Відмінності між версіями «Київська область»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
(Ґрунти)
(Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію)
м (Ліквідовані райони)
 
(Не показані 19 проміжних версій 10 користувачів)
Рядок 6: Рядок 6:
 
|розташування = Kiev (oblast) in Ukraine.svg
 
|розташування = Kiev (oblast) in Ukraine.svg
 
| назва = Київська
 
| назва = Київська
| прізвисько = Київщина
+
| прізвисько = Київщина, Княжа земля, Сердце України
 
| утворена = [[27 лютого]] [[1932]] року
 
| утворена = [[27 лютого]] [[1932]] року
 
| код КОАТУУ = 32000
 
| код КОАТУУ = 32000
Рядок 186: Рядок 186:
 
| align=center | 3616
 
| align=center | 3616
 
| align=center | 8,35
 
| align=center | 8,35
  +
|-
  +
| align=center | 0
  +
| [[Ірпінського регіон|Ірпінський]]
  +
| м. [[Ірпінь]]
  +
| [[Ірпінського міська рада|Ірпінь]]
  +
| align=center | 108 543 [[де факто]]
  +
| align=center | 298
  +
| align=center | 943‚56
 
|-
 
|-
 
| align=center | 12
 
| align=center | 12
Рядок 191: Рядок 199:
 
| м. [[Кагарлик]]
 
| м. [[Кагарлик]]
 
| [[Адміністративний устрій Кагарлицького району|Адм. устрій]]
 
| [[Адміністративний устрій Кагарлицького району|Адм. устрій]]
| align=center | 33 583
+
| align=center | 33 392
 
| align=center | 926
 
| align=center | 926
 
| align=center | 36,27
 
| align=center | 36,27
Рядок 309: Рядок 317:
 
|-
 
|-
 
|2
 
|2
| [[Файл:Bila Tserkva gerb.svg|24px]] || align="left" | [[Біла Церква]] || align=left | [[Білоцерківська міська рада]] || 210 010 || 33,7 || 6232
+
| [[Файл:Bila Tserkva gerb.svg|24px]] || align="left" | [[Біла Церква]] || align=left | [[Білоцерківська міська рада]] || 210 010 || 67,8 || 6232
 
|-
 
|-
 
|3
 
|3
Рядок 324: Рядок 332:
 
|-
 
|-
 
|7
 
|7
| [[Файл:Irpin gerb.png|24px]] || align="left" | [[Ірпінь]] || align=left | [[Ірпінська міська рада]] || 41 533 || 110.83 || 375
+
| [[Файл:Irpin gerb.png|24px]] || align="left" | [[Ірпінь]] || align=left | [[Ірпінська міська рада]] || 103 862 || 110.83 || 913
 
|-
 
|-
 
|8
 
|8
Рядок 384: Рядок 392:
 
|-
 
|-
 
|25
 
|25
||| align=left | [[Чорнобиль]] || align=left | [[Іванківський район|Іванківський]] || 500 || — || —
+
||| align="left" | [[Чорнобиль]] || align=left | [[Іванківський район|Іванківський]] || 500 || — || —
 
|-
 
|-
 
|26
 
|26
Рядок 390: Рядок 398:
 
|}
 
|}
   
== Ліквідовані райони ==
+
=== Ліквідовані райони ===
* [[Березанський район (Київська область)|Березанський район]]
+
* [[Березанський район (Київська область)|Березанський район]] (1962)
 
* [[Бишівський район]]
 
* [[Бишівський район]]
 
* [[Велико-Половецький район]]
 
* [[Велико-Половецький район]]
* [[Вищедубечанський район]]
+
* [[Вищедубечанський район]] (1962)
* [[Гребінківський район (Київська область)|Гребінківський район]]
+
* [[Гребінківський район (Київська область)|Гребінківський район]] (1962)
* [[Димерський район]]
+
* [[Димерський район]] (1962)
 
* [[Ново-Шепелицький район]]
 
* [[Ново-Шепелицький район]]
* [[Ржищівський район]]
+
* [[Ржищівський район]] (1962)
 
* [[Розважівський район]]
 
* [[Розважівський район]]
* [[Узинський район]]
+
* [[Узинський район]] (1962)
 
* [[Чорнобильський район]]
 
