[перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
|
{{Стиль|дата=червень 2012}} |
|
{{Стиль|дата=червень 2012}} |
|
+ |
{{помилки}} |
|
{{Замок |
|
{{Замок |
|
| назва = Кам'янець-Подільська фортеця |
|
| назва = Кам'янець-Подільська фортеця |
|
|
|
'''Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця''' — [[фортеця]] у місті [[Кам'янець-Подільський]] ([[Хмельницька область|Хмельницької області]] [[Україна|України]]). Відома з [[XIV століття]] як частина оборонної системи міста [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]], колишньої столиці [[Подільське князівство|Подільського князівства]] [[XIV століття|XIV]]–[[XV]] ст., [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]] [[XV]]–[[XVIII]] ст., а далі [[Подільська губернія|Подільської губернії]] ([[1793]]–[[1924]] pp.). Є складовою частиною [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»]], що належить до [[Сім чудес України|«Семи чудес України»]]. |
|
'''Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця''' — [[фортеця]] у місті [[Кам'янець-Подільський]] ([[Хмельницька область|Хмельницької області]] [[Україна|України]]). Відома з [[XIV століття]] як частина оборонної системи міста [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]], колишньої столиці [[Подільське князівство|Подільського князівства]] [[XIV століття|XIV]]–[[XV]] ст., [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]] [[XV]]–[[XVIII]] ст., а далі [[Подільська губернія|Подільської губернії]] ([[1793]]–[[1924]] pp.). Є складовою частиною [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»]], що належить до [[Сім чудес України|«Семи чудес України»]]. |
|
|
|
|
− |
[[Файл:Lanckorońska_Tower.JPG|thumb|250px|Лянцкоронська Башта]] |
+ |
[[Файл:Lanckorońska_Tower.JPG|thumb|250px|Лянцкоронська башта]] |
|
|
|
|
|
== Географічне положення == |
|
== Географічне положення == |
|
|
|
|
|
|
|
=== Проблема датування === |
|
=== Проблема датування === |
− |
Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано в другій половині [[14 століття]] — першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо в [[Грамота князів Коріятовичів 1374|грамоті]] від [[15 січня|7 (15) січня]] [[1374]] року литовсько-руського князя [[Юрій Коріатович|Юрія Коріатовича]], якою він за згодою свого брата [[Олександр Коріятович|Олександра Коріатовича]] надав кам'янчанам [[магдебурзьке право]] та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовану в популярних монографіях [[Сіцінський Юхим Йосипович|Євтима Сіцінського]] (1895), [[Прусевич Олександр Миколайович|Олександра Прусевича]] (1915), повторили й радянські дослідники [[Юрченко Петро Григорович|Петро Юрченко]] (1950), [[Будянська Тамара Миронівна|Тамара Будянська]] (1961). |
+ |
Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано у другій половині [[14 століття]] — першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо у [[Грамота князів Коріятовичів 1374|грамоті]] від [[15 січня|7 (15) січня]] [[1374]] року литовсько-руського князя [[Юрій Коріатович|Юрія Коріатовича]], якою він за згодою свого брата [[Олександр Коріятович|Олександра Коріатовича]] надав кам'янчанам [[магдебурзьке право]] та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовано в популярних монографіях [[Сіцінський Юхим Йосипович|Євтима Сіцінського]] (1895), [[Прусевич Олександр Миколайович|Олександра Прусевича]] (1915), повторили й радянські дослідники [[Юрченко Петро Григорович|Петро Юрченко]] (1950), [[Будянська Тамара Миронівна|Тамара Будянська]] (1961). |
|
|
|
|
|
Комплексні архітектурні дослідження [[Пламеницька Євгенія Михайлівна|Євгенії Пламеницької]] та [[Тюпич Анатолій Дмитрович|Анатолія Тюпича]] у 1964–1982 роках, дослідження археологів на чолі з [[Винокур Іон Срульович|Іоном Винокуром]] у 1964–1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки 11–12 століттями (в обережніших версіях — кінцем 12 століття). |
|
