Відмінності між версіями «Київське воєводство»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Вирізав пухлину.)
 
(Не показані 11 проміжних версій 8 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Адміністративна одиниця
{| style="float: right; margin: 0 0 1em 1em; background: #f9f9f9; border: 1px #aaa solid; border-collapse: collapse; font-size: 90%; width: 280px;"
 
  +
|назва =
| colspan="2" style="background-color: #efefef; border-bottom:1px #aaa solid; text-align: center;" | '''Київське воєводство'''
 
  +
|місцева_назва =
|-герб
 
  +
|зображення =
| colspan="2" style="text-align: center;"|
 
  +
|зображення_розмір =
{| style="background-color: #f9f9f9; border-collapse: collapse;"
 
  +
|зображення_підпис =
|}
 
  +
|герб =
[[File:COA_of_Kiev_Voivodship_XVII.svg|150px]]
 
  +
|прапор =
|-
 
  +
|герб_підпис =
| colspan="2" style="text-align: center;"|Герб
 
  +
|прапор_підпис =
------------------------------
 
  +
|розташування =
|-
 
  +
|розташування_підпис =
| colspan="2" style="text-align: center;"|
 
  +
|розташування_розмір =
{| style="background-color: #f9f9f9; border-collapse: collapse;"
 
  +
|інші_одиниці =
|}
 
  +
|тип_найменування =
[[File:RON województwo kijowskie map.svg|250px|]]
 
  +
|найменування =
|-
 
  +
|девіз =
| colspan="2" style="text-align: center;"|{{legend|red|Воєводство в Речі Посполитій ([[1619]]).}}<br/>
 
  +
|гімн =
|-
 
  +
|тип_центра =
|}
 
  +
|центр =
  +
|найбільше_місто =
  +
|країна =
  +
|тип_регіону =
  +
|регіон =
  +
|тип_регіону2 =
  +
|регіон2 =
  +
|тип_регіону3 =
  +
|commons=Former voivodeships of Poland
  +
|сусіди =
  +
|тип_підрозділів =
  +
|підрозділи =
  +
|номерний_знак =
  +
|офіційна_мова =
  +
|населення =
  +
|список_за_населенням =
  +
|місце_за_населенням =
  +
|щільність_населення =
  +
|список_за_щільністю_населення =
  +
|місце_за_щільністю_населення =
  +
|етнікон =
  +
|площа =
  +
|список_за_площею =
  +
|місце_за_площею =
  +
|відсоток_води =
  +
|ширина =
  +
|довжина =
  +
|широта =
  +
|довгота =
  +
|середня_висота =
  +
|макс_висота_місце =
  +
|макс_висота =
  +
|мін_висота_місце =
  +
|мін_висота =
  +
|часовий_пояс =
  +
|список_за_ввп =
  +
|ввп =
  +
|ввп_на_душу_населення =
  +
|список_за_ірлп =
  +
|ірлп =
  +
|список_за_джіні =
  +
|джіні =
   
  +
|тип_заснування =
  +
|заснований =
  +
|тип скасування =
  +
|скасовано =
  +
|назва_до_заснування =
  +
  +
|титул_голови_уряду =
  +
|голова_уряду =
  +
|титул_представників1 =
  +
|представник1 =
  +
|титул_представників2 =
  +
|представник2 =
  +
|адреса =
  +
|веб-сайт =
  +
|тип_коду_iso =
  +
|код_iso =
  +
|тип_скорочення =
  +
|скорочення =
  +
|тип_скорочення2 =
  +
|скорочення2 =
  +
|тип_скорочення3 =
  +
|скорочення3 =
  +
}}
 
'''Ки́ївське воєво́дство, Київський палатінат'''<ref>{{Cite web|url=http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Gwagnini/otryv1.phtml?id=309|title=ОПИСАНИЕ ЕРОПЕЙСКОЙ САРМАТИИ,
 
'''Ки́ївське воєво́дство, Київський палатінат'''<ref>{{Cite web|url=http://www.vostlit.info/Texts/rus5/Gwagnini/otryv1.phtml?id=309|title=ОПИСАНИЕ ЕРОПЕЙСКОЙ САРМАТИИ,
 
КОТОРАЯ ВКЛЮЧАЕТ В СЕБЯ ПОЛОНИЮ, ЛИТВАНИЮ, САМОГИТИЮ, РУССИЮ, МОСКОВИЮ И ЧАСТИ ТАРТАРИИ|last=АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИ|first=|date=|website=www.vostlit.info|publisher=|language=|accessdate=2018-10-01}}</ref> ({{lang-la|Palatinatus Kioviensis}}, {{lang-pl|Województwo kijowskie}})&nbsp;— [[Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (до [[1569]]) та [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Існувало в [[1471]]—[[1795]] роках.
 
