Йога

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Статті на тему
Індуїзм

Aum

Історія ·  Пантеон

Вайшнавізм ·  Шайвізм
Шактизм ·  Смартизм

Дхарма ·  Артха ·  Кама
Мокша ·  Карма ·  Самсара
 ·  Яджня ·  Мантра
Йога ·  Тантра · Бгакті ·  Бгакті-йога · Майя
Пуджа ·  Мандір ·  Санскрит ·  Тримурті

Веди ·  Упанішади
Рамаяна ·  Махабхарата
Бгаґавад-Ґіта ·  Пурани
 ·  Веданґа
інші

Близькі теми

Космологія
Філософія
Міфологія
Індуїзм за країнами
Ґуру і святі
Календар ·  Свята Термінологія
Аюрведа ·  Джйотиша

Портал «Індуїзм»

Велика статуя в Бангалорі із зображенням Шиви, який медитує

Йо́га[1] (від санскр. योग — «єднання» «підкорення», «запрягання»)[2][3] — система психопрактики, духовна, ментальна та фізична практична методика зміни свідомості, тіла, та психіки; сукупність різноманітних індійських духовних і фізичних методів. Йогу практикують як нерелігйні люди так і учасники різних напрямків індуїзму та буддизму з метою керування психікою та психофізіологією індивіда задля досягнення обраного психічного й духовного стану. Йога  — езотерична система в індійській традиції, що несе в собі архетипну ідею духовного розвитку[4].

Мета йоги — зміна онтологічного статусу людини у світі[4].

У західний світ йога проникла в кінці 19-го — на початку 20 століття й здобула значну популярність у 1980-х як система фізичних вправ[5], хоча в Індії вона не тільки фізичні вправи, а має також медитативну й духовну складові[6].

В Індії вважається, що практика йоги має лікувальний ефект, і що йога допомагає людині здолати різноманітні недуги. Численні дослідження пробували встановити ефективність йоги як додаткового засобу при лікуванні раку, шизофренії, астми та захворювань серцево-судинної системи[7][8]. Результати не дали однозначної відповіді[7][8]. Першого грудня 2016 року ЮНЕСКО вклочила йогу у список нематеріальної культурної спадщини[9].


Етимологія та вжиток[ред. | ред. код]

Санскритське слово йога має багато значень. Воно походить від кореня योग, юдж, що означає «контролювати», «підкорювати» «запрягати», «об'єднувати», і виводиться від пра-і.е. *yeug- («приєднатися»; звідки також прасл. *jъgo, «ярмо», «іго»)[3]. Воно може перекладатися як «єднання», «союз», «спряження» та «засіб».

Відзначають 5 основних значень, у яких вживається слово йога[10]:

  1. дисципінований метод досягнення мети;
  2. техніка контролю тіла та розуму;
  3. назва однієї з філософських шкіл;
  4. у сполученні з іншими словами, такими як хатха, мантра, лайя як традиціна спеціліазації окремо взатої техніки;
  5. мета практикування йоги[10].

Йога як техніка входження в інші тіла, розщеплення на багато тіл та інші надприродні досягнення описана в тантричній літературі індуїзму й буддизму, як зазначає Девід Гордон Вайт[11]. Джеймс Валлінсон, однак, заперечує тим, що це дуже маргінальний ужиток, далекий від основої мети йоги як засобу досягти звільнення через медитацію в індійських релігіях[12]. Вайт пояснює, що такий вжиток є згадуванням про легендарних йогів, і з початком першого тисячиліття він відійшов на задній план[13].

За межами Індії слово йога здебільшого асоціюється з хатха-йогою як формою фізичних вправ.

Історія йоги[ред. | ред. код]

Відповідь на питання про те, коли зародилася йога, губиться в давнині. Уже у ведичних Самхітах йдеться про аскетизм, а аскетична практика (тапас) згадується в ранніх коментарях до Вед Брахманах. Однак, йога могла зародитися ще раніше, у доведичній Індії. На печатках часів Індської цивілізації, знайдених у Пакистані, є зображення, що нагадують людей в позах медитації, які можна розцінювати як свідчення на користь такої гіпотези, хоча вирішальних доказів немає.

Техніка досягнення вищих станів свідомості розвивалася в традиціях шраманів та Упанішад.

