Перегляд вихідного коду сторінки Зовнішня політика Петра Порошенка

{{Петро Порошенко}}
'''Зовнішня політика України за часів президентства Порошенка'''&nbsp;— [[зовнішня політика України]] у період з 2014 по 2019 рік за часів правління 5-го [[Президент України|Президента України]] [[Порошенко Петро Олексійович|Петра Порошенка]].

== Зовнішня політика України у 2014—2019 роках ==

=== Україна та ЄС ===

'''План дій щодо отримання безвізового режиму з ЄС'''

Після [[Євромайдан|Революції гідності 2013—2014 рр]]. до влади в Україні повернулись проєвропейські сили, після чого було оголошено про повернення курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію. На виборах президента, які відбулись 25 травня 2014 року Переміг Петро Порошенко, який 27 червня підписав
Брюсселі [[Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом|економічну частину Угоди про асоціацію України з Євросоюзом]]. 16 вересня 2014 року Європейський парламент синхронно з Верховною Радою України ратифікував Угоду. Зовнішня політика України спрямовувалась на послаблення газової залежності від РФ та посилення [[Санкції України щодо Росії|антиросійських санкцій]] у зв'язку з російською агресією на Донбасі.

Однією з головних цілей зовнішньої політики України стало отримання безвізового режиму з Євросоюзом.

Відразу після [[Євромайдан|Революції гідності]] в міністерстві закордонних справ заговорили про можливість отримання [[Візові вимоги для громадян України|безвізового режиму з ЄС]] до кінця 2014 року, про що сказав [[Дещиця Андрій Богданович|А. Дещиця]]<ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/ukrayina-mozhe-otrimati-bezvizoviy-rezhim-z-yes-do-kincya-2014-roku-140036_.html |title=Україна може отримати безвізовий режим з ЄС до кінця 2014 року |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=16 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160816071033/http://dt.ua/POLITICS/ukrayina-mozhe-otrimati-bezvizoviy-rezhim-z-yes-do-kincya-2014-roku-140036_.html }}</ref> .

19 вересня 2014 року заступник міністра закордонних справ [[Зеркаль Олена Володимирівна|Олена Зеркаль]] заявила, що Україна отримає безвізовий режим не раніше травня 2015 року бо на 1 січня лише заплановано запуск процедури видачі [[Біометричний паспорт|біометричних паспортів]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/19/7038274/ |title=Україна отримає безвізовий режим із ЄС не раніше травня 2015 року — МЗС |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807130930/http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/19/7038274/ }}</ref>. Про можливість надання України безвізового режиму у 2014 році говорив голова представництва ЄС в Україні [[Ян Томбінський]]<ref>[http://www.dw.com/uk/ Безвізовий режим України з ЄС може бути введено вже до кінця року]</ref> .

[[13 березня]] 2014&nbsp;р. парламентом були ухвалені законопроєкти щодо вдосконалення сфери захисту прав біженців, боротьби з корупцією, діяльності омбудсмена із захисту персональних даних, а також протидії дискримінації в Україні необхідні для безвізового режиму з ЄС<ref>{{Cite web |url=http://www.dw.com/uk/за-рік-євросоюз-скасує-візи-для-українців-якщо-боротися-з-корупцією/a-17641191 |title=За рік Євросоюз скасує візи для українців. Якщо боротися з корупцією |accessdate=19 червня 2022 |archive-date=5 березня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220305195921/https://www.dw.com/uk/за-рік-євросоюз-скасує-візи-для-українців-якщо-боротися-з-корупцією/a-17641191 }}</ref>.

У листопаді 2015 року Верховна Рада виконала одну з ключових вимог ЄС, ухваливши поправки до Трудового кодексу, яка забороняє дискримінацію у трудових відносинах через орієнтацію працівника<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151112_ukraine_visa_free_eu_vc |title=Коли Україна може отримати безвізовий режим з ЄС? |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=30 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160130221538/http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2015/11/151112_ukraine_visa_free_eu_vc }}</ref>. Станом на кінець 2015 року усі вимоги ЄС щодо отримання безвізового режиму з боку України були виконані.

У червні 2016 року двадцять п'ять країн членів ЄС вимагали від Німеччини, Франції та Італії пояснення щодо затримання рішення про скасування віз для Грузії та України<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/svit/25-krayin-yes-vimagayut-poyasnen-vid-troh-derzhav-schodo-blokuvannya-bezvizu-dlya-ukrayini-zmi-669685.html |title=25 країн ЄС вимагають пояснень від трьох держав щодо блокування «безвізу» для України — ЗМІ |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=13 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160713113852/http://tsn.ua/svit/25-krayin-yes-vimagayut-poyasnen-vid-troh-derzhav-schodo-blokuvannya-bezvizu-dlya-ukrayini-zmi-669685.html }}</ref>.

