Знаряддя праці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:03, 27 грудня 2008, створена Дядько Ігор (обговорення | внесок) (Нова сторінка: '''Знаряддя праці''' - поняття марксистської політекономії, яке означає "усі речі, за допомогою ...)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Знаряддя праці - поняття марксистської політекономії, яке означає "усі речі, за допомогою яких людина діє на предмет своєї праці й перетворює його"[1].

Знаряддя праці включають в себе інструменти й машини (знаряддя виробництва), а також будівлі й землю, яка використовуються для виробничих цілей та для інфаструктури на зразок доріг, комунікаціійних мереж, тощо.

Знаряддя праці один з трьох основних факторів виробничого процесу[2]. Інші два фактори - людська праця й предмет праці (сировина).

В деяких формулюваннях знаряддя праці й людська праця (сюди входить як процес праці, так і вміння та знання) утворюють продуктивну силу суспільства, інші формулювання визначають продуктивну силу вужче - як поєднання знарядь виробництва й робітників, що з ними працюють[3].


Посилання в тексті

 1. Institute of Economics of the Academy of Sciences of the U.S.S.R. (1957). Political Economy: A Textbook. London: Lawrence and Wishart.  2. Marx, Karl (1867 | 1967). Capital Vol. I. New York: International Publishers. Internet copy.  3. Sheptulin, A. P. (1978). Marxist-Leninist Philosophy. Moscow: Progress Publishers.