КОТОРАЯ ВКЛЮЧАЕТ В СЕБЯ ПОЛОНИЮ, ЛИТВАНИЮ, САМОГИТИЮ, РУССИЮ, МОСКОВИЮ И ЧАСТИ ТАРТАРИИ|last=АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИ|first=|date=|website=www.vostlit.info|publisher=|language=|accessdate=2018-10-01}}</ref> ({{lang-la|Palatinatus Kioviensis}}, {{lang-pl|Województwo kijowskie}})&nbsp;— [[Адміністративно-територіальний поділ Речі Посполитої|адміністративно-територіальна одиниця]] [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] (до [[1569]]) та [[Корона Королівства Польського|Корони Польської]] в [[Річ Посполита|Речі Посполитій]]. Існувало в [[1471]]—[[1795]] роках.
   
Створене на основі земель [[Київське князівство|Київського князівства]]. Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року входило до складу [[Малопольська провінція|Малопольської провінції]]. Належало до регіону [[Русь]]. Розташовувалося в південно-східній частині Речі Посполитої, на сході Русі. Головні міста — [[Київ]] (до [[1667]]) і [[Житомир]]. Очолювалося [[київські воєводи|київськими воєводами]]. [[Сеймик]] воєводства збирався у Житомирі. Мало представництво із 3 [[сенатор]]ів у [[Сенат Речі Посполитої|Сенаті Речі Посполитої]]. До [[16 століття]] складалося з 9 [[повіт]]ів, після — з 3. Найбільше з усіх воєводств держави. Станом на [[1790]] рік площа воєводства становила близько {{СЧТ|200000}} км²<ref>''Pawiński Adolf.'' [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=1810&from=FBC Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym]. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886. — Małopolska. T. 1—2.</ref>. Населення в [[18 століття|18 столітті]] нараховувало близько 1 млн осіб. Ліквідоване [[1793]] року під час [[другий поділ Речі Посполитої|другого поділу Речі Посполитої]]. Територія воєводства увійшла до складу [[Київське намісництво|Київського]] та [[Ізяславське намісництво|Ізяславського намісництв]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. У просторіччі називалося [[Україна (назва)|Україною]] або '''Українським воєводством''' ({{lang-pl|Województwo ukraińskie}})<ref>Gloger, Zygmunt. Województwo Kijowskie // ''Geografia historyczna ziem dawnej Polski''. — Kraków, 1903.</ref><ref>Likowski, Edward. ''Dzieje Kościoła unickiego na Litwie i Rusi usi w XVIII i XIX wieku''. — Poznań, 1880. — S. 246.</ref>. На картах також зустрічається назва Нижня Волинь (лат. Volynia inferior, фр. basse) або Дальня Волинь (лат. Volynia ulterior)
+
Створене на основі земель [[Київське князівство|Київського князівства]]. Після [[Люблінська унія|Люблінської унії]] [[1569]] року входило до складу [[Малопольська провінція|Малопольської провінції]]. Належало до регіону [[Русь]]. Розташовувалося в південно-східній частині Речі Посполитої, на сході Русі. Головні міста&nbsp;— [[Київ]] (до [[1667]]) і [[Житомир]]. Очолювалося [[київські воєводи|київськими воєводами]]. [[Сеймик]] воєводства збирався у Житомирі. Мало представництво із 3 [[сенатор]]ів у [[Сенат Речі Посполитої|Сенаті Речі Посполитої]]. До [[16 століття]] складалося з 9 [[повіт]]ів, після&nbsp;— з 3. Найбільше з усіх воєводств держави. Станом на [[1790]] рік площа воєводства становила близько {{СЧТ|200000}} км²<ref>''Pawiński Adolf.'' [http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=1810&from=FBC Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym].&nbsp;— Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886.&nbsp;— Małopolska. T. 1—2.</ref>. Населення в [[18 століття|18 столітті]] нараховувало близько 1&nbsp;млн осіб. Ліквідоване [[1793]] року під час [[другий поділ Речі Посполитої|другого поділу Речі Посполитої]]. Територія воєводства увійшла до складу [[Київське намісництво|Київського]] та [[Ізяславське намісництво|Ізяславського намісництв]] [[Російська імперія|Російської імперії]]. У просторіччі називалося [[Україна (назва)|Україною]] або '''Українським воєводством''' ({{lang-pl|Województwo ukraińskie}})<ref>Gloger, Zygmunt. Województwo Kijowskie // ''Geografia historyczna ziem dawnej Polski''.&nbsp;— Kraków, 1903.</ref><ref>Likowski, Edward. ''Dzieje Kościoła unickiego na Litwie i Rusi usi w XVIII i XIX wieku''.&nbsp;— Poznań, 1880.&nbsp;— S. 246.</ref>. На картах також зустрічається назва Нижня Волинь (лат. Volynia inferior, фр. basse) або Дальня Волинь (лат. Volynia ulterior)
 
