Касити: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1: Рядок 1:
[[Файл: Kassite Babylonia EN.svg|left|300px|thumb|[[Вавилон]] під час правління каситів, [[XIII століття до н. е.]]]]
[[Файл: Kassite Babylonia EN.svg|left|300px|thumb|[[Вавилон]] під час правління каситів, [[XIII століття до н. е.]]]]
'''Касити' '' ({{lang-akk|'''kaššū''', Кашшу}}) - стародавні племена, що жили в гірських місцевостях Західного [[Іран]]у, в верхів'ях [[Діяла (річка)|річки Діяла]] та її приток у північно-західних меж [[Елам]]у. Чи були вони тут [[Корінні народи|автохтонами]] або прибульцями - невідомо.
'''Касити''' ({{lang-akk|'''kaššū''', Кашшу}}) - стародавні племена, що жили в гірських місцевостях Західного [[Іран]]у, в верхів'ях [[Діяла (річка)|річки Діяла]] та її приток у північно-західних меж [[Елам]]у. Чи були вони тут [[Корінні народи|автохтонами]] або прибульцями - невідомо.


== Мова ==
== Мова ==

Версія за 14:32, 10 січня 2017

Вавилон під час правління каситів, XIII століття до н. е.

Касити (аккад. kaššū, Кашшу) - стародавні племена, що жили в гірських місцевостях Західного Ірану, в верхів'ях річки Діяла та її приток у північно-західних меж Еламу. Чи були вони тут автохтонами або прибульцями - невідомо.

Мова

Генетичні зв'язку фрагментарно збереженої каситської мови не встановлені.

Висловлюються думки про індоєвропейське походження каситів [1].

Історія

Касити спочатку були скотарські пастушачим плем'ям і жили в Західному Ірані (Загрос) біля північно-західних меж Еламу. В якості ударної сили свого ополчення вони використовували колісниці [2]. Передбачається, що до каситських вершників сходить образ кентаврів [3]. По долині річки Діяла касити здійснювали набіги на Межиріччя в кінці періоду I Вавилонської династії.

Одна з груп каситских племен ще в XVIII столітті до н. е. просунулася навіть в Північне Межиріччя і вийшла до притоку середнього Євфрату Хабуру. Трохи нижче впадання Хабуру в Євфрат у зв'язку з їх вторгненням було відтворено старе Ханейське царство з центром в м Терке. Запанувала тут династія, мабуть, спочатку була аккадсько-аморейьска і лише спиралася на збройні сили каситів. Але потім касити самі захопили владу і стали царями.

Завдяки навалі хетів, каситам в 1595 р. до н.е. е. вдалося повалити аморейську династію [4] та встановити контроль над Вавилоном і керувати ним в XVI-XII ст. до н. е. В XV ст. до н. е. каситский цар Улам-Буріаш захоплює південне Межиріччя і нарікає себе «царем Вавилону, царем Шумеру та Аккаду, царем каситов і царем Кар-Дуніашу». Царські укази висікалися на камені кудурру [5]. У XIV ст. до н. е. позначилася Ассірійська небезпека. У каситський період касити перетворилися в привілейований клас вавилонського суспільства, які розділили країну на будинки (біту), на чолі будинку стояв пан ( бел біті), який відав системою місцевого оподаткування та організовував громадські роботи по обслуговуванню системи іригації. Важливу роль грали жерці та купці [6]. Посилюється культ бога Мардука. Розвиваються відносини з Єгиптом (династичні шлюби, торгівля, листування) [7].

Кінець каситській династії поклала навала еламітів. Останній каситский цар Елліль-надін-аххе був захоплений в полон. Намісником Вавилона був призначений еламський ставленик, а еламіти продовжували військові походи на південь і північ країни [8].

Примітки

Посилання