[[7 липня]] 2016 року комітет Європарламенту у закордонних справах підтримав рекомендації швидше скасувати візові вимоги для Українців<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/komitet-yevroparlamentu-pidtrimav-rekomendaciyi-priskoriti-nadannya-bezvizovogo-rezhimu-ukrayini-689366.html |title=Комітет Європарламенту підтримав рекомендації прискорити надання безвізового режиму Україні |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=8 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160708132613/http://tsn.ua/politika/komitet-yevroparlamentu-pidtrimav-rekomendaciyi-priskoriti-nadannya-bezvizovogo-rezhimu-ukrayini-689366.html }}</ref>. 8 вересня проєкт рішення про скасування українським громадянам віз підтримав комітет Європарламенту із правових питань <ref>{{Cite web |url=http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/270165 |title=Україна наближається до безвізу з ЄС |accessdate=8 вересня 2016 |archive-date=23 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160923092033/http://www.polradio.pl/5/38/Artykul/270165 }}</ref>.

26 вересня того ж року за внесення України до переліку країн, з якими ЄС запроваджує безвізовий режим проголосував комітет Європарламенту із громадянських свобод та внутрішніх справ <ref>{{Cite web |url=http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/09/26/7055044/ |title=Комітет Європарламенту проголосував за безвіз для України |accessdate=6 липня 2017 |archive-date=1 лютого 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170201151908/http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/09/26/7055044/ }}</ref>.

6 квітня 2017 року депутати [[Європейський парламент|Європарламенту]] проголосували за надання громадянам України права на в'їзд до ЄС без віз <ref name="tsn.ua">{{Cite web |url=https://tsn.ua/politika/yevroparlament-progolosuvav-za-bezvizoviy-rezhim-z-ukrayinoyu-909103.html |title=ЄВРОПАРЛАМЕНТ ПРОГОЛОСУВАВ ЗА БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ З УКРАЇНОЮ |accessdate=6 липня 2017 |archive-date=6 квітня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170406210348/https://tsn.ua/politika/yevroparlament-progolosuvav-za-bezvizoviy-rezhim-z-ukrayinoyu-909103.html }}</ref>. За відповідне рішення проголосував 521 європарламентар, проти - 75, ще 36 утрималось <ref name="tsn.ua"/>. 11 травня безвіз для України був затверджений [[Рада Європейського Союзу|Радою ЄС]] <ref>{{Cite web |url=https://www.unian.ua/politics/1916488-rada-es-zatverdila-bezviz-dlya-ukrajini.html |title=Рада ЄС затвердила безвіз для України |accessdate=6 липня 2017 |archive-date=10 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170710214647/https://www.unian.ua/politics/1916488-rada-es-zatverdila-bezviz-dlya-ukrajini.html }}</ref>.

17 травня 2017 року голова Європарламенту [[Антоніо Таяні]] та представник головуючої в ЄС Мальти підписали закон стосовно безвізу для українців. Президент Порошенко також був присутній на церемонії <ref>{{Cite web |url=http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-jes-ofitsijno-pidpisali-zakon-pro-bezvizovij-rezhim-dlja-ukrajintsiv-1161078.html |title=В ЄС офіційно підписали закон щодо безвізового режиму для українців |accessdate=6 липня 2017 |archive-date=27 червня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170627081505/http://nv.ua/ukr/ukraine/politics/v-jes-ofitsijno-pidpisali-zakon-pro-bezvizovij-rezhim-dlja-ukrajintsiv-1161078.html }}</ref>.

'''Міжнародна коаліція на підтримку України'''
{{main|Міжнародна коаліція на підтримку України}}

Після російської анексії Криму більша частина світового співтовариства виступила на захист суверенітету України. Серед них низка країн, об'єднаних організацій, військово-політичних союзів, фінансово-економічних блоків.

Членами коаліції на підтримку України вважається [[Австралія]], [[Велика Британія]], [[Канада]], [[Естонія]], [[Литва]], [[Латвія]], [[Нідерланди]], [[Німеччина]], [[Норвегія]], [[Румунія]], [[Сполучені Штати Америки|США]], [[Туреччина]], [[Фінляндія]], [[Чехія]], [[Швеція]], [[Швейцарія]] та інші країни.

24 січня 2015 року після терористичного акту в Маріуполі президент Порошенко заявив: «міжнародна коаліція на підтримку України має дати рішучу відсіч злочинам терористів, посилити усі форми тиску на тих, хто її спонсорує та всебічно підтримує…Так звані „[[Донецька народна республіка|ДНР]]“ та „[[Луганська народна республіка|ЛНР]]“ мають бути визнані терористичними організаціями»<ref>{{Cite web |url=http://www.newsru.ua/ukraine/24jan2015/pp2rainbow.html |title=Порошенко терміново повертається із Саудівської Аравії для проведення засідання РНБО по Маріуполю |accessdate=9 липня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151004143346/http://www.newsru.ua/ukraine/24jan2015/pp2rainbow.html |archivedate=4 жовтня 2015 |deadurl=yes }}</ref>.

