Відмінності між версіями «Йоган Гербест»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
(Створена сторінка: '''Йоган''' ('''Ян''') '''Ге́рбест''' (*бл. 1540, Нове Місто...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
'''Йоган''' ('''Ян''') '''Ге́рбест''' (*бл. [[1540]], [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Нове Місто]] коло Добромиля — †[[1601]], Львів) — [[Польща|польський]] [[богослов]], педагог, організатор польської школи [[XVI]] ст., учитель, викладач [[Познанський університет|Познанського університету]]. Молодший брат [[Гербест Бенедикт|Бенедикта]], брат Станіслава Гербестів. Професор риторики Академії Любраньського
+
'''Йоган''' ('''Ян''') '''Ге́рбест''' (*бл. [[1540]], [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Нове Місто]] коло Добромиля — †[[1601]], Львів) — [[Польща|польський]] [[богослов]], педагог, учитель, викладач [[Познанський університет|Познанського університету]]. Молодший брат [[Гербест Бенедикт|Бенедикта]], брат Станіслава Гербестів. Професор риторики Академії Любраньського
   
 
== Коротка біографія ==
 
== Коротка біографія ==
Народився у містечку [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Нове Місто]] (нині село, [[Старосамбірський район|Старосамбірський р-н]], [[Львівська область|Львівська обл]].). Батько Бенедикта&nbsp;— Станіслав, скромний малоземельний міщанин<ref>за версією [[Polski Słownik Biograficzny|ПСБ]] 1961 року, німець</ref> , жив з праці своїх рук. Родина Гербестів мала підтримку впливових шляхтичів Гербуртів, Тарлів, найбільше&nbsp;— Барзих, дідичів Нового Міста.
+
Народився у містечку [[Нове Місто (Старосамбірський район)|Нове Місто]] (нині село, [[Старосамбірський район|Старосамбірський р-н]], [[Львівська область|Львівська обл]].). Батько&nbsp;— Станіслав, скромний малоземельний міщанин<ref>за версією [[Polski Słownik Biograficzny|ПСБ]] 1961 року, німець</ref> , жив з праці своїх рук. Родина Гербестів мала підтримку впливових шляхтичів Гербуртів, Тарлів, найбільше&nbsp;— [[дідич]]ів Нового Міста Барзих.
   
 
Отримавши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, їде на студії до відділу мистецтва Академії [[Краків|Кракова]]: почав у зимовому півріччі 1556, закінчив здобуттям ступеня бакалвра у 1558. В 1562 почав вчителювати в Познані&nbsp;— викладав риторику в Академії Любраньського. Захопився Ціцероном, видав для учнів 2 праці, які високо тоді цінувались. Апологетичні та теологічні інтереси проявив у присвяченій Пйотру та Станіславу Барзим тлумаченню книги Вінцентія мориненського (1563).
 
Отримавши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, їде на студії до відділу мистецтва Академії [[Краків|Кракова]]: почав у зимовому півріччі 1556, закінчив здобуттям ступеня бакалвра у 1558. В 1562 почав вчителювати в Познані&nbsp;— викладав риторику в Академії Любраньського. Захопився Ціцероном, видав для учнів 2 праці, які високо тоді цінувались. Апологетичні та теологічні інтереси проявив у присвяченій Пйотру та Станіславу Барзим тлумаченню книги Вінцентія мориненського (1563).
   
