Редагування Кам'янець-Подільська фортеця

{{Стиль|дата=червень 2012}}
{{помилки}}
{{Замок
 | назва               = Кам'янець-Подільська фортеця
 | місцева_назва       = Кам'янка
 | зображення          = Kamianets-Podilskyi-2007.jpg
 | зображення_розмір   = 250 px
 | зображення_підпис   = Кам'янець-Подільський замок
 | статус              = [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|Державний історичний музей-заповідник]]
 | країна              = {{UKR}}
 | місце розташування  = м. [[Кам'янець-Подільський]]
 | координати          = {{coord|48|40|29|N|26|34|25|E|scale:30000}}
 | архітектурний стиль = 
 | автор проекту       = 
 | матеріал            = камінь
 | будівник            = 
 | архітектор          = 
 | перша згадка        = XI-XII століття
 | початок будівництва = 
 | закінчення будівництва = 
 | стан                = 
 | сховище             = 
 | веб-сторінка        = 
 }}
'''Кам'яне́ць-Поді́льська форте́ця'''&nbsp;— [[фортеця]] у місті [[Кам'янець-Подільський]] ([[Хмельницька область|Хмельницької області]] [[Україна|України]]). Відома з [[XIV століття]] як частина оборонної системи міста [[Кам'янець-Подільський|Кам'янець]], колишньої столиці [[Подільське князівство|Подільського князівства]] [[XIV століття|XIV]]–[[XV]]&nbsp;ст., [[Подільське воєводство|Подільського воєводства]] [[XV]]–[[XVIII]]&nbsp;ст., а далі [[Подільська губернія|Подільської губернії]] ([[1793]]–[[1924]] pp.). Є складовою частиною [[Національний історико-архітектурний заповідник «Кам'янець»|Національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»]], що належить до [[Сім чудес України|«Семи чудес України»]]. 

[[Файл:Lanckorońska_Tower.JPG|thumb|250px|Лянцкоронська башта]]

== Географічне положення ==
{{докладніше1|[[Смотрицький каньйон]]|з=про географічне положення фортеці та Смотрицький каньйон}}
Острів, на якому знаходиться фортеця, оточений каньйоном. По каньйону протікає річка Смотрич, яка своєю течією утворює петлю&nbsp;— обтікає навкруги високої гори і, не доходячи до свого річища на кілька метрів, повертає і тече далі. У тім місці, де [[Смотрич (річка)|Смотрич]], обійшовши острів, утворює зі своїм річищем петлю, стоїть на розі, що утворюється двома ярами, Кам'янецький замок. З'єднується він з містом вузенькою смугою скелі, на якій збудований [[Замковий міст]].

== Історичні згадки ==

=== Проблема датування ===
Довгий час вважалося, що Стару фортецю було збудовано у другій половині [[14 століття]]&nbsp;— першу в історії згадку про Кам'янецький замок маємо у [[Грамота князів Коріятовичів 1374|грамоті]] від [[15 січня|7 (15) січня]] [[1374]] року литовсько-руського князя [[Юрій Коріатович|Юрія Коріатовича]], якою він за згодою свого брата [[Олександр Коріятович|Олександра Коріатовича]] надав кам'янчанам [[магдебурзьке право]] та прямо зазначив, що грамота дається «на замку» в Кам'янці. Цю позицію щодо литовських першопочатків замку, зафіксовано в популярних монографіях [[Сіцінський Юхим Йосипович|Євтима Сіцінського]] (1895), [[Прусевич Олександр Миколайович|Олександра Прусевича]] (1915), повторили й радянські дослідники [[Юрченко Петро Григорович|Петро Юрченко]] (1950), [[Будянська Тамара Миронівна|Тамара Будянська]] (1961).

Комплексні архітектурні дослідження [[Пламеницька Євгенія Михайлівна|Євгенії Пламеницької]] та [[Тюпич Анатолій Дмитрович|Анатолія Тюпича]] у 1964–1982 роках, дослідження археологів на чолі з [[Винокур Іон Срульович|Іоном Винокуром]] у 1964–1969 роках дозволили значно поглибити історію кам'янецької фортеці та датувати її першопочатки 11–12 століттями (в обережніших версіях&nbsp;— кінцем 12 століття).

Якщо наявність давньоруського періоду в історії Кам'янецької фортеці не викликає сьогодні жодних заперечень у дослідників, то концепція Євгенії Пламеницької, яку нині розвиває та пропагує її донька [[Пламеницька Ольга Анатоліївна|Ольга Пламеницька]], про [[Дако-римська гіпотеза про заснування Кам'янця-Подільського|дако-римські першопочатки]] замку, [[Замковий міст (Кам'янець-Подільський)|Замкового мосту]] та міста взагалі в 2–3 століттях наштовхнулася на досить сильну протидію істориків і археологів, зокрема Іона Винокура, [[Петров Микола Борисович|Миколи Петрова]].

=== Найдавніші описи замку ===
[[Файл:Kamieniec Podolski.Cyprian Tomaszewicz.jpg|thumb|300px|Карта Фортеці 1672 року. Кипріан Томашевич]]
[[Файл:Kamianets-Podilskyi map 1691.jpg|thumb|300px|Карта Фортеці 1691 року]]
[[Файл:KamianecPod1875.jpg|thumb|300px|Кам'янецький замок до 1875 року. Дві замкові Брами: Красні Ворота на мості та Брама Станіслава Августа]]
[[Файл:Kamieniec Podolski.jpg|thumb|300px|[[Наполеон Орда]] 1871.]]
[[Файл:Камянець Подільський 1853.jpg|thumb|300px|Такими були всі башти фортеці. Повністю кам'яними. 1853]]
Найважливішими документами, які дозволяють досить рельєфно уявити, яким був замок у 15-16 століттях, є два його описи&nbsp;— [[1494]] року, коли замок передавали новому старості, та [[1544]] року, коли [[белзький каштелян]] [[Войцех Стажеховський (воєвода)|Войцех Стажеховский]] перевіряв роботи, які виконав у замку військовий інженер та архітектор [[Іов Претвич|Йокуб Претфус (Іов Претвич)]]. Ці надзвичайно важливі документи виявив [[Яблоновський Олександр Валеріан|Александер Яблоновський]], оприлюднивши у 1880 році перший опис, а у 1882-му&nbsp;— наступний.