Комплексні архітектурні дослідження [[Пламеницька Євгенія Михайлівна|Євгенії Пламеницької]] та [[Тюпич Анатолій Дмитрович|Анатолія Тюпича]] у 1964–1982 роках, дослідження археологів на чолі з [[Винокур Іон Срульович|Іоном Винокуром]] у 1964–1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки 11–12 століттями (в обережніших версіях — кінцем 12 століття). |
|
|
|
(не існує) |
|
(не існує) |
|
|
|
|
− |
Міст був збудований давно, в 1544 році Іов Претвич будував тут нову браму. Біля [[Скала-Подільська|Скальської]] брами були обороні вали і рів, через рів йшов дерев'яний розвідний міст, який опускався на кам'яні стовпи. Рів, в разі потреби, заповнювався водою. Міст існував перед [[1820]] роком. По мості можна було ввійти до «Нового замку» (земляного). |
+ |
Міст був збудований давно, в 1544 році Іов Претвич будував тут нову браму. Біля [[Скала-Подільська|Скальської]] брами були обороні вали і рів, через рів йшов дерев'яний розвідний міст, який опускався на кам'яні стовпи. Рів, у разі потреби, заповнювався водою. Міст існував перед [[1820]] роком. По мості можна було ввійти до «Нового замку» (земляного). |
|
|
|
|
− |
Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татар, передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), кам'янецького єпископа [[Якуб Бучацький з Підгаєць|Якуба Бучацького]] (Ковпак), латинського архиєпископа Яна Ляського (Ляська), кам'янецького латинського єпископа [[Марцін Бялобжескі|Марціна Бялобжеского]] [[герб]]у [[Абданк]]<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' ''[http://www.polona.pl/item/167084/187/ Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona …]'' — T. 1. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — S. 80 {{ref-pl}}</ref> (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Креслава з Курозвенок (Рожанка). |
+ |
Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татар, передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), [[Латинські єпископи Кам'янця-Подільського|кам'янецького єпископа]] [[Якуб Бучацький з Підгаєць|Якуба Бучацького]] (Ковпак), латинського архиєпископа, примаса Польщі [[Ян Ласький (примас)|Яна Ласького]] (Ляська), кам'янецького латинського єпископа [[Марцін Бялобжескі|Марціна Бялобжеского]] [[герб]]у [[Абданк]]<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' ''[http://www.polona.pl/item/167084/187/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — T. 1. — S. 80. {{ref-pl}}</ref> (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Кшеслава з Курозвенок (Рожанка). |
|
|
|
|
|
==== 1. Папська (або Юлія) ==== |
|
==== 1. Папська (або Юлія) ==== |
|
|
|
[[Файл:Kamianets-Podilskyi Castle (Tenchynska Tower).JPG|thumb|250 px|'''Тенчинська''' ]] |
|
[[Файл:Kamianets-Podilskyi Castle (Tenchynska Tower).JPG|thumb|250 px|'''Тенчинська''' ]] |
|
|
|
|
− |
Башта 5-типоверхова, стоїть на південно-східньому розі замку, над скелею, де внизу туляться хатки передмістя Карвасар. Ця башта внизу чотирибока; по середині восьмибока, на самім вершку кругла, покрита конусовим ґонтовим дахом, (зробленим літ 35 тому). Наверху башти з боку міста вставлено кам'яну таблицю з гербом і інсиґніями папськими. Кажуть, що то герб римського папи Юлія II ([[1503]]–[[1513]] pp.), що призначив на ремонт Кам'янецького замку «данину св. Петра» (święto-pietrze, податок костьолів папі). В [[XVI]] ст. цю башту називали Папською, або Юлія. |
+ |
Башта 5-типоверхова, стоїть на південно-східньому розі замку, над скелею, де внизу туляться хатки передмістя Карвасар. Ця башта внизу чотирибока; по середині восьмибока, на самім вершку кругла, покрита конусовим ґонтовим дахом, (зробленим літ 35 тому). Наверху башти з боку міста вставлено кам'яну таблицю з гербом і інсиґніями папськими. Кажуть, що то герб Папи Римського Юлія II ([[1503]]–[[1513]] pp.), що призначив на ремонт Кам'янецького замку «данину св. Петра» (święto-pietrze, податок костьолів папі). В [[XVI]] ст. цю башту називали Папською, або Юлія. |
|
|
|
|
|
