Відмінності між версіями «Збірна Швеції з футболу»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
Рядок 8: Рядок 8:
 
| Найбільше виступів = [[Андерс Свенссон]] (148)
 
| Найбільше виступів = [[Андерс Свенссон]] (148)
 
| Найкращий бомбардир = [[Златан Ібрагімович]] (62)
 
| Найкращий бомбардир = [[Златан Ібрагімович]] (62)
| Рейтинг ФІФА = {{Місце в рейтингу ФІФА|збірна=Sweden}}
+
| Рейтинг ФІФА = {{FIFA World Rankings|збірна=Sweden}}
 
| pattern_la1=_swe1719h|pattern_b1=_zwed18h|pattern_ra1=_swe1719h|pattern_sh1=_zwed18h|pattern_so1=_zwed18h
 
| pattern_la1=_swe1719h|pattern_b1=_zwed18h|pattern_ra1=_swe1719h|pattern_sh1=_zwed18h|pattern_so1=_zwed18h
 
| leftarm1=FFEC00|body1=FFEC00|rightarm1=FFEC00|shorts1=0000DD|socks1=FFEC00
 
| leftarm1=FFEC00|body1=FFEC00|rightarm1=FFEC00|shorts1=0000DD|socks1=FFEC00

Версія за 14:05, 13 вересня 2019

Швеція
Емблема
Швеція
Прізвисько Blågult (Синьо-жовті)
Асоціація Шведський футбольний союз
швед. Svenska Fotbollförbundet
Тренер ШвеціяЯнне Андерссон
Найбільше виступів Андерс Свенссон (148)
Найкращий бомбардир Златан Ібрагімович (62)
Місце в рейтингу ФІФА 18 1 (25 липня 2019)[1]
Домашня
Виїзна
Перший матч
Швеція Швеція 11:3 Норвегія Норвегія
(Гетеборг, Швеція; 12 липня 1908)
Найбільша перемога
Швеція Швеція 12:0 Латвія Латвія
(Стокгольм, Швеція; 29 травня 1927)
Швеція Швеція 12:0 Південна Корея Південна Корея
(Лондон, Англія; 29 серпня 1948)
Найбільша поразка
Англія Англія 12:1 Швеція Швеція
(Лондон, Англія; 20 жовтня 1908)
Чемпіонат світу
Виступів 12 (вперше у 1934)
Найвище досягнення друге місце, 1958
Чемпіонат Європи
Виступів 6 (вперше у 1992)
Найвище досягнення півфінал, 1992
Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Золото Лондон 1948
Бронза Париж 1924
Бронза Гельсінкі 1952
Чемпіонат світу з футболу
Срібло Сульна 1958
Бронза Сан-Паулу 1950
Бронза Пасадена 1994
Чемпіонат Європи
Бронза Швеція 1992

Збірна Швеції з футболу (швед. Sveriges herrlandslag i fotboll) — національна збірна команда, що представляє Швецію на міжнародних змаганнях з футболу. Підпорядковується Шведському футбольному союзу.

Станом на Помилка Lua у Модуль:SportsRankings у рядку 124: bad argument #1 to 'len' (string expected, got nil). посідає 18 1 (25 липня 2019)[1] місце у рейтингу футбольних збірних світу[2].

Історія

Збірна Швеції з футболу традиційно вважається однією з сильних команд світу. Тричі шведські футболісти завойовували медалі Олімпійських ігор, одинадцять разів брали участь у фінальному турнірі Чемпіонату світу. У 1958 році команда посіла друге місце на світовій першості, що проводилася у себе удома; тоді у фінальному матчі вона зазнала поразки від збірної Бразилії з рахунком 2:5.

Після успішного виступу в 1958 році шведам довго не вдавалося подібних досягнень повторити. Єдиним успіхом команди в кінці 1960‑х років стало потрапляння у фінальний турнір Чемпіонату світу 1970 року; вона змогла випередити у відбірковій групі збірні Франції і Норвегії. Проте на мундіалі в Мексиці збірна Швеції програла боротьбу в групі збірним Італії і Уругваю, зайнявши лише 3‑е місце.

Європейський чемпіонат 1992 року Швеція приймала як країна‑організатор. Для збірної участь в цьому турнірі стала дебютною на чемпіонатах Європи. Швеція опинилася в одній групі із збірними Данії, Франції і Англії і стала єдиною командою на турнірі, яка змогла обіграти майбутніх чемпіонів Європи — данців. Швеція посіла перше місце в групі і вийшла в півфінал, де поступилася збірній Німеччини. Цей результат є найкращим досягненням шведської команди в першості континенту.

