Перегляд вихідного коду сторінки Зв'язки з громадськістю

'''Зв'язки з громадськістю''', також '''піар''' ({{lang-en|public relations, PR}}) — діяльність, спрямована на досягнення взаємопорозуміння та згоди між людьми, [[Соціальна група|соціальними групами]], [[Стан суспільний|класами]], [[Нація|націями]], [[Держава|державами]] на основі цілеспрямованого формування громадської думки та управління нею.

У вузькому розумінні&nbsp;— це систематична діяльність компанії, що спрямована на зміну [[переконання|переконань]], ставлення, думок (опіній) та поведінки різних груп людей (цільових груп) стосовно компанії, її продуктів, послуг, а також конкретних проблем, ідей та дій. PR водночас може бути достатньо оперативним інструментом комунікаційної стратегії компанії, реалізуючи довгострокові задачі зі:
* створення та підтримки корпоративної репутації компанії,
* налагодження необхідних контактів,
* переконання конкретних [[Цільова аудиторія|цільових груп]].

Особливою формою зв'язків з громадськістю є лобіювання, під яким прийнято розуміти процес легітимного впливу на чітко визначені законом органи влади, а також на їх посадових і службових осіб з боку зареєстрованих та акредитованих у встановленому порядку осіб з метою закріплення власних інтересів чи інтересів третіх осіб (замовників) у нормативно-правових актах, що приймаються<ref>{{Cite book|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2010_1_8|title=Основні підходи до визначення поняття «лобіювання»|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2010|publisher=Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. № 1.|location=|pages=50-58.|language=|isbn=}}</ref>. Лобіювання пройшло шлях від корупційної практики до законодавчо врегульованої форми зв'язків громадськості з владою<ref>{{Cite book|url=https://www.academia.edu/37146756/Етимологія_та_феномен_поняття_лобіювання_гносеологічний_вимір|title=Етимологія та феномен поняття «лобіювання»: гносеологічний вимір|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2010|publisher=|location=Бюлетень Міністерства юстиції України. № 1.|pages=40-51|language=|isbn=}}</ref>.

== Визначення поняття ==
Існує понад 500 визначень поняття [[PR]]. Кожне з них акцентує на різних характеристиках, але їх об'єднує найсуттєвіше положення про те, що зв'язки з громадськістю&nbsp;— це відносини між певною [[Організація|організацією]] (державною, громадською, приватною) та громадськістю.

Згідно зі словником «Webster's Dictionary» PR&nbsp;— це заплановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення і підтримку доброзичливих стосунків і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю. <ref>[http://www.websters-online-dictionary.org/definition/public+relations/ Визначення терміну "public relations" в Webster's Online Dictionary]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>

Український вчений [[Почепцов Георгій Георгійович|Г.&nbsp;Г.&nbsp;Почепцов]] визначає PR як «науку про управління громадською думкою».

Англійський вчений [[Сем Блек]] <ref>[http://www.is.stir.ac.uk/libraries/collections/spcoll/media/black/index.php Довідка про Сема Блека на сайті Університету Стірлінга]</ref> дає своє трактування поняття PR як «плановані, тривалі зусилля, спрямовані на створення та підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю».

Усі визначення збігаються в одному: PR стосується кожного, в кого є контакти з іншою людською істотою, або організацією, або соціальною думкою.

Узагальнене визначення: PR&nbsp;— це наука і мистецтво організації та здійснення зв'язків суб'єктами управління економічною, соціальною, політичною і духовно-культурною діяльністю з громадськістю, досягнення взаєморозуміння і доброзичливості між особистістю, закладом та іншими людьми, групами людей або суспільством загалом за допомогою поширення пояснювального матеріалу, розвитку обміну інформацією.

Об'єкт PR&nbsp;— система реальних зв'язків суб'єктів управління та суспільної діяльності з громадськістю.

Предметом PR є сутність та елементи системи зв'язків з громадськістю, громадська думка, закономірності та випадковості їх виникнення, функціонування й розвитку, принципи та методи управління ними.

Метою PR є створення та збільшення [[Пабліцитний капітал|пабліцитного капіталу]].

