Відмінності між версіями «Караван-сарай»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (вікіфікація)
м (Виправлення зовнішніх вікіпосилань)
Рядок 51: Рядок 51:
 
* Словник іншомовних слів, К.: Головна Редакція УРЕ АН УРСР, К., 1975
 
* Словник іншомовних слів, К.: Головна Редакція УРЕ АН УРСР, К., 1975
 
* {{УРЕ}}
 
* {{УРЕ}}
* [http://de.wikipedia.org/wiki/Karawanserei Стаття в німецькомовній Вікіпедії]
+
* [[:de:Karawanserei|Стаття в німецькомовній Вікіпедії]]
* [http://en.wikipedia.org/wiki/Caravanserai Стаття в англомовній Вікіпедії]
+
* [[:en:Caravanserai|Стаття в англомовній Вікіпедії]]
* [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D0%BD-%D1%81%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%B9 Стаття в російськомовній Вікіпедії]
+
* [[:ru:Караван-сарай|Стаття в російськомовній Вікіпедії]]
   
 
{{Commonscat|Caravansarais}}
 
{{Commonscat|Caravansarais}}

Версія за 08:46, 23 червня 2016

Караван-сарай в Караджі, Іран, фото (2004)
Зразок плану караван-сараю, Іран

Карава́н-сара́й (перс. كاروانسرا‎ — kārvānsarā, від перс. كاروانкар(е)ван + перс. سراсерай «палац») — заїжджий двір для караванів на торгових шляхах і в містах Переднього Сходу, Центральної Азії, Закавказзя тощо.

Історія караван-сараїв

Караван-сараї відомі з 2 — 1-го тисячоліть до нашої ери, особливо поширені за Середньовіччя у IX — XV століттях, окремі функціонували до XIX — початку ХХ століть. Але сам термін «караван-сарай» з'являється не пізніше Х століття. Слово перського походження. Сьогодні воно є у більшості сучасних мов. В українській мові слово явно турецького запозичення — порівняйте тур. kervansaray.

Поява терміну пов'язується з турками-сельджуками, які активно забудовують караван-сараями основні торгові шляхи. У ХІІІ столітті сельджуцькі султани побудували у Анатолії першу справжню мережу караван-сараїв.

Відстань між караван-сараями зазвичай коливалася у 30—40 кілометрів, що в цілому відповідало денному переходу каравану.

У середньовічній Османській імперії діяла розгалужена система караван-сараїв, яка на півночі сягала Кавказу, а на півдні — Середземномор'я; найзахідніші караван-сараї цієї мережі були розташовані біля сучасної Шкодри в Албанії і навіть озера Врана (сучасна Хорватія), а найсхідніші — в Афганістані.

Караван-сараї швидко втратили своє значення з поширенням залізниці.

Опис караван-сараю — будівля і функції

Караван-сараї являли собою прямокутне подвір'я з приміщеннями в один або кілька ярусів для розміщення людей і короткочасного зберігання краму. Часто всередині не було жодного начиння, адже мандрівники повинні були мати все з собою — постіль і килими, а також припаси для себе і своїх тварин. Проте нерідко була вода, або караван-сарай розташовувався біля джерела чи криниці. Тварин ставили на подвір'ї, але частіше у спеціально відведеній для цього загорожі.

Нерідко караван-сараї враховували можливість нападу і будувалися з міцного каміння, щоб відбити його або перечекати недовгу облогу. Зовнішні кам'яні стіни караван-сараїв могли бути прикрашені багато оздобленими порталами входів.

На перетині важливих шляхів і у великих містах караван-сараї являли справжню подобу сучасних готелів з наданням додаткового сервісу (харчування, бані, пункти обміну і торгівлі тощо).

Караван-сараї в Україні

На сьогодні в Україні виявлено понад 10 караван-сараїв, розташовані у таких містах:

На жаль, більшість цих неповторних споруд знищили протягом XX ст.[1]

Див. також

Виноски

  1. Олег Рибчинський. Архітектура караван-сараїв в Україні // Вісник. Інститут Укрзахідпроектреставрація. — Львів. — 2005. — № 15. — С.38-54

Джерела