Капуста савойська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 20:58, 17 квітня 2019, створена Vity OKM (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капуста савойська
Wirsingkohl.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Капустоцвіті (Brassicales)
Родина: Капустяні (Brassicaceae)
Рід: Капуста (Brassica)
Вид: Капуста городня
(Brassica oleracea)
Підвид: Капуста білоголова
Триноміальна назва
Brassica oleracea, convar. capitata, var. sabauda
L., 1753
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Brassica oleracea, var. sabauda
ITIS logo.svg ITIS: 526962
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1216010

Саво́йська капу́ста (лат. Brassica oleracea, convar. capitata, var. sabauda) — дворічна овочева культура, один із сортів виду капуста городня. Рослина родини капустяних. Належить до сортової групи sabauda.

Історія сорту[ред. | ред. код]

Вперше савойська капуста появилася італійському графстві Савойя (фр. Savoie, італ. Savoia, нім. Savoyen). Ця обставина і обумовила появу уже усталеної сьогодні назви цього сорту капусти – Савойська. Саме селяни цього графства першими почали вирощувати цей сорт капусти. На території сучасної України капуста відома з XIX століття, проте, споживчою популярністю савойська капуста поступається іншим сортам. Значно більшою популярністю ця капуста користується в країнах Західної Європи та США. Європейська географія вирощування савойської капусти сьогодні доволі широка. Її культивують від Франції і аж до Фінляндії.

Особливості савойської капусти[ред. | ред. код]

Савойська капуста, як і білокачанна, утворює великі пористі і нещільні качани. Маса головок капусти коливається, залежно від сорту, в межах від 0,5 до 3 кг. Листя савойської капусти тонке з гофрованою поверхнею[1].  Існують і листові сорти савойської капусти. Проте, в Україні вони не отримали значного поширення і культивуються сільськогосподарськими підприємствами відносно мало. Причини – невеликий термін зберігання і, порівняно, низька (у порівнянні з білокачанною) врожайність та непридатність для заквашування.

Листки савойської капусти

Споживають савойську капусту в сирому вигляді у формі салатів, тушать, використовують при приготуванні супів, роблять начинку для випічки. За своїми смаковими властивостями савойська капуста перевершує білокачанну, оскільки містить менше гірчичних олій і грубих волокон. Вона не така жорстка, як інші види капусти оскільки не має грубих прожилок. Її темно-зелені, гофровані і кучеряві листочки мають більш ніжний смак і витонченіший аромат. Вміст у ній спирту маніту призводить до того, що савойська капуста видається ніжнішою і солодшою на смак. Савойська капуста у порівнянні з білокачанною є більш морозостійкою.

Споживча цінність[ред. | ред. код]

Харчова цінність савойської капусти (у розрахунку на 100 грам)

Білки, гр. Жири, гр. Вуглеводи, гр. Вода, гр. Калорійність, кКал
19,35 3,79 77,01 1,2 28

Корисні властивості савойської капусти[ред. | ред. код]

У 1957 році в савойській капусті було виявлено речовину аскорбіген, яка під дією шлункового соку спричиняє уповільнення росту ракових пухлин[2]. Савойська капуста має вищу поживну цінність, ніж білокачанна та червонокачанна капуста. Вона містить багато біологічно активних речовин, цукру, гірчичної олії; у 4 рази більше жирів та на 25 % менше клітковини, ніж у звичайній капусті. При цьому вона має відносно невисоку калорійність. У 100 грамах свіжої сирої савойської капусти міститься лише 28 кКал, а в 100 грамах відвареної — 24 кКал. Її рекомендують до вживання тим, хто страждає від надлишку ваги.

Савойська капуста містить фітонциди, каротин, тіамін, рибофлавін. Вона насичена амінокислотами, вуглеводами і пектиновими речовинами, містить вітаміни С, А, Е, В1, В2, В6, РР, а також солі калію, фосфору, кальцію, магнію, натрію, заліза. У складі цієї капусти є глутатіон — потужний природний антиоксидант, що захищає організм від шкідливого впливу канцерогенів і зміцнює імунні систему, запобігає старінню клітин, регулює роботу нервової системи. Її використовують також для відновлення функцій організму при авітамінозах і навіть при ракових захворюваннях.

Цей сорт капусти через його здатність легко засвоюватися організмом особливо цінний для дітей та людей літнього віку. Це цінний дієтичний продукт рекомендований людям, що страждають цукровим діабетом. Крім того, савойська капуста має сечогінні властивості та запобігає підвищенню кров'яного тиску.

Небезпечні властивості савойської капусти[ред. | ред. код]

Через підвищений вміст клітковини савойську капусту не рекомендують людям хворим на гастрит, ентероколіт, панкреатит, виразку та захворювання щитоподібної залози. Лікарі також не рекомендують її вживати тим, хто переніс операції грудної або черевної порожнин[3].

Сорти[ред. | ред. код]

  • Ранні сорти (дозрівають впродовж 105—120 днів):
  • Середні сорти (дозрівають впродовж 120—135 днів):
  • Пізні сорти (дозрівають впродовж 140 днів і довше):

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Савойская капуста. | Статьи | Селекция (ru-ru). www.semenasad.ru. Процитовано 2017-03-18. 
  2. Аскорбигены – что мы о них знаем?. www.vmpr.ru. Процитовано 2017-03-18. 
  3. Савойская капуста

Джерела[ред. | ред. код]

  • Савойская капуста // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
  • Болотських, О. Капуста савойська / О. Болотських // Плантатор.– 2014. –№ 1. — С. 64-66.
  • Давидова, А. Савойська капуста ніжна і смачна / А. Давидова // Дім. Сад. Город: щомісячний виробничо — практичний журнал. — 2016. –№ 6. — С. 6.
  • Савойская капуста // Сад-огород. — 2013. — № 7. — С. 19-22.
  • Савойська капуста // Багатий урожай. — 2015. — № 4-5. — С. 7-9.
  • Савойська капуста // Сад-огород. — 2016. — № 8. — С. 13-16.
  • Федосий, И. А. Выращивание капусты савойской / И. А. Федосий // Настоящий хозяин: агрожурнал. Советы и рекомендации. — 2013. –№ 11. — С. 12-24.
  • Федосій, І. О. Формування листків і головок у середньопізних сортів капусти савойської залежно від схеми розміщення рослин / І. О. Федосій // Аграрна наука і освіта. — 2008. — Т. 9, № 6. — С. 74-77.

Посилання[ред. | ред. код]