Зів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:43, 8 липня 2020, створена В.Галушко (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 81.162.250.59 (обговорення) до зробленого Magog the Ogre)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зів
Gray1014.png
Вигляд зіва через ротову порожнину. Щоки розрізані поперечно, язик витягнутий вперед.
Parynx simple uk.svg
Глотка
Деталі
Ідентифікатори
Латина Isthmus faucium
TA98 A05.2.01.002
TA2 P7173
FMA 55006
Анатомічна термінологія

Перешийок зіва, іноді просто зів (лат. isthmus faucium) — задній, звужений відділ ротової порожнини, через який вона сполучається з глоткою. Зверху обмежений краєм м'якого піднебіння, з боків — піднебінно-глотковою (arcus palatopharyngeus) і піднебінно-язиковою (arcus palatoglossus) дужками, знизу — верхньою поверхнею кореня язика.

Стінки зіва, частіше просто зів (fauces) — піднебінно-глоткова і піднебінно-язикова дужки, що обмежують отвір зіва (перешийка). Вони утворені піднебінно-глотковим і піднебінно-язиковим м'язами відповідно й покриті слизовою оболонкою. Між дужками розташовані піднебінні мигдалики.

У тварин трапляється запалення зіва — фауцит (faucitis). Як правило, він виникає внаслідок ускладнень гінгівіту, але може розвинутися і самостійно.

Джерела[ред. | ред. код]