Відмінності між версіями «Кам'янка (Черкаська область)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
 
(Не показано 23 проміжні версії 9 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
{{Місто України
+
{{НП України
 
| назва = Кам'янка
 
| назва = Кам'янка
| прапор =
+
| прапор =Kam'yanka prapor.png
| опис прапора =
+
| опис прапора =Прапор Кам'янки
 
| герб = Kam'yanka gerb.png
 
| герб = Kam'yanka gerb.png
 
| опис герба = Герб Кам'янки
 
| опис герба = Герб Кам'янки
 
| зображення = Грот декабристів.jpg
 
| зображення = Грот декабристів.jpg
 
| зображення_розмір =
 
| зображення_розмір =
| зображення_підпис = Грот декабристів
+
| зображення_підпис = Грот декабристів
| розташування = Kamianskyi.gif
 
| опис розташування = Кам'янка на мапі Кам'янського району
 
| mapx = 187
 
| mapy = 175
 
 
| спільнота = [[Файл:Http://kam.ck.ua/baners/275x91 logo forum.jpg|275x91px|обрамити|default|Кам'янський районний форум - Кам'янка Онлайн]]
 
| спільнота = [[Файл:Http://kam.ck.ua/baners/275x91 logo forum.jpg|275x91px|обрамити|default|Кам'янський районний форум - Кам'янка Онлайн]]
 
| регіон = [[Черкаська область]]
 
| регіон = [[Черкаська область]]
 
| район = [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янський]]
 
| район = [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янський]]
 
| код КОАТУУ = 7121810100
 
| код КОАТУУ = 7121810100
| засноване = початок [[17 століття]]
+
| засноване = початок [[17 століття]], перша згадка між 1648 й 1659
 
| статус = [[1956]]
 
| статус = [[1956]]
  +
| населення = {{зменшення}} {{Formatnum:11857}} <small>(01.01.2017)</small><ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref>
| населення = 12 956 особа ([[2011]])<ref>{{cite web|url=http://world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-3716&srt=1npn&col=aohq|title=world-gazetteer.com|archiveurl=http://web.archive.org/web/20070930185158/http://world-gazetteer.com/wg.php?x=&men=gcis&lng=en&dat=32&geo=-3716&srt=1npn&col=aohq|archivedate=2007-09-30}}</ref>
 
 
| площа = 15,23
 
| площа = 15,23
 
| ref-площа = <ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.09.2007&rf7571=37750 Сайт Верховної Ради]</ref>
 
| ref-площа = <ref>[http://gska2.rada.gov.ua/pls/z7502/A005?rdat1=21.09.2007&rf7571=37750 Сайт Верховної Ради]</ref>
Рядок 43: Рядок 39:
 
}}
 
}}
 
{{Otheruses|Кам'янка}}
 
{{Otheruses|Кам'янка}}
<gallery>[[File:Грот.jpg|thumb|Парк Декабристів, Кам'янський район м. Кам'янка]]</gallery>'''Ка́м'янка'''&nbsp;— [[місто]] в [[Черкаська область|Черкаській області]] в [[Україна|Україні]], районний центр [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янського району]]. Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці [[Тясмин]], правій притоці [[Дніпро (річка)|Дніпра]] за 62&nbsp;км від обласного центру&nbsp;— міста [[Черкаси]] на автотрасі [[Київ]]&nbsp;— [[Донецьк]]. Однойменна [[Кам'янка (станція)|залізнична станція]] на лінії Київ&nbsp;— [[Знам'янка]]. Населення&nbsp;— 12 956 осіб ([[2011]]) (14 291 особа у [[2007]], 15 109 осіб у [[2001]], 14 400 осіб у [[2004]] та 14 800 осіб у [[1972]] роках).
+
<gallery>[[File:Грот.jpg|thumb|Парк Декабристів, Кам'янський район м. Кам'янка]]</gallery>'''Ка́м'янка'''&nbsp;— [[місто]] в [[Черкаська область|Черкаській області]] в [[Україна|Україні]], районний центр [[Кам'янський район (Черкаська область)|Кам'янського району]].
  +
  +
Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці [[Тясмин]], правій притоці [[Дніпро (річка)|Дніпра]] за 62&nbsp;км від обласного центру&nbsp;— міста [[Черкаси]] на автотрасі [[Київ]]&nbsp;— [[Донецьк]]. Однойменна [[Кам'янка (станція)|залізнична станція]] на лінії Київ&nbsp;— [[Знам'янка]]. Населення&nbsp;— 12 956 осіб ([[2011]]) (14 291 особа у [[2007]], 15 109 осіб у [[2001]], 14 400 осіб у [[2004]] та 14 800 осіб у [[1972]] роках).
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
 
