Київська брама (Глухів): відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
м (→‎Література: категоризація)
(Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14))
Рядок 1: Рядок 1:
[[File:Вїзна брама міста Глухова.jpg|thumb|Вїзна брама міста Глухова]]
[[File:Вїзна брама міста Глухова.jpg|thumb|Вїзна брама міста Глухова]]
'''Київська брама'''&nbsp;— єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва&nbsp;— '''Тріумфальні ворота''') була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]–[[1769]] (або 1766–1785) років за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref> [http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична]</ref>
'''Київська брама'''&nbsp;— єдина [[споруда]] [[Глухівська фортеця|Глухівської фортеці]], яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва&nbsp;— '''Тріумфальні ворота''') була споруджена на земляному валу фортеці у [[1749]] році [[інженер]]ом Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом [[1766]]–[[1769]] (або 1766–1785) років за проектом [[архітектор]]а [[Квасов Андрій Васильович|Андрія Квасова]] на честь візиту [[Імператор|імператриці]] [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини ІІ]] до [[Глухів|Глухова]] споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.<ref>[http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php Золоте намисто Сумщини] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20070906222738/http://www.tour.sumy.ua/zolotenamysto.php |date=6 вересень 2007 }} на [http://www.tour.sumy.ua/ сайті Сумщина туристична]</ref>


Київська [[брама]] була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею&nbsp;— пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над [[заплава|заплавою]] річки [[Есмань (притока Клевені)|Есмань]]<ref> [http://hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html Київська брама Глухівської фортеці] на [http://hlukhiv.com.ua/ неофіційному сайті Глухова]</ref> і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами&nbsp;— 7,5&nbsp;м, ширина&nbsp;— 28&nbsp;м, глибина&nbsp;— 16&nbsp;м.
Київська [[брама]] була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею&nbsp;— пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над [[заплава|заплавою]] річки [[Есмань (притока Клевені)|Есмань]]<ref> [http://hlukhiv.com.ua/articles/architect/kyivska_brama_gluhivskoi_fortetsi.html Київська брама Глухівської фортеці] на [http://hlukhiv.com.ua/ неофіційному сайті Глухова]</ref> і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами&nbsp;— 7,5&nbsp;м, ширина&nbsp;— 28&nbsp;м, глибина&nbsp;— 16&nbsp;м.

Версія за 00:20, 16 квітня 2019

Вїзна брама міста Глухова

Київська брама — єдина споруда Глухівської фортеці, яка збереглась до наших днів. Брама (інша назва — Тріумфальні ворота) була споруджена на земляному валу фортеці у 1749 році інженером Юхимом Наумовим спочатку дерев'яною з мостом через рів. А протягом 17661769 (або 1766–1785) років за проектом архітектора Андрія Квасова на честь візиту імператриці Катерини ІІ до Глухова споруджено муровану Київську браму, що мала ідентичне архітектурне вирішення.[1]

Київська брама була не лише оборонною спорудою, а й своєрідною митницею — пункт перевірки паспортів подорожніх. Брама розташована на західному краю історичного середмістя, над заплавою річки Есмань[2] і є пам'яткою архітектури національного значення. Висота брами — 7,5 м, ширина — 28 м, глибина — 16 м.

Під час Другої світової війни пам'ятка була зруйнована, проте у 1953–1954 та 1957 роках коштом відділу будівництва і архітектури її повністю розібрали та реставрували[3]. Роботи виконувала Полтавська дільницею Чернігівської міжобласної науково-реставраційної майстерні[3]. У 1970 та 1990–1992 пам'ятку також реставрували[3] і зараз вона має первісний вигляд.

Опис

Київська брама збудована у класицистичному стилі з елементами бароко. В ній по осі розташовано тунель для проїзду. З боків арку оточують низькі приміщення (прибудови). Фасади оформлені колонами, які містяться на п'єдесталах. Над колонами розташований карниз та фронтон. Ворота арки нагадують будівлю з двосхилим дахом.

Див. також

Примітки

  1. Золоте намисто Сумщини Архівовано 6 вересень 2007 у Wayback Machine. на сайті Сумщина туристична
  2. Київська брама Глухівської фортеці на неофіційному сайті Глухова
  3. а б в В. Вечерський, О. Козлов, В. Рульчет та ін. 50 річчя Укрреставрації. Історія корпорації. — Київ-Львів : © Укрреставрація й © Укрзахідпроектреставрація, 1996. — С. 49, 57. — ISBN 5-7707-9955-2.

Посилання

Література