{{external media
 
{{external media
 
| topic = Карта Київського воєводства
 
| topic = Карта Київського воєводства
Рядок 42: Рядок 107:
   
 
== Повіти ==
 
== Повіти ==
* [[Київський повіт (Київське воєводство)|Київський]] → [[Київ]] (частково [[Хмельниччина|завойований козаками]])
+
* [[Київський повіт |Київський]] → [[Київ]] (частково [[Хмельниччина|завойований козаками]])
* [[Житомирський повіт (Київське воєводство)|Житомирський]] → [[Житомир]]
+
* [[Житомирський повіт (Київське воєводство)|Житомирський]] → [[Житомир]]
 
* [[Любецький повіт|Любецький]] → [[Любеч]] (до [[1482]]; до [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]])
 
* [[Любецький повіт|Любецький]] → [[Любеч]] (до [[1482]]; до [[Чернігівське воєводство|Чернігівського воєводства]])
 
* [[Мозирський повіт (Велике князівство Литовське)|Мозирський]] → [[Мозир]] (до [[1569]]; перейшов до [[Мінське воєводство|Мінського воєводства]])
 
* [[Мозирський повіт (Велике князівство Литовське)|Мозирський]] → [[Мозир]] (до [[1569]]; перейшов до [[Мінське воєводство|Мінського воєводства]])
Рядок 54: Рядок 119:
 
== Історія ==
 
== Історія ==
   
Після 1471 р. Київ став офіційною резиденцією Київських воєвод. Тут розміщувалася воєводська канцелярія і відбувалися засідання київського гродського суду. Серед [[Воєвода Київський|Київських воєвод]] найбільш знані: [[Дмитро Путятич]] (1492–1505), [[Костянтин-Василь Острозький]] (1559–1608), [[Станіслав Жолкевський]] (1608-20), [[Адам Кисіль]] (1649-53).
+
Після 1471&nbsp;р. Київ став офіційною резиденцією Київських воєвод. Тут розміщувалася воєводська канцелярія і відбувалися засідання київського гродського суду. Серед [[Воєвода Київський|Київських воєвод]] найбільш знані: [[Дмитро Путятич]] (1492—1505), [[Костянтин-Василь Острозький]] (1559—1608), [[Станіслав Жолкевський]] (1608-20), [[Адам Кисіль]] (1649-53).
   
 
Влітку 1482 року кримський хан [[Менґлі I Ґерай]], за намовлянням московського князя [[Іван III Васильович|Івана ІІІ]], вийшов в похід на Київ. 1 вересня він здобув замок, спалив собори і церкви, взяв в полон багато людей. Під час облоги в полон був захоплений і Київський воєвода [[Іван Ходкевич]] з дружиною. Менглі-Гірей в подарунок князю Івану вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії.
 
Влітку 1482 року кримський хан [[Менґлі I Ґерай]], за намовлянням московського князя [[Іван III Васильович|Івана ІІІ]], вийшов в похід на Київ. 1 вересня він здобув замок, спалив собори і церкви, взяв в полон багато людей. Під час облоги в полон був захоплений і Київський воєвода [[Іван Ходкевич]] з дружиною. Менглі-Гірей в подарунок князю Івану вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії.
Рядок 61: Рядок 126:
   
 
З перетворенням Великого князівства Литовського на шляхетську республіку у 1566 році, шляхта Київського воєводства дістала право скликання повітових сеймиків, де обговорювала питання, висувані на загальнодержавний (вальний) сейм і обирала своїх депутатів на засідання останнього, а також розв'язувала питання місцевого значення.
 