На цій башті були в [[19]] ст. сліди великого гербу, на якому була папська [[тіара]]. |
|
На цій башті були в [[19]] ст. сліди великого гербу, на якому була папська [[тіара]]. |
|
|
|
|
|
|
|
Нову вежу у [[1544]] до зовнішнього боку Старого замку добудував український військовий інженер і будівничий [[Йов Претвич]]. Була зруйнована [[1672]] під час турецької облоги і реставрована швидкими темпами турками. |
|
Нову вежу у [[1544]] до зовнішнього боку Старого замку добудував український військовий інженер і будівничий [[Йов Претвич]]. Була зруйнована [[1672]] під час турецької облоги і реставрована швидкими темпами турками. |
|
+ |
|
|
+ |
Зазнавши протягом століть різноетнічних впливів, серед яких особливо сильним і тривалим був польський, місто на початку XX ст. стало одним із центрів українського культурного відродження. Як зазначено у [http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:107234/Source:default книжці 100 визначних місць України], [[1906]] року тут постало перше в краї подільське українське товариство «Просвіта». В [[1919]]-[[1920]] роках Кам’янцю судилося стати на деякий час столицею Української Народної Республіки - тут перебував уряд [[УНР]] та дислокувалися її військові сили. |
|
+ |
|
|
+ |
Відомий нині далеко за межами країни історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» було створено у травні [[1977]] року. Статус національного йому надано [[1998]] року Указом Президента України. [[1999]] року тут прийнято розраховану на 11 років Перспективну програму консерваційних і реставраційних робіт комплексу Старого і Нового замків. Завершено підготовку матеріалів для остаточного включення Кам’янця до Списку Всесвітньої спадщини, що сприятиме його збереженню та перетворенню на один із найбільших в Україні центрів міжнародного туризму. |
|
|
|
|
|
== Коменданти == |
|
== Коменданти == |
|
|
|
|
|
|
|
== Галерея == |
|
== Галерея == |
|
+ |
{{double image|right|Замок у Кам'янці аверс.jpg|120|Замок у Кам'янці реверс.jpg|120|[[Старий замок у м. Кам'янці-Подільському (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Кам'янець-Подільській фортеці]]}} |
|
<gallery> |
|
<gallery> |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
</gallery> |
|
</gallery> |
|
+ |
|
|
+ |
== Панорами Старої фортеці == |
|
+ |
{{Панорама|Кам'янець-Подільський Стара фортеця.jpg|973px|Панорама Старої фортеці|text-align=center}} |
|
+ |
{{Панорама|Кам'янець-Подільська фортеця P1270708.jpg|973px|Панорама Старої фортеці з мостом|text-align=center}} |
|
+ |
{{Панорама|Кам'янець-Подільський Нова фортеця.jpg|973px|Панорама Нової фортеці|text-align=center}} |
|
|
|
|
|
== Примітки == |
|
== Примітки == |
|
|
|
* ''Станіславська Людмила''. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с. |
|
* ''Станіславська Людмила''. Стара фортеця. — Кам'янець-Подільський, 2002. — 56 с. |
|
* ''Шубарт Павло''. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 114-115. |
|
* ''Шубарт Павло''. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007. — № 114-115. |
|
+ |
* [http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:107234/Source:default Ігор Шаров. 100 визнасних місць України. – К.: АртЕк, 2004.] ISBN 966-505-163-6 |
|
|
|
|
|
== Посилання == |
|
== Посилання == |
|
|
|
[[Категорія:Подільські замки]] |
|
[[Категорія:Подільські замки]] |
|
[[Категорія:Фортеці України]] |
|
[[Категорія:Фортеці України]] |
− |
[[Категорія:Замки]] |
|
|
[[Категорія:Історія Кам'янця-Подільського]] |
|
[[Категорія:Історія Кам'янця-Подільського]] |
|
[[Категорія:Архітектура Кам'янця-Подільського]] |
|
[[Категорія:Архітектура Кам'янця-Подільського]] |
|
[[Категорія:Замки та палаци Хмельницької області]] |
|
[[Категорія:Замки та палаци Хмельницької області]] |
|
[[Категорія:Замки Великого князівства Литовського]] |
|
[[Категорія:Замки Великого князівства Литовського]] |
− |
[[Категорія:Поділля]] |
|
− |
[[Категорія:Західна Україна]] |
|
− |
[[Категорія:Центральна Європа]] |
|