Відмінності між версіями «Києво-Могилянська академія (1659—1817)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (Література)
м (Відкинуто редагування 95.132.28.52 (обговорення) до зробленого 178.95.64.22)
(Мітка: Відкіт)
(Не показані 39 проміжних версій 24 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Не плутати|Національний університет «Києво-Могилянська академія»}}
 
{{Картка:Університет
 
{{Картка:Університет
 
|назва = Києво-Могилянська академія
 
|назва = Києво-Могилянська академія
Рядок 31: Рядок 32:
 
{{Otheruses|Києво-Могилянська академія (значення)}}
 
{{Otheruses|Києво-Могилянська академія (значення)}}
   
'''Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія''' — стародавній [[навчальний заклад]] в [[Київ|Києві]], який під такою назвою існував від [[1659]] до [[1817]] року. Засновником Академії є Петро Могила. Фактично всі сучасні українські ВНЗ в тій чи іншій мірі є духовними спадкоємцями цього закладу через вихованців Академії, які стали засновниками відповідних нових богословських, філософських і наукових шкіл у цих вишах.
+
'''Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія'''  — стародавній [[навчальний заклад]] в [[Київ|Києві]], який під такою назвою існував від [[1632]] до [[1817]] року. Засновником Академії є Петро Могила. Фактично всі сучасні українські ВНЗ в тій чи іншій мірі є духовними спадкоємцями цього закладу через вихованців Академії, які стали засновниками відповідних нових богословських, філософських і наукових шкіл у цих вишах.
   
 
Декілька сучасних вищих навчальних закладів претендують на спадкоємність від [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]], серед них насамперед [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»]], а також [[Київські духовні академія і семінарія]] та [[Київська православна богословська академія]]<ref name="LawReest">[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1570-12 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685]</ref><ref>[http://www.kdais.org.ua/ Київська духовна академія і семінарія]</ref><ref>[http://www.kda.org.ua/ Київська Православна Богословська Академія]</ref>.
 
Декілька сучасних вищих навчальних закладів претендують на спадкоємність від [[Києво-Могилянська академія|Києво-Могилянської академії]], серед них насамперед [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»]], а також [[Київські духовні академія і семінарія]] та [[Київська православна богословська академія]]<ref name="LawReest">[http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1570-12 Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685]</ref><ref>[http://www.kdais.org.ua/ Київська духовна академія і семінарія]</ref><ref>[http://www.kda.org.ua/ Київська Православна Богословська Академія]</ref>.
   
 
== Історія ==
 
== Історія ==
[[Файл:Petro Mohyla- big.jpg|thumb|ліворуч|[[Петро Могила]].]]
+
[[Файл:Petro Mohyla- big.jpg|thumb|[[Петро Могила]]]]
Києво-Могилянська академія була заснована на базі [[Київська братська школа|Київської братської школи]]. [[1615]] року ця школа отримала приміщення від шляхтянки [[Галшка Гулевичівна|Галшки Гулевичівни]]. Деякі вчителі [[Львівська братська школа|Львівської]] та [[Луцька братська школа|Луцької]] братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] і зокрема гетьмана [[Сагайдачний Петро Кононович|Сагайдачного]]<ref>[http://web.archive.org/web/20110703104746/http://140.247.132.248/huri/pdf/hus_volumes/vVIII_n1_2june1984.pdf G. Gajecky, The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate in Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632–1982).» Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.] {{ref-en}}</ref>.
+
Києво-Могилянська академія була заснована на базі [[Київська братська школа|Київської братської школи]], яка [[1615]] року отримала приміщення від шляхтянки [[Галшка Гулевичівна|Галшки Гулевичівни]]. Деякі вчителі [[Львівська братська школа|Львівської]] та [[Луцька братська школа|Луцької]] братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]] і, зокрема, гетьмана [[Сагайдачний Петро Кононович|Сагайдачного]]<ref>[http://web.archive.org/web/20110703104746/http://140.247.132.248/huri/pdf/hus_volumes/vVIII_n1_2june1984.pdf G. Gajecky, The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate in Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).» Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.] {{ref-en}}</ref>.
   