З перетворенням Великого князівства Литовського на шляхетську республіку у 1566 році, шляхта Київського воєводства дістала право скликання повітових сеймиків, де обговорювала питання, висувані на загальнодержавний (вальний) сейм і обирала своїх депутатів на засідання останнього, а також розв'язувала питання місцевого значення.
[[File:General Depiction of the Empty Plains (in Common Parlance, the Ukraine) Together with its Neighboring Provinces WDL79.png|250px|міні|праворуч|[[Генеральна карта України|Карта України]] [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійом-Левассера де Боплана]].]]
+
[[Файл:General Depiction of the Empty Plains (in Common Parlance, the Ukraine) Together with its Neighboring Provinces WDL79.png|250px|міні|праворуч|[[Генеральна карта України|Карта України]] [[Ґійом Левассер де Боплан|Ґійом-Левассера де Боплана]].]]
 
За умовами [[Люблінська унія|Люблінської унії]] 1569 року Київське воєводство відійшло до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
 
За умовами [[Люблінська унія|Люблінської унії]] 1569 року Київське воєводство відійшло до [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
   
Рядок 73: Рядок 138:
   
 
== Адміністративно-територіальний устрій ==
 
== Адміністративно-територіальний устрій ==
На початку свого існування Київське воєводство складалося з дев'яти [[Повіт|повітів]]: Київського, Житомирського, Любецького, Мозирського, Овруцького, Остерського, Путивльського, Черкаського та Чорнобильського. Але вже у XVI–XVII ст. воно зазнало значних територіальних змін: після литовсько-московської війни 1500–1503 було втрачено Путивльський повіт, а внаслідок укладення [[Люблінська унія|Люблінської унії 1569]] — Мозирський (його було включено до складу Мінського воєводства). За умовами [[Андрусівський мир|Андрусівського договору 1667]] та ряду інших угод, що були укладені між Росією та Польщею, під контроль [[Московське царство|Москви]] перейшла задніпровська частина воєводства з [[Київ|Києвом]] включно. Після другого поділу Речі Посполитої (1793) Київське воєводство остаточно перестало існувати.
+
На початку свого існування Київське воєводство складалося з дев'яти [[повіт]]ів: Київського, Житомирського, Любецького, Мозирського, Овруцького, Остерського, Путивльського, Черкаського та Чорнобильського. Але вже у XVI—XVII ст. воно зазнало значних територіальних змін: після литовсько-московської війни 1500—1503 було втрачено Путивльський повіт, а внаслідок укладення [[Люблінська унія|Люблінської унії 1569]]&nbsp;— Мозирський (його було включено до складу Мінського воєводства). За умовами [[Андрусівський мир|Андрусівського договору 1667]] та ряду інших угод, що були укладені між Росією та Польщею, під контроль [[Московське царство|Москви]] перейшла задніпровська частина воєводства з [[Київ|Києвом]] включно. Після другого поділу Речі Посполитої (1793) Київське воєводство остаточно перестало існувати.
   
 
== Сенатори ==
 
== Сенатори ==
 
* [[Київський єпископ]] (католицький)
 
* [[Київський єпископ]] (католицький)
** [[Київський митрополит]] (греко-католицький)
+
** [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі]] (греко-католицький)
** [[Київський митрополит]] (православний)
+
** [[Митрополит Київський, Галицький і всієї Русі]] (православний)
 
* [[Київський воєвода]]
 
* [[Київський воєвода]]
 
* [[Київський каштелян]]
 
* [[Київський каштелян]]
  +
 
== Див. також ==
 
== Див. також ==
 
* [[Київська прикордонна комісія]]
 
* [[Київська прикордонна комісія]]
Рядок 90: Рядок 156:
 
{{commonscat|Kiev Voivodeship (1471-1793)|Київське воєводство}}
 
{{commonscat|Kiev Voivodeship (1471-1793)|Київське воєводство}}
 
* ''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]]'' Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1990.
 
* ''[[Крип'якевич Іван Петрович|Крип'якевич І. П.]]'' Богдан Хмельницький (видання друге, виправлене і доповнене).&nbsp;— Львів&nbsp;: Світ, 1990.
* ''Русина О. В.'' [http://histans.com/index.php?encyclop&termin=Kyivske_voevodstvo Київське воєводство] // {{ЕІУ/4}}
+
* ''Русина О. В.'' [http://history.org.ua/index.php?encyclop&termin=Kyivske_voevodstvo Київське воєводство] // {{ЕІУ/4}}
 
* ''[[Зигмунт Глогер|Gloger Z]].'' [http://literat.ug.edu.pl/glogre/0041.htm Województwo Kijowskie] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski.&nbsp;— Kraków, 1903.
 