* [[Чорнобильський район]]
  +
  +
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів<ref>Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «[[s:Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30.12.1962 «Про укрупнення сільських районів Української РСР»|Про укрупнення сільських районів Української РСР]]»</ref> (тобто скасовувались 19 районів<ref>{{АТП УРСР-1962-додаток|28–30}}</ref><ref>{{книга|автор = |заголовок = Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963 |посилання = |місце = М. |видавництво = Известия |рік = 1964 |сторінки= 106–108 |сторінок= 179}}{{ref-ru}}</ref>). У 1965 р. деякі з них були відновлені до 19.<ref>[[s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР]]</ref><ref>Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "[http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3%D0%BD-06 Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»]</ref> У грудні 1966 р. відновилось ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський та Рокитнянський .<ref>Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 514.</ref>
   
 
== Демографія ==
 
== Демографія ==
Рядок 481: Рядок 491:
   
 
=== Найбільші населені пункти ===
 
=== Найбільші населені пункти ===
Міське населення становить 61,1&nbsp;% (2010)<ref>[http://oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/content/p.php3?c=431&lang=1 Головне управління статистики в Київській області&nbsp;— Геополітична характеристика регіону]</ref>. Великі міста: [[Біла Церква]], [[Бориспіль]], [[Бровари]], [[Фастів]], Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.
+
Міське населення становить 61,1&nbsp;% (2010)<ref>[http://oblstat.kiev.ukrstat.gov.ua/content/p.php3?c=431&lang=1 Головне управління статистики в Київській області&nbsp;— Геополітична характеристика регіону]</ref>. Великі міста: [[Біла Церква]], [[Бориспіль]], [[Бровари]],[[Ірпінь]]‚ [[Фастів]], Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.
   
 
<div align="center">
 
<div align="center">
 
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
 
{| id="toc" style="margin: 0 2em 0 2em"
 
|-
 
|-
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''[[Список міст Київської області|Міські населені пункти]] з кількістю мешканців понад 14,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2017 року</ref></center>
+
| bgcolor="#CDC1C5" | <center>'''[[Список міст Київської області|Міські населені пункти]] з кількістю мешканців понад 15,0 тисяч '''<br/> за даними Держкомстату<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2018}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2017 по січень 2018 року</ref></center>
 
|-
 
|-
 
|
 
|
Рядок 492: Рядок 502:
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Біла Церква]]</td>
 
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Біла Церква]]</td>
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}207,7</td>
+
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}209,2</td>
 
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вишгород]]</td>
 
<td width="35%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вишгород]]</td>
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}28,2</td>
+
<td width="15%" style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}29,1</td>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}104.5</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бровари]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бровари]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}100,9</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}103,8</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Переяслав-Хмельницький]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Переяслав-Хмельницький]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}27,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}27,3</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бориспіль]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Бориспіль]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}60,6</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}61,8</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Славутич]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Славутич]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}25,1</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}25,0</td>
  +
</tr>
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Ірпінь (місто)|Ірпінь]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}50,4</td>
 
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Яготин]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Яготин]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}19,8</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}19,8</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Фастів]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Фастів]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}46,9</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}46,3</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Богуслав]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Богуслав]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}16,6</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вишневе (місто)|Вишневе]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Вишневе (місто)|Вишневе]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}39,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}39,9</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Березань (місто)|Березань]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Березань (місто)|Березань]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}16,6</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Васильків]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Васильків]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}37,3</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}37,8</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Сквира]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Сквира]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16,2</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}16,1</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Боярка]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Боярка]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}35,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}35,4</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Українка (місто)|Українка]]</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Українка (місто)|Українка]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}16,0</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}15,9</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Обухів]]</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Буча]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}33,2</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}33,9</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Коцюбинське]]''</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Коцюбинське]]''</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{стабільно}}15,5</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}15,9</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
<tr align="left">
 
<tr align="left">
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Буча]]</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> [[Обухів]]</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}32,0</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{зменшення}}33,1</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Гостомель]]''</td>
 
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;font-weight:bold;"> ''[[Гостомель]]''</td>
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}14,8</td>
+
<td style="font-family:Verdana, Arial;font-size:10px;">{{збільшення}}15,6</td>
 
</tr>
 
</tr>
 
</table>
 
</table>
Рядок 584: Рядок 595:
   