У вересні [[1632]] року Київська братська школа об'єдналася з [[Лаврська школа|Лаврською школою]]. У результаті було створено [[Києво-Могилянська колеґія|Києво-Братську колегію]]. [[Київська митрополія|Київський митрополит]] [[Петро Могила]] побудував в ній систему освіти за зразком [[Єзуїти|єзуїтських]] навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема [[Польська мова|польської]] та [[Латинська мова|латини]]. Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна.
+
У вересні [[1632]] року об'єдналися Київська братська і [[Лаврська школа|Лаврська школи]]. У результаті було створено [[Києво-Могилянська колеґія|Києво-Братську колегію]]. [[Київська митрополія|Київський митрополит]] [[Петро Могила]] побудував в ній систему освіти за зразком [[Єзуїти|єзуїтських]] навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема [[Польська мова|польської]] та [[Латинська мова|латини]] (мова викладання). Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна. Рівень навчання&nbsp;— академічний.<ref name="ЕУ96">Києво-Могилянська Академія…&nbsp;— С. 996.</ref>
   
 
Згідно з [[Гадяцький договір 1658|Гадяцьким трактатом]] [[1658]] року між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] і [[Гетьманщина|Гетьманщиною]] колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з [[Ягеллонський університет|Ягеллонським університетом]]. Після входження українських земель у склад [[Московське царство|Московського царства]] статус академії був підтверджений у грамотах російських царів [[Іван V Олексійович|Івана V]] [[1694]]&nbsp;року та [[Петро I Олексійович|Петра I]] [[1701]] року<ref>Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. {{ref-ru}}</ref>. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани [[Іван Мазепа]], [[Пилип Орлик]], [[Павло Полуботок]], [[Іван Скоропадський]] та [[Іван Самойлович]], а також багато хто з [[Козацька старшина|козацької старшини]]. Тут навчалися архітектор [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]], композитори [[Артемій Ведель]] та [[Березовський Максим Созонтович|Максим Березовський]], філософ [[Григорій Сковорода]] та науковець [[Михайло Ломоносов]]. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось [[Латинська мова|латиною]]<ref>''В.&nbsp;М.&nbsp;Нічик, З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк'', Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000</ref>.
 
Згідно з [[Гадяцький договір 1658|Гадяцьким трактатом]] [[1658]] року між [[Річ Посполита|Річчю Посполитою]] і [[Гетьманщина|Гетьманщиною]] колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з [[Ягеллонський університет|Ягеллонським університетом]]. Після входження українських земель у склад [[Московське царство|Московського царства]] статус академії був підтверджений у грамотах російських царів [[Іван V Олексійович|Івана V]] [[1694]]&nbsp;року та [[Петро I Олексійович|Петра I]] [[1701]] року<ref>Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. {{ref-ru}}</ref>. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани [[Іван Мазепа]], [[Пилип Орлик]], [[Павло Полуботок]], [[Іван Скоропадський]] та [[Іван Самойлович]], а також багато хто з [[Козацька старшина|козацької старшини]]. Тут навчалися архітектор [[Григорович-Барський Іван Григорович|Іван Григорович-Барський]], композитори [[Артемій Ведель]] та [[Березовський Максим Созонтович|Максим Березовський]], філософ [[Григорій Сковорода]] та науковець [[Михайло Ломоносов]]. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось [[Латинська мова|латиною]]<ref>''В.&nbsp;М.&nbsp;Нічик, З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк'', Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000</ref>.
   
Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від [[14 серпня]] [[1817]]&nbsp;року Академію було закрито<ref>З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк, В.&nbsp;К.&nbsp;Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії&nbsp;— К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.</ref>. Натомість [[1819]]&nbsp;року в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]].
+
Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від [[14 серпня]] [[1817]]&nbsp;року Академію було закрито<ref>З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк, В.&nbsp;К.&nbsp;Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії&nbsp;— К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.</ref>. Натомість [[1819|у 1819]]&nbsp;році в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена [[Київська духовна академія (1819—1918)|Київська духовна академія]].
   
 
== Назви академії ==
 
== Назви академії ==
 
[[Файл:Києво-Могилянська академія та її спудеї.png|thumb|left|200px|Києво-Могилянська академія та її вихованці. Гравюра XVIII&nbsp;ст.]]
 