* ''[[Зигмунт Глогер|Gloger Z]].'' [http://literat.ug.edu.pl/glogre/0041.htm Województwo Kijowskie] // Geografia historyczna ziem dawnej Polski.&nbsp;— Kraków, 1903.
 
* [https://books.google.com.ua/books?id=JH_RAAAAMAAJ&pg=PA145&dq=K.+Niesiecki,+Herbarz+Polski,+tom+9&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiBvY_Xv__NAhUGQJoKHeLGDMcQ6AEIKDAC#v=onepage&q=K.%20Niesiecki%2C%20Herbarz%20Polski%2C%20tom%209&f=false Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J.]&nbsp;— T. I.&nbsp;— S. 165—168.
 
* [https://books.google.com.ua/books?id=JH_RAAAAMAAJ&pg=PA145&dq=K.+Niesiecki,+Herbarz+Polski,+tom+9&hl=uk&sa=X&ved=0ahUKEwiBvY_Xv__NAhUGQJoKHeLGDMcQ6AEIKDAC#v=onepage&q=K.%20Niesiecki%2C%20Herbarz%20Polski%2C%20tom%209&f=false Herbarz polski Kaspra Niesieckiego S.J.]&nbsp;— T. I.&nbsp;— S. 165—168.
   
  +
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/14491106/legal/kiyivske_voyevodstvo Київське воєводство] // {{Юридична енциклопедія|3}}
 
{{Адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського}}
 
{{Адміністративно-територіальний поділ Великого князівства Литовського}}
 
{{Адміністративно-територіальний устрій Речі Посполитої}}
 
{{Адміністративно-територіальний устрій Речі Посполитої}}
 
{{Київське воєводство}}
 
{{Київське воєводство}}
 
{{ВП-портали|Київщина|Київ|Україна|Географія|Історія}}
 
{{ВП-портали|Київщина|Київ|Україна|Географія|Історія}}
  +
 
{{DEFAULTSORT:Київське воєводство}}
 
{{DEFAULTSORT:Київське воєводство}}
 
[[Категорія:1471 в Україні]]
 
[[Категорія:1471 в Україні]]
 
[[Категорія:Воєводства Великого князівства Литовського]]
 
[[Категорія:Воєводства Великого князівства Литовського]]
 
[[Категорія:Київщина]]
 
[[Категорія:Київщина]]
[[Категорія:Київське воєводство]]
+
[[Категорія:Київське воєводство| ]]
 
[[Категорія:1793 у Польщі]]
 
[[Категорія:1793 у Польщі]]
  +
[[Категорія:Держави і території, засновані 1471]]
  +
[[Категорія:Зникли 1795]]

Поточна версія на 12:25, 27 жовтня 2019

Київське воєводство
COA of Kiev Voivodship XVII.svg
Герб
Адм. центр Київ і Житомир
Країна Велике князівство Литовське і Banner of Sigismund III Vasa.svg Корона Королівства Польського
Регіон Велике князівство Литовське
Малопольська провінція
Населення
 - повне
  • 500 000 осіб
Площа
 - повна 200 000 км²
Дата заснування 1471
Дата ліквідації 23 січня 1793
KijowskieIRP.png

Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Київське воєводство

Ки́ївське воєво́дство, Київський палатінат[1] (лат. Palatinatus Kioviensis, пол. Województwo kijowskie) — адміністративно-територіальна одиниця Великого князівства Литовського (до 1569) та Корони Польської в Речі Посполитій. Існувало в 14711795 роках.