{{main|Історія Кам'янки}}
 
{{main|Історія Кам'янки}}
  +
==Економіка==
 
  +
У [[XVII]]&nbsp;ст. це було сотенне містечко Чигиринського полку. За Прутським трактатом [[1711]] року між Росією й Туреччиною містечко потрапило під владу [[Річ Посполита|Польщі]]. З [[1756]] року воно належало князям [[Любомирські|Любомирським]]. А після поділу [[Річ Посполита|Польщі]] стало власністю російського поміщика Л. Давидова, від котрого перейшло в спадщину до його сина, який пізніше взяв участь у декабристському русі. Саме в Кам'янку приїжджали офіцери російської армії, щоб утворити Південне товариство. Всі вони брали участь у війні з Наполеоном, бачили Європу й захопилися демократичними ідеями. Вони переконалися, що монархічний чиновницько-бюрократичний лад Росії суперечить європейським революційним ідеям про свободу, рівність, братерство, що царизм став гальмом у розвитку країни. Члени товариства задумали змінити суспільство революційним шляхом, створивши задля цього таємну організацію. Саме в Кам'янці знаходилася філія Південного товариства (головна управа якого була в Тульчині) революціонерів, яких пізніше назвуть [[декабристи|декабристами]].
* [[Кам'янський машинобудівний завод]] вул.Героїв Майдану 40 м.[[Кам'янка]] Черкаська обл. 20800 Україна<ref>[http://ua.kompass.com/c/%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B8-%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4-%D0%BE%D0%BE%D0%BE/ua240307/ Кам'янський машинобудівний завод]</ref>
 
  +
Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок, а саме: токарних (в т.ч. і на верстатах з ЧПУ), фрезерну, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху дозволяє виготовляти деталі високого класу точності.
 
  +
У Кам'янку [[1820]] року приїздив [[Пушкін Олександр Сергійович|О. Пушкін]]. Одним із найулюбленіших місць відпочинку поета була скеля посеред течії Тясмину, котру тепер називають Пушкінською. Саме там під впливом захоплення Марією Раєвською Пушкін на скелі написав славнозвісні вірші «Я пережил свои желанья», «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда», там він закінчив і романтичну поему «Кавказский пленник». Пушкін також бував у гроті, пам'ятці архітектури [[XVIII]]&nbsp;ст., що служив місцем для таємних зустрічей декабристів. На його гранітному півколі були написані слова Рилєєва: «Нет примиренья, нет условий между тираном и рабом».
  +
  +
У Кам'янці неодноразово бував і писав свої твори великий російський композитор [[Чайковський Петро Ілліч|П. Чайковський]], який приїздив до своєї молодшої сестри Олександри, що була одружена з сином декабриста&nbsp;— Л.&nbsp;В.&nbsp;Давидовим. Там, над Тясмином, у Кам'янці композитор створив найкращі свої твори&nbsp;— опери «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Орлеанська діва», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», розпочав писати українську симфонію. Саме в Кам'янці композитор неодноразово чув гру і спів кобзарів, захоплювався народними піснями та легендами, що справили на його творчість великий вплив. Нині в колишній садибі Давидових, так званому Зеленому будинку, діє Літературно-меморіальний музей О. Пушкіна та П. Чайковського, а в парку встановлено їм пам'ятники.
  +
  +
18 листопада 2017-го Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці<ref>[https://www.cerkva.info/posts/predstoiatel-kyivskoho-patriarkhatu-osviatyv-novozbudovanyi-khram-u-misti-kamianka-na-cherkashchyni Предстоятель Київського Патріархату освятив новозбудований храм у місті Кам'янка на Черкащині]</ref>.
  +
 
