Кабаковський Григорій Самійлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кабаковський Григорій Самійлович
Народився 2 жовтня 1909(1909-10-02)
село Кочубеївка, тепер Чутівського району Полтавської області
Помер 2 листопада 1959(1959-11-02) (50 років)
смт Артемівка, тепер смт Скороходове Чутівського району Полтавської області
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність українець
Діяльність військовослужбовець
Учасник німецько-радянська війна
Військове звання лейтенант
Партія КПРС
Нагороди Герой Радянського СоюзуОрден ЛенінаОрден Червоного Прапора

Григорій Самійлович Кабаковський (2 жовтня 1909(19091002), село Кочубеївка, тепер Чутівського району Полтавської області — 2 листопада 1959, смт. Артемівка, тепер смт. Скороходове Чутівського району Полтавської області) — український радянський діяч, директор радгоспу «Лозоватка» Чутівського району Полтавської області. Герой Радянського Союзу (17.10.1943). Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання.

Життєпис

Народився в бідній селянській родині. Закінчив початкову школу в селі Кочубеївці. З 1924 року працював слюсарем на цукровому заводі в селищі Артемівка Чутівського району Полтавської області. З 1933 року — на профспілковій роботі.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1940—1941 роках — завідувач відділ торгівлі виконавчого комітету Опішнянської районної ради депутатів трудящих Полтавської області.

З 1941 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Воював на Південно-Західному, Північно-Західному, Калінінському, Центральному фронтах. Служив командиром роти мотострілецького батальйону 57-ї гвардійської Ніжинської танкової бригади 7-го гвардійського механізованого корпусу 60-ї армії Центрального фронту.

25 вересня 1943 року рота Кабаковского одна з перших форсувала Дніпро на північ від Києва, після чого закріпилася на північній околиці населеного пункту Домантове Чорнобильського району Київської області, знищивши при цьому більше ста гітлерівців. Рота витримала три контратаки фашистів, під час яких Кабаковський був важко поранений.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму на його правому березі гвардії лейтенанту Григорію Самійловичу Кабаковскому присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

Після демобілізації повернувся на Полтавщину. Працював директором радгоспу «Лозоватка» Чутівського району Полтавської області. Потім був головою місцевкому Погребської машинно-тракторної станції Полтавської області.

Звання

Нагороди

Джерела