Відмінності між версіями «Квасівський замок»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м
 
(Не показано 2 проміжні версії 2 користувачів)
Рядок 15: Рядок 15:
 
|стан = руїни
 
|стан = руїни
 
}}
 
}}
'''Ква́сівський за́мок''' — феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з [[Мармарош (комітат)|Мармароша]] в Задунав'я, за іншими даними, контролював сухопутний соляний шлях і вихід із [[Боржава (річка)|Боржавської]] долини.
+
'''Ква́сівський за́мок''' — феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з [[Мармарош (комітат)|Мармароша]] в Задунав'я, та контролював сухопутний соляний шлях і вихід із [[Боржава (річка)|Боржавської]] долини. Розташований в селі [[Квасово (Україна)|Квасово]] [[Берегівський район|Берегівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]], на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом. [[Пам'ятка архітектури національного значення|Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення]] (№ [[Список пам'яток архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави|1113]]), він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.
   
 
== Історія замку ==
Розташований в селі [[Квасово (Україна)|Квасово]] [[Берегівський район|Берегівського району]] [[Закарпатська область|Закарпатської області]], на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом.
 
 
8 травня 1390 р. угорський король [[Сигізмунд I Люксембург|Сигізмунд]] дарує замок Яношу Нодьмігалі, після смерті якого замок за рішенням суду відійшов спочатку до роду Якчі, а поті до роду [[Баторі (династія)|Баторі]].
   
  +
В 1540 р. Єлизавета Екчі продає замок Павлу та Льордю Мотузнаї, який вони продають хустському каштеляну Кріштофу Каваші. Повернули родовий замок у 1546 році. Наприкінці 1550-х років солдати замку почали грабувати довколишні села.
Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення, він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.
 
   
  +
Угорський дворянський сейм у [[Братіслава|Пожон]]і 1563 р. постановив дослідити доцільність утримання замку, якщо буде доведено значимість - тоді навести лад у гарнізоні, якщо ні - то зруйнувати замок. У 1564 році війська Лазара Швенді зруйнували замок.
== Історія замку ==
 
В 1390 р. угорський король [[Сигізмунд I Люксембург|Сигізмунд]] дарує замок Яношу Нодьмигалі, після смерті якого замок за рішенням суду відійшов до [[Баторі (династія)|Баторі]], але через століття він вже належав родині Екчі.
 
   
 
У 1600 р. селом і руїнами замку володіли Гедеон і Жигмонд Мотузнаї. Після їхньої смерті князь [[Габор Бетлен]] в 1623 р. передав село із замком Петеру [[Редеї]], а в 1627 р. господарем руїн став [[Давид Шикован-Біловарі]].
В 1549 р. Єлизавета Екчі продає замок Павлу Мотузнаї, який неодноразово грабував місцевих селян і феодалів.
 
   
 
Опис Бейла Лукача у 1889 р: Перший поверх зберігся повністю, у вікнах металеві ґрати, дах вкритий ґонтом, був і колодязь з висіченою датою «1794».
Угорський дворянський сейм у [[Братіслава|Пожон]]і 1564 р. постановив зруйнувати замок, а майно власника конфіскувати на користь держави. Мотузнаї втік у сусідній [[Бронецький замок]]. Квасівський замок був зруйнований, пограбований і спалений. Але потім відновлений і довгий час належав роду [[Мотузнаї]].
 
   
 
== Будова ==
У 1600 р. замком володіли Гедеон і Жигмонд Мотузнаї. Після їхньої смерті князь [[Габор Бетлен]] в 1623 р. передав замок Петеру [[Редеї]], а в 1627 р. господарем замку став [[Давид Шикован-Біловарі]].
 
  +
Площа замку 450 кв.м.
   
  +
Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах.
Опис Бейла Лукача у 1889 р:
 
   
 
Замок - це невелике трикутне в плані укріплення — замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею (діаметром 9 м, товщина стін до 2 м) у південному куті. Довкола був рів - глибиною 4 мУ східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. У центральній частині крім криниці виявлено - боковий хід до замку. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.
Перший поверх зберігся повністю, у вікнах металеві ґрати, дах вкритий ґонтом, був і колодязь з висіченою датою «1794».
 
   
== Будова ==
 
Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах. Замок являє собою невелике трикутне в плані укріплення — замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею-[[донжон]]ом (діаметром 12 м, товщина стін понад 2 м). У східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.
 
