Відмінності між версіями «Калитка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Відкинуто редагування 89.19.98.25 (обговорення) до зробленого Білецький В.С.)
(доповнення, джерело, оформлення)
Рядок 1: Рядок 1:
'''Калитка''' (також '''мошонка''', {{lang-la|scrotum}})  — продовження [[черевна порожнина|черевної порожнини]], анатомічно відмежоване від неї та розташоване ззовні, в ділянці промежини між [[статевий член|статевим членом]] і [[анус]]ом.
+
'''Кали́тка''', також '''мошо́нка''' ({{lang-la|scrotum}}) — продовження [[черевна порожнина|черевної порожнини]], анатомічно відмежоване від неї та розташоване ззовні, в ділянці промежини між [[пеніс|статевим членом]] і [[анус]]ом.
  +
  +
Латинська назва ''scrotum'', можливо, утворена від ''scortum'' («шкіра», «шкура»), [[метатеза (лінгвістика)|метатеза]] в якому пояснюється ймовірним впливом ''scrautum'' («шкіряний сагайдак»)<ref>{{cite web |url=https://www.etymonline.com/word/scrotum|title=scrotum (n.)|author= |date= |website=www.etymonline.com |publisher=Online Etymology Dictionary |accessdate=7 листопада 2017}}</ref>.
  +
  +
== Опис ==
   
 
У людини після [[статеве дозрівання|статевого дозрівання]] основа калитки покрита [[лобкове волосся|лобковим волоссям]]. Усередині неї існує подовжня перегородка, що розділяє її на дві половини, в кожній з яких знаходиться яєчко з [[придаток яєчка|придатком]] і [[сім'яний канатик|сім'яним канатиком]].
 
У людини після [[статеве дозрівання|статевого дозрівання]] основа калитки покрита [[лобкове волосся|лобковим волоссям]]. Усередині неї існує подовжня перегородка, що розділяє її на дві половини, в кожній з яких знаходиться яєчко з [[придаток яєчка|придатком]] і [[сім'яний канатик|сім'яним канатиком]].
Рядок 10: Рядок 14:
   
 
Калитка у людського плоду утворюється в третьому місяці життя. Вона [[гомологія (біологія)|гомологічна]] [[великі статеві губи|великим статевим губам]] у жінок.
 
Калитка у людського плоду утворюється в третьому місяці життя. Вона [[гомологія (біологія)|гомологічна]] [[великі статеві губи|великим статевим губам]] у жінок.
  +
  +
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
   
 
== Джерела ==
 
== Джерела ==
* ''Хіміч С. Д. та ін.'' Хірургія. — К.: Здоров'я, 2004. — С. 421. — ISBN 5-311-01352-4.
+
* ''Хіміч С. Д. та ін.'' Хірургія.&nbsp;— К.: Здоров'я, 2004.&nbsp;— С. 421.&nbsp;— ISBN 5-311-01352-4.
* ''Кіт О. М. та ін.'' Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. 438. — ISBN 966-7364-92-5.
+
* ''Кіт О. М. та ін.'' Медсестринство в хірургії.&nbsp;— Тернопіль: Укрмедкнига, 2001.&nbsp;— С. 438.&nbsp;— ISBN 966-7364-92-5.
 
* Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології.&nbsp;— Львів. 2002.&nbsp;— 240 с.
 
* Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології.&nbsp;— Львів. 2002.&nbsp;— 240 с.
 
{{anatomy-stub}}
 
{{anatomy-stub}}

Версія за 23:52, 13 грудня 2017

Кали́тка, також мошо́нка (лат. scrotum) — продовження черевної порожнини, анатомічно відмежоване від неї та розташоване ззовні, в ділянці промежини між статевим членом і анусом.

Латинська назва scrotum, можливо, утворена від scortum («шкіра», «шкура»), метатеза в якому пояснюється ймовірним впливом scrautum («шкіряний сагайдак»)[1].

Опис

У людини після статевого дозрівання основа калитки покрита лобковим волоссям. Усередині неї існує подовжня перегородка, що розділяє її на дві половини, в кожній з яких знаходиться яєчко з придатком і сім'яним канатиком.

Розміщення яєчок в калитці дозволяє створювати для них температуру нижче, ніж усередині тіла. За оптимальну температуру вважається 34,4 °C. Температура підтримується приблизно постійною за рахунок того, що калитка опускається нижче в теплих умовах і підтягається до тіла в холодних умовах.

Одне яєчко зазвичай розташоване нижче за інше, що дозволяє їм не бути придавленими один до одного в поперечному напрямі.

Основні шари калитки — шкіра, м'ясиста оболонка, фасції і м'язи.

Калитка у людського плоду утворюється в третьому місяці життя. Вона гомологічна великим статевим губам у жінок.

Примітки

  1. scrotum (n.). www.etymonline.com. Online Etymology Dictionary. Процитовано 7 листопада 2017. 

Джерела

  • Хіміч С. Д. та ін. Хірургія. — К.: Здоров'я, 2004. — С. 421. — ISBN 5-311-01352-4.
  • Кіт О. М. та ін. Медсестринство в хірургії. — Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. — С. 438. — ISBN 966-7364-92-5.
  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.