Відмінності між версіями «Капище»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(уточнення)
м (додано Категорія:Культові споруди за допомогою HotCat)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 29: Рядок 29:
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
* [https://ure-online.info/encyclopedia/kapyshhe/ Капище] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
 
* [http://liternet.bg/publish/akaloianov/stb/kapishta.htm БЪЛГАРСКОТО ЕЗИЧЕСТВО — КАПИЩА, КУМИРИ и ЖРЕЦИ / Анчо Калоянов]. {{ref-ru}}
 
* [http://liternet.bg/publish/akaloianov/stb/kapishta.htm БЪЛГАРСКОТО ЕЗИЧЕСТВО — КАПИЩА, КУМИРИ и ЖРЕЦИ / Анчо Калоянов]. {{ref-ru}}
   
 
[[Категорія:Язичництво]]
 
[[Категорія:Язичництво]]
  +
[[Категорія:Культові споруди]]

Поточна версія на 07:40, 8 вересня 2021

Ка́пище — язичницький храм у східних і прибалтійських слов'ян дохристиянського часу[1], також давньослов'янське слово, яким називається простір язичницького храму, розміщений за вівтарем і призначений для розміщення капів — статуй, кумирів.

У храмах античної Греції і Риму, а також в етруській традиції капище замінюється целлами — спеціально побудованими критими приміщеннями.

У капище має доступ тільки жрець та його помічники.

Якщо вівтар поєднується з жертовником (так було в античному світі і в деяких семітів), він розташовується просто неба, інакше він може перебувати під загальною покрівлею з капищем («закриті» храми Скандинавії).

В авраамічних релігіях капищу відповідає «святеє святих» (юдаїзм), «вівтар» (православ'я), «пресвітер» (католицизм).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Капище // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]