Відмінності між версіями «Київський літопис»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
[перевірена версія][перевірена версія]
(Мітки: Редагування з мобільного пристрою, Редагування через мобільну версію)
Рядок 1: Рядок 1:
 
'''Ки́ївський літо́пис''' — одна з найдавніших пам'яток історії та літератури [[Київська Русь|Київської Русі]], складова частина [[Іпатіївський літопис|Іпатіївського списку]]. Є продовженням «[[Повість временних літ|Повісті временних літ]]» і попередником [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинського літопису]], охоплює події [[1118]]—[[1200]] років.
 
'''Ки́ївський літо́пис''' — одна з найдавніших пам'яток історії та літератури [[Київська Русь|Київської Русі]], складова частина [[Іпатіївський літопис|Іпатіївського списку]]. Є продовженням «[[Повість временних літ|Повісті временних літ]]» і попередником [[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинського літопису]], охоплює події [[1118]]—[[1200]] років.
   
Дослідники вважають, що текст, який дійшов до нас, упорядкував бл. 1200 ігумен [[Видубецький монастир|Видубицького монастиря]] у [[Київ|Києві]] Мойсей на основі [[Літописи|літописних]] зведень, складених при княжих дворах у різних землях [[Русь|Русі]], з певними скороченнями і доповненнями. Наявність різних авторів, неоднаковий рівень їх освіти і таланту відбилися на підході до викладу подій, стилі, оцінках фактів. Київський літопис складається з щорічних записів, у які вплетені літописні оповідання, військ, повісті про князів [[Ігор Ольгович|Ігоря Ольговича]], [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]] та інших. Розповідається також про [[Новгород]], [[Волзька Болгарія|Волзьку Болгарію]], [[Німеччина|Німеччину]], [[Чехія|Чехію]], [[Польща|Польщу]], [[Угорщина|Угорщину]]. Та головна тема Київського літопису — [[Київ]] і [[Київська земля|Київська земля]], боротьба за стольний град між [[мономаховичі|Мономаховичами]] й [[Ольговичі|Ольговичами]], заклики до єднання у боротьбі проти іноземних завойовників.
+
Дослідники вважають, що текст, який дійшов до нас, упорядкував у році 1199 або 1200 ігумен [[Видубецький монастир|Видубицького монастиря]] у [[Київ|Києві]] Мойсей на основі [[Літописи|літописних]] зведень, складених при княжих дворах у різних землях [[Русь|Русі]], з певними скороченнями і доповненнями. Наявність різних авторів, неоднаковий рівень їх освіти і таланту відбилися на підході до викладу подій, стилі, оцінках фактів. Київський літопис складається з щорічних записів, у які вплетені літописні оповідання, військ, повісті про князів [[Ігор Ольгович|Ігоря Ольговича]], [[Ігор Святославич|Ігоря Святославича]] та інших. Розповідається також про [[Новгород]], [[Волзька Болгарія|Волзьку Болгарію]], [[Німеччина|Німеччину]], [[Чехія|Чехію]], [[Польща|Польщу]], [[Угорщина|Угорщину]]. Та головна тема Київського літопису — [[Київ]] і [[Київська земля|Київська земля]], боротьба за стольний град між [[мономаховичі|Мономаховичами]] й [[Ольговичі|Ольговичами]], заклики до єднання у боротьбі проти іноземних завойовників.
   
 
До Київського літопису включено окремі літературні твори — [[повість про вбивство Андрія Боголюбського]] [[1174]], повість про похід Ігоря Святославича на [[половці]]в [[1185]] та інші Київський літопис — твір майже суто світський, церковним питанням приділено дуже мало уваги. Мова його наближена до тогочасної живої народної з деякими церковнослов'янськими елементами, з використанням діалогів, прислів'їв, висловів історичних осіб. Найширше представлена загальновживана і військова лексика. Привертають увагу описи окремих подій і характеристики осіб, подані надзвичайно мальовничо. Стиль викладу діловий, урочистий. Переклад сучасною українською мовою здійснив [[Махновець Леонід Єфремович|Леонід Махновець]].
 
До Київського літопису включено окремі літературні твори — [[повість про вбивство Андрія Боголюбського]] [[1174]], повість про похід Ігоря Святославича на [[половці]]в [[1185]] та інші Київський літопис — твір майже суто світський, церковним питанням приділено дуже мало уваги. Мова його наближена до тогочасної живої народної з деякими церковнослов'янськими елементами, з використанням діалогів, прислів'їв, висловів історичних осіб. Найширше представлена загальновживана і військова лексика. Привертають увагу описи окремих подій і характеристики осіб, подані надзвичайно мальовничо. Стиль викладу діловий, урочистий. Переклад сучасною українською мовою здійснив [[Махновець Леонід Єфремович|Леонід Махновець]].

Версія за 07:18, 22 липня 2015

Ки́ївський літо́пис — одна з найдавніших пам'яток історії та літератури Київської Русі, складова частина Іпатіївського списку. Є продовженням «Повісті временних літ» і попередником Галицько-Волинського літопису, охоплює події 11181200 років.

Дослідники вважають, що текст, який дійшов до нас, упорядкував у році 1199 або 1200 ігумен Видубицького монастиря у Києві Мойсей на основі літописних зведень, складених при княжих дворах у різних землях Русі, з певними скороченнями і доповненнями. Наявність різних авторів, неоднаковий рівень їх освіти і таланту відбилися на підході до викладу подій, стилі, оцінках фактів. Київський літопис складається з щорічних записів, у які вплетені літописні оповідання, військ, повісті про князів Ігоря Ольговича, Ігоря Святославича та інших. Розповідається також про Новгород, Волзьку Болгарію, Німеччину, Чехію, Польщу, Угорщину. Та головна тема Київського літопису — Київ і Київська земля, боротьба за стольний град між Мономаховичами й Ольговичами, заклики до єднання у боротьбі проти іноземних завойовників.

До Київського літопису включено окремі літературні твори — повість про вбивство Андрія Боголюбського 1174, повість про похід Ігоря Святославича на половців 1185 та інші Київський літопис — твір майже суто світський, церковним питанням приділено дуже мало уваги. Мова його наближена до тогочасної живої народної з деякими церковнослов'янськими елементами, з використанням діалогів, прислів'їв, висловів історичних осіб. Найширше представлена загальновживана і військова лексика. Привертають увагу описи окремих подій і характеристики осіб, подані надзвичайно мальовничо. Стиль викладу діловий, урочистий. Переклад сучасною українською мовою здійснив Леонід Махновець.

Видання

Література

  • Франчук В. Ю. Книжна лексика в Київ. літописі. «Мовознавство», 1980, № 6;
  • Мельничук О. С. Про мову Київ. літопису XII ст. «Мовознавство», 1983, № 2;
  • Махновець Л. Для сучасників, для пам'яті поколінь. Від перекладача Київ. літопису. «Київ», 1984, № 8;
  • Франчук В. Ю. Киевская летопись. Состав и источники в лингв. освещении. К., 1986.