Чакри

Беззаперечних свідчень існування медитації в добуддійських брахманічних текстах не існує. Перші тексти, які описують техніку медитації, належать буддійській літературі. В індуїстських текстах термін йога вперше зустрічається в Катха-упанішаді, де мова йде про контроль над почуттями і вищий стан, в якому діяльність свідомості припиняється. Подальший розвиток поняття йоги зустрічається в Упанішадах середнього періоду, в Махабхараті, зокрема в Бхагавад-гіті та в Йога-сутрах Патанджалі.

Патанджалі вважається засновником філософії йоги. Хоча сам Патанджалі не вживає терміну «раджа», описана ним система відома як раджа-йога (королівська йога). Суть йоги дається в другій сутрі:

Йога — це заборона зміни свідомості. (потрібно додати посиляння на автора перекладу)

Використання слова ніродха (заборона) свідчить про те, що Патанджалі був обізнаний із буддійськими ідеями і включив їх у свою систему, та не доводить приналежність Патанджалі до будь-якого релігійного напрямку. Існують також інші переклади, та комментарі Йога-сутри Патанджалі[14].

Сутри Патанджалі стали основою системи, яку називають аштанга-йога (йога восьми щаблів): ями, ніями, асан, пранаями, пратьягари, дгарани, дг'яни та самадхі.

З точки зору цієї школи найвищий досяжний стан свідомості не відкриває ілюзорності різноманітності світу. Раджа-йога вважає буденний світ дійсним, а тому найвищий стан свідомості є тільки відкриттям самого себе, а не єдиного для всіх людей універсального абсолюту.

У «Бхагавад-гіті» термін йога використовує в багатьох значеннях. Її шостий розділ повністю присвячений практикуванню йоги, включно з медитацією. «Бхагавад-гіта» описує три системи йоги: шлях діянь (карма-йога), шлях відданості (бгакті-йога) та шлях знань (джняна-йога).

Визначення йоги[ред. | ред. код]

Визначення йоги описане у Сутрі 1.2 Йога-сутри Патанджалі

योगश्चित्तवृत्तिनिरोध:

yogaścitta vṛtti nirodha:

Існує більше 20 варіантів[15] перекладу цього визначення, наприклад:

Йога є утримання матерії думки (чітта) від «одягнення» у різні образи. (Вівекананда).

Йога є подавленням врітті (станів, видозмін) в чітті (свідомості). (Рігін)

Йога є здатність спрямовувати розум виключно на об'єкт і утримання у цьому напрямку, не відволікаючись. (Крішнамачар'я)

Йога — припинення функцій чітти. (Загуменнов). Та інші[16].

Також існують інші визначення йоги, що зустрічаються у Сутрах і потребують контекстного прочитання.

Філософія[ред. | ред. код]

Філософія йоги опирається на найдревнішу філософську систему Індії санкх'я, приймає її метафізику й теорію пізнання, відрізняючись від неї віророю у всесвітній дух Параматму, іншими словами — у Бога. Йога, як і санкх'я дуалістична — світ, з її точки зору має дві першооснови — ідеальну (пуруша) та матеріальну (пракріті). Ідеальна першооснова світу плюралістична, тобто складається з окремих душ (джива). Матеріальна пракріті єдина і понизує усе, зв'язуючи індивідуальну душу з тілом людини та її думками. Мета йоги — звільнитися від цього зв'яку, і різні напрямки й школи його пропонують свої методи для досягнення такого стану.

Джива — чиста свідомість, але через незнання вона пов'язує себе з розумом (чіттою), який є продуктом пракріті, й у якому саттва домінує над раджасом і тамасом. Чітта сама по собі не має свідомості, але через близкість до дживи відображає її, а тому здається розумною й обдарованою свідомістю. Патанджалі стверджував, що звільнення можна досянути завдяки безпосередньому пізнанню відмінності власного я від фізичного світу, зокрема від власного тіла, від власного розуму та від власного его (вівека-джняна). Цього можна добитися тільки обмежуючи функції тіла й почуттів та думок, зазом із тим зберігаючи трансцендентну самосвідомість.

На відміну від санкх'ї філософська система йоги теїстична. Бог (Параматма) вважається найвищим об'єктом, на якому може зосереджуватися думка. Бог – досконала істота, вічна й присутня у всьому, має досконале знання й не має недоліків. Йога доводить існування бога таким аргументом: будь-що, що має ступені повинно мати максимум. Існування різних ступенів пізнання означає з необхідністю існування досконалого знання. Той, хто має досконале знання є богом. Розвиток світу відбувається завдяки сполученню пуруші та пракріті, а причиною занепаду є припинення такого сполучення. Але сполучення не властиве ні пракріті, ні пуруші. Отже, повинна існувати верховна істота, яка встановлювала б зв'язок між пракріті та пурушею у відповідності з моральними ціхами окремих душ.

