Відмінності між версіями «Климпуш Дмитро Іванович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 70: Рядок 70:
 
== Джерело ==
 
== Джерело ==
 
* [http://www.transcarpathiatour.com.ua/library/persons/persons_klimpush_ua.html Біографія Дмитра Климпуша] {{ref-uk}}
 
* [http://www.transcarpathiatour.com.ua/library/persons/persons_klimpush_ua.html Біографія Дмитра Климпуша] {{ref-uk}}
  +
  +
{{Карпатська Січ}}
 
{{Керівництво Карпатської України}}
 
{{Керівництво Карпатської України}}
   

Версія за 20:41, 24 березня 2013

Дмитро Климпуш
Дмитро Климпуш

Coat of Arms of Transcarpathian Oblast.png Головний командант Карпатської Січі
Час на посаді:
9 листопада 1938 — 15 березня 1939
Попередникпосада запроваджена
НаступникСергій Єфремов

Народився7 листопада 1897(1897-11-07)
смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область
Помер1959(1959)
смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область

Климпуш Дмитро Іванович (* 7 листопада 1897, смт. Ясіня, Рахівський район, Закарпатська область — † 1959, там же) — один з перших на Закарпатті українських підприємців, один із керівників Гуцульської республіки у 1918 році.

Життєпис

Народився в багатодітній селянській сім'ї. Під час Першої світової війни воював в австро-угорській армії, був двічі поранений. Разом з братами займався підприємництвом у сфері сільського господарства та деревообробки.

Громадська і політична діяльність

Дмитро Климпуш був одним із керівників Гуцульської республіки у 1918 році.

У 1923 р. Дмитро Климпуш стає членом соціал-демократичної партії, а 1927 р. його обрано секретарем сільської організації соціал-демократичної партії. З 1937 р. стає членом окружного представництва СДП Чехословаччини.

У 1923 р. Климпуш вступає в члени спортивного товариства Січ, а в 1927 р. очолив його. Товариство, при створенні, не ставило перед собою політичних завдань, займалось спортивно-виховною роботою та організацією спортивних змагань. Членом товариства був і Олекса Борканюк.

Разом з братами брав активну участь у піднесенні національної та громадської свідомості. Вони вносили пожертви на будівництво Народного дому товариства Просвіта в Ужгороді та Рахові, підтримували закарпатських студентів у Празі, фінансували їх видання «Альманах підкарпато-українських студентів», брали участь у всіх заходах закарпатської «Просвіти». Для поїздки на Всепросвітянський з'їзд, що відбувся у жовтні 1937 року, було замовлено та оплачено спецпоїзд з Ясіня до Ужгорода та назад, який забирав усіх очікуючих на станціях просвітян.

Восени 1938 року Підкарпатська Русь, як тоді офіційно називалось Закарпаття, стала автономною частиною Чехословаччини. На початку листопада 1938 року на запрошення прем'єра краю Августина Волошина Дмитро Климпуш прибуває до м. Хуст. Було вирішено змінити статут товариства «Січ» і на його основі створити «Карпатську Січ» — напіввійськову організацію, яка б готувала кадри для адміністративного апарату внутрішніх справ, а також із чехословацькими прикордонниками охороняла кордони Карпатської України. 9 листопада 1938 року статут Організації народної оборони «Карпатська Січ» був затверджений, а її головним командантом було обрано Дмитра Климпуша, обов'язки якого Дмитро виконував на громадських засадах. Д. Климпуш був розважливим керівником — і, як командант, не розділяв радикальних поглядів членів організації, усвідомлюючи безперспективність протистояння регулярним військам. Свою увагу Дмитро Климпуш зосереджував на підвищенні якості військової підготовки та розбудові організаційної структури організації.

Після проголошення самостійності Карпатською Україною, вона майже відразу була окупована Угорщиною, сили січовиків та регулярної армії були нерівними. Під час окупації були розгорнуті широкомасштабні репресії проти січовиків. Частина з них емігрувала, частина переховувалась, як і брати Климпуші.

З приходом Радянської армії Дмитро Климпуш уперше був заарештований СМЕРШем у грудні 1944 року, у січні 1947 року його звільнили. Хоча Дмитро Климпуш мав можливість разом із сім'єю емігрувати на Захід, він не міг покинути рідний край, своїх людей і не розділити їхньої долі. У квітні 1947 року він був заарештований повторно і звинувачений в українському націоналізмі. За вироком так званої трійки був засуджений на вісім років виправних таборів біля Іркутська у Сибіру.

Повернувся додому в 1956 р. з надломленим здоров'ям і через три роки помер. Похований Дмитро Климпуш в с. Ясіня, поряд з батьками. Посмертно реабілітований 2 лютого 1993.

Батько Ореста Климпуша.

Джерело