У період з 2014 по 2015 рік Україна отримала гуманітарну та військову допомогу від 18 країн світу, яка включала бронежилети, шоломи, набори медичної допомоги, зимовий одяг, комплекси освітлення, мінометні радари, броньові позашляховики, катери (від США) . Найбільше допомоги військового характеру Україна отримала від США (7 разів станом на 18 липня 2015 року). 24 лютого 2015 року Порошенко домовився про співпрацю у сфері постачання озброєнь і військової техніки з [[Об'єднані Арабські Емірати|Об'єднаними Арабськими Еміратами]]<ref>{{Cite web |url=http://censor.net.ua/photo_news/326060/dostignutye_dogovorennosti_s_oae_pozvolyat_usilit_oboronosposobnost_ukrainskoyi_armii_poroshenko_fotoreportaj |title=Достигнутые договоренности с ОАЭ позволят усилить обороноспособность украинской армии, — Порошенко. ФОТОрепортаж |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=22 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160822042205/http://censor.net.ua/photo_news/326060/dostignutye_dogovorennosti_s_oae_pozvolyat_usilit_oboronosposobnost_ukrainskoyi_armii_poroshenko_fotoreportaj }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://korrespondent.net/ukraine/3483589-poroshenko-rasskazal-o-myllyonnykh-voennykh-kontraktakh-s-emyratamy |title=Порошенко рассказал о миллионных военных контрактах с Эмиратами |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=20 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160920032343/http://korrespondent.net/ukraine/3483589-poroshenko-rasskazal-o-myllyonnykh-voennykh-kontraktakh-s-emyratamy }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/news/politics/5162582-v_oae_podpisany_kontrakty_na_milliony_dollarov_poroshenko.htm |title=В ОАЭ подписаны контракты на миллионы долларов — Порошенко |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=20 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820131249/http://news.liga.net/news/politics/5162582-v_oae_podpisany_kontrakty_na_milliony_dollarov_poroshenko.htm }}</ref>.

'''Нормандська четвірка'''
{{main|Нормандський формат}}

[[Файл:Vladimir Putin at celebrating the 70th anniversary of D-Day (2014-06-06; 06).jpeg|міні|праворуч|Порошенко, Путін та Меркель на святкуванні 70-ї річниці висадки союзників в Нормандії]]

6 червня 2014 року в норманському місті Бенувіль в рамках відзначання 70-ї річниці операції «Оверлорд» відбулася перша зустріч між новообраним президентом України П. Порошенком, президентом РФ В. Путіним, канцлером ФРГ А. Меркель та президентом Франції Ф. Олландом щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Формат переговорів отримав назву нормандський.

Зустріч у нормандському форматі відбувалася і між представниками Міністерств закордонних справ України, Росії, Франції та Німеччини.

[[12 лютого]] 2015 року у мінську лідерами України, Росії, Німеччини та Франції було підписано [[Мінська угода (2015)|Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод]], підписаних 5 вересня 2014 року представниками ОБСЄ, України, Росії та невизнаних ДНР та ЛНР.

За перші десять місяців свого президентства Петро Порошенко мав близько 60 розмов та 11 зустрічей з [[Федеральний канцлер Федеративної Республіки Німеччини|канцлером Німеччини]] [[Ангела Меркель|Ангелою Меркель]]<ref>{{Cite web |url=http://www.rbc.ua/rus/news/poroshenko-provel-razgovorov-merkel-momenta-1426515371.html |title=Порошенко провел более 60 разговоров с Меркель с момента своей инаугурации |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=14 грудня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20151214215543/http://www.rbc.ua/rus/news/poroshenko-provel-razgovorov-merkel-momenta-1426515371.html }}</ref>. У лютому під час телефонної розмови Порошенко посварився з президентом Росії [[Путін Володимир Володимирович|В. Путіним]] через [[Бої за Дебальцеве|бої під Дебальцевим]]<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.ua/politics/1045048-poroshenko-i-putin-posvarilisya-vnochi-pid-chas-telefonnoji-rozmovi-cherez-debaltseve-zmi.html |title=Порошенко і Путін посварилися вночі під час телефонної розмови через Дебальцеве — ЗМІ |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304130351/http://www.unian.ua/politics/1045048-poroshenko-i-putin-posvarilisya-vnochi-pid-chas-telefonnoji-rozmovi-cherez-debaltseve-zmi.html }}</ref>.

== Відносини з НАТО ==
{{main|Відносини Україна — НАТО}}

Після інавгурації Порошенка Україна взяла курс на поглиблення співпраці з НАТО, але 4 вересня 2014 року заявив, що на даному етапі Україні достатньо співпрацювати з альянсом у форматі особливого партнерства, не підіймаючи питання членства в НАТО <ref>{{Cite web |url=http://gordonua.com/news/politics/poroshenko-vopros-chlenstva-ukrainy-v-nato-budet-postavlen-posle-reform-39870.html |title=Порошенко: Вопрос членства Украины в НАТО будет поставлен после реформ |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=16 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160816134951/http://gordonua.com/news/politics/poroshenko-vopros-chlenstva-ukrainy-v-nato-budet-postavlen-posle-reform-39870.html }}</ref>. Також Порошенко сказав, що питання членства в НАТО вирішуватиметься на всенародному референдумі після того як країна відповідатиме критеріям Північноатлантичного альянсу <ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141124_ru_s_poroshenko_nato_referrendum |title=Порошенко: вступление Украины в НАТО - вопрос референдума |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=15 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160915211553/http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/11/141124_ru_s_poroshenko_nato_referrendum }}</ref>.