Напрямки[ред. | ред. код]

Основні напрями йоги:

Крім чотирьох основних напрямків йоги, існує також багато інших, серед яких широко відома хатха-йога — шлях вплива тілесними вправами на психіку.

Кінцева мета йоги може бути абсолютно різною — від поліпшення фізичного здоров'я до досягнення мокші.

Йоготерапія — лікування хвороб і запобігання їм методами йоги.

Хатха-йога[ред. | ред. код]

Докладніше: Хатха-йога

Хатха-йога — система, описана Йогі Сватмарама в трактаті Хатха-йога-прадипіка в 15 столітті. В основному вона відрізняється від раджа-йоги Патанджалі тим, що робить наголос на очищенні фізичного тіла (шаткарма) як шляху до очищення розуму та життєвої енергії прани. В порівнянні із сидячою позою раджа-йоги, призначеною для медитації, хатха-йога розвинула систему поз для всього тіла — асан та дихальних вправ — пранаями. Саме хатха-йога та її сучасні різновиди зазвичай асоціюється зі словом йога в сучасному світі.

Йога в інших традиціях[ред. | ред. код]

Група людей, що практикує йогу в 2012 році.

Буддизм[ред. | ред. код]

Практикування станів медитативного занурення входило в практику раннього буддизму. Будда в своїх ранніх проповідях висловлював ідеї, схожі на вчення йоги. Однак, відмінність ідеології буддизму в тому, що медитативні стани ще не є звільненням. Буддизм підкреслює необхідність пробудженої думки навіть в найглибших станах медитації. На відміну від брахманістської думки, що звільнення можливе тільки після смерті, буддизм шукає звільнення при житті.

В 5-4 століттях до нової доби в Індії розвинувся буддистський напрям йогачара, який використовує йогу, як шлях до просвітлення, стану бодисатви.

Близький до йоги за ідеологією дзен-буддизм, одна із форм махаяни. Корені медитативної практики дзен виходять із йоги.

Індуїзм[ред. | ред. код]

Йога — одна з шести ортодоксальних шкіл (даршанів) філософії індуїзму, за вченням якої людина може практиковати саморозвиток шляхом самопізнання, самозаглибленням, та шляхом свідомих видносин з зовнішншм світом. Йога виникла близько 2 ст. до н. е. як вчення ідеалістичного спрямування.

У філософії індуїзму йогою вважають систему раджа-йоги, викладену в «Йога-сутрах» й тісно пов'язану з базовими принципами санкх'ї. Йога обговорюється в різноманітних джерелах індуїзму, таких як Веди, Упанішади, «Бгагавад-Гіта», «Хатха-йога-прадипіка», «Шива-самхіта» і «Тантри».

Джайнізм[ред. | ред. код]

Джайнізм та йога настільки взаємопов'язані, що деякі дослідники стверджують, що джайнізм є йогою, яка виросла до рівня релігії[17]. Іконографія джайнів зображує просвітлених (тіртханкарів), що медитують в йогівських позах для медитації. За переказом Магавіра досяг стану абсолютного знання, сидячи в мулабандхасані. З іншого боку п'ять приписів ями аналогічні п'яти основним обітницям джайнізму.

Іслам[ред. | ред. код]

Індійська йогічна практика помітно вплинула на розвиток суфізму[18]. Древньоіндійський текст з йоги, «Амрітакунда», («Озеро нектару») ще в XI столітті був перекладений арабською та перською мовами[19].

У 2008 році лідери ісламського духовенства в Малайзії видали фетву проти мусульман, що займаються йогою. В ній стверджувалося, що в йозі містяться елементи індуїстського релігійного вчення і, відповідно, практика йоги для мусульман є богохульною і харамною. Мусульманські учителі йоги з Малайзії критикували це рішення, оцінивши його як образливе[20]. У фетві дозволяється практика йоги як фізичні вправи, але забороняється така практика, як повторення мантр[21].