[[Файл:Києво-Могилянська академія та її спудеї.png|thumb|left|200px|Києво-Могилянська академія та її вихованці. Гравюра XVIII&nbsp;ст.]]
   
Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого племінника Могили, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: «Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи».
+
Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Польщі Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили, сина Яреми, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: «Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи».
   
 
За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь [[Петро Могила|Петра Могили]], її називали також Могило-Заборовською, на честь [[Заборовський Рафаїл|Рафаїла Заборовського]]<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 63.</ref>. За часів гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] академію також називали Могилянсько-Мазепинською<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 65.</ref>.
 
За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь [[Петро Могила|Петра Могили]], її називали також Могило-Заборовською, на честь [[Заборовський Рафаїл|Рафаїла Заборовського]]<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 63.</ref>. За часів гетьмана [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]] академію також називали Могилянсько-Мазепинською<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 65.</ref>.
   
 
== Навчальний процес ==
== Традиції в академії ==
 
В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з декламації віршів відомих поетів, а також власних віршів.
 
   
 
Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Викладова мова&nbsp;— латинська.<ref name="ЕУ96">Києво-Могилянська Академія…&nbsp;— С. 996.</ref>
== Навчальний процес ==
 
[[Файл:Stamp of Ukraine s32.jpg|thumb|200px|right|Поштова марка присвячена Києво-Могилянській академії.]]
 
Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року.
 
   
Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вищого красномовства, медицини, сільської та домашньої економіки. В [[1751]]&nbsp;р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в [[1784]]&nbsp;р. було заборонено читати лекції українською мовою<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 74.</ref><ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 76.</ref>.
+
Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка. В [[1751]]&nbsp;р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в [[1784]]&nbsp;р. було заборонено читати лекції українською мовою<ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 74.</ref><ref>Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 76.</ref>.
   
 
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.
 
Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.
   
== Згадування в культурі ==
+
== Традиції в академії ==
  +
В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з декламації віршів відомих поетів, а також власних віршів. Найбільш вправних віршотворців вшановували лавровими вінками та присвоювали звання «лавроносного поета» (лауреата).<ref>[http://www.ukma.edu.ua/index.php/about-us/istoriya-akademiji Історія академії: КМА&nbsp;— 400 років]</ref>
[[Файл:500-Hryvnia-Skovoroda-back.jpg|thumb|200px|right|500 українських гривень, на звороті яких зображений староакадемічний (мазепинський) корпус КМА]]
 
   
  +
== Згадування в культурі ==
  +
[[Файл:500 гривень 2015 року (новий зразок) реверс.jpg|міні|праворуч|200пкс|Банкнота [[500 гривень]], 2015]]
 
[[Файл:Stamp of Ukraine s32.jpg|міні|200px|right|Поштова марка присвячена Києво-Могилянській академії, [[1992]] рік.]]
 
Києво-Могилянська академія та заклади-наступники згадуються в творах художньої літератури. В повісті [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]] «[[Тарас Бульба (повість)|Тарас Бульба]]» сини Тараса Бульби були студентами академії<ref name="Gogol">{{cite web | title = Николай Гоголь, Тарас Бульба | work = | | url = http://az.lib.ru/g/gogolx_n_w/text_0040.shtml | accessdate =2008-08-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXfMfQK|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Київська академія згадується в двох романах [[Загребельний Павло Архипович|Павла Загребельного]], «Я, Богдан» та «Південний комфорт»<ref name="IBohdan">{{cite web|title=Павел Архипович Загребельный, Я, Богдан|url=http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/bogdan.txt|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXggHJ4|archivedate=2013-06-25}}</ref><ref name="SouthCom">{{cite web|title=Павел Архипович Загребельный, Южный комфорт|url=http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/komfort.txt|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXhc8ct|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Київська духовна академія фігурує в творах «Хмари» [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуй-Левицького]] та «Печерські антіки» [[Лєсков Микола Семенович|Миколи Лєскова]]<ref name="Nechuy">{{cite web|title=Іван Нечуй-Левицький, Хмари|url=http://ukrlit.org/Nechui-Levytskyi_Ivan_Semenovych/khmary/|accessdate=2008-10-24|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXiNcT4|archivedate=2013-06-25}}</ref><ref name="Leskov">{{cite web|title=Лесков Николай Семенович, Печерские антики|url=http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_0300.shtml|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXjJOpq|archivedate=2013-06-25}}</ref>. В поемі «[[Бояриня (поема)|Бояриня]]» [[Леся Українка|Лесі Українки]] один з головних дійових осіб&nbsp;— Степан&nbsp;— випускник Київської академії<ref>[http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=63 Леся Українка, Бояриня ]</ref>.
 
