Керченський залізорудний басейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:50, 24 січня 2019, створена Нестеренко Оля (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 77.121.173.104 (обговорення) до зробленого Sergey Tsvigun)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Керченський залізорудний басейн розташований на Керченському п-ові Автономної Республіки Крим.

Історія[ред. | ред. код]

Добувати руди в межах басейну почали наприкінці XIX століття. Керченський залізорудний басейн був одним із головних басейнів залізної руди в Російські імперії.

Характеристика[ред. | ред. код]

Родовища залізних руд приурочені до мульд і прогинів широтного простягання довжиною 6-40 км і шириною 1,5-13 км. Загальна площа бас. понад 250 км². Рудний горизонт тяжіє до морських кімерійських відкладів нижнього пліоцену і представлений пологозалягаючими пластами піщано-глинистих порід з бурими залізняками. Гол. родов.: Очерет-Бурунське, Ельтиген-Ортельське, Киз-Аульське, Новоселівське (півд. група); Катерлезьке, Баксинське, Північне, Акманайське (північ. група). Потужність рудних покладів від 0,5-2 м в крайових до 25-40 м в центральних частинах мульд(на глиб. 140-180 м). Гол. типи руд: коричневі (складені гідроферихлоритом, феримонтмо-рилонітом і гідрогетитом) і тютюнові (лептохлоритові). Коричневі руди сформувалися у верх. частині пласта за рахунок окиснення тютюнових руд. Переважаюча частина руд характеризується оолітовою текстурою. Запаси залізних руд басейну становлять 1,8 млрд т, в тому числі 560 млн т коричневих руд (з вмістом заліза 37,5%).

Технологія розробки[ред. | ред. код]

Родовища розроблялися кар'єрами. Видобуток залізних руд припинено.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]