Замок має солідну будівельну історію. Навіть без дискусійного дако-римського періоду набігає, згідно з викладками Євгенії Пламеницької, аж 14 будівельних періодів (від 11 століття до початку 19 століття). Але, якщо говорити про час, коли замок набув вигляду близького до теперішнього, то це середина XVI століття. Саме величезна робота, виконана під керівництвом Йокуба (Іова) Претфуса, надала замку того вигляду, якого він, попри всі перипетії, не загубив упродовж майже півтисячоліття. Опис 1544 року фіксує це вдало віднайдене обличчя замку&nbsp;— зрілої фортифікаційної одиниці.

== Кам'янецький замок ==
Опис давнішої Кам'янецької фортеці: <br/>всі укріплення Кам'янця поділяються на дві категорії&nbsp;— замок і міські фортифікації. Самий замок складається з двох частин: старого замку з мурами та [[башта]]ми і нового замку з земляними валами та ровами.

Фортеця була збудована до часів появи вогнепальної зброї, тому башти замку та міста були повністю кам'яними та мали кам'яні кронштейни і верхи. Сучасні дахи башт були прилаштовані, ймовірно, за часів російської окупації.

=== Старий замок ===
В плані замок має неправильну чотирикутну форму, що простяглась на краю високого рогу гори від південного сходу до північного заходу. Ширина замку приблизно 50&nbsp;м, довжина від півночі 135&nbsp;м, від півдня&nbsp;— 160, а посередині 180&nbsp;м. Площа замкового подвір'я приблизно ¾ гектари., а разом з прибудувами сягає 1,5 га.

Замок оточений високими мурами, має 11 мурованих башт. В'їзд до замку зі сходу&nbsp;— з боку міста. Башти розміщено таким чином: по довжині замку з одного боку 4, з другого&nbsp;— 4, на західному боці на кінці 2 з'єднані башти й одна окремо з півночі коло річки.

=== Новий замок ===
В плані [[трапеція|трапецієподібний]] з широким боком на північний захід. Ширина замку разом з валами сягає 250&nbsp;м, довжина в напрямку старого замку приблизно 220&nbsp;м. Площа земляного замку з усіма валами&nbsp;— приблизно 3 гектари. 

Загальна площа обох замків близько 4,5 гектари.

==== Мур зі сторони Карвасар ====

Коло башт: 1-ї&nbsp;— Папської, 2-ї, 3-ї, 4-ї&nbsp;— збоку скелі проходила стіна, фундамент якої було зведено на скелі; висота стіни сягала внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна в цей час (1544&nbsp;р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до цих башт і взагалі до замку. Тепер зовнішня стіна є тільки біля перших двох башт. Зі сторони Карвасар замок був додатково оточений кам'яною стіною, в якій навпроти Ляської (Білої) башти була кам'яна дошка з вирізьбленим написом: ''sumptus'', по сторонах '''pal pod''', а внизу: '''MDCCLXL'''.

Башти Нову, Малу і Рожанку оточував подвійний рів.

==== Замковий міст на Польній брамі ====
(не існує)

Міст був збудований давно, в 1544 році Іов Претвич будував тут нову браму. Біля [[Скала-Подільська|Скальської]] брами були обороні вали і рів, через рів йшов дерев'яний розвідний міст, який опускався на кам'яні стовпи. Рів, у разі потреби, заповнювався водою. Міст існував перед [[1820]] роком. По мості можна було ввійти до «Нового замку» (земляного).

Старий замок в його сучасному вигляді був збудований для захисту від татар, передні мури були зведені коштом папи Юлія II (Папська вежа), [[Латинські єпископи Кам'янця-Подільського|кам'янецького єпископа]] [[Якуб Бучацький з Підгаєць|Якуба Бучацького]] (Ковпак), латинського архиєпископа, примаса Польщі [[Ян Ласький (примас)|Яна Ласького]] (Ляська), кам'янецького латинського єпископа [[Марцін Бялобжескі|Марціна Бялобжеского]] [[герб]]у [[Абданк]]<ref>''[[Каспер Несецький|Niesiecki K]].'' ''[http://www.polona.pl/item/167084/187/ Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona…]&nbsp;— Lwów&nbsp;: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728.&nbsp;— T.&nbsp;1.&nbsp;— S. 80. {{ref-pl}}</ref> (Мартина Білобрезького) (Денна), куявського латинського єпископа Кшеслава з Курозвенок (Рожанка).

==== 1. Папська (або Юлія) ====

[[Файл:CoA_della_Rovere_popes.svg|thumb|left|50px]]
[[Файл:Raffael workshop - Portrait of Julius II - Uffizi.jpg|thumb|100 px|[[Юлій II]]]]
[[Файл:Kovpak Tower 10.jpg|thumb|300px|Ковпак]]
[[Файл:Kamianets-Podilskyi Castle (Tenchynska Tower).JPG|thumb|250 px|'''Тенчинська''' ]]

Башта 5-типоверхова, стоїть на південно-східньому розі замку, над скелею, де внизу туляться хатки передмістя Карвасар. Ця башта внизу чотирибока; по середині восьмибока, на самім вершку кругла, покрита конусовим ґонтовим дахом, (зробленим літ 35 тому). Наверху башти з боку міста вставлено кам'яну таблицю з гербом і інсиґніями папськими. Кажуть, що то герб Папи Римського Юлія II ([[1503]]–[[1513]] pp.), що призначив на ремонт Кам'янецького замку «данину св. Петра» (święto-pietrze, податок костьолів папі). В [[XVI]]&nbsp;ст. цю башту називали Папською, або Юлія.

На цій башті були в [[19]] ст. сліди великого гербу, на якому була папська [[тіара]].

Над входом з подвір'я замку до підземелля на кам'яному арцабі був невеликий герб, який зображав на полі вершника, над щитом була корона, по боках можна було прочитати букви :<br/>Р. Р.<br/>G. D. <br/>Р.

Під час археологічних розкопок, які проводились у фортеці в 1959–1960 pp., під будинком, який поєднував Чорну та Папську вежі, була виявлена кімната пушкаря, поруч 57 кам'яних ядер. Через декілька метрів було виявлено гробницю князів [[Коріатовичі]]в [[XIV]]&nbsp;ст., глибиною 8 метрів, яка була видовбана в скелі.