Києво-Могилянська академія та заклади-наступники згадуються в творах художньої літератури. В повісті [[Гоголь Микола Васильович|Миколи Гоголя]] «[[Тарас Бульба (повість)|Тарас Бульба]]» сини Тараса Бульби були студентами академії<ref name="Gogol">{{cite web | title = Николай Гоголь, Тарас Бульба | work = | | url = http://az.lib.ru/g/gogolx_n_w/text_0040.shtml | accessdate =2008-08-01|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXfMfQK|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Київська академія згадується в двох романах [[Загребельний Павло Архипович|Павла Загребельного]], «Я, Богдан» та «Південний комфорт»<ref name="IBohdan">{{cite web|title=Павел Архипович Загребельный, Я, Богдан|url=http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/bogdan.txt|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXggHJ4|archivedate=2013-06-25}}</ref><ref name="SouthCom">{{cite web|title=Павел Архипович Загребельный, Южный комфорт|url=http://www.lib.ru/SU/UKRAINA/ZAGREBEL_NIJ/komfort.txt|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXhc8ct|archivedate=2013-06-25}}</ref>. Київська духовна академія фігурує в творах «Хмари» [[Нечуй-Левицький Іван Семенович|Івана Нечуй-Левицького]] та «Печерські антіки» [[Лєсков Микола Семенович|Миколи Лєскова]]<ref name="Nechuy">{{cite web|title=Іван Нечуй-Левицький, Хмари|url=http://ukrlit.org/Nechui-Levytskyi_Ivan_Semenovych/khmary/|accessdate=2008-10-24|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXiNcT4|archivedate=2013-06-25}}</ref><ref name="Leskov">{{cite web|title=Лесков Николай Семенович, Печерские антики|url=http://az.lib.ru/l/leskow_n_s/text_0300.shtml|accessdate=2007-08-17|archiveurl=http://www.webcitation.org/6HdXjJOpq|archivedate=2013-06-25}}</ref>. В поемі «[[Бояриня (поема)|Бояриня]]» [[Леся Українка|Лесі Українки]] один з головних дійових осіб&nbsp;— Степан&nbsp;— випускник Київської академії<ref>[http://www.ukrcenter.com/library/read.asp?id=63 Леся Українка, Бояриня ]</ref>.
   
Рядок 84: Рядок 85:
 
* [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»]]
 
* [[Національний університет «Києво-Могилянська академія»]]
 
* [[Духовні навчальні заклади]]
 
* [[Духовні навчальні заклади]]
  +
* [[Вихованці Києво-Могилянської академії (1659—1817)]]
  +
* [[Архітектурні пам'ятки Києво-Могилянської академії]]
   
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
Рядок 89: Рядок 92:
   
 
== Література ==
 
== Література ==
* Києво-Могилянська академія в іменах. XVII–XVIII&nbsp;ст. (1500 імен), К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001. 736 с.
+
* Києво-Могилянська Академія // {{ЕУ}}&nbsp; Т. 3.&nbsp;— С. 996—997.
  +
* Києво-Могилянська академія в іменах. XVII—XVIII&nbsp;ст. (1500 імен).&nbsp;— К.: Вид. дім «КМ Академія», 2001.&nbsp;— 736 с.
 
* ''З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк, В.&nbsp;К.&nbsp;Маньківський''. Історія Києво-Могилянської академії&nbsp;— К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003.
 