 
=== Транспорт ===
 
=== Транспорт ===
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці&nbsp;— 1100 км (2008&nbsp;р.). Через територію області проходять лінії: [[Москва]]—[[Київ]]—[[Львів]], Київ—[[Дніпро (місто)|Дніпро]]—[[Донецьк]] тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—[[Фастів]]—[[Козятин]], Київ—Фастів—[[Миронівка (Київська область)|Миронівка]], Київ—[[Тетерів]], Київ—[[Ніжин]], Київ—[[Яготин]]. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг&nbsp;— 7760&nbsp;км, в тому числі з твердим покриттям&nbsp;— 7489&nbsp;км. Найважливіші автомобільні дороги: [[Санкт-Петербург]]—Київ—[[Одеса]], Київ—[[Харків]], Київ—Дніпро. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві&nbsp;— аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Узині. Газопроводи: Уренгой—Помари—[[Ужгород]], Шебелинка—[[Полтава]]—Київ.
+
Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці&nbsp;— 1100 км (2008&nbsp;р.). Через територію області проходять лінії: [[Москва]]—[[Київ]]—[[Львів]], Київ—[[Дніпро (місто)|Дніпро]]—[[Донецьк]] тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—[[Фастів]]—[[Козятин]], Київ—Фастів—[[Миронівка (Київська область)|Миронівка]], Київ—[[Тетерів]], Київ—[[Ніжин]], Київ—[[Яготин]]. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг&nbsp;— 7760&nbsp;км, в тому числі з твердим покриттям&nbsp;— 7489&nbsp;км. Найважливіші автомобільні дороги: [[Санкт-Петербург]]—Київ—[[Одеса]], Київ—[[Харків]], Київ—Дніпро. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві&nbsp;— аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Ірпені. Газопроводи: Уренгой—Помари—[[Ужгород]], Шебелинка—[[Полтава]]—Київ.
   
 
== Економіка ==
 
== Економіка ==
Рядок 660: Рядок 671:
 
* [[Попович Павло Романович]] ([[5 жовтня]] [[1930]], [[Узин]]&nbsp;— [[29 вересня]] [[2009]], [[Гурзуф]], [[Автономна Республіка Крим|Крим]])&nbsp;— радянський льотчик-космонавт №&nbsp;4, перший космонавт-українець.
 
* [[Попович Павло Романович]] ([[5 жовтня]] [[1930]], [[Узин]]&nbsp;— [[29 вересня]] [[2009]], [[Гурзуф]], [[Автономна Республіка Крим|Крим]])&nbsp;— радянський льотчик-космонавт №&nbsp;4, перший космонавт-українець.
 
* [[Павло Тетеря|Тетеря Павло]] (Моржковський, Мошковський)<ref>[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/teterya.19391/ УСЕ]</ref> ([[1620]]–[[1670]])&nbsp;— [[українці|український]] військовий, політичний і державний діяч.
 
* [[Павло Тетеря|Тетеря Павло]] (Моржковський, Мошковський)<ref>[http://tlumach.com.ua/use_universalnyy_slovnyk_entsyklopediya/page/teterya.19391/ УСЕ]</ref> ([[1620]]–[[1670]])&nbsp;— [[українці|український]] військовий, політичний і державний діяч.
  +
* [[Самойленко Григорій Васильович]](1 травня 1935, село Нові Петрівці Вишгородського району Київської області) — український філолог і літературознавець, заслужений діяч науки і техніки України, доктор філологічних наук (1988), професор (1989).
 
* [[Сидоренко Петро Іванович]] (1907—1985)&nbsp;— генерал-лейтенант артилерії, Герой Радянського Союзу.
 
* [[Сидоренко Петро Іванович]] (1907—1985)&nbsp;— генерал-лейтенант артилерії, Герой Радянського Союзу.
 
* [[Сердюк Олександр Іванович]] (1900—1988)&nbsp;— український актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1951&nbsp;р.).
 
* [[Сердюк Олександр Іванович]] (1900—1988)&nbsp;— український актор театру та кіно, Народний артист СРСР (1951&nbsp;р.).
  +
* [[Сом Микола Данилович]] (5 січня 1935, с. Требухів, Броварський район, Київська область — 27 березня 2013, Київ) — український поет-шістдесятник, публіцист, учитель. Член Спілки письменників України, [[Відмінник освіти України]], [[Заслужений діяч мистецтв України]].
 
* [[Улашин Генрик]] ({{lang-pl|Henryk Ułaszyn}}; с. [[Лихачиха]] 1874—1956)&nbsp;— польський мовознавець-славіст.
 
* [[Улашин Генрик]] ({{lang-pl|Henryk Ułaszyn}}; с. [[Лихачиха]] 1874—1956)&nbsp;— польський мовознавець-славіст.
 
* [[Феодосій Печерський]] ([[1009]] ?&nbsp;— [[3 травня]] [[1074]])&nbsp;— святий [[Православна церква|Православної церкви]], [[Преподобний (лик святості)|преподобний]].
 