Коло цих башт&nbsp;— з боку скелі&nbsp;— йшла стіна, якої фундамент виведено було на скелі; висотою вона сягала до внутрішніх замкових стін, що були між цими баштами. Ця зовнішня стіна тоді ([[1544]]&nbsp;р.) будувалася; вона повинна була забезпечувати підступ до тих башт, взагалі до замку.

На першому поверсі башти діє гончарна майстерня.

==== 2. «Ковпак» ====
[[Файл:Herb Abdank.svg|thumb|left|50px]]

Ковпак&nbsp;— башта, схожа на Тенчиньську: вона кругла з невеликими амбразурами в деяких місцях, кронштейнів нагорі нема. Покриття, як і на всіх південних баштах, конусове, ґонтове. З південного боку цієї башти на верху вставлена кам'яна таблиця з гербом (яким&nbsp;— важко розібрати, бо камінь вивітрився). На цій башті був герб, що мав в полі герб кам'янецького єпископа [[Якуб Бучацький з Підгаєць|Якуба Бучацького]] «Абданк», зверху біскупська шапка, по боках стрічка, жезл і куля. В [[XVI]]&nbsp;ст. цю башту називали «Ковпак».

Друга башта з південного боку замку звалася «Ковпак»; вона також, як каже опис 1544 p., добре збудована на міцному фундаменті. Коло тої башти була над самою скелею давня й дуже зіпсована мала башта, призначувана для сторожі, щоб, коли нападатимуть вороги, охороняти дорогу, яка йшла тут з [[Хотин|Хотеня]].

==== 3. Тенчинська ====
[[Файл:Herb Topor.jpg|thumb|left|50px]]

Тенчиньська башта кругла, має кілька [[амбразура|амбразур]]. Нагорі збереглися кам'яні [[кронштейн]]и; це показує, що на цій башті був такий зубчастий верх та, може? і покриття, як на Рожанці та Лянцкоронській баштах. Башта називалася в XVI&nbsp;ст. (опис [[1544]]&nbsp;р.) [[Тенчиньські|Тенчиньською]].

«Тенчиньська» башта міцна, від свого фундаменту, закладеного на скелі, до половини висоти здавна обшита муром. (опис [[1544]]&nbsp;р.)

==== 4. Ковчег (Ляська) ====
[[Файл:POL COA Korab.svg|thumb|left|50px]]
[[Файл:Jan Łaski primate of Poland.PNG|thumb|100 px|Ян Ляский]]
[[Файл:Marcin Białobrzeski 2.JPG|thumb|100px|Марцін Бялобжеський (Martinum Białobrzeski)]]
[[Файл:Кам'янець-Подільський — замок, башта .jpg|thumb|250 px|Башта Рожанка]]

(Біла) Перша по цій лінії башта кругла з білим старовинним тинком. У [[XVI]]&nbsp;ст. називали її Ляцькою, або «Кораб (Ковчег) арцибіскупський». З південного боку башти на горі вставлено кам'яну плиту з гербом. В полі був ковчег (чаша), зверху єпископська шапка і хрест, поєднані стрічкою, з лівої сторони була кольчуга, з правої&nbsp;— меч.
З подвір'я замку над входом до башти на кам'яних гарно оброблених арцабах вибито напис:

''VERVS AMICVS EST RARIOR FENICE'' Вірний друг рідший за [[фенікс]]а.

==== 5."Денна" ====
[[Файл:Herb Abdank.svg|thumb|left|50px]]

До цієї «Нової» великої башти припирає (ніби підтримує) друга башта&nbsp;— вища, кругла (не зовсім правильної форми); в [[XVI]]&nbsp;в. вона звалася «Денною». У цій башті була колись римо-католицька каплиця св. архангела Михаїла, що її будував кам'янецький [[староста]] [[Миколай Бжеський]] (Микола Бреський) р. [[1575]], про що свідчить напис на внутрішній стіні башти. Зверху над написом була ще одна кам'яна стела з гербом, але її було спеціально вийнято зі стіни. Той напис Пшездєцький прочитав так:

''Sacellum hoc consecratum est per reverendissimum Martinum Białobrzeski, Dei gratia episcopum Camenecensem et abbatet Genov. Quod reparavit generosus Nicolaus Brzeski de Brzescie terrarum Podoliae generalis capitaneas, ad laudem Dei Omnipotentis in titulum S. Michaelis Archangeli A. D [[1575]].''

Накриття на цій Денній башті, як і на Новій, немає. В західному боці замку (коло башти Денної) були 4 порохові льохи, забезпечені міцними залізними дверима.

==== 6. Нова ====

Далі на західному кінці замкових мурів стоїть велика башта, що значно виступає з ліній стін півкругом. У ній є кілька амбразур на значній висоті, на самій горі, де мур попсувався, бо на башті немає покриття, видно стрільниці. В опису замку [[1544]]&nbsp;р. цю башту названо Новою, побудовано її в [[1542]]&nbsp;р. Коли [[1672]] року замок обложили турки, вони зруйнували його вибухом пороху, як це зазначено на плані [[1672]]&nbsp;р. Турки зразу після здобуття замку заходилися відновлювати цю башту.

==== 7. «Мала» ==== 
<br/>(не збереглася)<br/>
Далі за круглою великою баштою Рожанкою лінія стін повертає на північний захід. Тут був довгий високий будинок. Зовнішня стіна того будинку завдовжки 45&nbsp;м. По середині тої стіни виступає мур півкружжям: тут була башта, що називалася, за описом [[1544]]&nbsp;р. «Мала». Тепер цієї башти нема.

Далі від наріжної (Нової) башти в напрямку до міста стояли 2 башти: «Мала» і «Рожанська». Ці башти, також Ляцька й Нова, виходили до місцевости рівної, де не було ні скель, ні ярів, і через це коло тих башт були викопані широкі два рови для захисту цього боку замку від ворожих нападів. Коло Рожанської башти була брама (т. зв. Пільна) з мостом (певне з таким, що піднімався). Браму збудовано давно. Тоді, коли складався опис замку (1544 p.), архітект Іов Претфус будував нову браму; коло тієї нової брами стояла башта (т. зв. «Стара Рожанська»), дуже підупала; на ній не було жодної бійниці. Башту ту мали реставрувати, щоб вона захищала нову браму; у ній мав бути потайний хід до криниці. Далі за четвертою баштою була п'ята, що звалася «Нова», бо була збудована р. [[1542]]. Ця башта стояла в західному куті замку й була з'єднана з другою баштою, що ніби підпирала її з боку замку і звалася Денною ({{lang-pl|Denna wieza}}). Ті башти з'єднувалися коридором з склепінням. На Денній башті на самій горі збудовано дерев'яну будку-сторожівню з 4-ма віконцями,&nbsp;— це була обсерваційна стійка, бо з цього пункту далеко було видно в бік Басарабії. Коли вороги підступали, ту будку легко було скинути. Також у баштах бійниці були закладені тонкими стінками, які можна було легко знищити, коли б треба було стріляти. (опис замку 1544&nbsp;р.)

