Редагування Зв'язки з громадськістю

'''Зв'язки з громадськістю''', також '''піар''' ({{lang-en|public relations, PR}}) — діяльність, спрямована на досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, [[Соціальна група|соціальними групами]], [[Стан суспільний|класами]], [[Нація|націями]], [[Держава|державами]] на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею.

У вузькому розумінні&nbsp;— це систематична діяльність компанії, що спрямована на зміну [[переконання|переконань]], ставлення, думок (опіній) та поведінки різних груп людей (цільових груп) стосовно компанії, її продуктів, послуг, а також конкретних проблем, ідей та дій. PR водночас може бути достатньо оперативним інструментом комунікаційної стратегії компанії, реалізуючи довгострокові задачі зі:
* створення та підтримки корпоративної репутації компанії,
* налагодження необхідних контактів,
* переконання конкретних [[Цільова аудиторія|цільових груп]].

Особливою формою зв'язків з громадськістю є лобіювання, під яким прийнято розуміти процес легітимного впливу на чітко визначені законом органи влади, а також на їх посадових і службових осіб з боку зареєстрованих та акредитованих у встановленому порядку осіб з метою закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (замовників) у нормативно-правових актах, що приймаються<ref>{{Cite book|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2010_1_8|title=Основні підходи до визначення поняття «лобіювання»|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2010|publisher=Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. № 1.|location=|pages=50-58.|language=|isbn=}}</ref>. Лобіювання пройшло шлях від корупційної практики до законодавчо врегульованої форми зв'язків громадськості з владою<ref>{{Cite book|url=https://www.academia.edu/37146756/Етимологія_та_феномен_поняття_лобіювання_гносеологічний_вимір|title=Етимологія та феномен поняття «лобіювання»: гносеологічний вимір|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2010|publisher=|location=Бюлетень Міністерства юстиції України. № 1.|pages=40-51|language=|isbn=}}</ref>.

== Визначення поняття ==
Існує понад 500 визначень поняття [[PR]]. Кожне з них акцентує на різних характеристиках, але їх об'єднує найсуттєвіше положення про те, що зв'язки з громадськістю&nbsp;— це відносини між певною [[Організація|організацією]] (державною, громадською, приватною) та громадськістю.

Згідно зі словником «Webster's Dictionary» PR&nbsp;— це заплановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих стосунків і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю. <ref>[http://www.websters-online-dictionary.org/definition/public+relations/ Визначення терміну "public relations" в Webster's Online Dictionary]</ref>

Український вчений [[Почепцов Георгій Георгійович|Г.&nbsp;Г.&nbsp;Почепцов]] визначає PR як «науку про управління громадською думкою».

Англійський вчений [[Сем Блек]] <ref>[http://www.is.stir.ac.uk/libraries/collections/spcoll/media/black/index.php Довідка про Сема Блека на сайті Університету Стірлінга]</ref> дає своє трактування поняття PR як «плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення та підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю».

Усі визначення збігаються в одному: PR стосується кожного, в кого є контакти з іншою людською істотою, або організацією, або соціальною думкою.

Узагальнене визначення: PR&nbsp;— це наука і мистецтво організації та здійснення зв'язків суб'єктами управління економічною, соціальною, політичною і духовно-культурною діяльністю з громадськістю, досягнення взаєморозуміння і доброзичливості між особистістю, закладом та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією.

Об'єкт PR&nbsp;— система реальних зв'язків суб'єктів управління та суспільної діяльності з громадськістю.

Предметом PR є сутність та елементи системи зв'язків з громадськістю, громадська думка, закономірності та випадковості їх виникнення, функціонування й розвитку, принципи та методи управління ними.

Метою PR є створення та збільшення [[Пабліцитний капітал|пабліцитного капіталу]].

== Історія ==
Коріння зв'язків з громадськістю спостерігаються ще за часів розквіту таких цивілізацій, як [[Вавилон]], [[Стародавня Греція]] та [[Стародавній Рим]], де людей переконували в тому, що їм слід визнати владу своїх урядів і своєї релігії.