[[29 грудня]] 2014 року Порошенко підписав прийнятий Верховною Радою 23 грудня внесений ним законопроєкт про відмову від [[Нейтралітет|позаблокового статусу]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/23/7052990/ |title=УКРАЇНА ВІДМОВИЛАСЯ ВІД ПОЗАБЛОКОВОГО СТАТУСУ |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=23 грудня 2014 |archive-url=https://web.archive.org/web/20141223164841/http://www.pravda.com.ua/news/2014/12/23/7052990/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/rada-skasuvala-pozablokoviy-status-ukrayini-399075.html |title=Рада скасувала позаблоковий статус України |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807175659/http://tsn.ua/politika/rada-skasuvala-pozablokoviy-status-ukrayini-399075.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.segodnya.ua/politics/pnews/poroshenko-vopros-o-vstuplenii-ukrainy-v-nato-budet-podymatsya-cherez-5-6-let-581098.html |title=Порошенко подписал закон об отказе от внеблокового статуса Украины (видео) |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=20 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820144629/http://www.segodnya.ua/politics/pnews/poroshenko-vopros-o-vstuplenii-ukrainy-v-nato-budet-podymatsya-cherez-5-6-let-581098.html }}</ref>.

24 квітня 2015 року Президент Порошенко підписав програму співпраці з НАТО на рік. В документі зазначалося, що Україна надаватиме альянсу підтримку в операціях з підтримки миру та безпеки, літакам НАТО було дозволено проводити спостережні польоти над українською територією. Також програма передбачала появу в Україні військових радників з країн-членів НАТО та проведення військових навчань <ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/poroshenko-pidpisav-programu-spivpraci-ukrayina-nato-na-2015-rik-170836_.html |title=Порошенко підписав програму співпраці Україна-НАТО на 2015 рік |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=16 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160816032115/http://dt.ua/POLITICS/poroshenko-pidpisav-programu-spivpraci-ukrayina-nato-na-2015-rik-170836_.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ua.112.ua/statji/yak-ukraina-bude-spivpratsiuvaty-z-nato-analiz-prohramy-na-2015-rik-203726.html |title=Як Україна буде співпрацювати з НАТО: Аналіз програми на 2015 рік |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=11 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161011085648/http://ua.112.ua/statji/yak-ukraina-bude-spivpratsiuvaty-z-nato-analiz-prohramy-na-2015-rik-203726.html }}</ref>.

4 лютого 2016 року Верховна Рада схвалила створення представництва НАТО в Україні <ref>{{Cite web |url=http://dt.ua/POLITICS/rada-shvalila-stvorennya-predstavnictva-nato-v-ukrayini-198766_.html |title=Рада схвалила створення представництва НАТО в Україні |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=16 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160816041620/http://dt.ua/POLITICS/rada-shvalila-stvorennya-predstavnictva-nato-v-ukrayini-198766_.html }}</ref>.

10 червня 2016 року Порошенко підписав закон, який дозволяє іноземцям служити у Збройних силах України за контрактом <ref>{{Cite web |url=http://www.slovoidilo.ua/2016/06/10/novyna/polityka/poroshenko-dozvolyv-inozemcyam-sluzhyty-v-zsu-za-kontraktom |title=Порошенко дозволив іноземцям служити в ЗСУ за контрактом |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=6 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160806182356/http://www.slovoidilo.ua/2016/06/10/novyna/polityka/poroshenko-dozvolyv-inozemcyam-sluzhyty-v-zsu-za-kontraktom }}</ref>.

9 липня Президент П. Порошенко створив Комісію з питань євроатлантичної інтеграції України <ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/prezident-utvoriv-komisiyu-z-pitan-koordinaciyi-yevroatlanti-37601 |title=Президент утворив Комісію з питань координації євроатлантичної інтеграції України |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=10 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160710151255/http://www.president.gov.ua/news/prezident-utvoriv-komisiyu-z-pitan-koordinaciyi-yevroatlanti-37601 }}</ref>. Того ж дня Президент України на саміті НАТО в Польщі закликав Північноатлантичний альянс розпочати спеціальну програму деокупації Криму <ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/9/7114265/ |title=Порошенко закликав НАТО запустити програму з деокупації Криму |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=12 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160712024431/http://www.pravda.com.ua/news/2016/07/9/7114265/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/07/7/7051743/ |title=Як Україні змінити стосунки з НАТО: шість шляхів, що з’являться після Варшави |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=11 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160711061343/http://www.eurointegration.com.ua/articles/2016/07/7/7051743/ }}</ref>.

6 липня 2017 року підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України». Одним з пріоритетів національних інтересів України документом визначається інтеграція у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства у НАТО. З цією метою Україна зобов'язується активізувати зусилля з усього комплексу реформ, у тому числі у безпековому та оборонних секторах задля досягнення відповідностя критеріям членства в Альянсі <ref>{{Cite web |url=http://www.president.gov.ua/news/vstup-ukrayini-do-nato-chitko-viznachenij-yak-odin-z-klyucho-42210 |title=Вступ України до НАТО чітко визначений як один з ключових чинників державної політики - Президент підписав Закон |accessdate=6 липня 2017 |archive-date=8 липня 2017 |archive-url=https://web.archive.org/web/20170708223550/http://www.president.gov.ua/news/vstup-ukrayini-do-nato-chitko-viznachenij-yak-odin-z-klyucho-42210 }}</ref>.