==== 8. «Рожанка» ====
[[Файл:POL COA Poraj.svg|thumb|left|50px]]

Рожанка башта на зовнішній вигляд зовсім така, як і Ляцкоронська: кругла, з таким верхом. З боку міста, з сходу, над вікном, обробленим тесаним камінням, вставлено кам'яну таблицю з таким написом.

''TVRIS CRESLAI ЕРІ VLADISLAVI ENSIS HVIVS СА STRI FVNDATO RIS IMPENSSIS EST FINITA 1505''

Цей напис дослідники кам'янецької старовини пояснювали так, що фундатором цієї башти був [[Креслав з Курозвенок]]&nbsp;— латинський біскуп Вроцлавський або Куявський ([[1503]] p.). Опис [[1544]]&nbsp;р. говорить, що цю башту збудовано давно й називано її тоді «Рожанка». Може бути, що збудовано її коштом латинського єпископа Креслава наприкінці [[XV]] або на початку XVI&nbsp;ст. і реставровано в [[1707]]&nbsp;р.
[[Файл:Lanckorońska Tower2.JPG|thumb|250px|Лянцкоронська]]

==== 9. «Водна» ====

Нижче од того місця, де була брама короля [[Станіслав Август Понятовський|Станіслава Августа]], стоїть коло річки башта, з'єднана з будуваннями колишньої брами. Збудовано її в [[XVI]]&nbsp;ст. і називалася вона «Водна». В ній колись було приладдя для подачі води з криниці чи з річки до замку.

==== 10. ====

Третя башта значно менша стоїть ніби на стіні, на віддаленню від Ляцкоронської башти 20&nbsp;м.

==== 11. Лянцкоронська ====

Башта кругла, велика, 3-поверхова, має конусовиде цегляне накриття з широким, значно випнутим над стінами ґзимсом з арочками, що спираються на кам'яні кронштейни. В деяких місцях цієї башти ще тримається старовинний тиньк. Під вікном другого поверху з східного боку башти вставлено кам'яну таблицю з гербом. В опису [[1544]]&nbsp;р. ця башта називалася Ляцкоронською, або другою Ляцькою. Окрім башт, стін та льохів у замку були різні будинки житлові та господарчі (коло брами міської та башти Лянцкоронської) був дім, де жив староста; далі в напрямку до брами Пільної були лазня та стайня.

На цій вежі [[19]] ст. були помітні залишки гербу, який мав в полі молоток, зверху біскупську шапку.

==== 12. Колодязь ====

Ця так звана вежа прикриває вирубаний в скалі колодязь, глибиною близько 50 аршинів і шириною 7,5 аршинів. На двох рівнях були влаштовані колеса, які приводили в рух людською силою. Перша башта праворуч від воріт замку значно виходить за лінію стін на розі. Вона п'ятибока, вкрита пірамідальним ґонтовим дахом. На цій башті з сходу на кам'яній таблиці вирізано такий напис:

''1544. DEVS TIBI SOLI GLORIA. <br/>IOB PRAET. ARCHITECTOR''

З боку міста в замку по лінії замкових стін були, крім Рожанської башти, ще «Лянцкоронська» або «Друга Ляцька», проти неї над скелею башта «Водна», в кінці замку «Чорна» башта. При в'їзді до мосту, що з'єднував замок з містом, була також башта (розібрана російським урядом). В замкових баштах мало не всі двері, вікна та бійниці були облицьовані тесаним камінням. (опис замку 1544 року)

=== Брами замку ===

Сам замок мав дві Брами: Польну та Скальську на шляху до [[Скала-Подільська|Скали (Подільської)]] і Міську (зі сторони міста).

[[Станіслав Август Понятовський|'''Брама Станіслава Августа''']]&nbsp;— Замкові ворота (Зруйнована російським урядом).
[[Файл:ЗамковаБрама1875.jpg|thumb|250px|Брама Польна]]
[[Файл:Kamianets1785.jpg|thumb|250px|Замковий міст 1781]]
[[Файл:Замковабрама1865.jpg|thumb|250px|Брама замку]]

Проти Рожанки стояла поперек дороги мурована брама з трьома арками реставрована в [[1771]]&nbsp;р. На південному боці брами, з боку міста над середньою аркою було витесано з каменю королівську корону з шифром короля Станіслава Августа: S. A. R. P., а нижче був такий напис:

{|
|{{початок цитати}}
''OPTIMVS PRINCEPS IN PACE BELLO PROSPICIENS SECVRITATI PVBLICAE MDCCLXXI'' <br/>Мудрий господар серед миру забезпечує від війни громадський спокій, 1771&nbsp;р.
{{кінець цитати}}
|}

На другім боці брами був напис, а під ним на вирізано:

{|
|{{початок цитати}}
''FELIX REGNVM QVOD TEMPORE PACIS TRACTAT BELLA'' Щаслива держава, яка в часи миру готується до війни.
{{кінець цитати}}
|}

Браму цю знищено в [[1876]]&nbsp;р. для вигіднішого проїзду. Ці ворота були з'єднані з Водною башнею.

Трохи далі в напрямку Нового замку, була брама чи ворота і в давні часи, в XV–XVI&nbsp;ст.; називалася та брама Польною, бо стояла вона з боку замку від поля, а також Скальською, бо стояла з боку замку Скальського (м. Скала на Збручі).

=== Новий замок ===

Далі за старим мурованим замком у північно-західньому напрямку підносяться високі вали земляного т. зв. Нового замку, збудованого на початку [[XVII]]&nbsp;ст. Цей земляний замок, як вже було завважено, має форму приблизно трапеції, якої широкий бік лежить на північному заході, а вужчий бік припирає до старого замку. Вали, що йдуть по контуру замку, подвійні і між ними йдуть широкі та глибокі рови, обкладені по боках тесаним камінням. Під валами були порохові льохи та каземати, або приміщення для людей і складів запасів. Вали й рови тепер де-не-де попсовані. Ці будування зроблено під доглядом інженера [[Теофіл Шемберг|Теофіла Шемберга]].