<br />
 
 
[[Файл:Квасово-замок 2.jpg|альт=Фрагмент руїн Квасівського замку|міні|Фрагмент руїн Квасівського замку]]
 
[[Файл:Квасово-замок 2.jpg|альт=Фрагмент руїн Квасівського замку|міні|Фрагмент руїн Квасівського замку]]
<br />
 
 
 
== Література ==
 
== Література ==
 
* В.В. Мойжес. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/karpatyka/2009_38/moyzhes2.pdf Анализ остеологического материала Квасовского замка], 2009 {{ref-ru}}
 
* В.В. Мойжес. [http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/karpatyka/2009_38/moyzhes2.pdf Анализ остеологического материала Квасовского замка], 2009 {{ref-ru}}
Рядок 59: Рядок 55:
 
[[Категорія:Берегівський район]]
 
[[Категорія:Берегівський район]]
 
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
 
[[Категорія:Історія Закарпаття]]
  +
[[Категорія:Пам'ятки архітектури України національного значення]]

Поточна версія на 10:46, 31 січня 2021

Квасівський замок
Квасово. План замку.jpg

48°11′11″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028Координати: 48°11′11″ пн. ш. 22°46′13″ сх. д. / 48.18639° пн. ш. 22.77028° сх. д. / 48.18639; 22.77028
Тип споруда
Країна

 Україна

Розташування Закарпатська область
Берегівський район
с. Квасово
Архітектурний стиль романський
Стан руїни
Ідентифікатори й посилання
Квасівський замок. Карта розташування: Україна
Квасівський замок
Квасівський замок (Україна)

CMNS: Квасівський замок у Вікісховищі

Ква́сівський за́мок — феодальний замок XII—XIII ст. Побудований у романському стилі, стояв на торговельному шляху з Мармароша в Задунав'я, та контролював сухопутний соляний шлях і вихід із Боржавської долини. Розташований в селі Квасово Берегівського району Закарпатської області, на скелі, висота якої з боку річки Боржави сягає 15 м. З заходу обмежений глибоким ровом. Пам'ятка містобудування та архітектури України національного значення (№ 1113), він також є раннім зразком кам'яного середньовічного оборонного мистецтва Європи.

Історія замку[ред. | ред. код]

8 травня 1390 р. угорський король Сигізмунд дарує замок Яношу Нодьмігалі, після смерті якого замок за рішенням суду відійшов спочатку до роду Якчі, а поті до роду Баторі.

В 1540 р. Єлизавета Екчі продає замок Павлу та Льордю Мотузнаї, який вони продають хустському каштеляну Кріштофу Каваші. Повернули родовий замок у 1546 році. Наприкінці 1550-х років солдати замку почали грабувати довколишні села.

Угорський дворянський сейм у Пожоні 1563 р. постановив дослідити доцільність утримання замку, якщо буде доведено значимість - тоді навести лад у гарнізоні, якщо ні - то зруйнувати замок. У 1564 році війська Лазара Швенді зруйнували замок.

У 1600 р. селом і руїнами замку володіли Гедеон і Жигмонд Мотузнаї. Після їхньої смерті князь Габор Бетлен в 1623 р. передав село із замком Петеру Редеї, а в 1627 р. господарем руїн став Давид Шикован-Біловарі.

Опис Бейла Лукача у 1889 р: Перший поверх зберігся повністю, у вікнах металеві ґрати, дах вкритий ґонтом, був і колодязь з висіченою датою «1794».

Будова[ред. | ред. код]

Площа замку 450 кв.м.

Стіни складені з неотесаного каменю з вкрапленнями цегли. Споруда дійшла до наших днів у руїнах.

Замок - це невелике трикутне в плані укріплення — замковий двір, огороджений з усіх боків кам'яними стінами (сягали 6-метрової висоти та мали товщину до 1,3 м), з круглою вежею (діаметром 9 м, товщина стін до 2 м) у південному куті. Довкола був рів - глибиною 4 мУ східному куті замку був глибокий колодязь, пробитий у скелі. У центральній частині крім криниці виявлено - боковий хід до замку. За припущенням дослідників, найдавнішою частиною комплексу був донжон, до якого спочатку, можливо, примикали дерев'яні стіни, які огороджували замковий двір.

Фрагмент руїн Квасівського замку
Фрагмент руїн Квасівського замку

Література[ред. | ред. код]

Джерела та посилання[ред. | ред. код]