== Історія ==
Коріння зв'язків з громадськістю спостерігаються ще за часів розквіту таких цивілізацій, як [[Вавилон]], [[Стародавня Греція]] та [[Стародавній Рим]], де людей переконували в тому, що їм слід визнати владу своїх урядів і своєї релігії.

Інституційно зв'язки з громадськістю почали оформлюватися кілька століть тому.

В [[1622]] році у [[Ватикан]]і [[Папа римський]] [[Григорій XV]] заснував Sacra Congregatio de Propaganda Fide (Священну конгерацію пропаганди віри), що займалася [[пропаганда|пропагандою]] [[католицизм]]у.

Слово congregatio походить від лат. congregatio&nbsp;— союз, поєднання; в католицизмі&nbsp;— організація ченців, що не має статусу ордену. У свою чергу наступний Папа римський [[Урбан VIII]] у [[1633]] році розширив її обов'язки і перетворив на підрозділ римської католицької церкви, що займався саме зв'язками з громадськістю у сучасному розумінні цього терміну.

Однак усвідомлено, організовано і цілеспрямовано вони стали використовуватися лише в XIX столітті. Вперше саме поняття «public relations» використав президент [[США]] [[Томас Джефферсон]], коли у [[1807]] році він у першому варіанті свого «Сьомого звернення до Конгресу» вписав його замість викресленого ним поняття «стан думки». І лише наприкінці XIX&nbsp;— на початку XX століть у США паблік рилейшнз утверджуються як мистецтво формування й управління громадською думкою, як навчальна дисципліна і організована практична діяльність у всіх сферах суспільного розвитку.

У ХХ столітті з'являються постаті [[Айві Лі|Айві Ледбеттера Лі]], та [[Едвард Бернейз |Едварда Бернейза]]<ref>[http://www.historyisaweapon.org/defcon1/bernprop.html Edward Bernays: Propaganda] {{ref-en}} Перевірено 2009-07-20.</ref>, розпочинається викладання PR у ВУЗах, формування PR відділів в організаціях, та окремих PR-агенцій.

В [[Україна|Україні]] провідними фахівціями в галузі Public Relations є професори [[Королько Валентин Григорович|Валентин Григорович Королько]], [[Георгій Георгійович Почепцов]], [[Валерій Феліксович Іванов]], [[Олтаржевський Дмитро Олегович]], [[Євгенія Борисівна Тихомирова]].

== Сучасні напрями PR-діяльності ==
* Робота зі зв'язками з державними установами та [[громадська організація|громадськими організаціями]] ({{lang-en|public affairs}})
* Управління корпоративним [[імідж]]ем ({{lang-en|corporate affairs}})
* Створення сприятливого образу особистості ({{lang-en|image making}})
* Побудова відносин із [[ЗМІ]] ({{lang-en|media relations}})
* Закріплення кадрів, створення гарних відносин з [[персонал]]ом ({{lang-en|employee communications}})
* Громадська [[експертиза]] ({{lang-en|public involvement}})<ref>{{Cite book|title=Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія|last=Нестерович В.Ф.|first=|year=2014|publisher=РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка|location=Луганськ|pages=582-620 (736 с)|language=|isbn=}}</ref>
* Взаємини з [[інвестор]]ами ({{lang-en|investor relations}})
* Проведення мобілізаційних ([[конкурс]]и, [[чемпіонат]]и, лотереї) і презентаційних заходів ({{lang-en|special events}})
* [[Управління]] кризовими ситуаціями ({{lang-en|crisis management}})
* Управління процесом адекватного сприйняття аудиторією повідомлень ({{lang-en|message management}})

== Види ==
Організації (підприємства) створюють і підтримують зв'язки з громадськістю:
[[споживач|споживачами]], службовцями, конкурентами, [[уряд]]ами, [[акціонер]]ами і [[кредитор]]ами, місцевим населенням /населенням країни/ міжнародною спільнотою. Кожна з таких груп може бути визначена як громадськість певної організації (підприємства). Для управління відносинами з громадськістю використовують процес, який визначається як зв'язки з громадськістю.

На державному рівні зв'язки з громадськістю включають: громадську думку, [[суспільні стосунки]], авторитет уряду, парламенту, фінансові, промислові, міжнародні зв'язки тощо.