Християнство[ред. | ред. код]

Абрахам Ооммен (Індійське товариство проповідування християнського знання) зазначає, що одним з головних заперечень проти практики йоги християнами є аргумент про те, що йога є складовою частиною індуїзму. Він вказує на некоректність цього аргументу, оскільки існують численні історичні свідчення того, що йога практикувалася на території Індії ще в доарійську епоху, тобто до виникнення індуїзму. За словами Ооммена, сама по собі йога не є ні релігією, ні складовою частиною будь-якої релігії, вона являє собою психосоматичну техніку, яку індуїсти використовують як практичний інструмент. Ооммен вважає, що багато ідей, на яких заснована йога, близькі християнським віровченням, а тому християни цілком можуть практикувати свою власну йогу, яка відповідає їхньому світогляду[22].

Фітнес-йога[ред. | ред. код]

У західному світі великої популярності набув особливий вид фітнесу, який використовує йогічні асани — фітнес-йога або постуральна йога.

Галерея асан[ред. | ред. код]

Міжнародний день йоги[ред. | ред. код]

11 грудня 2014 року Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй у складі 193 членів, прийняла консенсусом резолюцію про призначення 21 червня Міжнародним днем йоги. Оголошення цього дня відбулося після заклику призначити 21 червня Міжнародним днем йоги прем'єр-міністром Індії Нарендра Моді під час його виступу на Генеральній Асамблеї ООН 27 вересня 2014 р. Пропонуючи дату 21 червня, яка є одним з двох сонцестоянь, як Міжнародний день йоги, Нарендра Моді сказав, що ця дата є найдовшим днем у році в північній півкулі і має особливе значення в багатьох частинах світу.

Перший Міжнародний день йоги світ спостерігав 21 червня 2015 року. Приблизно 35 тисяч людей, у тому числі прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді і велика кількість високопоставлених осіб, виконали 21 асан протягом 35 хвилин в Нью-Делі. День, присвячений йозі, спостерігали мільйони людей у всьому світі. Подія в Нью-Делі встановила два рекорди Гіннеса — найбільший клас йоги з 35985 людей і рекорд за кількістю національностей, що брали у ньому участь (вісімдесят чотири).

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Apte, Vaman Shivram (1965). The Practical Sanskrit Dictionary. Delhi: Motilal Banarsidass Publishers. ISBN 81-208-0567-4.  (fourth revised & enlarged edition).
  • Patañjali (2001). Yoga Sutras of Patañjali. 
  • Chatterjee, Satischandra; Datta, Dhirendramohan (1984). An Introduction to Indian Philosophy (вид. Eighth Reprint Edition). Calcutta: University of Calcutta. 
  • Flood, Gavin (1996). An Introduction to Hinduism. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-43878-0. 
  • Gambhirananda, Swami (1998). Madhusudana Sarasvati Bhagavad_Gita: With the annotation Gūḍhārtha Dīpikā. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-7505-194-9. 
  • Harinanda, Swami. Yoga and The Portal. Jai Dee Marketing. ISBN 0978142950. 
  • Jacobsen, Knut A. (Editor); Larson, Gerald James (Editor) (2005). Theory And Practice of Yoga: Essays in Honour of Gerald James Larson. Brill Academic Publishers. ISBN 9004147578.  (Studies in the History of Religions, 110)
  • Keay, John (2000). India: A History. New York: Grove Press. ISBN 0-8021-3797-0. 
  • Michaels, Axel (2004). Hinduism: Past and Present. Princeton, New Jersey: Princeton University Press. ISBN 0-691-08953-1. 
  • Müller, Max (1899). Six Systems of Indian Philosophy; Samkhya and Yoga, Naya and Vaiseshika. Calcutta: Susil Gupta (India) Ltd. ISBN 0-7661-4296-5.  Reprint edition; Originally published under the title of The Six Systems of Indian Philosophy.
  • Possehl, Gregory (2003). The Indus Civilization: A Contemporary Perspective. AltaMira Press. ISBN 978-0759101722. 
  • Radhakrishnan, S.; Moore, CA (1967). A Sourcebook in Indian Philosophy. Princeton. ISBN 0-691-01958-4. 
  • Taimni, I. K. (1961). The Science of Yoga. Adyar, India: The Theosophical Publishing House. ISBN 81-7059-212-7. 
  • Vivekananda, Swami (1994). Raja Yoga. Calcutta: Advaita Ashrama Publication Department. ISBN 81-85301-16-6.  21st reprint edition.
  • Zimmer, Heinrich (1951). Philosophies of India. New York, New York: Princeton University Press. ISBN 0-691-01758-1.  Bollingen Series XXVI; Edited by Joseph Cambell.
  • Arya, Usharbudh; Swami Veda Bharati (1985). Philosophy of Hatha Yoga. Pennsylvania: Himalayan Institute Press. ISBN 089389088X. 
  • Feuerstein, Georg (1996). The Shambhala Guide to Yoga. Boston & London: Shambhala. ISBN 157062142X. 
  • Анатолій Пахомов (2017). Хатха Йога. Коректний підхід до хребта. Київ: ТОВ НВП Інтерсервіс ISBN 978-6176-696-588-6
  • Офіційний сайт Українська Федерація Йоги : http://www.yoga.net.ua[23]
  • Офіційний сайт Міжнародної федерації Ваджра Йоги http://www.skrutok.net/
  • Офіційний сайт Киїської школи Йоги http://www.ukryoga.com/
  • Олександр Кропивко (2017). Корректный подход к позвоночнику в повседневной жизни и асанах йоги. ISBN 978-5-4483-5801-2

