Відмінності між версіями «Кирилізація японської мови»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Refimprove|date=січень 2009}}
  +
 
{{Японська писемність}}
 
{{Японська писемність}}
 
'''Кі́рідзі''' — запис японських звуків [[кирилиця|кирилицею]]. Перший варіант кірідзі був розроблений для [[російська мова|російської мови]] російським сходознавцем Є. Д. Полівановим у [[1917]] році, тому її часто називають «системою Поліванова». У цій статті наведені правила системи в її сучасному вигляді. Система Поліванова була офіційною в [[СРСР]] і залишається такою у сучасній [[Росія|Росії]]. Окрім «системи Поліванова» існують і інші системи кірідзі.
 
'''Кі́рідзі''' — запис японських звуків [[кирилиця|кирилицею]]. Перший варіант кірідзі був розроблений для [[російська мова|російської мови]] російським сходознавцем Є. Д. Полівановим у [[1917]] році, тому її часто називають «системою Поліванова». У цій статті наведені правила системи в її сучасному вигляді. Система Поліванова була офіційною в [[СРСР]] і залишається такою у сучасній [[Росія|Росії]]. Окрім «системи Поліванова» існують і інші системи кірідзі.

Версія за 00:17, 20 січня 2009

Кі́рідзі — запис японських звуків кирилицею. Перший варіант кірідзі був розроблений для російської мови російським сходознавцем Є. Д. Полівановим у 1917 році, тому її часто називають «системою Поліванова». У цій статті наведені правила системи в її сучасному вигляді. Система Поліванова була офіційною в СРСР і залишається такою у сучасній Росії. Окрім «системи Поліванова» існують і інші системи кірідзі.

Офіційна українська система запису японських звуків кирилецею не розроблена. Наукових конференцій з цього приводу не проводиться. Більшість українських японознавців традиційно використовує систему Поліванова. Однак існують противники цієї системи.

Система Поліванова

Таблиця

В таблиці наведена транслітерація російською мовою японських звуків з абеток хіраґана і катакана

あ / ア   а い / イ   и う / ウ   у え / エ   э お / オ   о  
か / カ   ка き / キ   ки く / ク   ку け / ケ   кэ こ / コ   ко きゃ / キャ   кя きゅ / キュ   кю きょ / キョ   кё
さ / サ   са し / シ   си す / ス   су せ / セ   сэ そ / ソ   со しゃ / シャ   ся しゅ / シュ   сю しょ / ショ   сё
た / タ   та ち / チ   ти つ / ツ   цу て / テ   тэ と / ト   то ちゃ / チャ   тя ちゅ / チュ   тю ちょ / チョ   тё
な / ナ   на に / ニ   ни ぬ / ヌ   ну ね / ネ   нэ の / ノ   но にゃ / ニャ   ня にゅ / ニュ   ню にょ / ニョ   нё
は / ハ   ха ひ / ヒ   хи ふ / フ   фу へ / ヘ   хэ ほ / ホ   хо ひゃ / ヒャ   хя ひゅ / ヒュ   хю ひょ / ヒョ   хё
ま / マ   ма み / ミ   ми む / ム   му め / メ   мэ も / モ   мо みゃ / ミャ   мя みゅ / ミュ   мю みょ / ミョ   мё
や / ヤ   я   ゆ / ユ   ю   よ / ヨ   ё  
ら / ラ   ра り / リ   ри る / ル   ру れ / レ   рэ ろ / ロ   ро りゃ / リャ   ря りゅ / リュ   рю りょ / リョ   рё
わ / ワ   ва   を / ヲ   о  
ん / ン   н    
が / ガ   га ぎ / ギ   ги ぐ / グ   гу げ / ゲ   гэ ご / ゴ   го ぎゃ / ギャ   гя ぎゅ / ギュ   гю ぎょ / ギョ   гё
ざ / ザ   дза じ / ジ   дзи ず / ズ   дзу ぜ / ゼ   дзэ ぞ / ゾ   дзо じゃ / ジャ   дзя じゅ / ジュ   дзю じょ / ジョ   дзё
だ / ダ   да ぢ / ヂ   дзи づ / ヅ   дзу で / デ   дэ ど / ド   до ぢゃ / ヂャ   дзя ぢゅ / ヂュ   дзю ぢょ / ヂョ   дзё
ば / バ   ба び / ビ   би ぶ / ブ   бу べ / ベ   бэ ぼ / ボ   бо びゃ / ビャ   бя びゅ / ビュ   бю びょ / ビョ   бё
ぱ / パ   па ぴ / ピ   пи ぷ / プ   пу ぺ / ペ   пэ ぽ / ポ   по ぴゃ / ピャ   пя ぴゅ / ピュ   пю ぴょ / ピョ   пё

Особливості запису

Нижче, для зручності, використовуються знаки хіраґани. Кириличне відображення японських звуків записується російською мовою.

Граматичні частки

Прочитання знаків кани інколи змінюється, коли вони використовуються в якості граматичних часток чи відмінкових показників. Система Поліванова відображає зміни у вимові:

  • へ (хэ) записується як э, коли використовується як граматичний показник направлення дії;
  • は (ха), записується як ва, коли використовується як граматичний предметний показник.

Приголосний н

  • ん (н) перед голосними пишеться як нъ щоб уникнути плутанини зі складами ряду на (наприклад, てんいん тэнъин — «продавець»);
  • ん (н) перед «б» «п» і «м» записується як м, відповідно до фонетики (наприклад, ぶんぽう бумпо: — «граматика»).

Голосні після голосних

  • い (і) після голосних записується як «й» (наприклад, におい ниой — "запах ");
  • う (у) після «о» або «ё» або складу, що закінчується на «», «», «» і «» часто означає подвоєння відповідного голосного, і в російській системі у звичайних текстах не позначається. У навчальних і професійних текстах довгота голосних звуків позначається двокрапкою (наприклад, きょうしつ кё:сицу — «аудиторія»).

У деяких випадках い (и) і う (у) після голосних є початком наступного кореня слова і повинні записуватися звичайно. Наприклад слово しおいれ («сільничка») слід писати як сиоирэ, а не сиойрэ, тому що воно складається із двох коренів: しお сио («сіль») і いれ ирэ («вкладати, вставляти»).

  • い (и) після звуку «э» часто позначає подовження цього голосного. Найчастіше записується як эй (сэнсэй), але в навчальних текстах може писатися як э: (сэнсэ:).

Подвоєння приголосних

Маленький знак っ означає подвоєння приголосного звуку наступного за ним складу і при транслітерації передається подвоєнням відповідної приголосної букви (наприклад, いっぱい иппай — "повний "). Виключення становить подвоєння приголосного звуку «ц» у складі つ — воно записується як тцу (наприклад, よっつ ётцу — «чотири»).

Виключення з правил

Деякі слова японського походження, — наприклад, «єна», «ґейша», а також такі географічні назви, як Токіо, Кіото, Йокогама, — пишуться саме так у відповідності до сформованої та закріпленої у словниках мовною нормою, незважаючи на те, що таке написання не відповідає правилам кірідзі.

Дивіться також