На рівні підприємства завдання зв'язків з громадськістю зазвичай зводяться до створення сприятливого образу ([[імідж|іміджу]]) підприємства або підприємця в очах громадськості.

=== Класифікація з огляду на суб'єкт ===
* Корпоративний PR
* PR першої особи (як різновид корпоративного PR)
* Бренд-PR
* Персональний PR
* Антикризовий PR

=== Чорний піар ===
{{main|Чорний піар}}

Чорний піар — створення і розповсюдження інформації, направленої на формування в аудиторії, клієнтів, потенційних клієнтів негативного ставлення до певного явища, події, процесу, товару.

== Деякі інструменти PR ==

З огляду на цільові аудиторії ([[Засоби масової інформації|ЗМІ]], [[Споживач|кінцеві споживачі]], [[Чиновник|чиновники]], громадські організації) доцільно обирати ті чи інші інструменти PR, або їх поєднання.

''Співпраця зі ЗМІ''&nbsp;— надання інтерв'ю та коментарів по певних питаннях, розповсюдження новин у вигляді [[прес-реліз]]ів або креативних розсилок, написання й розміщення статей на платній основі. Іноді буває й так, що фахівці з PR виконують функції журналістів&nbsp;— пишуть статті на вузькоспеціалізовану тематику, в якій мало хто, окрім них, тямить. В цьому аспекті близьким є поняття «[[Пабліситі]]», у якому співпраця зі ЗМІ є його основним компонентом.

''Інтернет просування''&nbsp;— використання агентів впливу на комунікаційних майданчиках Інтернету, вірусне розповсюдження інформації.

''Спеціальні події''&nbsp;— заходи ([[хепенінг]]и), єдиною метою яких є короткострокове привернення уваги здебільшого ЗМІ, іноді кінцевих споживачів та інших цільових аудиторій. До них можна віднести як прес-конференції, прес-тури, круглі столи, так і презентації побутової техніки в форматі вечірки, благодійні заходи, фотосесії.

''Продакт плейсмент''&nbsp;— наче ненавмисна демонстрація у [[фільм]]ах, телевізійних передачах, комп'ютерних іграх, музичних [[кліп]]ах або [[книга]]х комерційних продуктів чи [[логотип]]ів. Цей прийом можна розглядати як PR- так і рекламний інструмент.

''Сарафанне радіо''&nbsp;— розповсюдження чуток через агентів впливу. Може відбуватися як «в реальному житті», так і [[Інтернет]]і.

''[[Конкурс]]и та розіграші призів''&nbsp;— можуть відбуватися на базі [[Засоби масової інформації|ЗМІ]] чи окремо.

== Див. також ==
*[[Громадськість]]
*[[Технології PR]]
* [[Технологія PR-менеджменту]]
* [[GR-менеджмент]]
* [[Коефіцієнт EAV]]
*[[Лобізм]]
* [[Спіндоктор]]
* [[Пабліситі]]
* [[Корпоративний ПР]]
* [[Чорний піар]]
* [[Реклама]]

