Схід – Захід (газопровід у Індії)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Какінада – Уран – Бхаруч)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Версія для друку більше не підтримується і може мати помилки обробки. Будь ласка, оновіть свої закладки браузера, а також використовуйте натомість базову функцію друку у браузері.
Схід – Захід (газопровід у Індії). Карта розташування: Індія
Гадімога
Гадімога
Мхаскал
Мхаскал
Атакпарді
Атакпарді
Мора/Хазіра
Мора/Хазіра
Бхедбут/Анкот
Бхедбут/Анкот
Схема газопроводу

Схід – Захід – газопровід, що з’єднав родовища східного узбережжя Індії (басейн Крішна-Годаварі) із центрами споживання на протилежному узбережжі у штатах Махараштра і Гуджарат.

Певний час родовища басейну Мумбаї біля західного узбережжя Індії були основними виробниками прородного газу в країні. Окрім розвитку газорозподільчих систем у прибережних штатах Махараштра та Гуджарат, з узбережжя Камбейської затоки в кінці 1980-х років спорудили потужну газопровідну систему Хазіра – Джагдішпур, що забезпечувала блакитним паливом ряд штатів на півночі Індії. Із поступовим вичерпанням запасів введених в розробку родовищ виникла необхідність пошуку нових джерел ресурсу, необхідного для роботи зазначених газотранспортних об’єктів. Гарним кандидатом на цю роль був басейн Крішна-Годаварі, розташований біля східного узбережжя країни і у 2008 році для подачі видобутого тут блакитного палива компанія Reliance Group ввела в експлуатацію газопровід Схід – Захід.

Трубопровід починається на газопереробному комплексу у Гадімога та спершу прямує у широтному напрямку. В районі Мумбаї (штат Махараштра) траса завертає на північ у напрямку штату Гуджарат та у підсумку завершується невдовзі після переході через нижню течію річки Нармада. Довжина основної частини газопроводу становить 1375 км при діаметрі 1200 мм. Крім того, спорудили ще 84 км відгалужень менших діаметрів.[1] Система має робочий тиск у 9,8 Мпа,[2] що дозволяє забезпечити пропускну здатність 120 млн.м3 на добу[3]. Транспортування газу забезпечують 10 компресорних станцій.

Вже на завершальному етапі маршруту в районі Мора система Схід – Захід може отримувати значні обсяги природного газу від терміналу для імпорту ЗПГ у Хазірі.

Основними точками видачі ресурсу є:

– Мхаскал у околицях Мумбаї, де створене сполучення із газопроводом Дахедж – Уран – Дабхол;

– Атакпарді, в районі якої проходить трубопровід Мора – Вапі;

– Хазіра (тут працює нафтохімічний майданчик Reliance Group);

– Бхедбут, де можливе сполучення з газопроводами Бхедбут – Дахедж (в Дахеджі розташований ще один нафтохімічний майданчик Reliance Group) та Бхедбут – Ананд (надає можливість для передачі ресурсу на півострів Катхіавар, де знаходиться належний Reliance Group найбільший у світі нафтопереробний комплекс у Джамнагарі);

– Анкот, де можливе сполучення із газопроводами Хазіра – Віджайпур – Джагдішпур та Дахедж – Віджайпур – Дадрі, що прямують у північні штати.[4]

Примітки

  1. EWPL pipeline. Архів оригіналу за 10 вересня 2016. 
  2. CV Electrical & Instrumentation Manager Expat Punj Lloyd Oil & Gas Company Qatar Reliance Gas India Ltd. www.oil-offshore-marine.com. Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. 
  3. RGTIL to start testing of gas pipeline. UPI (англ.). Архів оригіналу за 16 березня 2017. Процитовано 15 березня 2017. 
  4. [Entry Points https://indiankanoon.org/docfragment/32938611/?big=3&formInput=ril] Перевірте схему |url= (довідка).