* [[Феодосій Печерський]] ([[1009]] ?&nbsp;— [[3 травня]] [[1074]])&nbsp;— святий [[Православна церква|Православної церкви]], [[Преподобний (лик святості)|преподобний]].
Рядок 672: Рядок 685:
   
 
На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] в історико-культурному комплексі «[[Замок Радомисль]]».<ref>[http://www.radozamok.com.ua/uk/ Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»]</ref>
 
На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції [[Києво-Печерська лавра|Києво-Печерської лаври]]. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia».&nbsp;— Київ, 2013</ref>. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції [[Музей української домашньої ікони|Музею української домашньої ікони]] в історико-культурному комплексі «[[Замок Радомисль]]».<ref>[http://www.radozamok.com.ua/uk/ Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»]</ref>
  +
  +
== Література ==
  +
* [[Київська обласна організація НСПУ]]
  +
  +
* [[Київська обласна бібліотека для дітей]]
  +
  +
== Література ==
  +
* [[Київська обласна організація НСПУ]]
  +
  +
* [[Київська обласна бібліотека для дітей]]
   
 
== Пам'ятники та меморіальні знаки ==
 
== Пам'ятники та меморіальні знаки ==
Рядок 699: Рядок 722:
 
* [[Київська губернія]]
 
* [[Київська губернія]]
 
* [[Київщина]]
 
* [[Київщина]]
  +
* [[Київська обласна рада]]
 
* [[Київська обласна державна адміністрація]]
 
* [[Київська обласна державна адміністрація]]
 
* [[Трипільська культура]]
 
* [[Трипільська культура]]

Поточна версія на 15:39, 12 жовтня 2018

Київська область
Coat of Arms of Kiev Oblast.svg Flag of Kiev Oblast.svg
Герб Київської області Прапор Київської області
Розташування
Основні дані
Прізвисько: Київщина, Княжа земля, Сердце України
Країна: Україна Україна
Утворена: 27 лютого 1932 року
Код КОАТУУ: 3200000000
Населення: 1 734 500
Площа: 28131 км²
Густота населення: 62,59 осіб/км²
Телефонні коди: +380-45
Обласний центр: Київ
Райони: 25
Міста:

обласного значення
районного значення


12
14
Смт: 30
Села: 1121
Селища: 6
Селищні ради: 30
Сільські ради: 605
Номери автомобілів: AI, KI
Інтернет-домени: kyiv.ua; kiev.ua; kv.ua
Мапа області
Обласна влада
01196, м. Київ-196, площа Лесі Українки, 1
Веб-сторінка: Київська обласна рада
Голова ОДА: Горган Олександр Любомирович
Рада: Київська обласна рада
Голова ради: Старикова Ганна Віталіївна
Київська область на Вікісховищі

Ки́ївська о́бласть — область на півночі України. Обласний центр — місто Київ — адміністративно до її складу не входить.

Площа області — 28 131 км² (8-ма за цим показником в Україні), населення на 2017 рік становить 1,7 млн осіб.

Розташована в басейні середньої течії Дніпра, більшою частиною на Правобережжі. На сході межує з Чернігівською і Полтавською, на південному-сході та півдні з Черкаською, на південному-заході — з Вінницькою, на заході — з Житомирською областями, на півночі — з Гомельською областю Білорусі.

Утворена 27 лютого 1932 року. В області налічується 25 районів, 26 міст, у тому числі 13 обласного значення, 30 селищ міського типу, загалом 1182 населених пунктів. Північну частину області площею близько 2 тис. км² займає Чорнобильська зона відчуження. Місто Славутич є ексклавом Київської області на території Чернігівської.

Географія[ред. | ред. код]

Поверхня області — горбиста рівнина із загальним нахилом до долини Дніпра. За характером рельєфу ділиться на три частини. Північна частина зайнята Поліською низовиною (висота до 198 м). Лівобережжя займає Придніпровська низовина з розвиненими річковими долинами. Південно-західна частина зайнята Придніпровською височиною — найбільш розчленованою і припіднятою частиною області з абсолютними висотами до 273 м.

Мінеральні ресурси[ред. | ред. код]

Виявлені і розробляються переважно мінеральні будівельні матеріали: граніти, гнейси, каолін, глини, кварцові піски. Є невеликі поклади торфу. Є джерела мінеральних радонових вод (Миронівка, Біла Церква).

Див. також

Клімат[ред. | ред. код]

Клімат помірно континентальний, м'який, з достатнім зволоженням. Середня температура січня −6°, липня +19,5°. Тривалість вегетаційного періоду 198—204 дні. Сума активних температур поступово збільшується з Півночі на Південь від 2480 до 2700°. За рік на території області випадає 500—600 мм опадів, головним чином влітку.