Створене на основі земель Київського князівства. Після Люблінської унії 1569 року входило до складу Малопольської провінції. Належало до регіону Русь. Розташовувалося в південно-східній частині Речі Посполитої, на сході Русі. Головні міста — Київ (до 1667) і Житомир. Очолювалося київськими воєводами. Сеймик воєводства збирався у Житомирі. Мало представництво із 3 сенаторів у Сенаті Речі Посполитої. До 16 століття складалося з 9 повітів, після — з 3. Найбільше з усіх воєводств держави. Станом на 1790 рік площа воєводства становила близько &&&&&&&&&0200000.&&&&00200 000 км²[2]. Населення в 18 столітті нараховувало близько 1 млн осіб. Ліквідоване 1793 року під час другого поділу Речі Посполитої. Територія воєводства увійшла до складу Київського та Ізяславського намісництв Російської імперії. У просторіччі називалося Україною або Українським воєводством (пол. Województwo ukraińskie)[3][4]. На картах також зустрічається назва Нижня Волинь (лат. Volynia inferior, фр. basse) або Дальня Волинь (лат. Volynia ulterior)

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Карта Київського воєводства
Searchtool.svg Нижня Волинь або Київське воєводство. Г.Л. де Боплан, 1665 р.

Повіти[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Після 1471 р. Київ став офіційною резиденцією Київських воєвод. Тут розміщувалася воєводська канцелярія і відбувалися засідання київського гродського суду. Серед Київських воєвод найбільш знані: Дмитро Путятич (1492—1505), Костянтин-Василь Острозький (1559—1608), Станіслав Жолкевський (1608-20), Адам Кисіль (1649-53).

Влітку 1482 року кримський хан Менґлі I Ґерай, за намовлянням московського князя Івана ІІІ, вийшов в похід на Київ. 1 вересня він здобув замок, спалив собори і церкви, взяв в полон багато людей. Під час облоги в полон був захоплений і Київський воєвода Іван Ходкевич з дружиною. Менглі-Гірей в подарунок князю Івану вислав віз з награбованим добром з київських соборів і церков, в тому числі іконостас, золоту чашу і діскос з собору святої Софії.

В 1493 році Менглі-Гірей уже разом з великим князем московським Іваном провели спільний похід на Київ і Київщину. Після цього Київ був майже повністю відбудований.

З перетворенням Великого князівства Литовського на шляхетську республіку у 1566 році, шляхта Київського воєводства дістала право скликання повітових сеймиків, де обговорювала питання, висувані на загальнодержавний (вальний) сейм і обирала своїх депутатів на засідання останнього, а також розв'язувала питання місцевого значення.

За умовами Люблінської унії 1569 року Київське воєводство відійшло до Речі Посполитої.

У 1592 і 1596 рр. Києвом оволодівали козаки під час повстань під керівництвом Криштофа Косинського та Северина Наливайка.

За Зборівським договором 1649 року частина воєводства перейшла під гетьманську юрисдикцію.

Андрусівське перемир'я 1667 року визначило перебування правобережних повітів і староств Київського воєводства (без Києва) у складі Речі Посполитої. Після другого поділу Польщі в 1793 році територія воєводства ввійшла до складу Київського і Волинського намісництв.

Після переходу міста Києва під контроль Москви центром воєводства фактично був Житомир.

Адміністративно-територіальний устрій[ред. | ред. код]

На початку свого існування Київське воєводство складалося з дев'яти повітів: Київського, Житомирського, Любецького, Мозирського, Овруцького, Остерського, Путивльського, Черкаського та Чорнобильського. Але вже у XVI—XVII ст. воно зазнало значних територіальних змін: після литовсько-московської війни 1500—1503 було втрачено Путивльський повіт, а внаслідок укладення Люблінської унії 1569 — Мозирський (його було включено до складу Мінського воєводства). За умовами Андрусівського договору 1667 та ряду інших угод, що були укладені між Росією та Польщею, під контроль Москви перейшла задніпровська частина воєводства з Києвом включно. Після другого поділу Речі Посполитої (1793) Київське воєводство остаточно перестало існувати.

Сенатори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. АЛЕКСАНДР ГВАНЬИНИ. ОПИСАНИЕ ЕРОПЕЙСКОЙ САРМАТИИ, КОТОРАЯ ВКЛЮЧАЕТ В СЕБЯ ПОЛОНИЮ, ЛИТВАНИЮ, САМОГИТИЮ, РУССИЮ, МОСКОВИЮ И ЧАСТИ ТАРТАРИИ. www.vostlit.info. Процитовано 2018-10-01. 
  2. Pawiński Adolf. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. — Warszawa: Gebethner i Wolff, 1886. — Małopolska. T. 1—2.
  3. Gloger, Zygmunt. Województwo Kijowskie // Geografia historyczna ziem dawnej Polski. — Kraków, 1903.
  4. Likowski, Edward. Dzieje Kościoła unickiego na Litwie i Rusi usi w XVIII i XIX wieku. — Poznań, 1880. — S. 246.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]