Відмінності між версіями «Кепрюлю»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (виправлення посилання за допомогою AWB)
м (→‎Великі візирі: правопис)
 
Рядок 30: Рядок 30:
 
Втім, протистояння із державами Східної та Центральної Європи за часів Кара Мустафи Кепрюлю (його було всиновлено родиною Кепрюлю) призвело до військової поразки імперії, а незабаром до політичного послаблення роду. Після втрати влади у 1710 році родина Кепрюлю змогла зберегти своє майнове становище. Багато з них займали посади бейлербеїв, сердарів та сераскерів. Найбільш відомим з них є [[Абдулла-паша Кепрюлю]] (д/н—1735), визначний османський військовик 1723—1735 роках. Сьогодні Кепрюлю мешкають у [[Туреччина|Туреччині]] та [[Сполучені Штати Америки|США]].
 
Втім, протистояння із державами Східної та Центральної Європи за часів Кара Мустафи Кепрюлю (його було всиновлено родиною Кепрюлю) призвело до військової поразки імперії, а незабаром до політичного послаблення роду. Після втрати влади у 1710 році родина Кепрюлю змогла зберегти своє майнове становище. Багато з них займали посади бейлербеїв, сердарів та сераскерів. Найбільш відомим з них є [[Абдулла-паша Кепрюлю]] (д/н—1735), визначний османський військовик 1723—1735 роках. Сьогодні Кепрюлю мешкають у [[Туреччина|Туреччині]] та [[Сполучені Штати Америки|США]].
   
== Великі візирі ==
+
== Великі візири ==
 
* [[Мехмед Кепрюлю]] (1583—1661), великий візир у 1656—1661 роках
 
* [[Мехмед Кепрюлю]] (1583—1661), великий візир у 1656—1661 роках
 
* [[Фазіл Ахмед Кепрюлю]] (1635—1676), великий візир у 1661—1676 роках
 
* [[Фазіл Ахмед Кепрюлю]] (1635—1676), великий візир у 1661—1676 роках

Поточна версія на 17:02, 19 серпня 2020

Кепрюлю

Кепрюлю (тур. Köprülü ailesi) — родина державних діячів Османської імперії. Мала албанське походження: від турецької назви македонського міста Велес.

Історія родини[ред. | ред. код]

Представники роду Кепрюлю, займаючи провідні посади у державі, спрямовували свої сили з одного боку на зміцнення центральної влади, поліпшення фінансового та економічного становища країни, з іншого — на розширення володінь Османської імперії. Загалом 17 представників роду Кепрюлю були візирами, а 7 — великими візирами. До родини Кепрюлю зараховували всиновлених та осіб, що зашлюбили доньок з роду Кепрюлю.

На початку свого панування у так звану епоху Кепрюлю, багато чого з задуманого вдалося зробити: приборкано повстання усередині, досягнуто перемог з Венецією, Австрією та Річчю Посполитою.

Великий візир Кара Мустафа

Втім, протистояння із державами Східної та Центральної Європи за часів Кара Мустафи Кепрюлю (його було всиновлено родиною Кепрюлю) призвело до військової поразки імперії, а незабаром до політичного послаблення роду. Після втрати влади у 1710 році родина Кепрюлю змогла зберегти своє майнове становище. Багато з них займали посади бейлербеїв, сердарів та сераскерів. Найбільш відомим з них є Абдулла-паша Кепрюлю (д/н—1735), визначний османський військовик 1723—1735 роках. Сьогодні Кепрюлю мешкають у Туреччині та США.

Великі візири[ред. | ред. код]

Нащадки[ред. | ред. код]

Представники династії нині проживають у Туреччині і в США, до роду належить Мехмет Фуат Кепрюлю, провідний історик турецької літератури.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Побрався з донькою Мехмеда Кепрюлю, увійшовши до родини Кепрюлю, часто використовуючи її прізвище поряд зі своїм

Джерела[ред. | ред. код]

  • Матанов, Христо. Балкански хоризонти (част 1), От могъщество към криза, стр. 289—309. Парадигма, ISBN 954-9536-98-X, 2007.