=== Святині Замку ===

В замку були: Покровська церква (заснована Коріатовичами), Костел Св. Станіслава, Каплиця Св. Михаїла (в Денній башті 1575&nbsp;р.), Лютеранська каплиця


=== Замковий міст ===
{{main|Замковий міст (Кам'янець-Подільський)}}

Замок в той час з'єднувався з містом вузькою смугою чи хребтом, що посередині знижався, де й був міст. Міст, що з'єднує замок з містом, намальовано на плані 1691&nbsp;р. та 1672&nbsp;р. з 3-ма високими арками. Ймовірно, за російського уряду був повністю «зашитий».

== Міські укріплення ==

[[Файл:Башта Гончарна.1583.JPG|thumb|300 px|Башта Гончарна]]

Місто, як вже було зауважено, являло собою теж фортецю, обведену сторчовими скелями та зміцнену мурами там, де треба було забезпечити слабші місця. По різних місцях на краях міста над скелями стояли башти. З них тепер зосталося '''4''': одна на західному боці міста і три на східному, з яких одна велика стоїть над скелею біля великої синагоги. Всі круглі башти мали загострені кам'яні верхи з кам'яними кронштейнами.

=== Башта Гончарна ===

вул. Вали

Башта Гончарна знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона була споруджена в 1583 році на кошти цеху гончарів. Із зовнішньої сторони башта мала п'ять ярусів, а з сторони міста&nbsp;— три, діаметром 13&nbsp;м. До кінця XIX століття на ній був гостроверхий кам. дах з зубцями. Споруджуючи її, використали найновітніше на той час досягнення західноєвропейського фортифікаційного мистецтва&nbsp;— влаштування парапету зі зрізом. Верхні її бійниці були пристосовані для артилерії, а нижні&nbsp;— для ручної зброї: мушкетної та пістольної. В 1699 році проводилася реконструкція башти. В 1960–1961 роках вона була реставрована. Одночасно проводилася перебудова чотириповерхової споруди, що стоїть поруч з баштою. Тепер тут ресторан «Стара фортеця».

=== Башта Різницька ===

вул. Вали

Башта Різницька знаходиться в південно-східній частині міста на високому скелястому березі р. Смотрич. Вона невелика, прямокутна. Зі сторони міста башта мала два яруси, а з зовнішньої сторони три яруси. Назву отримала від цеху ремісників. Наприкінці XVII&nbsp;ст. в башті були зруйновані перекриття і дах. Наприкінці XVIII почав руйнуватися верхній поверх. Наприкінці XVIII від башти залишився тільки перший поверх, який російська влада засипала. Руїни башти видно зі сторони яру.

=== Кравецька башта ===

вул. Вали

Кравецька башта знаходиться в південно-східній частині міста між Гончарською та Різницькою. В кін. XVIII її називали Слюсарною, а з 50-х XX&nbsp;ст.&nbsp;— Різницькою. Башта кругла, діаметром 11&nbsp;м. Стоїть на квадратній платформі, яку видно тільки зі сторони яру. Загальна висота трьох ярусів 12,5&nbsp;м. Товщина стін на рівну другого ярусу 1,7&nbsp;м. В першому ярусі розташовані 4 бійниці, на другому&nbsp;— 7, на третьому&nbsp;— 3. В півд-зах. стіні розташована поярусно опалювальна система. Перекриття не збереглося. З півдня та півночі біля башти знаходяться залишки міських оборонних мурів.

Окрім того були окремі фортифікації при в'їздах до міста. Таких в'їздів було три:

* один з боку замку&nbsp;— '''Замкова брама''' з 19 ст.
* на північному боці міста&nbsp;— '''Ляська брама'''.
* південному боці міста, де острів, на якому стоїть місто, мав похилість і де можна виїхати на нього&nbsp;— '''Руська брама'''.

=== Три Брами міста ===

Місто мало три брами: Ляську (Польську) з Вітряними воротами, Руську, Замкову з Красними воротами зі сторони замку

==== Замкова брама ====

Замкова брама складалася з Міських воріт та Красних воріт (кругла башта на мості зі сторони замку), Тріуфальних воріт (Брама Станіслава Августа). В'їзд з боку замку був забезпечений самим замком, але при в'їзді до міста було ще над скелями виведено мур з баштою, через який треба було проїжджати, як вже сказано.

'''Красні ворота'''

Зі сторони міста стіна була пофарбована в червоний колір. Ці ворота мали залізну решітку, яка опускалася зверху. Ворота також були пофарбовані в червоний колір. За Красними воротами дорога розходилася: ліва дорога вела до замку, а права до Замкових воріт (Брама Станіслава Августа), які могли би називатися Тріумфальними воротами. За замковими воротами дорога знову ділилася на дві частини: одна вела в передові укріплення між високими земляними валами обкладеними тесаним камінням, а інша на Підзамче.

'''Міські ворота'''

Являли собою чотирикутний бастіон з бійницями на всі сторони. А проти самого мосту та в'їзду до міста стояв бастіон, або велика й ширша башта. Цей бастіон притулявся до верхньої площі гори, де стоїть місто; побудувала його кам'янецька вірменська громада, як це зазначено в напису на плані [[1684]]&nbsp;р. Коли Кам'янецьку фортецю було скасовано, то той бастіон засипали землею і зробили з нього терасу так званого Старого бульвару. Проти мосту з боку міста накреслено 1684 п'ятикутний бастіон, що про нього в експлікації сказано: "насип для військових машин (гармат), що збудувала вірменська нація з тесаного каменя.

==== Ляська брама ====

[[Файл:POL Kamieniec Podolski COA.svg|thumb|50px|left]]
[[Файл:Podole08.jpg|thumb|250px]]
[[Файл:Polskivorota.jpg|thumb|250px|Комплекс Польської брами. Верхні ворота Польської брами. Старий в'їзд в місто.]]
[[Файл:Polskabrama.jpg|thumb|250px|Нижні ворота Польської брами. Аркадний міст.]]

[[Файл:Podole0804.JPG|thumb|250px|В'їзд в Руську браму.]]
[[Файл:Podole11.jpg|thumb|250px]]

Комплекс Польської брами складався з: Нижньої брами (п'ять башт і аркадний міст біля річки Смотрич), Середньої брами, Верхньої брами (Вежа Баторія, Вітряні ворота). Від Нижніх до Верхніх воріт йшов мур.

