Відмінності між версіями «Київське повстання (1068)»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
  +
{{Infobox Military Conflict
[[Файл:Usiasłaŭ Čaradziej, Kyiv. Усяслаў Чарадзей, Київ.jpg|міні|праворуч|250пкс|Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання у Києві 1068 року. ([[Мініатюра (живопис)|Мініатюра]] з [[Радзивіллівський літопис|Радзивіллівського літопису]]).]]
 
  +
|conflict=Київське повстання
 
  +
|partof=[[Київські повстання]]
'''Київське повстання (1068—1069)''' — повстання на початку вересня [[1068]] року, містян Києва і частини сільського населення [[Київське князівство|Київської землі]] проти князя [[Ізяслав Ярославич|Ізяслава Ярославича]].
 
  +
|image=[[File:Usiasłaŭ Čaradziej, Kyiv. Усяслаў Чарадзей, Київ.jpg|300px]]
  +
|caption=Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання ([[Радзивілівський літопис]])
  +
|date=[[14 вересня]] [[1068]]
  +
|place=річка [[Київ]]
  +
|result=перемога Ярославичів
  +
|combatant1=Кияни
  +
|combatant2=[[Київська Русь]]
  +
|commander1=
  +
|commander2=[[Ізяслав Ярославич]]
  +
|strength1=
  +
|strength2=
  +
|casualties1=
  +
|casualties2=
  +
}}
 
'''Ки́ївське повста́ння''' — повстання, що відбулося на початку вересня [[1068]] року в [[Київ|Києві]], містян Києва і частини сільського населення [[Київське князівство|Київської землі]] проти князя [[Ізяслав Ярославич|Ізяслава Ярославича]].
   
 
== Причини ==
 
== Причини ==

Версія за 12:26, 19 березня 2017

Київське повстання
Київські повстання
Usiasłaŭ Čaradziej, Kyiv. Усяслаў Чарадзей, Київ.jpg
Кияни визволяють Всеслава з поруба під час повстання (Радзивілівський літопис)
Дата: 14 вересня 1068
Місце: річка Київ
Результат: перемога Ярославичів
Сторони
Кияни Київська Русь
Командувачі
Ізяслав Ярославич

Ки́ївське повста́ння — повстання, що відбулося на початку вересня 1068 року в Києві, містян Києва і частини сільського населення Київської землі проти князя Ізяслава Ярославича.

Причини

Причиною повстання стала відмова князя видати киянам зброю і коней для продовження боротьби з половцями, які восени 1068 розбили об'єднані сили Ярославичів (Ізяслава, Всеволода і Святослава) на річці Альті і грабували київські землі. Святослав після розгрому втік до Чернігова, а Ізяслав і Всеволод — до Києва.

Після поразки, як свідчить нині наявний текст «Повісті минулих літ»:

«... люди київські прибігли до Києва, і вчинили віче на торговищі і сказали, пославши (послів) до князя: «Ось половці розсипалися по землі. Дай-но, княже, зброю та коней, і ми ще поб’ємося з ними». Але, Ізяслав цього не послухав»[1]

Події

Після чого розпочалося повстання. Повсталі розгромили двір тисяцького Коснячки і звільнили підступно ув'язненого 10 липня 1067 року полоцького князя Всеслава Брячиславича[2], проголосивши його великим князем. Визволення Всеслава сталося 14 вересня 1068 року, в день Воздвиження. Саме тому у зміщенні зі стола князя-клятвовідступника (Ізяслава) частина населення, і церковної знаті могла вбачати промисел Божий.

Ізяслав із братом Всеволодом Ярославичем Переяславським утекли з князівського палацу, тут же розграбованого городянами, що взяли «бещисленое множьство злата и сребра». 15 вересня Ізяслав перебрався до Польщі, де заручившися підтримкою ляхів, і через 6 місяців рушив на Київ. Всеволод, дізнавшись про наближення Ізяслава з військом польського князя Болеслава, утік без битви до Полоцька. 2 травня Ізяслав із поляками ввійшов до Києва і, незважаючи на заступництво молодших Ярославичів, послав до Києва свого сина Мстислава, який:

“...порубав киян, що висікли були (з порубу) Всеслава, числом сімдесят чоловік, а інших осліпив, а (ще) інших він без вини погубив, не учинивши дізнання”.[3][4]

Повстання було придушене.

Див. також

Примітки

  1. Історик П. Толочко коментує ці події так: «Відмова видати зброю пояснюється, як правило, тим, що Ізяслав боявся, аби вона не було використане проти феодальної знаті та князівської адміністрації. Зважаючи на ситуацію, коли в поразці на Альті кияни звинувачували Ізяслава і його воєводу Коснячка, страх великого князя був виправданий. Але, як слушно зазначали численні дослідники, коней та озброєння Ізяславу просто нізвідки було взяти. У князя не було спеціальних арсеналів, із яких ополченці отримували зброю перед боєм і здавали після його закінчення. Звідси, в діях віча відчувається чиясь організуюча та керуюча рука. Ізяславу ставилась вимога, яку він наперед не міг виконати, щоб викликати вибух народного гніву»
  2. Річ у тім, що, захопивши Всеслава Брячиславича до полону, Ярославичі порушили клятву, дану на хресті. У нині наявному тексті «Повісті минулих літ» читаємо: "Всеслав же сів у Києві, — а се Бог явив Хресну Силу, тому що Ізяслав, цілувавши хреста, схопив його (Всеслава). І через те навів Бог поганих, а сього явно визволив Хрест Чесний, бо в день Воздвиження Всеслав, зітхнувши, сказав: «О, Хресте Чесний! Оскільки я в тебе вірив, визволи мене з ями цієї. І Бог показав Силу Хресну на повчання землі Руській: хай не переступають Чесного Хреста, цілувавши його».
  3. Повість минулих літ
  4. Ставлення літописця до повсталих киян — невиразне, але швидше співчутливе, бо вони хотіли боронити рідну землю. Літописець підкреслює, - що князь погубив потім багато невинних людей, не розібравши справи.

Джерела та література