== Джерела ==
# ''[http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0014634 Примак Т. О.]'' [https://web.archive.org/web/20180328211144/http://kist.ntu.edu.ua/textDZ/PR_dlay_manager.pdf PR для менеджерів і маркетологів]. [Навчальний посібник] // К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 202 с.  ISBN 978-617-673-117-7
#Нестерович В.Ф. (2014). ''Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблеми конституційної теорії та практики: Монографія''. Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка. 736 с.
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvlduvs_2014_1_12 Нестерович В.Ф. Громадськість як суб’єкт впливу на прийняття нормативно-правових актів: аргументи «за» та «проти»] / В.Ф. Нестерович. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична. 2014. № 1. С. 92-101.
#''[http://irbis-nbuv.gov.ua/ASUA/0041179 Курбан О.В.]''  [http://elibrary.kubg.edu.ua/7623/1/Kurban_%20PR_v_marketungovih_komunikaciyah_с_246.pdf PR у маркетингових комунікаціях].  [Навчальний посібник] // К.: «Кондор-Видавництво», 2014. – 246 с. ISBN 978-966-2781-53-3
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2014_3_28 Нестерович В.Ф. Петиційна форма впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів у США] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 3. С. 96-102.
#''Білоус В. С.'' Зв'язки з громадськістю (паблік рилейшнз) в економічній діяльності [Навчальний посібник]&nbsp;— К.: [[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана|КНЕУ]], 2005.&nbsp;— 275 с., ISBN 966-574-710-X
#[http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2014_3-4_7 Нестерович В.Ф. Конституційно-правове забезпечення впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів в Україні] / В.Ф. Нестерович. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2014. № 3-4. С. 37-44.
# ''[[Королько Валентин Григорович|Королько В. Г.]]'', ''[[Некрасова Оксана Валентинівна|Некрасова О. В.]]'' Зв'язки з громадськістю. Наукові основи, методика, практика. [Підручник] / Вид. 3-тє, доп. і перероб. – К.: [[Києво-Могилянська академія (видавництво)|Видавничий дім «Києво-Могилянська академія»]], 2009. – 831 с.
# ''[[Климанська Лариса Дмитрівна|Климанська Л. Д.]]'' Зв'язки з громадськістю: технології прагматичної комунікації  [Навчальний посібник] / [[Національний університет «Львівська політехніка»|НУ«ЛП»]], 2014. – 164 с.  ISBN 978-617-607-545-5
# ''[[Почепцов Георгій Георгійович|Почепцов Г.&nbsp;Г.&nbsp;]]''Паблик Рилейшнз, или как успешно управлять общественным мнением // М.: «Центр», 2004. − 336 с. ISBN 5-98375-002-X
# ''Аронсон Э., Пратканис Э. Р.'' Эпоха пропаганды: Механизмы убеждения, повседневное использование и злоупотребление // СПб.: Прайм-Еврознак, 2003. — 384 с. — (Проект «Психологическая энциклопедия»).
# ''Вуйма А. Ю.'' Черный PR. Защита и нападение в бизнесе и не только. СПб.: БХВ, 2005. ISBN 5-94157-771-0
#Нестерович В.Ф. (2010). ''Конституційно-правові засади інституту лобіювання: зарубіжний досвід та перспективи для України: Монографія'' / В.Ф.Нестерович. Луганськ: РВВ ЛДУВС імені Е.О. Дідоренка. 752 с.
#[https://www.academia.edu/36968946/ІНСТИТУЦІЙНЕ_ОФОРМЛЕННЯ_СУБЄКТІВ_ВПЛИВУ_ГРОМАДСЬКОСТІ_НА_УХВАЛЕННЯ_НОРМАТИВНО-ПРАВОВИХ_АКТІВ_У_ЄВРОПЕЙСЬКОМУ_СОЮЗІ Нестерович В.Ф. Інституційне оформлення суб’єктів впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів у Європейському Союзі] / В.Ф. Нестерович. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2010. № 3. С. 54-64.
#Нестерович В.Ф. [https://www.academia.edu/36968942/Вплив_громадськості_на_прийняття_нормативно-правових_актів_з_використанням_комп_ютерних_мереж Вплив громадськості на прийняття нормативно-правових актів з використанням комп’ютерних мереж] / В.Ф. Нестерович. Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. 2011. № 2. С. 73-81.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2011_3_7 Конституційно-правові засади здійснення впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів в Україні] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2011. № 3. С. 32-41.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/bmju_2014_12_20 Типологія впливу громадськості на прийняття нормативно-правових актів: проблема критеріїв] / В.Ф. Нестерович. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2014. № 12. С. 85-91.
#Нестерович В.Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlduvs_2016_3_3 Роль громадськості у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики в Україні] / В.Ф. Нестерович. Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. 2016. № 3. С. 5-13.

== Примітки ==
{{reflist}}

==Посилання==
* [http://leksika.com.ua/17810409/legal/pablik_rileyshnz Паблік рілейшнз] // {{Юридична енциклопедія|4}}
{{Маркетинг}}

[[Категорія:Піар]]
[[Категорія:Соціальні комунікації]]
[[Категорія:Маркетинг]]
[[Категорія:Політологія]]
[[Категорія:Політична психологія]]
[[Категорія:Ділова етика]]