* ''З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк, В.&nbsp;К.&nbsp;Маньківський''. Історія Києво-Могилянської академії&nbsp;— К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2003.
* [[Яременко Максим Васильович|Яременко М. В.]] [http://history.ukma.edu.ua/publications/yaremenko_academicians-and-the-academy/ «Академіки» та «Академія». Соціальна історія освіти і освіченості в Україні ХVIIIст. Харків: Акта, 2014.] ([http://historians.in.ua/index.php/en/novi-knizhki/1363-yaremenko-m-v-akademiky-ta-akademiia-sotsialna-istoriia-osvity-i-osvichenosti-v-ukraini-khviiist--kharkiv-akta-2014--543-s рецензія])
+
* [[Яременко Максим Васильович|Яременко М. В.]] [http://history.ukma.edu.ua/publications/yaremenko_academicians-and-the-academy/ «Академіки» та «Академія». Соціальна історія освіти і освіченості в Україні ХVIII&nbsp;ст.&nbsp;— Харків: Акта, 2014.] ([http://historians.in.ua/index.php/en/novi-knizhki/1363-yaremenko-m-v-akademiky-ta-akademiia-sotsialna-istoriia-osvity-i-osvichenosti-v-ukraini-khviiist--kharkiv-akta-2014--543-s рецензія])
 
* ''[[Микитась Василь Лазарович|В.Микитась]]''. Давньо-українські студенти і професори&nbsp;— К., 1994.
 
* ''[[Микитась Василь Лазарович|В.Микитась]]''. Давньо-українські студенти і професори&nbsp;— К., 1994.
* ''В. Аскоченский''. Киев с древнейшим его училищем Академией&nbsp;— К., 1856.
+
* ''В. Аскоченский''. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1373 Киев с древнейшим его училищем Академией&nbsp;— К., 1856.]
  +
* М. Берлинский. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1353 Краткое описаніе Кіева: содержащее историческую перечень сего города, такъ же показанїе достопамятностей и древностей онаго / М.&nbsp;Ф.&nbsp;Берлинский.&nbsp;— Санктпетербургъ: Типографія Департамента народного просвѣщенія, 1820.&nbsp;— 204 с. : ил., карты.]
  +
* Сильвестр. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3170 Заповіт митрополита Петра Могили (1647) / Сильвестр єпископ Лубенський та Миргородський (проф. С. Гаєвський).&nbsp;— Корнберг: Криниця ; На чужині, 1947.&nbsp;— 18 с.]
  +
* Ісидор Іван Патрило. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/3125 <nowiki>Педагогія Київсько-Могилянської академії : 1631-1817 : [дисертація] / отець Іван Патрило. - [Мюнхен : б. в., 1944]. - 178 с. -  Ксерокопія.</nowiki>]
  +
* С.&nbsp;Т.&nbsp;Голубев. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/2599 <nowiki>Кіевскій митрополитъ Петръ Могила и его сподвижники : (опытъ историческаго изследованія) [факсимільна репродукція] / С. Голубев. - Київ : Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкаго : 1883-1898. Типографія С.В. Кульженко, - 2 т.</nowiki>]
  +
* Н. Мухин. [http://www.ekmair.ukma.edu.ua/handle/123456789/1415 Кієво-братскій училищный монастырь: историческій очеркь (писано на Евгеніе-Румянцевскую премію) / Н. Мухинь.&nbsp;— К. : Типографія Г.&nbsp;Т.&nbsp;Корчакь-Новицкаго, 1893.&nbsp;— 407 с. : ил.]
  +
* Кудрявцев, Петро Павлович. [http://194.44.142.55/F/F46AD6PX5S3SLS15AT8P95X7AQFFH7ANJ5T1V7DGVENH1UQAM2-62064?func=service&doc_library=KMA01&doc_number=000299356&line_number=0001&func_code=WEB-FULL&service_type=MEDIA <nowiki>Освітні мандрівки вихованців Київської академії за кордон у XVIII ст. : [окрема відбитка] / Петро Кудрявцев. - [Київ : б. в., 1914?]. - С. [286]-294. -  Окрема відбитка.</nowiki>]
 
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Нічик, З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк''. Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.
 
* ''В.&nbsp;М.&nbsp;Нічик, З.&nbsp;І.&nbsp;Хижняк''. Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000.
 
* ''Ф.Корчмарик''. Духовні впливи Києва на Московщину в добу Гетьманської України&nbsp;— Нью-Йорк, 1964.
 