'''1. [[Нижня Польська брама|Нижня брама]]'''

Внизу переїзд через річку захищали '''п'ять башт''', що стояли коло річки: три на правому березі, з боку міста, і дві на другому боці річки. На плані Кам'янця [[1672]]&nbsp;р. видно, що в Лядській брамі через річку був збудований на мурованих арках якийсь ніби коридор для переходу&nbsp;— шлюзова система. Через р. Смотрич йшов аркадний міст, на якому був змурований перехід зі стрільницями, що мав ще одну башту.
Під Нижньою брамою сиділи в минулі часи лірники та оспівували славні часи на Поділлі.

'''2. Середні ворота Польської брами.'''

З чих воріт збереглися два стовпи, на них були гербові таблиці. На одній був герб з сонцем і латинський напис:

{|
|{{початок цитати}}
''PAL.&nbsp;— POC та літери А. О.І''
{{кінець цитати}}
|}

на іншій плиті двоголовий орел і дата [[1832]]. Ці стовпи стояли на місці Середніх воріт та були зруйновані російською владою, гербова плита з сонцем була витягнута з воріт, та на ній стерли напис, як такий, що не відповідав духу російської влади.

'''3. Верхня брама'''

Кам'янецький староста Матвій Влодек (пом. 1570) за часів короля [[Сигізмунд II Август|Сигізмунда II Августа]] збудував оборону вежу міста, яку пізніше назвали: Баторія (1585). Вітряна брама була основним в'їздом в місто.

Польська Брама була поєднана з Вежею Баторія (Королівською). Складалася брама з будинку в якому був в'їзд до міста. Будинок мав три башти: одна на міській стіні, одна посередині для в'їзду і інша&nbsp;— біля ріки. В Ляській брамі була каплиця, в якій був образ св. Анни. Російський уряд за часів губернатора Горохольського наказав підірвати бастіон на якому стояла Вежа Баторія і розібрати Ляську Браму.

Від нижніх башт дорога йшла на гору по убіччю під захистом муру, що був з боку провалля, а на верху гори треба проїздити через ворота, так звану Вітряну браму. Біля тих воріт стоїть величезна башта Баторіева, або «Семиетажна». Над Вітряною брамою з боку міста прибито таблицю з таким написом:

{|
|{{початок цитати}}
A.D. '''1585''' PER STERH. BATORY R. P.<br/>
CONDITYM<br/>
STANISLAO AVGVSTO<br/>
REGNANTE POLONIS<br/>
RESTAVRATVM ET AVCTVM<br/>
A. D. 1785.
{{кінець цитати}}
|}

На чавунній дошці повернутій до кармелітської вулиці був такий напис на латині:

{|
|{{початок цитати}}
Sub avspicio Serenissini as Potentissimi Principis<br/>
Augusti III<br/>
Regis Poloniae Magniq: Ducis Lithuaniae<br/>
Ac Principis Haereditarii Saxonlae Electoris<br/>
illustrissimus Dominus Losephus A Potok<br/>
Potockl<br/>
Casteianus Cracoviensis<br/>
Supremus Exercitium Regnl Dux<br/>
Hoc opus incerpit erigere<br/>
Postquam Desiit vivere<br/>
Filius iIlustrisim, Dns: Stanisia A Potok<br/>
Potockl<br/>
Palatinus et Generalis Terrarum Kioviae<br/>
Tam ductus Gloriae Parentis sul<br/>
Quam Amore Patriae<br/>
Hoc opus finivit.<br/>
Per C.DahIke Goloneilum cor. Artil. Regni<br/>
et Prim: Praefect: Archit; Militaris. Anon Domini MDCCLIII.
{{кінець цитати}}
|}

==== Руська брама ====

Брама Руська, оберігала в'їзд до міста. В 1717&nbsp;р. реставровано Руську браму.

'''1. Нижня брама'''

Нижня брама мала чотири вежі поєднані між собою будинком зі стрільницями. Дві башти були біля скали, одна біля ріки [[Смотрич (річка)|Смотрич]] і навпроти через ріку ще одна башта. На Руській брамі було дві кам'яні таблиці з гербами: Св. Георгій і інший, не зовсім чіткий (можливо вовк). З південного боку міста був третій в'їзд&nbsp;— так звана Руська брама. Ця брама коло річки внизу була збудована в [[XVI]]&nbsp;ст. і складалася з чотирьох башт, що з'єднувалися стінами та фортифікаційними будинками. Проїзд ішов через башту і закривався дерев'яною лядою, що спускалася зверху башти. Руські ворота за потребою закривалися дубовою дерев'яною решіткою, яка опускалась за допомогою блоків з простінків другого поверху башти. Механізм цей існував до кін. XX&nbsp;ст. Ця ляда була ще недавно (до 1922&nbsp;р.) але тепер її немає. Коло проїзду на стіні будинку з боку міста була кам'яна таблиця з таким написом рельєфними літерами:

{|
|{{початок цитати}}
НЕС PORTA REGIE MAIE STATIS IMPEN SIS IN VIGILIA TRIVM REGVM ERECTA 1717. Ці ворота реставровано королівським коштом напередодні трьох королів (Водохреща) [[1717]]&nbsp;р.
{{кінець цитати}}
|}

Коло тої таблиці було вмуровано 2 кам'яні таблиці з рельєфними гербами: на одній св. Юрій на коні який перемагає Змія (герб міського магістрату), а на другій ніби герб «[[Задора]]». Ці три таблиці тепер зберігаються в Кам'янецькому Історично-Археологічному музеєві.

В іншому місці брами на таблиці вибито герб Польщі&nbsp;— одноголовий орел і напис: A. D. [[1770]].

3 На башті, що стоїть над самою річкою, є напис, але його важко прочитати, тільки можна помітити [[1527]].

'''2. Верхня брама'''

Верхні ворота Руської брами. На горі, куди йшла дорога від Руської брами до міста, були ворота в стіні, як видно з плану [[1684]] p., але ворота й стіна не збереглися до наших часів. Ці ворота певне знищено, коли в [[XVIII]]&nbsp;ст. будували великі будинки для військових казарм («кошари»), де потім містився військовий шпиталь.

