Відмінності між версіями «Калакура Ярослав Степанович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
м (технічні зміни, replaced: ін-т → інститут (2), Ін-т → Інститут (2), ф-т → факультет, ун-т → університет (3), р-ну → району, за допомогою [[Вікіпедія:Au)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Ярослав Степанович Калакура''' (*[[24 вересня]] [[1937]]) — український історик, історіограф, джерелознавець. Доктор історичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1997 р.
+
'''Ярослав Степанович Калакура''' (*[[24 вересня]] [[1937]]) — український історик, історіограф, джерелознавець. Доктор історичних наук, професор. Академік [[Академія наук вищої школи України|АН ВШ України]] з 1997 р.
 
== Біографія ==
 
== Біографія ==
Народився в с. [[Рудники]] Підгаєцького р-ну на Тернопіллі. Закінчив Коломийське педучилище (1955), історичний ф-т [[Чернівецький ун-т|Чернівецького ун-ту]] (1963), аспірантуру в КДУ ім. Т.Шевченка (1968). В 1955—1956 рр. учителював у сільській школі на Коломийщині; у 1956—1964 рр. був на комсомольській роботі; у 1964—1969 рр. — викладач, доцент Івано-Франківського педін-ту; у 1969—1972 рр. — відповідальний працівник ЦК КП України; у 1972—1981 рр. — заступник директора з наукової роботи Ін-ту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при КДУ, доцент, професор ін-ту; у 1981—1989 рр. — проректор з навчальної роботи [[Київський ун-т|КДУ ім. Т.Шевченка]], директор Ін-ту суспільних наук; у 1989—2002 рр. — професор кафедри загальної історії, зав. кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, з 2003 р. — професор цієї кафедри. За сумісництвом — провідний науковий співробітник НДІ українознавства МОН України. У 1968 р. захистив кандидатську, а в 1980 р. — докторську дисертацію; з 1970 р. — доцент, з 1981 р. — професор.
+
Народився в с. [[Рудники]] Підгаєцького району на Тернопіллі. Закінчив Коломийське педучилище (1955), історичний факультет [[Чернівецький університет|Чернівецького університету]] (1963), аспірантуру в [[Київський університет|КДУ ім. Т.Шевченка]] (1968). В 1955—1956 рр. учителював у сільській школі на Коломийщині; у 1956—1964 рр. був на комсомольській роботі; у 1964—1969 рр. — викладач, доцент Івано-Франківського педінституту; у 1969—1972 рр. — відповідальний працівник ЦК КП України; у 1972—1981 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при КДУ, доцент, професор інституту; у 1981—1989 рр. — проректор з навчальної роботи [[Київський університет|КДУ ім. Т.Шевченка]], директор Інституту суспільних наук; у 1989—2002 рр. — професор кафедри загальної історії, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, з 2003 р. — професор цієї кафедри. За сумісництвом — провідний науковий співробітник НДІ українознавства МОН України. У 1968 р. захистив кандидатську, а в 1980 р. — докторську дисертацію; з 1970 р. — доцент, з 1981 р. — професор.
   
 
== Науковий доробок ==
 
== Науковий доробок ==
Рядок 16: Рядок 16:
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
 
* Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
 
* Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник
  +
 
[[Категорія:Українські історики]]
 
[[Категорія:Українські історики]]
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
+
[[Категорія:Персоналії за алфавітом]]
 
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
 
[[Категорія:Академіки АН вищої школи України]]
 
[[Категорія:Народились 1937]]
 
[[Категорія:Народились 1937]]

Версія за 08:27, 23 квітня 2011

Ярослав Степанович Калакура (*24 вересня 1937) — український історик, історіограф, джерелознавець. Доктор історичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1997 р.

Біографія

Народився в с. Рудники Підгаєцького району на Тернопіллі. Закінчив Коломийське педучилище (1955), історичний факультет Чернівецького університету (1963), аспірантуру в КДУ ім. Т.Шевченка (1968). В 1955—1956 рр. учителював у сільській школі на Коломийщині; у 1956—1964 рр. був на комсомольській роботі; у 1964—1969 рр. — викладач, доцент Івано-Франківського педінституту; у 1969—1972 рр. — відповідальний працівник ЦК КП України; у 1972—1981 рр. — заступник директора з наукової роботи Інституту підвищення кваліфікації викладачів суспільних наук при КДУ, доцент, професор інституту; у 1981—1989 рр. — проректор з навчальної роботи КДУ ім. Т.Шевченка, директор Інституту суспільних наук; у 1989—2002 рр. — професор кафедри загальної історії, завідувач кафедри архівознавства та спеціальних галузей історичної науки, з 2003 р. — професор цієї кафедри. За сумісництвом — провідний науковий співробітник НДІ українознавства МОН України. У 1968 р. захистив кандидатську, а в 1980 р. — докторську дисертацію; з 1970 р. — доцент, з 1981 р. — професор.

Науковий доробок

Тематика наукових досліджень охоплює ключові проблеми українознавства, політичної історії України, методології, історіографії, джерелознавства та архівознавства.

Має понад 350 наукових, науково-популярних та навчально-методичних праць, зокрема 85 індивідуальних і колективних монографій, 20 підручників та навчальних посібників; укладач ряду документальних збірників. Серед них: «Джерелознавство історії України. Довідник» (заст. керівн. автор. кол., 1998); «Архівознавство. Підручник» (керівн. автор. кол., 1998, 2002); «Історія української культури. Зб. документів і матеріалів» (2000); «Українська історіографія. Курс лекцій» (2004); «Історія української та зарубіжної культури. Навч. посібник» (2007); «Історичні засади українознавства» (2007).

Підготував 14 докторів та 36 кандидатів наук.

Був головою спеціалізованої вченої ради із захисту докторських і кандидатських дисертацій, членом експертної ради ВАК. Нині працює у двох спеціалізованих радах, член редколегії трьох міжвідомчих наукових збірників. Був членом колегії Державного комітету архівів України.

Звання і нагороди

Заслужений професор КНУ ім. Т.Шевченка (2003). Заслужений працівник вищої школи України (1984). Відмінник освіти України (1997). Нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України (1987), орденом «За заслуги» ІІІ ст. (2002), Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2007), чотирма медалями, освітянськими знаками Антона Макаренка (1997), Петра Могили (2007). Лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2002).

Джерела

  • Академія наук вищої школи України. 1992—2010. Довідник