Знезараження води: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (категоризація)
(доповнення)
 
(Не показані 6 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Знезара́ження води́''' ({{lang-ru|обеззараживание воды}}; {{lang-en|water desinfection}}; {{lang-de|Wasserentseuchung f, Wasserentseuchung f}}) — санітарно-технічні процеси ліквідації у воді мікроорганізмів ([[бактерії|бактерій]], [[вірус]]ів), які перешкоджають її використанню для пиття, господарських потреб і промислових цілей або викиданню в природні водойми.
'''Знезара́ження води́''' ({{lang-en|water desinfection}}; {{lang-de|Wasserentseuchung f, Wasserentseuchung f}}) — санітарно-технічні процеси ліквідації у воді мікроорганізмів ([[бактерії|бактерій]], [[вірус]]ів), які перешкоджають її використанню для пиття, господарських потреб і промислових цілей або викиданню в природні водойми.


Розрізняють реагентні (хімічні) і безреагентні (фізичні) способи знезараження води.
Розрізняють реагентні (хімічні) і безреагентні (фізичні) способи знезараження води, а також поєднані (комбіновані).


До реагентних належать [[хлорування (водопідготовка)|хлорування]], [[озонування]], знезараження йонами [[мідь|міді]], [[срібло|срібла]] та ін.
До реагентних належать [[хлорування (водопідготовка)|хлорування]], [[озонування]], знезараження йонами [[мідь|міді]], [[срібло|срібла]] та ін.


До безреагентних — знезараження ультрафіолетовим промінням, [[ультразвук]]ом, йонізуючим випроміненням, фільтруванням і тепловою обробкою.
До безреагентних — знезараження ультрафіолетовим промінням, [[ультразвук]]ом, йонізуючим випроміненням, фільтруванням і тепловим оброблянням.

Розрізняють знезараження і за об'ємом води, що знезаражують: побутове та промислове.


Знезаражуванню піддається вода, що використовується для господарсько-питних цілей та для підтримування тиску в нафтових покладах. Вміст у питній воді мікробів, який визначається кількістю [[Колонія (біологія)|колоній]], після 24-годинного вирощування при температурі 37&nbsp;°C повинен бути не більше 100 в 1 см<sup>3</sup>, кишкових паличок не більше 3 штук в 1 дм<sup>3</sup> води.
Знезаражуванню піддається вода, що використовується для господарсько-питних цілей та для підтримування тиску в нафтових покладах. Вміст у питній воді мікробів, який визначається кількістю [[Колонія (біологія)|колоній]], після 24-годинного вирощування при температурі 37&nbsp;°C повинен бути не більше 100 в 1 см<sup>3</sup>, кишкових паличок не більше 3 штук в 1 дм<sup>3</sup> води.

Також є різниця у ступені знезараження води залежно від мети її подальшого застосування, тобто, вода знезаражена для господарського застосування буде критично відрізнятись від води знезараженої для пиття.


== Література ==
== Література ==
* {{МГЕ|nocat=1}}
* {{МГЕ|nocat=1}} (С.?)


== Посилання ==
* {{ТС_Буд|частина=Знезаражування води|сторінки =101}}
[[Категорія:Водне господарство]]
[[Категорія:Водне господарство]]
[[Категорія:Водовідведення]]
[[Категорія:Водовідведення]]

Поточна версія на 07:45, 21 березня 2022

Знезара́ження води́ (англ. water desinfection; нім. Wasserentseuchung f, Wasserentseuchung f) — санітарно-технічні процеси ліквідації у воді мікроорганізмів (бактерій, вірусів), які перешкоджають її використанню для пиття, господарських потреб і промислових цілей або викиданню в природні водойми.

Розрізняють реагентні (хімічні) і безреагентні (фізичні) способи знезараження води, а також поєднані (комбіновані).

До реагентних належать хлорування, озонування, знезараження йонами міді, срібла та ін.

До безреагентних — знезараження ультрафіолетовим промінням, ультразвуком, йонізуючим випроміненням, фільтруванням і тепловим оброблянням.

Розрізняють знезараження і за об'ємом води, що знезаражують: побутове та промислове.

Знезаражуванню піддається вода, що використовується для господарсько-питних цілей та для підтримування тиску в нафтових покладах. Вміст у питній воді мікробів, який визначається кількістю колоній, після 24-годинного вирощування при температурі 37 °C повинен бути не більше 100 в 1 см3, кишкових паличок не більше 3 штук в 1 дм3 води.

Також є різниця у ступені знезараження води залежно від мети її подальшого застосування, тобто, вода знезаражена для господарського застосування буде критично відрізнятись від води знезараженої для пиття.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]