Інституційно зв'язки з громадськістю почали оформлюватися кілька століть тому.

В [[1622]] році у [[Ватикан]]і [[Папа римський]] [[Григорій XV]] заснував Sacra Congregatio de Propaganda Fide (Священну конгерацію пропаганди віри), що займалася [[пропаганда|пропагандою]] [[католицизм]]у.

Слово congregatio походить від лат. congregatio&nbsp;— союз, поєднання; в католицизмі&nbsp;— організація ченців, що не має статусу ордену. У свою чергу наступний Папа римський [[Урбан VIII]] у [[1633]] році розширив її обов'язки і перетворив на підрозділ римської католицької церкви, що займався саме зв'язками з громадськістю у сучасному розумінні цього терміну.

Однак усвідомлено, організовано і цілеспрямовано вони стали використовуватися лише в XIX столітті. Вперше саме поняття «public relations» використав президент [[США]] [[Томас Джефферсон]], коли у [[1807]] році він у першому варіанті свого «Сьомого звернення до Конгресу» вписав його замість викресленого ним поняття «стан думки». І лише наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століть у США паблік рилейшнз утверджуються як мистецтво формування й управління громадською думкою, як навчальна дисципліна і організована практична діяльність у всіх сферах суспільного розвитку.

У ХХ столітті з'являються постаті [[Айві Лі|Айві Ледбеттера Лі]], та [[Едвард Бернейз |Едварда Бернейза]]<ref>[http://www.historyisaweapon.org/defcon1/bernprop.html Edward Bernays: Propaganda] {{ref-en}} Перевірено 2009-07-20.</ref>, розпочинається викладання PR у ВУЗах, формування PR відділів в організаціях, та окремих PR-агенцій.

В [[Україна|Україні]] провідними фахівціями в галузі Public Relations є професори [[Королько Валентин Григорович|Валентин Григорович Королько]], [[Георгій Георгійович Почепцов]], [[Валерій Феліксович Іванов]], [[Олтаржевський Дмитро Олегович]], [[Євгенія Борисівна Тихомирова]].

== Сучасні напрями PR-діяльності ==
* Робота зі зв'язками з державними установами та [[громадська організація|громадськими організаціями]] ({{lang-en|public affairs}})
* Управління корпоративним [[імідж]]ем ({{lang-en|corporate affairs}})
* Створення сприятливого образу особистості ({{lang-en|image making}})
* Побудова відносин із [[ЗМІ]] ({{lang-en|media relations}})
* Закріплення кадрів, створення гарних відносин з [[персонал]]ом ({{lang-en|employee communications}})
* Громадська [[експертиза]] ({{lang-en|public involvement}})<ref>{{Cite book|title=Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2014|publisher=РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка|location=Луганськ|pages=582-620 (736 с)|language=|isbn=}}</ref>
* Взаємини з [[інвестор]]ами ({{lang-en|investor relations}})
* Проведення мобілізаційних ([[конкурс]]и, [[чемпіонат]]и, лотереї) і презентаційних заходів ({{lang-en|special events}})
* [[Управління]] кризовими ситуаціями ({{lang-en|crisis management}})
* Управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень ({{lang-en|message management}})

== Види ==
Організації (підприємства) створюють і підтримують зв'язки з громадськістю:
[[споживач|споживачами]], службовцями, конкурентами, [[уряд]]ами, [[акціонер]]ами і [[кредитор]]ами, місцевим населенням /населенням країни/ міжнародною спільнотою. Кожна з таких груп може бути визначена як громадськість певної організації (підприємства). Для управління відносинами з громадськістю використовують процес, який визначається як зв'язки з громадськістю.

На державному рівні зв'язки з громадськістю включають: громадську думку, [[суспільні стосунки]], авторитет уряду, парламенту, фінансові, промислові, міжнародні зв'язки тощо.

На рівні підприємства завдання зв'язків з громадськістю зазвичай зводяться до створення сприятливого образу ([[імідж|іміджу]]) підприємства або підприємця в очах громадськості.