Педагогічну діяльність в Познані перервало 2-річне перебування в Римі (1569-71), коли мав теологічні студії в керованому єзуїтами кот(л)егіумі німецькому, куди дістався за протекцією Станіслава Варшевіцкого. Після повернення короткий час (до 3 лютого 1572) був проповідником в костелі Св. МАґдалени (Познань). Влітку 1572 року був у Швеції як сповідник королеви Катажини Ягеллонки. Поссевін йому&nbsp;— визнавцю ортодоксії&nbsp;— приписав факт утримання в католицькому обряді королеви, яка нестійкої у переконанні королеви. Після повернення влітку 1578&nbsp;— педагог та місіонер в краї. В 1581-82 на запрошення Яна Замойського&nbsp;— керівник новофундованої школи парафіяльної в Замості; активний діяч контрреформації на Замостщині. Від 1583 року .
+
Педагогічну діяльність в Познані перервало 2-річне перебування в Римі (1569-71), коли мав теологічні студії в керованому єзуїтами кот(л)егіумі німецькому, куди дістався за протекцією Станіслава Варшевіцкого. Після повернення короткий час (до 3 лютого 1572) був проповідником в костелі Св. МАґдалени (Познань). Влітку 1572 року був у Швеції як сповідник королеви Катажини Ягеллонки. Поссевін йому&nbsp;— визнавцю ортодоксії&nbsp;— приписав факт утримання в католицькому обряді нестійкої у переконанні королеви. Після повернення влітку 1578&nbsp;— педагог та місіонер в краї. В 1581-82 на запрошення Яна Замойського&nbsp;— керівник новофундованої школи парафіяльної в Замості; активний діяч контрреформації на Замостщині. Від 1583 року до смерті був [[канонік]]ом Львівської [[капітула|капітули]] РКЦ. Був похований в [[Латинський кафедральний собор (Львів)|латинській катедрі]] Львова.
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 28: Рядок 28:
 
[[Категорія:Персоналії:Познань]]
 
[[Категорія:Персоналії:Познань]]
 
[[Категорія:Померли у Львові]]
 
[[Категорія:Померли у Львові]]
[[Категорія:Поховані в латинській катедрі Львова]]
+
[[Категорія:Поховані в Латинській катедрі Львова]]

Версія за 10:24, 20 травня 2014

Йоган (Ян) Ге́рбест (*бл. 1540, Нове Місто коло Добромиля — †1601, Львів) — польський богослов, педагог, учитель, викладач Познанського університету. Молодший брат Бенедикта, брат Станіслава Гербестів. Професор риторики Академії Любраньського

Коротка біографія

Народився у містечку Нове Місто (нині село, Старосамбірський р-н, Львівська обл.). Батько — Станіслав, скромний малоземельний міщанин[1] , жив з праці своїх рук. Родина Гербестів мала підтримку впливових шляхтичів Гербуртів, Тарлів, найбільше — дідичів Нового Міста Барзих.

Отримавши старанне домашнє виховання, зразкову початкову освіту, їде на студії до відділу мистецтва Академії Кракова: почав у зимовому півріччі 1556, закінчив здобуттям ступеня бакалвра у 1558. В 1562 почав вчителювати в Познані — викладав риторику в Академії Любраньського. Захопився Ціцероном, видав для учнів 2 праці, які високо тоді цінувались. Апологетичні та теологічні інтереси проявив у присвяченій Пйотру та Станіславу Барзим тлумаченню книги Вінцентія мориненського (1563).

Педагогічну діяльність в Познані перервало 2-річне перебування в Римі (1569-71), коли мав теологічні студії в керованому єзуїтами кот(л)егіумі німецькому, куди дістався за протекцією Станіслава Варшевіцкого. Після повернення короткий час (до 3 лютого 1572) був проповідником в костелі Св. МАґдалени (Познань). Влітку 1572 року був у Швеції як сповідник королеви Катажини Ягеллонки. Поссевін йому — визнавцю ортодоксії — приписав факт утримання в католицькому обряді нестійкої у переконанні королеви. Після повернення влітку 1578 — педагог та місіонер в краї. В 1581-82 на запрошення Яна Замойського — керівник новофундованої школи парафіяльної в Замості; активний діяч контрреформації на Замостщині. Від 1583 року до смерті був каноніком Львівської капітули РКЦ. Був похований в латинській катедрі Львова.

Примітки

  1. за версією ПСБ 1961 року, німець

Джерела