== Економіка ==
 
* [[Кам'янський машинобудівний завод]]<ref>[http://ua.kompass.com/c/%D0%BA%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B8-%D0%BC%D0%B0%D1%88%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8B%D0%B8-%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%B4-%D0%BE%D0%BE%D0%BE/ua240307/ Кам'янський машинобудівний завод]</ref>
 
Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок, а саме: токарних (зокрема й на верстатах з ЧПУ), фрезерну, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху дозволяє виготовляти деталі високого класу точності.
   
 
== Музеї ==
 
== Музеї ==
Рядок 58: Рядок 65:
   
 
== Парки ==
 
== Парки ==
[[Парк Декабристів]]
+
* [[Парк Декабристів]]
   
 
== Туризм ==
 
== Туризм ==
 
* [[Тясминський каньйон]]
 
* [[Тясминський каньйон]]
  +
* [[Тарапунський заказник]]
   
 
== Персоналії ==
 
== Персоналії ==
   
 
=== Народилися ===
 
=== Народилися ===
* [[Борисенко Сергій Юрійович]]&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014 року.
+
* [[Борисенко Сергій Юрійович]]&nbsp;— солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
 
* [[Войцехівський Євген Вікторович]] ({{н}} [[16 липня]] [[1979]], [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]&nbsp;— {{†}} [[7 липня]] [[2014]], [[Щастя (місто)|Щастя]], [[Україна]])&nbsp;— командир [[Холодний Яр (бойовий загін)|підрозділу «Холодний яр»]], боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону Айдар]].
 
* [[Войцехівський Євген Вікторович]] ({{н}} [[16 липня]] [[1979]], [[Кам'янка (Черкаська область)|Кам'янка]], [[Українська Радянська Соціалістична Республіка|УРСР]]&nbsp;— {{†}} [[7 липня]] [[2014]], [[Щастя (місто)|Щастя]], [[Україна]])&nbsp;— командир [[Холодний Яр (бойовий загін)|підрозділу «Холодний яр»]], боєць [[Айдар (батальйон)|батальйону Айдар]].
 
* народний артист України [[Задніпровський Михайло Олександрович|Михайло Задніпровський]] (1924&nbsp;— 1980),
 
* народний артист України [[Задніпровський Михайло Олександрович|Михайло Задніпровський]] (1924&nbsp;— 1980),

Поточна версія на 12:48, 16 липня 2018

Кам'янка
Kam'yanka gerb.png Kam'yanka prapor.png
Герб Кам'янки Прапор Кам'янки
Грот декабристів.jpg
Грот декабристів
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Черкаська область
Район Кам'янський
Код КОАТУУ 7121810100
Засноване початок 17 століття, перша згадка між 1648 й 1659
Статус міста з 1956 року
Населення 11 857 (01.01.2017)[1]
Площа 15,23 км²[2]
Густота населення 93,83 осіб/км²
Поштові індекси 20800-20809
Телефонний код +380-4732
Координати 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750Координати: 49°01′52″ пн. ш. 32°05′51″ сх. д. / 49.03111° пн. ш. 32.09750° сх. д. / 49.03111; 32.09750
Висота над рівнем моря 127 м
Водойма р. Тясмин
Відстань
Найближча залізнична станція Кам'янка
До обл./респ. центру
 - фізична 44,5 км [3]
 - залізницею 54 км
 - автошляхами 60.3 км
До Києва
 - залізницею 240 км
 - автошляхами 231 км
Міська влада
Адреса 20800, м. Кам’янка, вул. Героїв Майдану, 37
Веб-сторінка Кам'янська міськрада
Міський голова Тірон Володимир Іванович
Кам'янський районний форум — Кам'янка онлайн

Commons-logo.svg Кам'янка у Вікісховищі

Карта
Кам'янка. Карта розташування: Україна
Кам'янка
Кам'янка
Кам'янка. Карта розташування: Черкаська область
Кам'янка
Кам'янка

Ка́м'янка — місто в Черкаській області в Україні, районний центр Кам'янського району.