* ''Ф.Корчмарик''. Духовні впливи Києва на Московщину в добу Гетьманської України&nbsp;— Нью-Йорк, 1964.
Рядок 101: Рядок 111:
 
* {{cite book| author=Sydorenko, Alexander | title=The Kievan Academy in the Seventeenth Century | location=Ottawa | publisher=University Of Ottawa Press | year=1977 | id=ISBN 0-7766-0901-7}}
 
* {{cite book| author=Sydorenko, Alexander | title=The Kievan Academy in the Seventeenth Century | location=Ottawa | publisher=University Of Ottawa Press | year=1977 | id=ISBN 0-7766-0901-7}}
 
* {{cite book| author=Kortschmaryk, Frank B. | title=The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century | location=New York | publisher=Shevchenko Scientific Society | year=1976 | id=}}
 
* {{cite book| author=Kortschmaryk, Frank B. | title=The Kievan Academy and Its Role in the Organization of Russia at the Turn of the Seventeenth Century | location=New York | publisher=Shevchenko Scientific Society | year=1976 | id=}}
* [http://web.archive.org/web/20110703104746/http://140.247.132.248/huri/pdf/hus_volumes/vVIII_n1_2june1984.pdf Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632–1982).» ''Harvard Ukrainian Studies''. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.]
+
* [http://web.archive.org/web/20110703104746/http://140.247.132.248/huri/pdf/hus_volumes/vVIII_n1_2june1984.pdf Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).» ''Harvard Ukrainian Studies''. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985.]
 
* ''S.M.Horak.'' The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century .- East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
 
* ''S.M.Horak.'' The Kiev Academy. A Bridge to Europe in the 17th Century .- East European Quarterly, vol. 2, 2, 1968.
 
* [http://www.library.ukma.kiev.ua/fileadmin/template/main/files/KMA_akademiya_materialy.pdf ''В.&nbsp;П.&nbsp;Шульга&nbsp;'' (укладач). Києво-Могилянська академія: матеріали до бібліографічного покажчика літератури з фондів Наукової бібіліотеки НаУКМА / Вип. 1.&nbsp;— К.: Видавничий дім «КМ Академія» 2002.]
 
* [http://www.library.ukma.kiev.ua/fileadmin/template/main/files/KMA_akademiya_materialy.pdf ''В.&nbsp;П.&nbsp;Шульга&nbsp;'' (укладач). Києво-Могилянська академія: матеріали до бібліографічного покажчика літератури з фондів Наукової бібіліотеки НаУКМА / Вип. 1.&nbsp;— К.: Видавничий дім «КМ Академія» 2002.]
  +
* ''Хижняк З. И.'' Киево-Могилянская академия. - Киев, 1988.
   
 
== Посилання ==
 
== Посилання ==
  +
{{Портал|Історія|Освіта}}
  +
  +
{{Вікіцитати1}}
 
{{commons category|National University of "Kyiv-Mohyla Academy"}}
 
{{commons category|National University of "Kyiv-Mohyla Academy"}}
 
* [http://www.facebook.com/kyiv.mohyla.academy/ Сторінка НаУКМА на Facebook]
 
* [http://www.facebook.com/kyiv.mohyla.academy/ Сторінка НаУКМА на Facebook]
Рядок 115: Рядок 129:
 
[[Категорія:Незавершені статті про освіту]]
 
[[Категорія:Незавершені статті про освіту]]
 
[[Категорія:Історичні навчальні заклади]]
 
[[Категорія:Історичні навчальні заклади]]
[[Категорія:Духовні навчальні заклади]]
+
[[Категорія:Православні навчальні заклади]]
  +
[[Категорія:Православ'я в Речі Посполитій]]
  +
[[Категорія:1632 у Європі]]

Версія за 14:50, 6 травня 2018

Києво-Могилянська академія
КМА
NaUKMA seal transp2.PNG
Mazepa building.JPG
Староакадемічний корпус академії на Контрактовій площі
?координати: пошук у Nominatim
Назва латиною Academia Kiioviensis Mohileana
Тип навчальний заклад
Розташування Київ
Засновано 1632
Випускники :Категорія:Випускники Києво-Могилянської академії
CMNS: Києво-Могилянська академія на Вікісховищі
Запит «КМА» перенаправляє сюди; див. також інші значення.

