Йов (Геча)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Архієпископ Йов
Archevêque Job
Job Telmessos.jpg
Архієпископ Тельміський
з 30 листопада 2013
Обрання: 2 листопада 2013
Інтронізація: 5 грудня 2013
Церква: Константинопольська православна церква
Попередник: Іларіон (Рудник)
Представник Константинопольського патріархату при Всесвітній раді церков
з 29 листопада 2015
Церква: Константинопольська православна церква
 
Альма-матер: Університет Брендона[en], Свято-Сергієвський православний богословський інститут[ru]
Ім'я при народженні: Ігор Володимирович Геча
Igor Wladimir Getcha
Народження: 31 січня 1974(1974-01-31) (45 років)
Монреаль, Канада
Священство: 20 червня 2003
Чернецтво: 27 травня 1998
Єп. хіротонія: 30 листопада 2013
Йов у Вікісховищі?

Архієпископ Йов (Геча) (нар. 31 грудня 1974, Монреаль) — єпископ Константинопольського Патріархату, архієпископ Тельміський, доктор богослов'я, професор Інституту вищих досліджень в галузі православного богослов'я при Православному центрі Вселенського патріархату в Шамбезі (Швейцарія) і Паризького католицького університету (Франція), постійний представник Вселенського патріархату при Всесвітній раді церков у Женеві, співголова Об'єднаної міжнародної комісії з богословського діалогу між Православною та Римо-Католицькою церквами. З благословення Вселенського патріарха Варфоломія був одним із головних спікерів Святого і Великого Собору Православної Церкви на Криті 19-26 червня 2016 року. Володіє англійською, французькою, грецькою, українською, російською та італійською мовами. Глибоко знається на українській церковній історії. Докторську дисертацію захистив на тему «Літургійна реформа митрополита Киприяна Київського (1330 — 1406 рр.)»[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у родині етнічних українців — вихідців з Галичини. Був парафіянином Української Православної Церкви Канади (прийнятої 1990 року в юрисдикцію Константинопольського Патріархату).

У 1996 році був пострижений в рясофор і висвячений в сан єродиякона, в 1998 переїхав до Франції, де був пострижений у мантію архимандритом Плакідою (Дезеєм).

У 2003 перейшов в Західноєвропейську архієпископію православних парафій російської традиції і висвячений у сан єромонаха архієпископом Команським Гавриїлом (Де Вільдером).

Захистив докторську дисертацію в Свято-Сергіївсьому інституті. Брав участь в роботі низки комісій. Викладав у вищих навчальних закладах.

У 2004 возведений у сан архимандрита.

У 2013 був обраний головою Західноєвропейської патріархії. Архиєрейську хіротонію архимандрита Йова очолив 30 листопада того ж року Патріарх Варфоломій в Георгіївському соборі на Фанарі (Стамбул).

29 листопада 2015 був переведений на посаду представника Константинопольського Патріархату при Всесвітній Раді Церков в Женеві.

Був одним із головних спікерів Всеправославного собору на Криті 19—26 червня 2016 року на щоденних брифінгах для преси.

Змінив на посту співголови Об'єднаної міжнародної православно-католицької комісії з богословського діалогу іншого єрарха Константинопольського Патріархату митрополита Пергамського Іоанна (Зізіуласа). 13 вересня 2018 року сповістив що в 1448 р., коли Москві обрали митрополита Іону самостійно, без дозволу Вселенського Патріархату то автокефалія РПЦ була самопроголошена. "Цікаво підкреслити, що ніколи не було дано Православній Церкві в Росії Томоса про автокефалію! В 1589-1590 роках Вселенський Патріарх Єремія ІІ просто нормалізував ситуацію, піднявши цю кафедру на патріарше достоїнство, при тому, що було дозволено Московському архієрею «називатися» патріархом, при умові, що він мав поминати патріарха Вселенського і вважати його «як свого главу і першого», як сказано в грамоті" - додав він.[2]

18 вересня 2018 року заявив про те, що російська анафема на гетьмана Івана Мазепу є неканонічною.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Україна завжди була канонічною територією Вселенського патріархату (uk). Процитовано 2018-09-19. 
  2. Архієпископ Тельміський Іов (Геча): Автокефалія – це засіб забезпечити єдність і Церкви всередині держави, і між Помісними Церквами – інтернет-видавництво Церкваріум. cerkvarium.org. Процитовано 2019-09-16. 
  3. Російська анафема Мазепи є неканонічною – Константинополь. Історична правда. Процитовано 2018-09-25. 

Посилання[ред. | ред. код]