Йоахім I Нестор (курфюрст Бранденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоахім I Нестор
нім. Joachim I. Nestor
Joachim I. Nestor.jpg
Народився 21 лютого 1484(14840221)
Келльн
Помер 11 липня 1535
Штендаль
Поховання
Громадянство
(підданство)
Німеччина[1]
Національність німець
Діяльність правитель
Титул курфюрст Бранденбургу
Посада Курфюрст
Термін 453—467 роки
Попередник Йоган Цицерон
Наступник Йоахім II Гектор
Конфесія католицтво
Рід Гогенцоллерни
Батько Йоган Ціцерон
Мати Маргарита Саксонська
Родичі Barbara of Brandenburg[d], Catherine of Brandenburg-Küstrin[d], Альбрехт III Ахілл, Eric I, Duke of Brunswick-Lüneburg[d], Henry V, Duke of Mecklenburg[d], John V, Prince of Anhalt-Zerbst[d], Dorothea of Brandenburg[d], Анна-Марія Брауншвейг-Каленберг-Геттінгська, Альберт, Альберт Фрідріх, Margaret of Münsterberg[d] і John, Elector of Saxony[d]
Брати, сестри  • Albert of Mainz[d], Ursula of Brandenburg[d] і Anna of Brandenburg[d]
У шлюбі з Єлизавета Данська
Діти 2 сина і 3 доньки

Йоахім I Нестор (*Joachim I Nestor, 21 лютого 1484  — 11 липня 1535) — курфюрст Бранденбургу у 14991535 роках.

Життєпис

Молоді роки

Походив з династії Гогенцоллернів. Старший син Йогана Цицерона, курфюрст Бранденбургу, та Маргарити (доньки Людвіга II Веттіна, ландграфа Тюрингії). Народився у 1484 році в Келльні (частина сучасного Берліна). У 1490—1498 роках здобув гарну освіту в Ансбаху під орудою Дитриха фон Бюлова, єпископа Лебуса та канцлера Франкфуртського університету.

Курфюрст

У 1499 році після смерті батька стає новим курфюрстом Бранденбургу. З самого початку Йоахім I Нестор став суворо переслідувати лицарів-розбійників, встановивши лад на шляхах держави. Також опікувався розвитком торгівлі та підтримував міста. Разом з тим з бранденбурзькою шляхтою Йоахім I був у постійних чварах. При цьому розпочав гоніння на жидів. У 1503 році наказав вигнати їх з марки.

У 1506 році заснував університет Віадріна у Франкфурті-на-Одері. Його головою став Георг фон Блюменталя, єпископа Лебуша. Придворним математиком і астрономом Йоахіма деякий час був відомий учений Йоганн Каріон. У 1510 році з ініціативи Йоахіма Нестора Вищий суд Берліна засудив 30 жидів до спалення на кострі. Після цього відбулися погроми жидів, які повністю залишили Бранденбург.

У 1513 році домігся обрання свого брата Альбрехта єпископом. У 1514 році сприяв останньому стати архієпископом Майнца (до того ж примасом Німеччини і курфюрстом). Втім на це пішли дуже великі статки, що довелося стати боржником банкірів Фуггерів. Для сплати боргів Альбрехт отримав право від Папського престолу на продаж індульгенцій. В цьому брата підтримав курфюрст Бранденбурга, що дозволив їх продавати на своїх землях.

У 1516 році заснував камеральний суд в Берліні. Видав збірки з сімейного і спадкового права («Constitutio Joachimica»).

У 1519 році брав участь у рейхстазі, де проходили вибори нового імператора після смерті Максиміліана I Габсбурга. Йоахім Нестор сам сподівався посісти трон. Втім зрозумівши, що не має підтримки серед курфюрстів, віддав свій голос за Карла I, короля Іспанії. У зовнішній політиці Йоахім відрізнявся непостійністю: йому не вдалося ні здобути довіри імператора, ні збільшити власні володіння.

З початком проповідей Мартина Лютера виступив їх противником. Йоахім I закликав імператора вжити суворих заходів проти прихильників Лютера. У 1525 році зустрічався з католицькими князями в Дессау. Втім його дружина перейшла на лютеранство. У 1526 році вона була втекти змушена від курфюрства Бранденбурзького до міста Віттенберг в курфюстві Саксонія.

У 1533 році в Галле став одним із засновником ліги, спрямованої проти німецьких князів-лютеран. Помер у 1535 році в Штендалі. Йому спадкував син Йоахім Гектор (окрім Ноймарки).

Родина

Дружина — Єлизавета, донька Ганса I, короля Данії, Норвегії та Швеції

Діти:

  • Йоахім Гектор (1505—1571), курфюрст Бранденбургу у 1535—1571 роках
  • Йоган (1513—1571), маркграф Бранденбург-Кюстрін
  • Анна (1507—1567), дружина Альбрехта VII, герцога Мекленбург-Гюстов
  • Єлизавета (1510—1558)
  • Маргарита (1511—1577), дружина: 1) Геогра I, герцога Померанії; 2) Йоган V, князя Ангальт-Цербст

Джерела

  • Hans-Joachim Beeskow: Die Kurfürsten Joachim I. und Joachim II. In: Die Mark Brandenburg, Heft 72, Marika Großer Verlag Berlin, 2009 ISBN 978-3-910134-14-0
  • Lothar Voßmeyer: Brandenburgs Kurfürsten der Reformationszeit. Verlag für Berlin-Brandenburg, Berlin, 2014, ISBN 978-3-945256-20-6
  1. LIBRIS — 2012.