Відмінності між версіями «Клерикалізм»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][перевірена версія]
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
 
Рядок 5: Рядок 5:
'''Клерикал''' — представник [[церква|церкви]]; прихильник клерикалізму — політичного напряму, що добивається панування церкви і [[Духовенство|духовенства]] в суспільно-політичному, культурному житті країни; член клерикальної партії.
'''Клерикал''' — представник [[церква|церкви]]; прихильник клерикалізму — політичного напряму, що добивається панування церкви і [[Духовенство|духовенства]] в суспільно-політичному, культурному житті країни; член клерикальної партії.


На думку радянських вчених, найбільш «реакційним» був [[католик|католицький]] клерикалізм, послідовними борцями з клерикалізмом були революційний робітничий клас&nbsp;— [[пролетаріат]]&nbsp;— та його авангард&nbsp;— [[комуністична партія]]. Після [[Ленін|лєнінського]] [[декрет]]у 1918 року не мав бази в [[СССР]].<ref>М.&nbsp;М.&nbsp;Шейнман. ''Клерикализм''… С. 277–278</ref>
На думку радянських вчених, найбільш «реакційним» був [[католик|католицький]] клерикалізм, послідовними борцями з клерикалізмом були революційний робітничий клас&nbsp;— [[пролетаріат]]&nbsp;— та його авангард&nbsp;— [[комуністична партія]]. Після [[Ленін|ленінського]] [[декрет]]у 1918 року не мав бази в [[СССР]].<ref>М.&nbsp;М.&nbsp;Шейнман. ''Клерикализм''… С. 277–278</ref>


== Див. також ==
== Див. також ==

Поточна версія на 09:28, 21 жовтня 2021

Клерикалі́зм (від лат. clericalis — церковний) — політична течія, спрямована на посилення впливу релігії та церкви на всі сфери суспільного життя.

Клерикалізм як управлінська модель із істотним впливом церковних керманичів на процеси організації суспільних справ — знаний у світовій політології феномен. Його суть, однак, не зводиться лише до контролю релігійними діячами державної влади та переплетінні релігії з політикою, але, передусім, полягає у моделюванні структури суспільної свідомості громадян даної держави саме у контексті релігійних формул. Головним чином йдеться про неспроможність відділити мову внутрішнього релігійного світу від мови зовнішньої публічної влади. Таке зрощення релігійності і політики було і залишається дуже частим політичним явищем.

Клерикал — представник церкви; прихильник клерикалізму — політичного напряму, що добивається панування церкви і духовенства в суспільно-політичному, культурному житті країни; член клерикальної партії.

На думку радянських вчених, найбільш «реакційним» був католицький клерикалізм, послідовними борцями з клерикалізмом були революційний робітничий клас — пролетаріат — та його авангард — комуністична партія. Після ленінського декрету 1918 року не мав бази в СССР.[1]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. М. М. Шейнман. Клерикализм… С. 277–278

Джерела та література[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • П. Яроцький. Клерикалізм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.333 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред. | ред. код]