=== Класифікація з огляду на суб'єкт ===
* Корпоративний PR
* PR першої особи (як різновид корпоративного PR)
* Бренд-PR
* Персональний PR
* Антикризовий PR

=== Класифікація з огляду на виконавця ===
Власний структурний підрозділ

[[Аутсорсинг]]&nbsp;— залучення PR-агенції
{{розширити}}
=== Класифікація з огляду на етику ===
'''«Білий» PR'''&nbsp;— поняття, що з'явилося навпротивагу «чорному» PR, і означає «чесний», непроплачений PR.

'''«Чорний» PR'''&nbsp;— використання «чорних технологій» ([[обман]]у, фальсифікацій) для [[обмовляння]], знищення [[конкурент]]ів, розповсюдження від їх імені образливих або економічно небезпечних заяв та ін. Іноді достатньо обмежитися публікацією [[компромат]]у.

'''«Жовтий» PR'''&nbsp;— використання, з метою залучення уваги, образливих для читачів елементів (табуйованих слів у текстах, сексуальності&nbsp;— в зображеннях, в публічних діях&nbsp;— псевдогомосексуалізму, расистських та ксенофобічних висловлювань тощо).

'''«Сірий» PR'''&nbsp;— [[реклама]] (позитивна чи негативна), що приховує своє джерело. На відміну від «чорного» PR, не передбачає відвертої брехні про своє походження. Також під «сірим» PR іноді розуміють різновид «чорного» public relations, що не містить брехні і спрямований на опосередкований вплив на підсвідомість реципіента. Наприклад, коли в матеріалі про вбивство окремо згадується, що воно сталося поряд з офісом якоїсь організації або в рідному населеному пункті якоїсь відомої особистості.

== Деякі інструменти PR ==

З огляду на цільові аудиторії ([[Засоби масової інформації|ЗМІ]], [[Споживач|кінцеві споживачі]], [[Чиновник|чиновники]], громадські організації) доцільно обирати ті чи інші інструменти PR, або їх поєднання.

''Співпраця зі ЗМІ''&nbsp;— надання інтерв'ю та коментарів по певних питаннях, розповсюдження новин у вигляді [[прес-реліз]]ів або креативних розсилок, написання й розміщення статей на платній основі. Іноді буває й так, що фахівці з PR виконують функції журналістів&nbsp;— пишуть статті на вузькоспеціалізовану тематику, в якій мало хто, окрім них, тямить. В цьому аспекті близьким є поняття «[[Пабліситі]]», у якому співпраця зі ЗМІ є його основним компонентом.

''Інтернет просування''&nbsp;— використання агентів впливу на комунікаційних майданчиках Інтернету, вірусне розповсюдження інформації.

''Спеціальні події''&nbsp;— заходи ([[хепенінг]]и), єдиною метою яких є короткострокове привернення уваги здебільшого ЗМІ, іноді кінцевих споживачів та інших цільових аудиторій. До них можна віднести як прес-конференції, прес-тури, круглі столи, так і презентації побутової техніки в форматі вечірки, благодійні заходи, фотосесії.

''Продакт плейсмент''&nbsp;— наче ненавмисна демонстрація у [[фільм]]ах, телевізійних передачах, комп'ютерних іграх, музичних [[кліп]]ах або [[книга]]х комерційних продуктів чи [[логотип]]ів. Цей прийом можна розглядати як PR- так і рекламний інструмент.

''Сарафанне радіо''&nbsp;— розповсюдження чуток через агентів впливу. Може відбуватися як «в реальному житті», так і [[Інтернет]]і.

''[[Конкурс]]и та розіграші призів''&nbsp;— можуть відбуватися на базі [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] чи окремо.