Річки[ред. | ред. код]

Київщина має густу річкову мережу (177 річок завдовжки понад 10 км). Найважливіша водна артерія — Дніпро (довжина його в межах області — 246 км), його головні притоки — Прип'ять, Тетерів, Ірпінь, Рось (праві); Десна і Трубіж (ліві). На території області — Київське водосховище і частина Канівського водосховища (створені на Дніпрі). Усього в області — 13 водосховищ і понад 2000 озер.

Ґрунти[ред. | ред. код]

На півночі поширені дерново-підзолисті, в долинах річок — дерново-глеєві, лучні й болотні ґрунти. У центральній частині під лісами — опідзолені чорноземи, темно-сірі і світло-сірі лісові ґрунти; у південних районах — глибокі малогумусні чорноземи. На Лівобережжі зустрічаються лучно-чорноземні, лучні солонцюваті, солончакові і болотні солончакові ґрунти.

Загальна площа лісового фонду області — 675,6 тис.га. Для північної частини території області характерні масиви хвойних і змішаних лісів, значні площі різнотравно-злакових луків і заболочені ділянки. На півдні переважають широколистяні ліси (дуб, граб, ясен, вільха, липа), кущі й луки. Область розташована у межах двох природних зон: змішаних лісів (Київське Полісся) і лісостепової. На півночі області переважають недреновані перезволожені і заболочені, поліські алювіально-зандрові і терасні, на півдні — луково-степові височинні розчленовані і терасні, а також лісостепові височинні розчленовані природно-територіальні комплекси. В області — 77 територій і об'єктів природно-заповідного фонду (загальна площа — 80,3 тис. га), в тому числі Дніпровсько-Тетерівське і заліське заповідно-мисливські господарства, 7 заказників (Дніпровсько-Деснянський, Звонківський, Жорнівський, Іллінський, Усівський тощо), пам'ятник природи (урочище Бабка), дендропарк «Олександрія» (Біла Церква).

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

Загальна інформація[ред. | ред. код]

Адміністративний центр області — місто Київ.

У складі області:

  • районів — 25;
  • районів у містах — 2;
  • населених пунктів — 1182, в тому числі:
    • міського типу — 56, в тому числі:
      • міст — 26, в тому числі:
        • міст обласного значення — 13;
        • міст районного значення — 13;
      • селищ міського типу — 30;
    • сільського типу — 1126, в тому числі:
      • сіл — 1121;
      • селищ — 5.

У системі місцевого самоврядування:

  • районних рад — 25;
  • міських рад — 26;
  • селищних рад — 30;
  • сільських рад — 605.

Райони[ред. | ред. код]

Назва Адм. центр Адм. устрій Населення
(на 01.03.2015)
Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
1 Баришівський смт Баришівка Адм. устрій 36 144 957,6 37,74
2 Білоцерківський м. Біла Церква Адм. устрій 48 621 1276,8 38,08
3 Богуславський м. Богуслав Адм. устрій 35 056 772 45,41
4 Бориспільський м. Бориспіль Адм. устрій 53 171 1485 35,81
5 Бородянський смт Бородянка Адм. устрій 57 441 934 61,50
6 Броварський м. Бровари Адм. устрій 68 029 1198 56,79
7 Васильківський м. Васильків Адм. устрій 57 848 1184,4 48,84
8 Вишгородський м. Вишгород Адм. устрій 73 077 2031 35,98
9 Володарський смт Володарка Адм. устрій 17 635 649 27,17
10 Згурівський смт Згурівка Адм. устрій 16 881 763,08 22,12
11 Іванківський смт Іванків Адм. устрій 30 201 3616 8,35
0 Ірпінський м. Ірпінь Ірпінь 108 543 де факто 298 943‚56
12 Кагарлицький м. Кагарлик Адм. устрій 33 392 926 36,27
13 Києво-Святошинський м. Київ Адм. устрій 166 923 726 229,92
14 Макарівський смт Макарів Адм. устрій 37 051 1400 26,47
15 Миронівський м. Миронівка Адм. устрій 34 520 904 38,19
16 Обухівський м. Обухів Адм. устрій 35 894 773 46,43
17 Переяслав-Хмельницький м. Переяслав-Хмельницький Адм. устрій 28 415 956 29,72
18 Поліський смт Красятичі Адм. устрій 5 805 1288 4,51
19 Рокитнянський смт Рокитне Адм. устрій 27 669 661,51 41,83
20 Сквирський м. Сквира Адм. устрій 37 557 980 38,32
21 Ставищенський смт Ставище Адм. устрій 22 559 674 33,47
22 Таращанський м. Тараща Адм. устрій 28 744 758 37,92
23 Тетіївський м. Тетіїв Адм. устрій 31 948 756 42,26
24 Фастівський м. Фастів Адм. устрій 30 856 896,25 34,43
25 Яготинський м. Яготин Адм. устрій 33 398 793,25 42,10