Ки́єво-Могиля́нська акаде́мія  — стародавній навчальний заклад в Києві, який під такою назвою існував від 1632 до 1817 року. Засновником Академії є Петро Могила. Фактично всі сучасні українські ВНЗ в тій чи іншій мірі є духовними спадкоємцями цього закладу через вихованців Академії, які стали засновниками відповідних нових богословських, філософських і наукових шкіл у цих вишах.

Декілька сучасних вищих навчальних закладів претендують на спадкоємність від Києво-Могилянської академії, серед них насамперед Національний університет «Києво-Могилянська академія», а також Київські духовні академія і семінарія та Київська православна богословська академія[1][2][3].

Історія

Києво-Могилянська академія була заснована на базі Київської братської школи, яка 1615 року отримала приміщення від шляхтянки Галшки Гулевичівни. Деякі вчителі Львівської та Луцької братських шкіл переїхали викладати до Києва. Школа мала підтримку Війська Запорозького і, зокрема, гетьмана Сагайдачного[4].

У вересні 1632 року об'єдналися Київська братська і Лаврська школи. У результаті було створено Києво-Братську колегію. Київський митрополит Петро Могила побудував в ній систему освіти за зразком єзуїтських навчальних закладів. Велика увага в колегії приділялася вивченню мов, зокрема польської та латини (мова викладання). Станових обмежень для отримання освіти не було. Згодом колегія іменувалася Києво-Могилянською на честь свого благодійника та опікуна. Рівень навчання — академічний.[5]

Згідно з Гадяцьким трактатом 1658 року між Річчю Посполитою і Гетьманщиною колегії надавався статус академії і вона отримувала рівні права з Ягеллонським університетом. Після входження українських земель у склад Московського царства статус академії був підтверджений у грамотах російських царів Івана V 1694 року та Петра I 1701 року[6]. За час існування Києво-Могилянської академії, з її стін вийшло багато відомих випускників. До вихованців належали гетьмани Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович, а також багато хто з козацької старшини. Тут навчалися архітектор Іван Григорович-Барський, композитори Артемій Ведель та Максим Березовський, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Авторитет та якість освіти в академії також приводили сюди іноземних студентів: росіян і білорусів, волохів, молдаван, сербів, боснійців, чорногорців, болгар, греків та італійців. Вихованці академії часто продовжували освіту в університетах Європи, оскільки, згідно з європейською традицією, викладання проводилось латиною[7].

Незважаючи на намагання випускників перетворити академію на сучасний університет, за розпорядженням уряду, указом Синоду від 14 серпня 1817 року Академію було закрито[8]. Натомість у 1819 році в приміщеннях Києво-Могилянської академії була створена Київська духовна академія.

Назви академії

Києво-Могилянська академія та її вихованці. Гравюра XVIII ст.

Ніхто за життя Петра Могили не називав колегію (академію) «Могилянською», ні польські королі, ні московські царі. Це сталося вже понад двадцять років після його смерті. Вперше цю назву знаходимо в грамоті короля Польщі Михаїла Корибута Вишневецького (внучатого небожа Петра Могили, сина Яреми, онука Раїни Могилянки) в 1670 році: «Ми нашою королівською владою дозволили, після такого тяжкого руйнування і спустошення, відновити помянуту Києво-Могилянську колегію і в ній школи».

За часів свого існування Київську академію називали на честь своїх благодійників. Крім Києво-Могилянської, на честь Петра Могили, її називали також Могило-Заборовською, на честь Рафаїла Заборовського[9]. За часів гетьмана Івана Мазепи академію також називали Могилянсько-Мазепинською[10].

Навчальний процес

Навчання в академії було відкритим для всіх станів суспільства. Рік починався 1 вересня, але студентів приймали також пізніше протягом року. Викладова мова — латинська.[5]

Процес навчання в Київській Академії тривав дванадцять років. Предмети поділялися на так звані ординарні та неординарні класи. До ординарних належали: фара, інфіма, граматика, синтаксима, поетика, риторика, філософія та богослов'я. В неординарних класах викладались грецька, польська, німецька, французька, єврейська та російська мови, історія, географія, математика (курси включали алгебру, геометрію, оптику, діоптрику, фізику, гідростатику, гідравліку, архітектуру, механіку, математичну хронологію), музика, нотний спів, малювання, вище красномовство, медицина, сільська та домашня економіка. В 1751 р. в академії почали викладати російську мову та поезію, в 1784 р. було заборонено читати лекції українською мовою[11][12].

