Збирачки хмизу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Франсуа Мілле ,« Збирачки хмизу », 37 × 45 cm
Jean-François Millet (II) 012.jpg
нім. Reisigsammlerinnen
Творець: Франсуа Мілле
Час створення: 19 століття
Розміри: 37 × 45 cm
Висота: 37 см
Ширина: 45 см
Матеріал: олія на полотні
Зберігається: Росія,Москва
Музей: Музей образотворчих мистецтв імені Пушкіна

«Збира́чки хми́зу» — картина, створена французьким художником 19 століття Франсуа Мілле (18141875), зберігається у Москві.

Селянська тема Милле[ред. | ред. код]

У Мілле майже неможливо знайти картини великі за розмірами: довжина уславленого полотна «Анжелюс» — 66 см, «Збирачок колосся» — 111 см, «Відпочинку на жнивах» — 116 см.

Маленьким шедевром стали і «Збирачки хмизу», розміром 37 на 45 см. Так французьких жінок ще ніхто не писав. Дві маленькі постаті намагаються витягти суху деревину, що застрягла.

Дослідники дивувались — нема ні ефектної композиції, ні яскравих фарб. Нікого не вбивають і ніхто не кричить. А глядачі хапались за серце. Мілле навертав обличчя буржуазного суспільства до народу, до надмірної праці селян, до співчуття тим, хто важко і страшно працював на землі. Він навертав суспільство і мистецтво Франції до гуманізму. І це перекривало і маленькі розміри картин Міллє, і відсутність колористичних скарбів, театральних жестів, криків тощо. В мистецтво поверталася гірка правда сьогодення.

Його поклик почули. Міллє став авторитетом в живопису. І як завжди, одні закричали про його заполітизованість, інші вбачали в ньому надзвичайність, феномен. Його картини стали добре купувати.

Провенанс[ред. | ред. код]

Колись «Збирачок хмизу» придбав Сергій Третьяков (брат відомого Павла Третьякова), що колекціонував твори митців Західної Європи і передчасно помер. Зазвичай він відсилав гроші в Париж своєму агенту, а той, на свій розсуд побачивши гідне, купував і відсилав у Москву. І розсуд, і купівля виявились дуже вдалими. В Москві це майже єдина (окрім ще одного пейзажу) сюжетна картина Мілле.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Dario Durbé, Anna M. Damigella: Corot und die Schule von Barbizon. Pawlak, Herrsching 1988, ISBN 3-88199-430-0
  • André Ferigier: Jean-François Millet. Die Entdeckung des 19. Jahrhunderts. Skira-Klett-Cotta, Stuttgart 1979, ISBN 3-88447-047-7
  • Ingrid Hessler: Jean-François Millet. Landschaftsdarstellung als Medium individueller Religiosität. Dissertation, Universität München 1983
  • Estelle M. Hurll: Jean François Millet. A Collection of Fifteen Pictures and a Portrait of the Painter, with Introduction and Interpretation, New Bedford, MA, 1900. [Mögliche Neuauflage:] ISBN 1-4142-4081-3
  • Lucien Lepoittevin: Jean François Millet − Au-delà de l´Angélus. Editions de Monza. Paris 2002, ISBN 978-2-908071-93-1
  • Lucien Lepoittevin: Jean François Millet — Images et Symboles. Éditions ISOÈTE Cherbourg 1990, ISBN 2-905385-32-4
  • Alexandra R. Murphy (Hrsg.): Jean-François Millet, drawn into the light. Museum of Fine Arts, Boston, Mass. 1999, ISBN 0-87846-237-6
  • Alfred Sensier: La vie et l'œuvre de Jean-François Millet. Editions des Champs, Bricqueboscq 2005, ISBN 2-910138-17-8 (neue Auflage des Werks von 1881)
  • Andrea Meyer: Deutschland und Millet. Deutscher Kunstverlag, Berlin und München 2009. ISBN 978-3-422-06855-1
  • ГМИИ, « Каталог картинной галереи. Живопись. Скульптура. Миниатюра.» М, 1986

Див. також[ред. | ред. код]