Міста обласного значення[ред. | ред. код]

Герб Місто Підпорядкування Населення
(на 01.03.2015)
Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
1 Coat of Arms of Berezan.png Березань Березанська міська рада 16 587 32,92 504
2 Bila Tserkva gerb.svg Біла Церква Білоцерківська міська рада 210 010 67,8 6232
3 Coat of Arms Boryspil.svg Бориспіль Бориспільська міська рада 60 861 37,01 1644
4 Brovary gerb new.PNG Бровари Броварська міська рада 99 767 34 2934
5 Coat of Arms of Bucha.png Буча Бучанська міська рада 31 167 26,57 1173
6 Coat of arms of Vasylkiv.png Васильків Васильківська міська рада 37 237 21,03 1771
7 Irpin gerb.png Ірпінь Ірпінська міська рада 103 862 110.83 913
8 Obukhiv gerb.png Обухів Обухівська міська рада 33 725 24,2 1394
9 Pereyaslav-Khmelnytsky coat of arms.svg Переяслав-Хмельницький Переяслав-Хмельницька міська рада 27 698 32 866
10 Coat of arms Pripyat.png Прип'ять Київська обласна рада 0 8 0
11 Rzhischiv gerb.svg Ржищів Ржищівська міська рада 7 511 35,6 211
12 Slavutich gerb.png Славутич Славутицька міська рада 25 041 20,824 1203
13 Coat of Arms of Fastiv.png Фастів Фастівська міська рада 47 825 43 1112

Міста районного значення[ред. | ред. код]

Герб Місто Район Населення Площа
(км²)
Густота населення
(ос./км²)
14 Gerb-boguslav.png Богуслав Богуславський 16 864 7,1 2375
15 Boyarka gerb.png Боярка Києво-Святошинський 35 558 13 2735
16 Герб Вишгорода.png Вишгород Вишгородський 26 866 8,7 3088
17 Vyshneve gerb.png Вишневе Києво-Святошинський 38 011 25,2 1508
18 Kagarlyk gerb new.jpg Кагарлик Кагарлицький 13 700 21 652
19 UKR Myronivka Raion COA.png Миронівка Миронівський 11 964 11,5 1040
20 Skvyra gerb.png Сквира Сквирський 16 800 63,28 265,5
21 Tarascha.jpg Тараща Таращанський 11 529 36,96 312
22 Tetiyiv gerb.png Тетіїв Тетіївський 13 302 13,04 1020
23 Uzyn coa.png Узин Білоцерківський 12 146 80 152
24 Ukrainka gerb.png Українка Обухівський 15 458 5,91 2616
25 Чорнобиль Іванківський 500
26 Yahotyn herb.png Яготин Яготинський 20 501 57,5 357

Ліквідовані райони[ред. | ред. код]

У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 12 районів[1] (тобто скасовувались 19 районів[2][3]). У 1965 р. деякі з них були відновлені до 19.[4][5] У грудні 1966 р. відновилось ще 5 районів: Богуславський, Бородянський, Володарський, Обухівський та Рокитнянський .[6]

Демографія[ред. | ред. код]

Більшу частину населення області становлять українці; живуть також росіяни, євреї, білоруси, поляки та інші.

Національний склад населення Київської області станом на 2001 рік[7]

Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 684 803 92,52 %
2 Росіяни 109 322 6,00 %
3 Білоруси 8 698 0,48 %
4 Поляки 2 846 0,16 %
5 Вірмени 2 341 0,13 %
6 Молдовани 1 515 0,08 %
7 Євреї 1 270 0,07 %
8 Азербайджанці 933 0,05 %
9 Татари 902 0,05 %
10 Цигани 833 0,05 %
11 Інші 7 598 0,42 %
Разом 1 821 061 100,00 %

Середня щільність населення — 63,01 осіб на 1 км² (2005). Найщільніше заселені центральні та південні райони області.

Найбільші населені пункти[ред. | ред. код]

Міське населення становить 61,1 % (2010)[8]. Великі міста: Біла Церква, Бориспіль, Бровари,ІрпіньФастів, Як зазначено вище, м. Київ не входить до складу Київської області, тому у вищевказаних даних населення Києва не враховано.