У 1994 році на Чемпіонаті світу в США шведам вдалося посісти третє місце, що стало найкращим результатом команди на світовій першості з 1958 року. Крім цього, Швеція стала з 15 забитими м'ячами найрезультативнішою командою турніру. На цьому ж першості в команді заблищав, за визнанням як уболівальників, так і експертів УЄФА, найвидатніший гравець за всю історію шведського футболу — Генрік Ларссон.

Після 1994 року команда ніяк не могла знайти свою гру. В результаті збірній не вдалося пройти навіть кваліфікаційний раунд на Чемпіонат Європи в Англії 1996 року і на Чемпіонат світу у Франції 1998 року. Чорна смуга продовжувала переслідувати збірну і в 1999 році, коли безперечний лідер команди Ларссон отримав важку травму ноги.

У 2000 році шведам нарешті вдалося потрапити на чемпіонат Європи до Бельгії і Нідерландів. Проте команда показала один з найслабкіших результатів, зайнявши останнє місце в групі всього з одним очком.

Через два роки на чемпіонаті світу в Японії і Південній Кореї у уболівальників збірної з'явилася надія, що команда зможе показати себе. Збірній вдалося вийти з групи, названою експертами «групою смерті», і залишити за бортом першість аргентинців, що вважалися фаворитами, і Нігерії. Проте на стадії однієї восьмої фіналу шведи поступилися з рахунком 0:1 «темній конячці» чемпіонату — збірній Сенегалу.

Насилу пробившись на фінальний турнір Чемпіонату Європи 2004 року в Португалії, шведи з перших же ігор примусили букмекерів записати себе у фаворити першості. Команда, яку вів Генрік Ларссон, що відновився після травми, і нова зірка скандинавського футболу Златан Ібрагімович, у першій же грі розгромила болгар з рахунком 5:0, а у двох подальших матчах добилася бойової нічиєї з італійцями і данцями. Проте і тут команда вистачило тільки на груповий етап. У одній четвертій фіналу шведи поступилися збірній Нідерландів у серії післяматчевих пенальті.

Не змогли проявити себе шведи і у 2006 році на Чемпіонаті світу в Німеччині. Старіюча збірна явно програвала за швидкістю молодим командам і демонструвала зовсім невидовищний позиційний футбол. За три матчі групового етапу команді вдалося забити всього три м'ячі. Проте, вони пройшли в одну восьму фіналу, в якому капітулювали перед господарями чемпіонату з рахунком 0:2.

Кваліфікаційний раунд Євро‑2008 шведи минули досить упевнено і заробили путівку на фінальну стадію турніру з другого місця в групі, відпустивши вперед на два очки лише збірну Іспанії. Але на Євро‑2008 шведи не змогли піти далі групового етапу, вигравши в греків (2:0) і поступившись іспанцям (1:2) і росіянам (0:2).

Гравці збірної

Поточний склад

Заявка збірної для участі у чемпіонаті світу 2018 року. Вік гравців наведено на день початку змагання (14 червня 2018 року), дані про кількість матчів і голів — на дату подачі заявки (15 травня 2018 року).

