перевищує наявну вартість заводу[джерело?].

У травні 2017 року завод опинився у центрі розслідування журналістів Wall Street Journal, коли їм вдалось відстежити шлях грошей від російського «Зовнішекономбанк»у до будівельного проекту бізнес-партнера Президента США Дональда Трампа зі зведення готелю та «Башти Трампа» в Торонто, Канада. Коли пан Шнайдер отримав близько $850 млн за свою долю в Запоріжсталі від неназваного інвестора, частина отриманих грошей, на думку журналістів, була скерована на фінансування проекту в Торонто. Участь Дональда Трампа, на той час — приватного підприємця, в проекті була обмежена ліцензуванням власного бренду[4].

Екологія[ред.ред. код]

Станом на 22 лютого 2011 року «Запоріжсталь» входила до десяти об'єктів, які є найбільшими забруднювачами навколишнього природного середовища в Україні[5].

Директори «Запоріжсталі»[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела та література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]