Міські населені пункти з кількістю мешканців понад 15,0 тисяч
за даними Держкомстату[9][10]
Біла Церква 209,2 Вишгород 29,1
Ірпінь 104.5
Бровари 103,8 Переяслав-Хмельницький 27,3
Бориспіль 61,8 Славутич 25,0 Яготин 19,8
Фастів 46,3 Богуслав 16,6
Вишневе 39,9 Березань 16,6
Васильків 37,8 Сквира 16,1
Боярка 35,4 Українка 15,9
Буча 33,9 Коцюбинське 15,9
Обухів 33,1 Гостомель 15,6

Злочинність[ред. | ред. код]

Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 88,3 злочинів, з них 40,2 тяжких та особливо тяжких.[11]

Народне господарство[ред. | ред. код]

Лісостеп. Київська область

Економіка області — складний багатогалузевий комплекс, спеціалізація якого визначається переважним розвитком важкої індустрії у поєднанні з легкою і харчовою промисловістю і високоінтенсивним сільським господарством зерно-бурякового і м'ясо-молочного напрямів.

Промисловість[ред. | ред. код]

Прискорено розвиваються галузі, які визначають науково-технічний прогрес (машинобудування і металообробка, в тому числі приладобудування, електронна, електроенергетика, порошкова металургія, хімія і нафтохімія), а також мікробіологічна і картонно-паперова область виробництва. На території області розташовані Трипільська ТЕС, Київська ГЕС, Київська ГАЕС. Підприємства машинобудівної і металообробної галузей випускають хімічне устаткування, машини для тваринництва і кормовиробництва, екскаватори, меліоративну техніку, технологічне устаткування для підприємств торгівлі, а також товари побутового призначення. В Пролісках, на східній околиці Києва, працює Бориспільський автобусний завод. Завод випускає 1.700 автобусів в рік різноманітних модифікацій. Завод активно співпрацює з науково-дослідним інститутом автомобілебудування «Еталон».

Серед діючих підприємств хімічної і нафтохімічної промисловості — Білоцерківське виробниче об'єднання шин і гумоазбестових виробів і завод гумотехнічних виробів, Броварський завод пластмас. Мікробіологічна промисловість представлена Трипільським біохімічним заводом. В Обухові картонно-паперовий комбінат. Підприємства харчової промисловості: цукрові (основні — в Яготині і смт Гребінки), молочні, маслоробні, спиртові, крохмальні, консервні заводи, м'ясо-птахокомбінати.

На території області — 21 комбікормовий завод. Легка промисловість об'єднує підприємства швейної, трикотажної шкіряної, льонообробної галузей (розташовані в містах Переяславі-Хмельницькому, Фастові, Сквирі, Білій Церкві, Броварах, Богуславі, Василькові та ін.). На базі місцевих мінерально-сировинних і лісових ресурсів розвинена будівельна і деревообробна промисловість: заводи залізобетонних виробів (Біла Церква, Бровари, Вишгород), цегляні, по обробці граніту (Буча), скляні, по виробництву санітарно-технічних виробів. Добування граніту поблизу Богуслава і Білої Церкви.

На території області сформувалися Київський і Білоцерківський промислові вузли. Спеціалізацію Білоцерківського вузла визначають хімічна і машинобудівна промисловість, доповнена харчовою промисловістю. Серед багатогалузевих промислових центрів області найбільші — Бровари, Фастів, Васильків, Бориспіль, які входять в Київський промисловий вузол.

Агропромисловий комплекс (АПК)[ред. | ред. код]

У структурі АПК за валовою продукцією перше місце посідає тваринництво (54,7 %, 1985). В області 1771 тис. га під сільськогосподарськими угіддями. Площа зрошуваних земель — 122,3 тис.га, осушених — 176,8 тис.га. Найбільша зрошувальна система Бортницька. АПК області характеризується розвиненим високотоварним зерновим господарством (основна культура — озима пшениця), виробництвом технічних культур (цукровий буряк, льон-довгунець), картоплі, овочів.

Тваринництво спеціалізується на виробництві м'ясо-молочної продукції, яєць. В усіх районах області провідним є скотарство, крім того в лісо-степовій зоні значний розвиток одержали свинарство та птахівництво. Розвинені також кролеводство, бджолярство, рибне господарство.

У 2010 в області намолочено понад два мільйони тонн зерна. Середня урожайність склала 34 центнера з гектара.