3. Від Руської Брами йшла вулиця оточена по боках мурами зі стрільницями до міста. Брама була між стінами. На даний час непогано збережена.
Над Руською брамою на скелі стоять руїни чотирикутного бастіону, що охороняв ту браму. Від того бастіону по-над скелею йдуть міські стіни&nbsp;— з одного боку до в'їзних воріт та Турецького мосту, з другого боку&nbsp;— до «кошар».

В половині 18 століття деякі фортифікаційні роботи провадилися під керівництвом інженера Дальке. В [[1761]]—1762 pp. значні поправки замкових і міських оборонних будинків робилися під доглядом Стефана Маковецького (будування стіни коло Баторієвої башти та стін у замку). В [[1765]]&nbsp;р. король Станіслав Август пожертвував із своїх коштів чималу суму на ремонт Кам'янецьких фортифікацій, про що на пам'ять було вибито навіть медаль.

За часів російської влади зруйновано: Верхню, Нижню i Середню Польську браму, Скальські та Польні ворота, Браму Станіслава Августа, Червоні ворота, Міські ворота. Кам'янецьку фортецю скасовано в 1812&nbsp;р.

== Основні історичні події ==

За деякими теоріями дакське місто&nbsp;— Клепідава.

В [[XII]]&nbsp;ст. входив до складу Галицького князівства.

В [[1196]] [[Мстислав Мстиславович]] (син [[Мстислав Хоробрий|Мстислава Хороброго]]) і [[Володимир Ярославич (князь галицький)|Володимир Галицький]] воювали з волинським князем [[Ростислав Мстиславович|Ростиславом Мстиславовичем]] взяли в полон багато людей в околицях Кам'янця.

В [[1199]] Кам'янець був взятий в облогу союзниками половецького хана Котяна: чернігівського, сіверського, пінського i туровського і угорського королевича [[Андріяна]]. Згодом вони відступили від міста.

[[1220]] Кам'янець належав Данилу Романовичу.

[[1374]]&nbsp;— перша письмова згадка про фортецю. Замок разом з обнесеним мурами та баштами містом отримав [[Магдебурзьке право]] за часу його засновника [[Юрій Коріатович|Юрія Коріатовича]], що був через короткий час отруєний молдавськими боярами в своїй столиці [[Сучава (місто)|Сучаві]].

Фортеця в усі часи була неприступною.

[[1393]] [[Вітовт]] взяв фортецю, тільки завдяки суперечкам серед кам'янецької залоги.

Влітку 1502 року в замку перебував [[львів]]ський та генеральний Руський староста [[Станіслав Ходецький]], який докладав зусиль для його зміцнення, забезпечення озброєнням, амуніцією. 1509 року фортеця витримала облогу військ молдавського господаря Богдана III Сліпого; одним з командувачів був Станіслав Ходецький.<ref>Władysław Pociecha. ''Chodecki Stanisław, h. Powała (†1529)'' / [[Polski Słownik Biograficzny]].&nbsp;— Kraków: PAU, 1937.&nbsp;— t. III/1, zeszyt 11.&nbsp;— S. 352. {{ref-pl}}</ref>

[[1621]] замок був в облозі Султаном Османом.

18 серпня [[1672]] турки в кількості 300 000 під доводом Великого Візира взяли Кам'янець в облогу.

29 серпня [[1672]] За невідомих обставин була висаджена в повітря Нова Башта замку. Замок за невідомих обставин капітулював, комендант фортеці Геклінг, як протест тому, що сталося висадив себе в повітря разом з 800 ін., серед них був і Володийовський. Після цього було розпочато суд у справі здання фортеці туркам, який невідомо чим закінчився. Разом з турками був i [[Петро Дорошенко|Дорошенко]] з козаками. Король Ян Казимир після отримання цієї прикрої новини помер у Франції. Турки вивезли з міста цінних речей на 100 возах до Істамбула. В тому числі архіви міста, які пізніше вдалося відкупити та спроваджено їх в Львів, де вони до сьогодні перебувають. В місті були закриті всі церкви та костели, головні з них обернені на мечеті.

15.05.[[1699]] розорене місто з замком було повернуто.

[[1812]] за указом російського уряду фортеця була скасована і ніхто більше не дбав про її підтримання.

[[1840]] царським урядом був введений податок в Подільській губернії, за рахунок якого замок мав бути перебудований під в'язницю.

[[1876]] царським урядом знищено Браму для вигіднішого проїзду.

[[Файл:Kamjanec Podilskij, hrad, celek 01.jpg|міні|250пкс|Крайня права&nbsp;— Нова (Велика) вежа.]]
1 серпня [[2011]] обвалилася частина Нової (Великої) [[Фортечна вежа|вежі]]&nbsp;— найбільшої башти Кам'янецької фортеці.<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2011/08/2/48430/ Українська правда, Історична правда.]</ref>

Нову вежу у [[1544]] до зовнішнього боку Старого замку добудував український військовий інженер і будівничий [[Йов Претвич]]. Була зруйнована [[1672]] під час турецької облоги і реставрована швидкими темпами турками.

Зазнавши протягом століть різноетнічних впливів, серед яких особливо сильним і тривалим був польський, місто на початку XX ст. стало одним із центрів українського культурного відродження. Як зазначено у [http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:107234/Source:default книжці 100 визначних місць України], [[1906]] року тут постало перше в краї подільське українське товариство «Просвіта». В [[1919]]-[[1920]] роках Кам’янцю судилося стати на деякий час столицею Української Народної Республіки - тут перебував уряд [[УНР]] та дислокувалися її військові сили.

Відомий нині далеко за межами країни історико-архітектурний заповідник «Кам’янець» було створено у травні [[1977]] року. Статус національного йому надано [[1998]] року Указом Президента України. [[1999]] року тут прийнято розраховану на 11 років Перспективну програму консерваційних і реставраційних робіт комплексу Старого і Нового замків. Завершено підготовку матеріалів для остаточного включення Кам’янця до Списку Всесвітньої спадщини, що сприятиме його збереженню та перетворенню на один із найбільших в Україні центрів міжнародного туризму.