Розташоване в південно-східній частині Черкаської області на річці Тясмин, правій притоці Дніпра за 62 км від обласного центру — міста Черкаси на автотрасі Київ — Донецьк. Однойменна залізнична станція на лінії Київ — Знам'янка. Населення — 12 956 осіб (2011) (14 291 особа у 2007, 15 109 осіб у 2001, 14 400 осіб у 2004 та 14 800 осіб у 1972 роках).

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Кам'янки

У XVII ст. це було сотенне містечко Чигиринського полку. За Прутським трактатом 1711 року між Росією й Туреччиною містечко потрапило під владу Польщі. З 1756 року воно належало князям Любомирським. А після поділу Польщі стало власністю російського поміщика Л. Давидова, від котрого перейшло в спадщину до його сина, який пізніше взяв участь у декабристському русі. Саме в Кам'янку приїжджали офіцери російської армії, щоб утворити Південне товариство. Всі вони брали участь у війні з Наполеоном, бачили Європу й захопилися демократичними ідеями. Вони переконалися, що монархічний чиновницько-бюрократичний лад Росії суперечить європейським революційним ідеям про свободу, рівність, братерство, що царизм став гальмом у розвитку країни. Члени товариства задумали змінити суспільство революційним шляхом, створивши задля цього таємну організацію. Саме в Кам'янці знаходилася філія Південного товариства (головна управа якого була в Тульчині) революціонерів, яких пізніше назвуть декабристами.

У Кам'янку 1820 року приїздив О. Пушкін. Одним із найулюбленіших місць відпочинку поета була скеля посеред течії Тясмину, котру тепер називають Пушкінською. Саме там під впливом захоплення Марією Раєвською Пушкін на скелі написав славнозвісні вірші «Я пережил свои желанья», «Нереида», «Редеет облаков летучая гряда», там він закінчив і романтичну поему «Кавказский пленник». Пушкін також бував у гроті, пам'ятці архітектури XVIII ст., що служив місцем для таємних зустрічей декабристів. На його гранітному півколі були написані слова Рилєєва: «Нет примиренья, нет условий между тираном и рабом».

У Кам'янці неодноразово бував і писав свої твори великий російський композитор П. Чайковський, який приїздив до своєї молодшої сестри Олександри, що була одружена з сином декабриста — Л. В. Давидовим. Там, над Тясмином, у Кам'янці композитор створив найкращі свої твори — опери «Євгеній Онєгін», «Мазепа», «Орлеанська діва», «Черевички»; балети «Лебедине озеро», «Спляча красуня», розпочав писати українську симфонію. Саме в Кам'янці композитор неодноразово чув гру і спів кобзарів, захоплювався народними піснями та легендами, що справили на його творчість великий вплив. Нині в колишній садибі Давидових, так званому Зеленому будинку, діє Літературно-меморіальний музей О. Пушкіна та П. Чайковського, а в парку встановлено їм пам'ятники.

18 листопада 2017-го Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет звершив Чин освячення новозбудованого храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці[4].

Економіка[ред. | ред. код]

Верстатний парк заводу дозволяє виробляти практично будь-яку механічну обробку, обмежуючись лише геометричними розмірами заготовок, а саме: токарних (зокрема й на верстатах з ЧПУ), фрезерну, зубошліфувальні (до 5-го ступеня точності включно), плоске і кругле шліфування, плоске і кругле доведення. Наявність термоконстантного цеху дозволяє виготовляти деталі високого класу точності.

Музеї[ред. | ред. код]

Парки[ред. | ред. код]

Туризм[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Історія міст і сіл Української РСР. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР.
  • Шкаліберда Марія Антонівна. Кам'янський літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна і П. І. Чайковського. Путівник. — Дніпропетровськ : «Промінь», 1972. — 76 с.

Примітки[ред. | ред. код]

Мапа[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]