Транспорт[ред. | ред. код]

Розвинений залізничний транспорт. Експлуатаційна довжина залізниці — 1100 км (2008 р.). Через територію області проходять лінії: МоскваКиївЛьвів, Київ—ДніпроДонецьк тощо. Електрифіковані приміські ділянки залізниці: Київ—ФастівКозятин, Київ—Фастів—Миронівка, Київ—Тетерів, Київ—Ніжин, Київ—Яготин. Залізничні вузли: Київ, Фастів, Миронівка. Довжина автомобільних доріг — 7760 км, в тому числі з твердим покриттям — 7489 км. Найважливіші автомобільні дороги: Санкт-Петербург—Київ—Одеса, Київ—Харків, Київ—Дніпро. Судноплавство по Дніпру, Десні, Прип'яті. У Києві — аеропорти Бориспіль і Жуляни. Військові аеродроми у Білій Церкві та Ірпені. Газопроводи: Уренгой—Помари—Ужгород, Шебелинка—Полтава—Київ.

Економіка[ред. | ред. код]

N показник одиниці станом на 2006 р.
1 Експорт товарів млн доларів США 581,5
2 Питома вага в загальноукраїнському % 1,5
3 Імпорт товарів млн доларів США 1950,6
4 Питома вага в загальноукраїнському % 4,3
5 Сальдо експорт-імпорт млн доларов США −1369,1
6 Капітальні інвестиції млн гривень 8038,3
7 Середня зарплата грн (на 01.01.07) 1117
8 Середня зарплата доларів США (на 01.01.07) 221,2

Відповідно матеріалів Комітету статистики України

Особистості[ред. | ред. код]

Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]

На території Київської області розташовано: 2968 пам'яток археології (з них — 18 національного значення), 2573 пам'ятки історії (з них — 3 національного значення), 208 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 91 національного значення), 257 пам'яток монументального мистецтва. 8 населених місць Київської області увійшли до Списку історичних населених місць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 р. за № 878. До цього переліку входять: Біла Церква, Богуслав, Васильків, Вишгород, Переяслав-Хмельницький, Ржищів, Фастів, Яготин.[13]

На Київщині існував специфічний народний іконописний стиль, сформований під впливом іконописної традиції Києво-Печерської лаври. Святі зображалися на темно-пурпурному або чорному тлі в одязі темних тонів із темно-синіми, темно-зеленими або навіть чорними німбами, окресленими тонким пунктирним білим контуром[14]. Колекція домашніх ікон Київщини є частиною експозиції Музею української домашньої ікони в історико-культурному комплексі «Замок Радомисль».[15]

Література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Пам'ятники та меморіальні знаки[ред. | ред. код]

20 листопада 2010 року за підтримки благодійної ініціативи «Героїка» у місті урочисто відкрили пам'ятний знак козакам Армії УНР: Білецькому Іванові Омельковичу та Бондаренку Оверкові Ісаковичу. Сталося це на подвір'ї Свято-Миколаївського чоловічого монастиря Української Православної Церкви Київського Патріархату. Обидва воїни взяли участь в Другому зимовому поході Армії УНР тилами більшовиків у 1921 році. Потрапивши у полон до ворога під Малими Миньками, Бондаренко та Білецький були страчені червоними під селом Базар Житомирської обл. 23 листопада 1921 року.[16]

Природно-заповідний фонд[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ. Додаток до довідника видання 1962 р. (зміни, що відбулися за період з 1 січня 1962 року по 1 січня 1964 року) / Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1964. — С. 28–30.
  3. Список районов, упраздненных в связи с укрупнением сельских и образованием промышленных районов (декабрь 1962 – февраль 1963). Доп. к справочнику: СССР. Административно-территориальное деление союзных республик на 1963. — М. : Известия, 1964. — С. 106–108.(рос.)
  4. s:Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР
  5. Указ Президії Верховної Ради Української РСР № 3н-06 від 5 лютого 1965 р. "Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР»
  6. Відомості Верховної Ради Української PCP. — 1966 — № 48 — с. 514.
  7. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 2013-05-12. Процитовано 2011-09-21. (рос.)
  8. Головне управління статистики в Київській області — Геополітична характеристика регіону
  9. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  10. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2017 по січень 2018 року
  11. МВС УКРАЇНИ.
  12. УСЕ
  13. Історико-культурні заповідники України. Довідник
  14. Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013
  15. Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»
  16. У Богуславі відкрили пам'ятник на честь земляків, які загинули під Базаром

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Білорусь Білорусь Чернігівська область Чернігівська область
Житомирська область Житомирська область Полтавська область Полтавська область
Вінницька область Вінницька область Черкаська область Черкаська область Черкаська область Черкаська область