== Див. також ==
*[[Громадськість]]
*[[Технології PR]]
* [[Технологія PR-менеджменту]]
* [[GR-менеджмент]]
* [[Коефіцієнт EAV]]
*[[Лобізм]]
* [[Спіндоктор]]
* [[Пабліситі]]
* [[Корпоративний ПР]]
* [[Чорний піар]]
* [[Реклама]]

== Джерела ==
# ''[http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0014634 Примак Т. О.]'' [https://web.archive.org/web/20180328211144/http://kist.ntu.edu.ua/textDZ/PR_dlay_manager.pdf PR для менеджерів і маркетологів]. [Навчальний посібник] // К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 202 с.  ISBN 978-617-673-117-7
#Нестерович В.Ф. (2014). ''Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія''. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 736 с.
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvlduvs_2014_1_12 Нестерович В.Ф. Громадськість як суб’єкт впливу на прийняття нормативно-правових актів: аргументи «за» та «проти»] / В.Ф. Нестерович. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2014. № 1. С. 92-101.
#''[http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0041179 Курбан О.В.]''  [http://elibrary.kubg.edu.ua/7623/1/Kurban_%20PR_v_marketungovih_komunikaciyah_с_246.pdf PR у маркетингових комунікаціях].  [Навчальний посібник] // К.: «Кондор-Видавництво», 2014. – 246 с. ISBN 978-966-2781-53-3
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2014_3_28 Нестерович В.Ф. Петиційна форма впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів у США] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 3. С. 96-102.
#''Білоус В. С.'' Зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності [Навчальний посібник]&nbsp;— К.: [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|КНЕУ]], 2005.&nbsp;— 275 с., ISBN 966-574-710-X
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2014_3-4_7 Нестерович В.Ф. Конституційно-правове забезпечення впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів в Україні] / В.Ф. Нестерович. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2014. № 3-4. С. 37-44.
# ''[[Королько Валентин Григорович|Королько В. Г.]]'', ''[[Некрасова Оксана Валентинівна|Некрасова О. В.]]'' Зв'язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика. [Підручник] / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»]], 2009. – 831 с.
# ''[[Климанська Лариса Дмитрівна|Климанська Л. Д.]]'' Зв'язки з громадськістю: технології прагматичної комунікації  [Навчальний посібник] / [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ«ЛП»]], 2014. – 164 с.  ISBN 978-617-607-545-5
# ''[[Почепцов Георгій Георгійович|Почепцов Г.&nbsp;Г.&nbsp;]]''Паблик Рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением // М.: «Центр», 2004. − 336 с. ISBN 5-98375-002-X
# ''Аронсон Э., Пратканис Э. Р.'' Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление // СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. — 384 с. — (Проект «Психологическая энциклопедия»).
# ''Вуйма А. Ю.'' Черный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. СПб.: БХВ, 2005. ISBN 5-94157-771-0
#Нестерович В.Ф. (2010). ''Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: Монографія'' / В.Ф.Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. 752 с.
#[https://www.academia.edu/36968946/ІНСТИТУЦІЙНЕ_ОФОРМЛЕННЯ_СУБЄКТІВ_ВПЛИВУ_ГРОМАДСЬКОСТІ_НА_УХВАЛЕННЯ_НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ_АКТІВ_У_ЄВРОПЕЙСЬКОМУ_СОЮЗІ Нестерович В.Ф. Інституційне оформлення суб’єктів впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів у Європейському Союзі] / В.Ф. Нестерович. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2010. № 3. С. 54-64.
#Нестерович В.Ф. [https://www.academia.edu/36968942/Вплив_громадськості_на_прийняття_нормативно-правових_актів_з_використанням_комп_ютерних_мереж Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж] / В.Ф. Нестерович. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 2. С. 73-81.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2011_3_7 Конституційно-правові засади здійснення впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів в Україні] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2011. № 3. С. 32-41.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2014_12_20 Типологія впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблема критеріїв] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 12. С. 85-91.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2016_3_3 Роль громадськості у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики в Україні] / В.Ф. Нестерович. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. № 3. С. 5-13.

== Примітки ==
{{reflist}}

==Посилання==
* [http://leksika.com.ua/17810409/legal/pablik_rileyshnz Паблік рілейшнз] // {{Юридична енциклопедія|4}}
{{Маркетинг}}

[[Категорія:Піар]]
[[Категорія:Соціальні комунікації]]
[[Категорія:Маркетинг]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Політична психологія]]
[[Категорія:Ділова етика]]