== Українсько-американські відносини ==

{{main|Українсько-американські відносини}}

4 червня ще до інавгурації під час візиту до Варшави П. Порошенко зустрівся з президентом США [[Барак Обама|Б. Обамою]], де обговорив плани з відновлення економіки та миру в Україні. США погодились допомогти українській армії бронежилетами та приладами нічного бачення, а також було обіцяно 5 мільйонів доларів у вгляді технічного оснащення<ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/06/140604_ru_s_obama_poroshenko_talks |title=Обама назвал Порошенко «мудрым выбором» украинцев |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=15 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160915002855/http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2014/06/140604_ru_s_obama_poroshenko_talks }}</ref>.

17 вересня 2014 року Президент Порошенко зустрівся з Бараком Обамою у Білому Домі. Після зустрічі Обама заявив, що США розширять допомогу Україні в економічній сфері та вирішенні питань безпеки і продовжать мобілізувати зусилля міжнародної спільноти в підтримку України.

Під час візиту до США Петро Порошенка з оваціями зустріли в американському Конгресі. Під час виступу в Конгресі Порошенко закликав надати Україні більше політичної підтримки та надання [[Зброя нелетальної дії|нелетального]] та летального військового обладнання, а також статус [[Основний союзник поза НАТО|союзника поза НАТО]]<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/18/7038224/ |title=Порошенко у Конгресі: Простирадлами не захистити мир |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=24 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150924152451/http://www.pravda.com.ua/news/2014/09/18/7038224/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/09/18/7026145/ |title=Порошенко попросив у США зброю та статус союзника поза НАТО |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304075024/http://www.eurointegration.com.ua/news/2014/09/18/7026145/ }}</ref>. Україна та США домовились про видяленні Україні 7 мільйони долірів на допомогу східним областям та 46 мільйонів доларів на допомогу військовим та прикордонникам та 70 мільйонів на допомогу в галузі безпеки.
<ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/politics/986788-poroshenko-vstretilsya-s-obamoy-rezultatyi-vstrechi.html |title=Порошенко встретился с Обамой: результаты встречи |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=20 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820082151/http://www.unian.net/politics/986788-poroshenko-vstretilsya-s-obamoy-rezultatyi-vstrechi.html }}</ref>

29 липня 2014 року Порошенко заявив, що Україні не потрібно, щоб за неї билися американські, англійські, чи французькі військові, а потрібно лише 1 240 протитанкових ракетних комплексів [[FGM-148 Javelin|Javelin]] для протидії російській агресії й нагадав, що США й Велика Британія&nbsp;— гаранти територіальної цілісності України<ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/29/7076060/ |title=Україні від Заходу потрібно лише 1,2 тисячі ракет Javelin — Порошенко |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807130624/http://www.pravda.com.ua/news/2015/07/29/7076060/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.unian.net/society/1105931-ukraine-neobhodimyi-12-tyisyachi-raketnyih-kompleksov-javelin-dlya-sderjivaniya-agressii-rossii-poroshenko.html |title=Порошенко — Западу: мы отказались от 1240 ядерных боеголовок, так дайте нам хотя бы 1240 комплексов Javelin |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=26 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160826094109/http://www.unian.net/society/1105931-ukraine-neobhodimyi-12-tyisyachi-raketnyih-kompleksov-javelin-dlya-sderjivaniya-agressii-rossii-poroshenko.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://korrespondent.net/ukraine/3544895-armyia-nuzhdaetsia-v-raketnykh-kompleksakh-Javelin-poroshenko |title=Армия нуждается в ракетных комплексах Javelin — Порошенко |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=20 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160920034047/http://korrespondent.net/ukraine/3544895-armyia-nuzhdaetsia-v-raketnykh-kompleksakh-Javelin-poroshenko }}</ref>.

30 березня 2016 року Порошенко почав свій третій чотирьох денний візит до США. Під час візиту Президент України зустрівся з Б. Обамою, Д. Байденом, [[Джон Керрі|Д. Керрі]] та [[Вікторія Нуланд|В. Нуланд]]. Президент Обама пообіцяв Україні кредитні гарантії на 1 мільярд доларів, [[Джо Байден]] повідомив про рішення США виділити додаткові 335 мільйонів доларів на реформування без пекового сектора України, Збройних Сил, Нацгвардії та Держприкордонслужби<ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/a/27649244.html |title=Кредит довіри США до Порошенка залишається адекватним — Каратницький. Візит Президента України до США був оцінений українськими експертами як успішний |accessdate=9 липня 2016 |archive-date=19 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160919052139/http://www.radiosvoboda.org/a/27649244.html }}</ref>.

21 вересня 2016 року під час зустрічі з президентом Порошенком віце-президент США Джозеф Байден заявив про готовність США надати Україні 1&nbsp;млрд доларів кредитних гарантій, оскільки вона виконала усі необхідні умови<ref>{{Cite web |url=http://novynarnia.com/2016/09/21/m-2/ |title=Байден: США готові надати Україні 1 млрд доларів кредитних гарантій |accessdate=10 жовтня 2016 |archive-date=11 жовтня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20161011062944/http://novynarnia.com/2016/09/21/m-2/ }}</ref>.

