Кандід

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Назва «Кандід або оптимізм»
Candide1759.jpg
Автор Вольтер
Назва мовою
оригіналу
Candide, ou l'Optimisme
Мова Французька
Жанр Роман виховання
новела
Виданий 1759
Перекладач(і) Валер'ян Підмогильний (1927)
Микола Терещенко (1955)

Кандід у Вікісховищі?

«Кандід або оптимізм» (Candide, ou l'Optimisme) — найчастіше публікований твір Вольтера. Повість була написана, ймовірно, в 1758 і через рік з'явилася у пресі відразу в п'яти країнах під виглядом «перекладу з німецької». Вона тут же стала бестселером і була на багато років заборонена під приводом непристойності. Сам Вольтер вважав її бездарною і в деяких випадках навіть відмовлявся визнавати своє авторство[джерело?].

Зміст[ред. | ред. код]

За жанром це філософська повість (conte philosophique) з нальотом абсурдистики і цинізму, «замаскована» під крутійський роман (форма перегукується з «Правдивими історіями» Лукіана). Герої повісті — Кандид, його подруга Кунігунда і наставник Панглосс — колесять по всьому заселеному світі, стають свідками битв Семирічної війни, взяття росіянами Азова, Лісабонського землетрусу, і навіть відвідують казкову країну Ельдорадо.

Мандри героїв служать для автора приводом для того, щоб висміяти уряд, богослов'я, військову справу, літературу, мистецтво і метафізику, особливо оптиміста Лейбніца з його вченням про те, що «все на краще в цьому найкращому зі світів». Ці слова звучать саркастичним рефреном щоразу, коли на долю героїв випадають нові лиха.

У фіналі повісті герої опиняються в Константинополі і дізнаються від місцевого дервіша про марноту метафізичних досліджень. Висловлюваний їм рецепт щастя простий — забути про хвилювання навколишнього життя, і в першу чергу громадської думки, присвятивши себе обраному ремеслу — «догляду за садами».

Слава[ред. | ред. код]

За стилем, легким і енергійним, це найкраще з написаного Вольтером; стилю цієї повісті відкрито наслідували Пушкін і Флобер. Авторський голос не звучить прямо, але його думки — всюди: вони вкладені в устах персонажів, як правило, другорядних. Незважаючи на несхвальне ставлення Вольтера до ідеї ілюстрування літературних творів, повість ілюстрували багато художників, зокрема Пауль Клеє, який називав «Кандид» своїм улюбленим твором. Леонард Бернстайн написав на сюжет «Кандида» популярну оперету. Термін «панглос» став прозивним позначенням завзятого оптиміста.

Переклади українською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]