Земля (фільм, 1930)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ЗемляPicto infobox cinema.png
Земля
Zemlya-1930-poster.jpg
Україномовний постер №1. Автор кіноплакату Ібрагім Літинський.
Жанр драма
Режисер Олександр Довженко
Сценарист Олександр Довженко
У головних
ролях
Семен Свашенко
Степан Шкурат
Юлія Солнцева
Олена Максимова
Володимир Михайлов
Микола Надемський
Петро Масоха
Оператор Данило Демуцький
Композитор Лев Ревуцький, В'ячеслав Овчинников (музика до відновленого фільму)
Кінокомпанія ВУФКУ Київ (версія 1930)
Мосфільм (версія 1971)
Тривалість 59 хв. (версія 1930)
84 хв. (версія 1971)
Мова німий (російські інтертитри)
Країна СРСР
Рік 1930
Дата виходу 8 квітня 1930 (УРСР)
IMDb ID 0021571
CMNS: Земля у Вікісховищі
Q: Земля у Вікіцитатах

«Земля» — українсько-російський радянський художній німий фільм. Третій фільм української трилогії Олександра Довженка: («Звенигора», «Арсенал», «Земля»).[1]

Прем’єра фільму відбулася 8 квітня 1930 в Києві.[2][3]

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм «Земля»
Кадр з фільму

Фільм - агітка; гімн праці на землі, хліборобству та людині, яка працює на землі, є частиною космічного ритму буття. Довженко першим у світовому кіно виразив світогляд, якісно відмінний від досі зображуваного. Це світогляд нації хліборобської, в якої спокійна гідність зумовлена її способом життя. Середовище і люди — єдине і нероздільне, а їхній спосіб життя є споконвічним, світогляд непохитним. Символіка Довженка була тісно пов'язана зі світоглядом українського народу, з образністю народної поезії. Саме в цьому відмінність фільмів Довженка від фільмів російських авангардистів (формалістів) 20-х років.

Реакція керівництва СРСР на фільм[ред. | ред. код]

Керівництво «Українфільму» визнало, що «Земля» відповідає за своєю ідеологічною орієнтацією лінії партії та заходам, вжитим для земельної реорганізації в сільському господарстві. Але критики Павло Бляхін, Хрисанф Херсонський та особливо Дем'ян Бєдний миттєво почали звинувачувати Довженка в нехтуванні висвітленням класової боротьби, пантеїзмі та біологізмі, у захисті куркулів та оспівуванні журби за минулим. Микола Бажан, один із небагатьох, став на захист режисера, розуміючи його особливе ставлення до колективізації: перехід патріархального селянства до колективістського суспільства обов'язково проходитиме через постійний конфлікт людини та природи.

Після необхідних купюр та 32-х офіційних та приватних показів 8 квітня 1930 року «Земля» виходить на київські екрани, а вже 17-го числа фільм із показу знімають. Офіційна причина — натуралізм та замах на звичаї.

Довженко пише в «Автобіографії» про те, що сталося з ним після випуску «Землі»: «Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним двопідвальним фейлетоном Дем'яна Бєдного під назвою „Философы“ в газеті „Известия“. Я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма. Спочатку я хотів був умерти».[4] Довженко з подивом дізнався, що фільм має грандіозний успіх у Європі, тоді як в Україні він був заборонений. Після прем'єри в Берліні про Олександра Довженка з'являється 48 статей, у Венеції італійські кінематографісти називають Довженка «Гомером кіно». А ось у Радянському Союзі стрічку реабілітують лише 1958 року після міжнародного референдуму в Брюсселі, де вона увійде до числа 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно.

Творча команда[ред. | ред. код]

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди та визнання[ред. | ред. код]

  • 1932 — свідоцтво про участь у І МКФ у Венеції (фестиваль закрився без присудження нагород).
  • 1958 — на Всесвітній виставці в Брюсселі (Бельгія) за результатами опитування, проведеного Бельгійською синематикою серед 117 видатних критиків і кінознавців із 26 країн світу, фільм було названо серед 12 найкращих картин усіх часів і народів.

Cтрічку «Земля» Олександра Довженка кінокритики вважають однією з найкращих стрічок за всю історію людства.[5]

Джерела та примітки[ред. | ред. код]

  1. Інна Білоножко. Олександр Довженко «Земля» Архівовано 19 листопада 2011 у Wayback Machine. // sumno.com, 23 лютого 2006
  2. Госейко Л., «Історія українського кінематографа. 1896—1995», К.: KINO-КОЛО, 2005 р. ISBN 966-8864-00-X.
  3. Земля. vufku.org, 2020
  4. Ю. Лавріненко, з книги «Розстріляне відродження». Архів оригіналу за 13 лютий 2008. Процитовано 27 вересень 2008. 
  5. «Земля» Довженка. Фільм, що змусив світ говорити про українське кіно // espreso.tv, 8 квітня 2015

Посилання[ред. | ред. код]