20 червня 2017&nbsp;р. Порошенко у США зустрівся з новим президентом Дональдом Трампом. Про це він розповів у Вашингтоні під час спілкування із журналістами. «Відбулась повноцінна, детальна зустріч з президентом США Дональдом Трампом. Ми отримали тверду підтримку з боку США, підтримку і щодо суверенітету, територіальної цілісності, незалежності нашої держави»,&nbsp;— сказав він. За словами Порошенка під час зустірчі було наголошено, що США відтримубть і «залишаються відданими Мінським угодам». Також Порошенко заявив, що передав Траму листа від родичів заручників, які незаконно знаходяться у в'язницях на окупованих територіях і в РФ<ref>{{Cite web |url=https://www.pravda.com.ua/news/2017/06/20/7147466/ |title=Порошенко зустрівся з Трампом |accessdate=9 березня 2021 |archive-date=4 травня 2021 |archive-url=https://web.archive.org/web/20210504200820/https://www.pravda.com.ua/news/2017/06/20/7147466/ }}</ref>.

10&nbsp;— 11 листопада 2018 року у Парижі під час саміту НАТО відбулась друга коротка зустріч між Порошенком та Трампом. За словами Порошенка, загалом, під час того візиту до Парижу він провів близько 40 зустрічей<ref>{{Cite web |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2577541-porosenko-u-parizi-proviv-zustric-iz-trampom.html |title=Порошенко у Парижі провів зустріч із Трампом |accessdate=9 березня 2021 |archive-date=25 лютого 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220225000656/https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2577541-porosenko-u-parizi-proviv-zustric-iz-trampom.html }}</ref>.

== Відносини з Росією ==
{{main|Українсько-російські відносини}}
[[Файл:Petro Poroshenko Passports MSC 2015.jpg|міні|праворуч|Петро Порошенко на Мюнхенській конференції 2015 року показує паспорти російських військових.]]

Відразу після  [[Інавгурація Петра Порошенка|інавгурації]], Президент Порошенко спробував встановити зв'язок з російською владою заради мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. З метою реалізації свого мирного плану Петро Порошенко створив [[Контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України|трьохсторонню контактну групу]] до якої війшов посол Росії [[Зурабов Михайло Юрійович|М. Зурабов]]<ref>{{Cite web |url=http://ukranews.com/ua/news/253765-kuchma-zurabov-i-talyavini-obgovoryat--u-ponedilok-realizaciyu-planu-poroshenka |title=Кучма, Зурабов і Тальявіні обговорять у понеділок реалізацію «плану Порошенка» |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=18 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160918012448/http://ukranews.com/ua/news/253765-kuchma-zurabov-i-talyavini-obgovoryat--u-ponedilok-realizaciyu-planu-poroshenka }}</ref>. Протягом 2014—2015 років Президент Порошенко мав декілька телефонних розмов з президентом РФ В. Путіним, але російська агресія на Донбасі продовжувалась.

8 червня 2015 року Петро Порошенко розірвав угоду між Україною та Російською Федерацією, яка дозволяла транзит до Придністров'я через українську територію російських військових формувань<ref>{{Cite web |url=http://newsme.com.ua/ua/politics/2994788/ |title=Порошенко підписав закон, який відрізує доступ російських солдатів до Придністров'я |accessdate=12 липня 2016 |archive-date=26 січня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160126231140/http://newsme.com.ua/ua/politics/2994788/ }}</ref>.

16 вересня 2015 року Україна ввела санкції проти російських компаній та громадян, до яких потрапили 105 юридичних осіб та 388 фізичних з України та Росії. До санкцій увійшли авіаційні компанії РФ, суднобудівні, банки, військово-промислові центри та телеканали<ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/articles/politics/6653460-sanktsii_ukrainy_protiv_rossii_polnyy_spisok_kompaniy_i_person.htm |title=Санкции Украины против России: полный список компаний и персон |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=19 вересня 2015 |archive-url=https://web.archive.org/web/20150919231435/http://news.liga.net/articles/politics/6653460-sanktsii_ukrainy_protiv_rossii_polnyy_spisok_kompaniy_i_person.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://espreso.tv/article/2015/09/17/ukrayinski_sankciyi_proty_rosiyi_povnyy_spysok_lyudey_ta_kompaniy |title=Українські санкції проти Росії. Повний список людей та компаній |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304211432/http://espreso.tv/article/2015/09/17/ukrayinski_sankciyi_proty_rosiyi_povnyy_spysok_lyudey_ta_kompaniy }}</ref>. [[25 січня]] рішенням РНБО Україна офіційна приєдналася до [[Міжнародні санкції щодо Росії (2014—)|санкцій США, ЄС Швейцарії та країн Великої сімки]]. Під санкції потрапило 160 російських підприємств<ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/groshi/pislya-mayzhe-roku-agresiyi-rosiyi-ukrayina-nareshti-vvela-sankciyi-proti-160-kompaniy-rf-407602.html |title=Після майже року агресії Росії Україна нарешті ввела санкції проти 160 компаній РФ |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=7 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160807171715/http://tsn.ua/groshi/pislya-mayzhe-roku-agresiyi-rosiyi-ukrayina-nareshti-vvela-sankciyi-proti-160-kompaniy-rf-407602.html }}</ref>.