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1 1ВР Робін Ульсен (1990-01-08)08 січня 1990 (вік 28 років) 16 0 Данія «Копенгаген»
12 1ВР Карл-Юган Юнссон (1990-01-28)28 січня 1990 (вік 28 років) 5 0 Франція «Генгам»
23 1ВР Крістоффер Нордфельдт (1989-06-23)23 червня 1989 (вік 28 років) 8 0 Уельс «Суонсі Сіті»
2 2ЗХ Мікаель Лустіг (1986-12-13)13 грудня 1986 (вік 31 рік) 64 6 Шотландія «Селтік»
3 2ЗХ Віктор Лінделеф (1994-07-17)17 липня 1994 (вік 23 роки) 19 1 Англія «Манчестер Юнайтед»
4 2ЗХ Андреас Гранквіст (капітан) (1985-04-16)16 квітня 1985 (вік 33 роки) 70 6 Росія «Краснодар»
5 2ЗХ Мартін Ульссон (1988-05-17)17 травня 1988 (вік 30 років) 42 5 Уельс «Суонсі Сіті»
6 2ЗХ Людвіг Аугустінссон (1994-04-21)21 квітня 1994 (вік 24 роки) 14 0 Німеччина «Вердер»
14 2ЗХ Філіп Геландер (1993-04-22)22 квітня 1993 (вік 25 років) 4 0 Італія «Болонья»
16 2ЗХ Еміль Крафт (1994-08-02)02 серпня 1994 (вік 23 роки) 11 0 Італія «Болонья»
18 2ЗХ Понтус Янссон (1991-02-13)13 лютого 1991 (вік 27 років) 14 0 Англія «Лідс Юнайтед»
7 3ПЗ Себастіан Ларссон (1985-06-06)06 червня 1985 (вік 33 роки) 98 6 Англія «Галл Сіті»
8 3ПЗ Альбін Екдаль (1989-07-28)28 липня 1989 (вік 28 років) 32 0 Німеччина «Гамбург»
10 3ПЗ Еміль Форсберг (1991-10-23)23 жовтня 1991 (вік 26 років) 34 6 Німеччина «РБ Лейпциг»
13 3ПЗ Густав Свенссон (1987-02-07)07 лютого 1987 (вік 31 рік) 11 0 США «Сіетл Саундерз»
15 3ПЗ Оскар Гільємарк (1992-06-28)28 червня 1992 (вік 25 років) 20 2 Італія «Дженоа»
17 3ПЗ Віктор Классон (1992-01-02)02 січня 1992 (вік 26 років) 21 3 Росія «Краснодар»
19 3ПЗ Маркус Роден (1991-05-11)11 травня 1991 (вік 27 років) 10 1 Італія «Кротоне»
21 3ПЗ Джиммі Дурмаз (1989-03-22)22 березня 1989 (вік 29 років) 44 3 Франція «Тулуза»
9 4НП Маркус Берг (1986-08-17)17 серпня 1986 (вік 31 рік) 55 18 ОАЕ «Аль-Айн»
11 4НП Йон Гвідетті (1992-04-15)15 квітня 1992 (вік 26 років) 20 1 Іспанія «Депортіво Алавес»
20 4НП Ола Тойвонен (1986-07-03)03 липня 1986 (вік 31 рік) 57 13 Франція «Тулуза»
22 4НП Ісаак Кісе Телін (1992-06-24)24 червня 1992 (вік 25 років) 18 2 Бельгія «Васланд-Беверен»

Досягнення

Кубок Світу

  • 1930не брала участі
  • 1934 — чвертьфінал
  • 1938 — четверте місце
  • 1950 — третє місце
  • 1954не пройшла кваліфікацію
  • 1958 — друге місце
  • 1962не пройшла кваліфікацію
  • 1966не пройшла кваліфікацію
  • 1970 — груповий етап
  • 1974 — другий груповий етап
  • 1978 — груповий етап
  • 1982не пройшла кваліфікацію
  • 1986не пройшла кваліфікацію
  • 1990 — груповий етап
  • 1994 — третє місце
  • 1998не пройшла кваліфікацію
  • 2002 — ⅛ фіналу
  • 2006 — ⅛ фіналу
  • 2010не пройшла кваліфікацію
  • 2014не пройшла кваліфікацію
  • 2018 — чвертьфінал

Чемпіонат Європи

  • 1960не брала участі
  • 19641988не пройшла кваліфікацію
  • 1992 — півфінал
  • 1996не пройшла кваліфікацію
  • 2000 — груповий етап
  • 2004 — чвертьфінал
  • 2008 — груповий етап
  • 2012 — груповий етап
  • 2016 — груповий етап

Форма та виробники

Домашня форма

1934
1938
1950
1958
1970
1974
1978
1990
1992
1994
2000
2002
2004
2006
2006 (альтернативна)
2008
2010
2012
2013
2014
2016
2018

Гостьова форма

1990
1994
2002
2008
2012
2013
2014
2016
2018
Постачальник форми Період
Велика Британія Umbro 1970 (чемпіонат світу)
Німеччина Adidas 1994 — 2003
Велика Британія Umbro 2003 — 2013
Німеччина Adidas 2013 — донині

Примітки

  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 25 липня 2019. Процитовано 25 липня 2019. 
  2. Поточний рейтинг ФІФА (англ.)

Посилання

  • RSSF.com — всі матчі збірної з 1908 року