== Коменданти ==

Коли [[1699]] року [[Поділля]] разом із Кам'янцем-Подільським після 27-річного перебування під владою [[Османська імперія|Османської імперії]] повернулося до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], для Кам'янець-Подільської фортеці стали призначати особливих комендантів. Ними за часів належності Поділля до Речі Посполитої (у 1699–1793 роках) були
* [[Кошкель]],
* [[Бартш]],
* [[Вільгельм Ріппе]],
* [[Флоріян Шіллінг]],
* [[Жевуський Вацлав Петро|Вацлав Петро Ревуський]],
* [[Стефан Гумецький]],
* [[Ян Кампенгаузен]],
* [[Ігнацій Бекерський]],
* [[Християн Дальке]],
* [[Міхал Кучинський]],
* [[Ян де Вітте]],
* [[Дейбель]],
* [[Йозеф Вітт]],
* [[Ян Орловський]],
* [[Вадим Старшинов]]&nbsp;<ref>''Сецинский Е.'' Город Каменец-Подольский: Историческое описание.&nbsp;— Киев, 1895.&nbsp;— С.&nbsp;87.</ref>.

== Галерея ==
{{double image|right|Замок у Кам'янці аверс.jpg|120|Замок у Кам'янці реверс.jpg|120|[[Старий замок у м. Кам'янці-Подільському (монета)|Пам'ятна монета НБУ номіналом 5 грн., присвячена Кам'янець-Подільській фортеці]]}}
<gallery>

File:KamianecPod1685.jpg|Незрівнянна фортеця в Кам'янці 1685
Файл:Старе місто1916.jpg|Старий в'їзд в місто через Польську браму 1916
Файл:Старий міст1916.jpg|Старий міст 1916
Файл:Bramapolska.jpg|Польська брама 1910
Файл:Руська брама.jpg|Руська брама

</gallery>

== Панорами Старої фортеці ==
{{Панорама|Кам'янець-Подільський Стара фортеця.jpg|973px|Панорама Старої фортеці|text-align=center}}
{{Панорама|Кам'янець-Подільська фортеця P1270708.jpg|973px|Панорама Старої фортеці з мостом|text-align=center}}
{{Панорама|Кам'янець-Подільський Нова фортеця.jpg|973px|Панорама Нової фортеці|text-align=center}}

== Примітки ==
{{reflist}}

== Література ==
* [[Будзей Олег Васильович|''Будзей Олег'']]. Вулицями Кам'янця-Подільського.&nbsp;— Львів, 2005.&nbsp;— С.&nbsp;89—97.
* ''[[Пламеницька Ольга Анатоліївна|Пламеницька Ольга]]''. Кам'янець-Подільський.&nbsp;— К. : Абрис, 2004.&nbsp;— 256&nbsp;с.
* ''Седак Олександр''. Кам'янець-Подільський замок // 100 найвідоміших шедеврів України.&nbsp;— К. : Автограф, 2004.&nbsp;— С.&nbsp;273—279.
* ''Станіславська Людмила''. Стара фортеця.&nbsp;— Кам'янець-Подільський, 2002.&nbsp;— 56&nbsp;с.
* ''Шубарт Павло''. Пізнай свій край, або Україна чудесна// Чорноморські новини, 2007.&nbsp;— №&nbsp;114-115.
* [http://catalog.odnb.odessa.ua/opac/index.php?url=/notices/index/IdNotice:107234/Source:default Ігор Шаров. 100 визнасних місць України. – К.: АртЕк, 2004.] ISBN 966-505-163-6

== Посилання ==
{{commonscat|Kamyanets Podilsky Castle}}
* [http://www.tovtry.km.ua/ua/index.html Товтри]
* [http://kampod.name/zymova-panorama-fortetsi Нічна сферична панорама Кам'янець-Подільського замку]
* [http://kam-pod.info/cgi-bin/index.cgi?page=categories&id=36  Каменец-Подольский Старый замок] {{ref-ru}}
* [http://kp.dovidka.org/3853/ Панорама на на Стару Фортецю]
* [http://www.muzeum.in.ua Стара Фортеця&nbsp;— об'єкт музею]
* [http://kpeksk.ucoz.com/ Кам'янець-Подільський екскурсії]
* [http://tsn.ua/osoblyva_ukraina/kam-yanec-podilska-fortecya-bastion-podillya-306686.html Кам'янець-Подільська фортеця&nbsp;— середньовічна казка Хмельниччини]
* [[Каштеляни Кам'янця-Подільського]]
* [http://kresywschodnie.republika.pl/kamieniec_duzy.jpg План Старого міста 2004]
* [http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/btv1b5905229c/f1.zoom План Старого міста 1691]
* [http://www.google.de/imgres?num=10&um=1&hl=de&biw=1366&bih=645&tbm=isch&tbnid=DXTJ_HvnPAmCZM:&imgrefurl=http://kamynec.wordpress.com/2010/01/29/%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25BE-%25D0%25BF%25D0%25BB%25D0%25B0%25D0%25BD-%25D0%25BA%25D0%25B8%25D0%25BF%25D1%2580%25D0%25B8%25D1%258F%25D0%25BD%25D0%25B0-%25D1%2582%25D0%25BE%25D0%25BC%25D0%25B0%25D1%2588%25D0%25B5%25D0%25B2%25D0%25B8%25D1%2587%25D0%25B0/&docid=rsBtOoheSfoDXM&imgurl=http://kamynec.files.wordpress.com/2010/01/56786.gif&w=1920&h=1275&ei=KeWvT4eqAYbHswaBm4nKBg&zoom=1&iact=hc&vpx=776&vpy=210&dur=1963&hovh=183&hovw=276&tx=179&ty=88&sig=116825212818664477108&sqi=2&page=1&tbnh=127&tbnw=191&start=0&ndsp=22&ved=1t:429,r:19,s:0,i:109 План Купріяна Томашевича 1672]
* [http://upload.wikimedia.org/wikipedia/ru/c/c7/KP_aero.jpg Старе місто 1996]
* [https://drive.google.com/file/d/0B6Qri2gse5fgOVQ3d1BvUmxoR2c/view?usp=sharing Кам'янець-Подільська фортеця. PDF-путівник]

{{Сім чудес України: замки, фортеці палаци}}
{{Замки Поділля}}
{{Замки та палаци Хмельницької області}}
{{Сім чудес Кам'янця-Подільського}}
{{Портал|Фортифікація}}

{{DEFAULTSORT:Кам'янець-Подільська фортеця}}

[[Категорія:Подільські замки]]
[[Категорія:Фортеці України]]
[[Категорія:Історія Кам'янця-Подільського]]
[[Категорія:Архітектура Кам'янця-Подільського]]
[[Категорія:Замки та палаци Хмельницької області]]
[[Категорія:Замки Великого князівства Литовського]]