Випускникам академії надавався сертифікат з підписами ректора та префекта.

Традиції в академії

В академії відбувалися регулярні поетичні змагання з декламації віршів відомих поетів, а також власних віршів. Найбільш вправних віршотворців вшановували лавровими вінками та присвоювали звання «лавроносного поета» (лауреата).[13]

Згадування в культурі

Банкнота 500 гривень, 2015
Поштова марка присвячена Києво-Могилянській академії, 1992 рік.

Києво-Могилянська академія та заклади-наступники згадуються в творах художньої літератури. В повісті Миколи Гоголя «Тарас Бульба» сини Тараса Бульби були студентами академії[14]. Київська академія згадується в двох романах Павла Загребельного, «Я, Богдан» та «Південний комфорт»[15][16]. Київська духовна академія фігурує в творах «Хмари» Івана Нечуй-Левицького та «Печерські антіки» Миколи Лєскова[17][18]. В поемі «Бояриня» Лесі Українки один з головних дійових осіб — Степан — випускник Київської академії[19].

В 1992 р. було випущено поштову марку з зображенням Києво-Могилянської академії[20]. Староакадемічний корпус академії зображено на купюрі в 500 гривень, а також на логотипах Українського наукового інституту Гарвардського університету та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України.

Видатні особистості

Випускники та професори старої Києво-Могилянської академії відіграли важливу роль в освітньому та професійному житті України. Багато хто з козацької старшини та гетьманів Запорізького козацтва навчалися тут. До випускників зокрема належали Іван Мазепа, Пилип Орлик, Павло Полуботок, Іван Скоропадський та Іван Самойлович. Канцлер Російської імперії Олександр Безбородько походив з України та здобував освіту в КМА. Університет довгий час був також важливою релігійною школою, звідси вийшли такі відомі християнські діячі як Степан Яворський, Феофан Прокопович і Дмитро Ростовський. Протягом 17 та 18 ст. КМА була колискою культурного життя України та Російської імперії. Декілька поколінь художників, архітекторів, музикантів та науковців були виховані в ній, наприклад архітектор Іван Григорович-Барський, композитор Артемій Ведель, філософ Григорій Сковорода та науковець Михайло Ломоносов. Після перетворення в Київську духовну академію навчальний заклад зберіг свою міжнародну репутацію як центр православної релігійної освіти.

Див. також

Примітки

  1. Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 49, ст. 685
  2. Київська духовна академія і семінарія
  3. Київська Православна Богословська Академія
  4. G. Gajecky, The Kiev Mohyla Academy and the Hetmanate in Omeljan Pritsak and Ihor Sevcenko, eds. «The Kiev Mohyla Academy (Commemorating the 350th Anniversary of Its Founding, 1632—1982).» Harvard Ukrainian Studies. vol. VIII, no. 1/2. Cambridge, MA, 1985. (англ.)
  5. а б Києво-Могилянська Академія… — С. 996.
  6. Декреты царей Ивана и Петра датированный 11 января 1694, декрет царя Петра датированный 26 сентября 1701. Памятники изданные Киевской временной комиссией, 2:488-97. (рос.)
  7. В. М. Нічик, З. І. Хижняк, Києво-Могилянська академія та українсько-німецькі культурні зв'язки, К.: Вид. дім «КМ Академія», 2000
  8. З. І. Хижняк, В. К. Маньківський, Історія Києво-Могилянської академії — К.: Вид. дім «КМ Академія» 2003.
  9. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 63.
  10. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 65.
  11. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 74.
  12. Хижняк З. І., Маньківський В. К. С. 76.
  13. Історія академії: КМА — 400 років
  14. Николай Гоголь, Тарас Бульба. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2008-08-01. 
  15. Павел Архипович Загребельный, Я, Богдан. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2007-08-17. 
  16. Павел Архипович Загребельный, Южный комфорт. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2007-08-17. 
  17. Іван Нечуй-Левицький, Хмари. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2008-10-24. 
  18. Лесков Николай Семенович, Печерские антики. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2007-08-17. 
  19. Леся Українка, Бояриня
  20. Видавничий дім Марка України. Процитовано 2007-12-09. 

Література

Посилання