29 вересня 2015 року під час виступу на засідання Генасамблеї ООН Порошенко не згадав Путіна по імені і говорячи про заклики російського президента до створення антитерористичної коаліції для боротьби з радикалами в Сирії, сказав фразу: ''«Cool story, but really hard to believe»'', що означає відсутність довіри до чиєїсь розповіді<ref>{{Cite web |url=http://nv.ua/ukraine/events/cool-story-bro-poroshekno-tonko-zatrollil-putina-ispolzuja-internet-mem---sotsseti-71442.html |title=Cool story, bro. Порошенко тонко «затроллил» Путина, используя интернет-мем — соцсети |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=4 березня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160304142516/http://nv.ua/ukraine/events/cool-story-bro-poroshekno-tonko-zatrollil-putina-ispolzuja-internet-mem---sotsseti-71442.html }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://ru.tsn.ua/politika/cool-story-bro-poroshenko-zatrollil-putina-populyarnym-internet-memom-496104.html |title=«Cool story, bro». Порошенко «затроллил» Путина популярным интернет-мемом |accessdate=10 липня 2016 |archive-date=9 квітня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160409150924/http://ru.tsn.ua/politika/cool-story-bro-poroshenko-zatrollil-putina-populyarnym-internet-memom-496104.html }}</ref>.

21 грудня 2015 року прем'єр-міністр Росії Д. Медведєв підписав постанову про поширенне на Україну російських економічних санкцій з 1 січня<ref>{{Cite web |url=http://nbnews.com.ua/ua/news/168851/ |title=Санкції Росії проти України будуть введені з 1 січня — Медведєв |accessdate=10 липня 2016 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20160819025951/http://nbnews.com.ua/ua/news/168851/ |archivedate=19 серпня 2016 |deadurl=yes }}</ref>.

28 липня 2016 року президент РФ В. Путін звільнив надзвичайного та повноважного посла Росії в Україні [[Зурабов Михайло Юрійович|М. Зурабова]] <ref>{{Cite web |url=http://ua.censor.net.ua/news/399486/putin_zvilnyv_zurabova_z_posady_posla_rf_v_ukrayini |title=Путін звільнив Зурабова з посади посла РФ в Україні |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=1 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160801112357/http://ua.censor.net.ua/news/399486/putin_zvilnyv_zurabova_z_posady_posla_rf_v_ukrayini }}</ref>. Новим послом пропонувалося призначити наближеного до Путіна М. Бабича, але Україна виступила проти <ref>[http://www.umoloda.kiev.ua/number/0/2006/101706/ МИХАЙЛО БАБИЧ МОЖЕ СТАТИ НОВИМ ПОСЛОМ РОСІЇ В УКРАЇНІ]</ref>. 18 серпня міністр МЗС України П. Клімкін заявив, що дипломатичні відносини між Києвом та Москвою зведені до нуля, тому мати в Україні російського посла нема потреби <ref>{{Cite web |url=http://www.pravda.com.ua/news/2016/08/18/7118028/ |title=Посол Росії Україні не потрібен – Клімкін |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=18 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160818200315/http://www.pravda.com.ua/news/2016/08/18/7118028/ }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.5.ua/polityka/dyplomatychni-stosunky-mizh-ukrainoiu-i-rosiieiu-zvedeni-do-nulia-posol-nam-ne-potriben-klimkin-123239.html |title=Дипломатичні стосунки між Україною і Росією за змістом зведені до нуля – Клімкін |accessdate=18 серпня 2016 |archive-date=18 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160818204536/http://www.5.ua/polityka/dyplomatychni-stosunky-mizh-ukrainoiu-i-rosiieiu-zvedeni-do-nulia-posol-nam-ne-potriben-klimkin-123239.html }}</ref>.

Ввечері, 25 листопада 2018 сталася надзвичайна подія - прикордонні кораблі РФ у Керченській протоці проти кораблів ВМСУ, було скликане екстренне засідання РНБО, на якому було ухвалено рішення запропонувати Порошенку ввести в Україні воєнний стан на 60 діб. Порошенко після відповідного рішення РНБО звернувся до ВР з проханням зібратися на позачергове засідання та розглянути введення воєнного стану в Україні терміном на 60 днів. 26 листопада Порошенко підписав указ про введення в Україні воєнного стану терміном на 60 днів. 

26 листопада 2018 року ВР прийняла Рішення щодо запровадження в 10 областях України воєного стану. О 21:33 депутати затвердили Указ Президента 276 голосами. Області, в яких запроваджено воєнний стан - це прикордонні області з РФ, невизнаним Придністров'ям, а також ті, що мають вихід до Чорного та Азовського морів - Вінницька, Донецька, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Чернігівська, Херсонська, Запорізька області, внутрішні води керченської акваторії Азовського моря. 

26 грудня того ж року відбулось засідання РНБО з участі президента Порошенка і воєнний стан було скасовано <ref>{{Cite web |url=https://www.bbc.com/ukrainian/news-46365551 |title=Порошенко пояснив, чому воєнний стан ввели лише зараз |accessdate=17 квітня 2022 |archive-date=6 квітня 2022 |archive-url=https://web.archive.org/web/20220406131845/https://www.bbc.com/ukrainian/news-46365551 }}</ref>.

