Зигмунт Красінський: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 40: Рядок 40:


Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у [[Варшава|Варшаві]] («Могила сім'ї Рейхсталів», [[1828]] — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]].
Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у [[Варшава|Варшаві]] («Могила сім'ї Рейхсталів», [[1828]] — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми [[Вальтер Скотт|Вальтера Скотта]].
Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в [[Окопи (Борщівський район)|Окопах Святої Трійці]], тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопвльської області.
Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в [[Окопи (Борщівський район)|Окопах Святої Трійці]], тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопільської області.
Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою.
Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою.
Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан».
Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан».

Версія за 14:57, 16 вересня 2012

Зигмунт Красінський
Zygmunt Krasiński
Zygmunt Krasiński.PNG
Зигмунт Красінський
Псевдо Le poète anonyme de la Pologne
Народився 19 лютого 1812
м. Париж
Помер 23 лютого 1859
м. Париж
Поховання Опіноґура-Ґурна
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Національність поляки
Діяльність поет, драматург
Сфера роботи література
Alma mater Варшавський університет
Мова творів польська
Рід Красінські
Батько Вінцентій Красінський
Мати Q64024895?
У шлюбі з Еліза Браніцька
Діти Владислав Красінський і Марія Біатрікс Красінськаd
Автограф Autograph-ZygmuntKrasinski.png
Slepowron.svg

CMNS: Зигмунт Красінський у Вікісховищі

Наполеон-Станіслав-Адам-Фелікс-Зигмунт (Зи́гмунт, Сигізму́нд) Красі́нський (пол. Napoleon Stanisław Adam Ludwik Zygmunt Krasiński; 19 лютого 1812, Париж — 23 лютого 1859, Париж) — видатний польський поет і драматург, граф. Один із найвизначніших польских поетів епохи Романтизму поряд з Адамом Міцкевичем та Юліушем Словацьким.

Біографія

Походив зі знатного магнатського роду. Батько, Вінцентій Красінський (пол. Wincenty Krasiński), — генерал Наполеона Бонапарта (який став хрещеним батьком Зигмунта), а згодом — лояльний підданий російського імператора.

Зигмунт Красінський вивчав право у Варшаві, а згодом у Женеві, де він познайомився з Адамом Міцкевичем, який справив на юного Зигмунта велике позитивне враження, видався йому «ідеалом ученої людини, сповненої геніальності». З 1829 року жив за кордоном, переважно у Франції та Італії, зрідка приїжджав на батьківщину. Був приятелем Ю. Словацького, з яким познайомився 1836 р. в Римі. Втім, у 40-х рр. їхні стосунки було розірвано через ідеологічні розбіжності.

Дельфіна Потоцька
Еліза Браницька

Кохаючи Дельфіну Потоцьку, на вимогу батька Красінський одружився з Елізою (Ельжбетою) Браницькою, від якої в нього згодом народилося четверо дітей. Однак теплі дружні стосунки з Д. Потоцькою поет зберіг, пізніше вони переросли у їхнє розлоге листування (понад 5000 листів, збереглося бл. 700) котре вважають шедевром епістолярної творчості європейського романтизму.

Творчість

Перші твори, т.зв. готичні повісті, створив ще у Варшаві («Могила сім'ї Рейхсталів», 1828 — дебют в друці), наслідуючи традиції «роману жахів» та застосовуючи деякі прийоми Вальтера Скотта. Через кілька років після Листопадового повстання 1830 р., що скінчилося цілковитою поразкою поляків, написав свої нйвидатніші твори — драми «Не-божественна комедія» (1833, вид. 1835) та «Іридіон» (1833-34, вид. 1836), вперше надруковані анонімно. У них автор глибоко, в містично-релігійному дусі, осмислив невдачі польської національно-визвольної боротьби, показав своє бачення її сенсу і задач. В останній частині «Не-Божественної комедії» події розгортаються в Окопах Святої Трійці, тобто в замку, що розташований у с. Окопи — нині Борщівського р-ну Тернопільської області. Визначним поетичним твором К. є «Псалми майбутнього» (1843, 1845-46), складені під сильним впливом антиреволюційного, миролюбиво-божественного світогляду автора. Саме за ідейну хибність перші три «Псалми» були їдко розкритиковані Ю.Словацьким у його знаменитій "Відповіді авторові «Трьох псалмів». Тим не менш поетична майстерність твору К. досі вважається високою, як і ряд його ідейних мотивів, зокрема, жертовний образ Польщі. В останніх двох «Псалмах» К. дав рішучу відповідь Словацькому, назвавши його, зокрема, Робесп*єром і Аттілою. Серед інших помітних творів К. — поеми «Досвіток» і «Фантазія життя», повість «Агай-хан». Його ліричні вірші визнані перлинами польської поезії: «До…», «До Беатріче», «До жінки», «Поет», «Римська кампанія» та ін. За життя К. був «поетом без імені», оскільки друкував свої твори, не вказуючи власного імені й прізвища. Водночас це дозволило йому не лише вільно пересуватися країнами Європи, а й періодично навідуватися до Польщі. Ряд ранніх творів і листів написав французькою мовою.

Українською твори К. перекладали Віктор Коптілов (лірика) і Василь Білоцерківський (драми та поеми).

Джерела