Примітки[ред. | ред. код]

  1. санск. योग Yoga Йоґа
    палі. योग Yoga Йога
    кит. 瑜伽 Yújiā Юцзя
    яп. 瑜伽 ゆが Юґа
  2. *yeug- | Origin and meaning of root *yeug- by Online Etymology Dictionary. www.etymonline.com (en). Процитовано 2018-02-07. 
  3. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — 572 с.
  4. а б А.Г. Сафронов (2016). Йога: физиология, психосоматика, биоэнергетика (російською). Харків: Ритм Плюс. с. 5–8. ISBN 978-966-2079-46-3. 
  5. Burley, Mikel (2000). Hatha Yoga: Its Context, Theory and Practice. Delhi: Motilal Banarsidass
  6. Marek Jantos (2012), in Oxford Textbook of Spirituality in Healthcare (Editors: Mark Cobb et al.), Oxford University Press, ISBN 978-0-19-957139-0, pages 362–363
  7. а б * Smith, Kelly B.; Pukall, Caroline F. (May 2009). An evidence-based review of yoga as a complementary intervention for patients with cancer. Psycho-Oncology 18 (5): 465–475. PMID 18821529. doi:10.1002/pon.1411. 
  8. а б Vancampfort, D.; Vansteeland, K.; Scheewe, T.; Probst, M.; Knapen, J.; De Herdt, A.; De Hert, M. (July 2012). Yoga in schizophrenia: a systematic review of randomised controlled trials. Acta Psychiatrica Scandinavica 126 (1): 12–20. doi:10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x. , art.nr. 10.1111/j.1600-0447.2012.01865.x
  9. Yoga joins Unesco world heritage list. The Guardian. Процитовано 2016-12-01. 
  10. а б Jacobsen, p. 4.
  11. White, 2011, с. 10–12
  12. Mallinson, James (2013). The Yogīs' Latest Trick. Journal of the Royal Asiatic Society (Cambridge University Press (CUP)) 24 (1): 165–180. doi:10.1017/s1356186313000734. 
  13. White, 2011, с. 11
  14. Сафронов, А.Г. (13.03.2018). О пяти переводах Йога- Сутры. http://www.yoga-sutra.org/2018/03/blog-post.html. 
  15. Сафронов, А.Г. Сутра 1.2. Определения йоги. 
  16. Визначення йоги. 
  17. Zydenbos, Robert. Jainism Today and Its Future. München: Manya Verlag, 2006. p.66
  18. Situating Sufism and Yoga [недоступне посилання — історія]
  19. Carolina Seminar on Comparative Islamic Studies [недоступне посилання — історія]
  20. Top Islamic body: Yoga is not for Muslims — CNN
  21. "Malaysia leader: Yoga for Muslims OK without chant [недоступне посилання — історія], " Associated Press
  22. Abraham Oommen. A Christian Outlook on Yoga. — New Delhi : Indian Society for Promoting Christian Knowledge, 2008. — xiii + 84 p. — ISBN 978-81-8458-034-1.
  23. Йога :: Украинская Федерация Йоги :: Новости :: Всеукраїнська акція: Тиждень Донора Крові на честь міжнародного Дня Здоров’я.. www.yoga.net.ua. Процитовано 2016-04-13.