Карпатський біосферний заповідник

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 05:16, 20 червня 2022, створена InternetArchiveBot (обговорення | внесок) (Виправлено джерел: 12; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.8)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпатський біосферний заповідник
Ранок у заповіднику
Ранок у заповіднику
48°01′48″ пн. ш. 24°07′12″ сх. д. / 48.03000000002777625° пн. ш. 24.12000000002777966° сх. д. / 48.03000000002777625; 24.12000000002777966Координати: 48°01′48″ пн. ш. 24°07′12″ сх. д. / 48.03000000002777625° пн. ш. 24.12000000002777966° сх. д. / 48.03000000002777625; 24.12000000002777966
Розташування: Україна Україна
Закарпатська область
Найближче місто: Рахів,
Тячів,
Хуст,
Виноградів
Площа: 58 035,8 га
Заснований: 1968 р.
Керівна
організація:
Міністерство енергетики та захисту довкілля України
Вебсторінка: cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Карпатський біосферний заповідник. Карта розташування: Закарпатська область
Карпатський біосферний заповідник

CMNS: Карпатський біосферний заповідник у Вікісховищі

Карпа́тський біосфе́рний запові́дник — природоохоронна територія в Україні, біосферний заповідник міжнародного значення. Розташований у межах Рахівського, Тячівського, Хустського та Берегівського (до 2020 Виноградівського) районів Закарпатської області.

Мета створення[ред. | ред. код]

Заповідник було створено з метою збереження унікальних для Європи ділянок дикої природи, серед яких особливо цінні букові праліси. Завданням заповідника є охорона і відновлення флори та фауни що зникають, в тому числі ендеміків української частини Карпат.

Історія створення[ред. | ред. код]

Ідея про охорону природи цієї частини Карпат з'явилася ще на початку XX ст. Згодом було створено кілька лісових резерватів — у районі Чорногори та Мармороського масиву. 1958 року на південних схилах масиву Красна створений Угольський лісовий заказник площею 4600 га. 1969 року в басейні річки Лужанки створено Широко-лужанський флористичний заказник площею 5644 га. В 1968 році на основі наявних природоохоронних територій організовано Карпатський біосферний заповідник, площа якого тоді становила 12600 га. У 1997 та 2010 роках були прийняті Укази Президента України про розширення території біосферного заповідника[2][3]. Станом на 2019 рік площа заповідника становить 58 035,8 га[4]. З 2 січня 2022 року, згідно Указу Президента України межі Карпатського біосферного заповідника були суттєво змінені[5].

З 1992 року заповідник входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО[6].

Характеристика[ред. | ред. код]

Територія заповідника охоплює такі природні комплекси: серед гірні груди, гірські букові, мішані та смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки з сосново-вільховим криволіссям і скельно-лишайниковими ландшафтами. Майже 90 % території заповідника — це ліси (переважно праліси). Флора і фауна представлена понад тисячею видів вищих судинних рослин. Тут водиться: 67 видів ссавців, 193 види птахів, 10 видів плазунів, 15 видів земноводних, 29 видів риб, понад 3000 видів безхребетних[7]. У заповіднику відмічено 64 види рослин і 72 види тварин, занесених до Червоної книги МСОП і Червоної книги України, а також до Європейського Червоного списку[8].

Заповідні масиви[ред. | ред. код]

Зимова Говерла

У складі Карпатського біосферного заповідника налічується шість відокремлених масивів, а також два ботанічні заказники загальнодержавного значення. Ці масиви розташовані на висоті від 180 (Долина Нарцисів) до 2061 (Говерла) м. над р. м.

Проблеми охорони природи[ред. | ред. код]

Екологічний пункт Карпатського біосферного заповідника біля підніжжя Говерли

Указом Президента В. Ющенка від 14 січня 2010 р. Карпатський біосферний заповідник повинен був бути розширений, однак Указ не виконаний[9]. У заповіднику проєктом організації території дозволено розчищення річищ гірських річок і потоків у заповідній зоні протяжністю 319 км, що є порушенням закону[9][10]. У серпні 2007 р. журнал «Україна за кермом» організував заїзд автомобілів на гору Говерла по території Карпатського заповідника та Карпатського національного парку, що було грубим порушенням закону[9][10].

У 2013 р. в Карпатському біосферному заповіднику було вирубано 434 га лісу[11].

Постійним місцем порушення природоохоронного законодавства є філія заповідника «Долина нарцисів». У травні, коли там квітнуть нарциси, тисячі екскурсантів заходять в «Долину», топчуть їх, рвуть нарциси[9]. Заповідник не має змоги зупинити цей потік порушників.

У 2014 р. в заповіднику було заготовлено близько 13000 м³ деревини на площі близько 490 га[12].[неавторитетне джерело] Біля села Ділове в урочищі «Ограба» було споруджено незаконну мисливську вежу, а на полонині Струнга ведеться будівництво котеджів[13].

Об'єкти природно-заповідного фонду України у складі Карпатського біосферного заповідника[ред. | ред. код]

Нерідко, оголошенню національного парку або заповідника передує створення одного або кількох об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення. Проте їхній статус зазвичай зберігають.

До складу території Карпатського біосферного заповідника входять такі об'єкти природно-заповідного фонду України:

Панорами заповідника[ред. | ред. код]

Велика панорама Карпатського біосферного заповідника
Велика панорама знаменитої заповідної нарцисової долини
Велика панорама Чорногорського хребта

Див. також[ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]


Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Еталон європейських лісових екосистем та природоохоронної справи : про деякі іст. аспекти створення та розвитку Карпат. біосфер. заповідника з нагоди його 50-річчя / Ф. Д. Гамор. - Львів : Растр-7, 2018. - 125 с. : фот. - Дод. тит. арк. англ. - Бібліогр.: с. 122. - 300 прим. - ISBN 978-617-7726-11-0

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.unesco.org/new/en/natural-sciences/environment/ecological-sciences/biosphere-reserves/europe-north-america/ukraine/carpathian/
  2. Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 11.04.1997 № 325/97
  3. Указ Президента України «Про розширення території Карпатського біосферного заповідника» від 14.01.2010 № 25/2010
  4. МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ (11.11.2019). ПОЛОЖЕННЯ ПРО КАРПАТСЬКИЙ БІОСФЕРНИЙ ЗАПОВІДНИК (нова редакція). http://cbr.nature.org.ua/ukrainian.htm (українська). МІНІСТЕРСТВО ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЗАХИСТУ ДОВКІЛЛЯ УКРАЇНИ. Архів оригіналу за 10 січня 2020. Процитовано 30.04.2020. 
  5. Указ Президента України №5/2022 "Про зміну меж території Карпатського біосферного заповідника". Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 5 січня 2022. 
  6. ВСЕСВІТНЯ ПРИРОДНА СПАДЩИНА ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 4 квітня 2016. 
  7. Флора Карпатського біосферного заповідника. cbr.nature.org.ua. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 30 квітня 2020. 
  8. Загальна інформація на сайті заповідника. Архів оригіналу за 23 квітня 2008. Процитовано 13 лютого 2016. 
  9. а б в г Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003–2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
  10. а б Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 березня 2016. Процитовано 9 січня 2015. 
  12. 11244 Скільки лісу вирубують у природних і біосферних заповідниках України. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015. 
  13. Перевірка Карпатського біосферного заповідника. Архів оригіналу за 15 серпня 2015. Процитовано 10 серпня 2015.