== Українсько-Польські відносини ==

{{main|Українсько-польські відносини}}

Під час президентства П. Порошенка Україна продовжує підтримувати тісні партнерські відносини із Польщею. 17-18 грудня 2014 року Петро Порошенко здійснив свій перший офіційний візит до Польщі в статусі Президента України. В перший день візиту польський президент [[Броніслав Коморовський|Б. Коморовський]] підписав акт ратифікації польським парламентом Угоди про асоціацію України з Євросоюзом. В цілому лідерами двох країн було підписано п'ять документів серед яких меморандум підтримки Польщею реформ місцевого самоврядування в Україні та адаптації української інфраструктури до стандартів Євросоюзу <ref>{{Cite web |url=http://news.liga.net/ua/news/politics/4449752-poroshenko_u_polshch_planu_p_dpisati_5_dokument_v.htm |title=Порошенко у Польщі планує підписати 5 документі |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=20 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160820102804/http://news.liga.net/ua/news/politics/4449752-poroshenko_u_polshch_planu_p_dpisati_5_dokument_v.htm }}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/12/141217_poroshenko_poland_or |title=Порошенко відвідує Польщу |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=15 вересня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160915080630/http://www.bbc.com/ukrainian/politics/2014/12/141217_poroshenko_poland_or }}</ref><ref>{{cite web|website=5.ua|url=http://www.5.ua/polityka/poroshenko-y-polshi-domovivsya-pro-dopomogy-z-reformami-v-ykrajni-64957.html|title=Порошенко у Польщі домовився про допомогу з реформами в Україні|accessdate=11 липня 2016|archive-date=5 жовтня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20161005062939/http://www.5.ua/polityka/poroshenko-y-polshi-domovivsya-pro-dopomogy-z-reformami-v-ykrajni-64957.html}}</ref>

В 2015 році у Польщі відбулись парламентські та президентські вибори в результаті яких новим президентом став [[Анджей Дуда|А. Дуда]].  На парламентських виборах перемогла консервативна партія «[[Право і справедливість]]», після чого українсько-польські відносини погіршились.

[[8 липня]] 2016 року Верхня палата польського парламенту прийняла резолюцію щодо [[Волинська трагедія|Волинської трагелії]] у якій закликала Сейм визнати події літа 1943 року геноцидом проти громадян Другої Речі Посполитої з боку українців. Того ж дня Президент Порошенко прибув до Польщі на саміт НАТО <ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/3711588-poroshenko-pryikhav-do-polschi-na-samit-nato |title=Порошенко приїхав до Польщі на саміт НАТО |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=11 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160711154538/http://ua.korrespondent.net/ukraine/3711588-poroshenko-pryikhav-do-polschi-na-samit-nato }}</ref>. Після саміту Петро Порошенко став першим Президентом України, який ставши на коліна поклав квіти біля пам'ятнику жертвам Волинської трагедії і вшанував пам'ять поляків, які загинули від рук українських націоналістів. Президент Польщі А. Дуда дуже високо оцінив жест Порошенка та привітав дії Президента України.<ref>{{cite web|website=www.eurointegration.com.ua|url=http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/8/7051835/|date=8.07.2016|title=Крок до примирення: Порошенко поклав квіти до пам’ятника жертвам Волинської трагедії|accessdate=11 липня 2016|archive-date=14 липня 2016|archive-url=https://web.archive.org/web/20160714130237/http://www.eurointegration.com.ua/news/2016/07/8/7051835/}}</ref><ref>{{Cite web |url=http://www.radiosvoboda.org/a/news/27849154.html |title=Президент Польщі подякував Порошенку за вшанування жертв Волинської трагедії |accessdate=11 липня 2016 |archive-date=11 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160711090020/http://www.radiosvoboda.org/a/news/27849154.html }}</ref>

22 липня Порошенко висловив жаль у зв'язку з прийняттям польським Сеймом постанови про визнання геноцидом вбивство поляків на Волині в роки Другої світової війни <ref>{{Cite web |url=http://ua.korrespondent.net/ukraine/3721262-poroshenko-shkoduie-pro-rishennia-polschi-schodo-volyni |title=Порошенко шкодує про рішення Польщі щодо Волині |accessdate=22 липня 2016 |archive-date=23 липня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160723160932/http://ua.korrespondent.net/ukraine/3721262-poroshenko-shkoduie-pro-rishennia-polschi-schodo-volyni }}</ref>.

24 серпня президент Польщі А. Дуда приїхав до Києва, де спостерігав за парадом до Дня Незалежності України, потім мав зустріч з Петром Порошенком, після якої лідери держав закликали «історію залишити історикам» і заявили про намір підписати спільну декларацію. Дуда також пообіцяв, що Польща буде більш виваженою у чутливих питаннях <ref>{{Cite web |url=http://tsn.ua/politika/duda-zaprosiv-poroshenka-do-polschi-na-simvolichnu-istorichnu-datu-733402.html |title=Дуда запросив Порошенка до Польщі на символічну історичну дату |accessdate=25 серпня 2016 |archive-date=25 серпня 2016 |archive-url=https://web.archive.org/web/20160825165947/http://tsn.ua/politika/duda-zaprosiv-poroshenka-do-polschi-na-simvolichnu-istorichnu-datu-733402.html }}</ref>.

== Посилання ==
{{references|3}}

[[Категорія:Міжнародні відносини України]]
[[Категорія:Президенство Петра Порошенка]]