Кербер (супутник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кербер
Kerberos

Kerberos (moon).jpg

Дані про відкриття
Дата відкриття 28 червня 2011 року
Відкривач(і)
Планета Плутон
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 59 000 км
Орбітальний період 32,1 ± 0,3 [1] діб
Ексцентриситет орбіти ≈0[1]
Нахил орбіти ≈0° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Діаметр 12×4,5 км
Альбедо ~50
Атмосфера
Інші позначення
S/2011 (134340) 1

Commons-logo.svg Кербер у Вікісховищі

Кербер (Kerberos; також S/2011 (134340) 1 та P4) — четвертий супутник Плутона. Відкритий 28 червня 2011 року. Має неправильну форму: довжина 12 км, ширина 4,5 км. За коефіцієнтом відбивання поверхні схожий на інші невеликі супутники Плутона - приблизно 50 відсотків - і наводить на думку, що Кербер, як і інші, вкритий порівняно чистим водяним льодом[2].

Орбітальні характеристики[ред. | ред. код]

Супутники Плутона. S/2011 P 1 (P4) обведений кружком.

Велика піввісь орбіти супутника дорівнює приблизно 59 000 км[3].

Орбіта P4 знаходиться між орбітами двох інших супутників Плутона — Нікти та Гідри. Період обертання навколо Плутона — 31 день[4].

Відкриття[ред. | ред. код]

Orbit of Pluto's moon P4.jpg

Супутник було виявлено при обстежені неба космічним телескопом «Хаббл» 28 червня 2011 року. Нові фотографії були отримані 3 та 18 липня[5]. Офіціально відкриття нового супутника було підтверджено 20 липня[3].

Об'єкту дано тимчасове позначення P4. Як було оголошено, супутник був виявлений випадково, тобто, його відкриття не було результатом спланованих пошуків.

Як заявляють в НАСА, вивчення супутника S/2011 P 1 буде включено в програму досліджень, які буде проводити в 2015 космічним апаратом «New Horizons» ("Нові горизонти ")[6].

Назва[ред. | ред. код]

Поточну назву було тимчасово дано об'єкту після відкриття згідно з системою класифікації астрономічних об'єктів. Марк Шоуолтер, який очолює групу вчених, які відкрили новий супутник, заявив, що супутнику буде присвоєно ім'я з грецької міфології, так чи інакше пов'язане з підземним царством мертвих (продовжуючи ряд — Плутон (бог підземного царства), Харон (перевізник душ через річку Стікс) і тощо)[7].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Showalter, M. R.; Hamilton, D. P. (2011-07-20). New Satellite of (134340) Pluto: S/2011 (134340) 1. Central Bureau for Astronomical Telegrams (англійською). International Astronomical Union. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  2. Last of Pluto’s moons — mysterious Kerberos — revealed by New Horizons | Astronomy.com
  3. а б Pluto Has Another Moon, Hubble Photos Reveal (англійською). Space.com. 2011-07-20. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  4. Alan Boyle. Scientists spot Pluto's fourth moon (англійською). Cosmic Log. Архів оригіналу за 2012-08-15. Процитовано 2011-07-20. 
  5. NASA: Открыт четвертый спутник карликовой планеты Плутон. Аргументы.ру. 20 июля 2011. Процитовано 2011-07-20. 
  6. Deborah Zabarenko, Will Dunham (20 July 2011). The Hubble Space Telescope has discovered a tiny fourth moon orbiting the distant icy dwarf planet Pluto, NASA said on Wednesday. (англійською). Reuters. Процитовано 2011-07-20. 
  7. What should Pluto's new moon be named? (англійською). New Scientist. 20 July 2011. Процитовано 2011-10-03.