Відмінності між версіями «Клісфен»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][очікує на перевірку]
м (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
 
(Не показана 1 проміжна версія ще одного користувача)
Рядок 38: Рядок 38:
 
Належністю до фратрії обумовлювались права та звання афінського громадянина до 18-річного віку. Реформами Клісфена завершено було об'єднання Аттики, розпочате [[Тезій|Тезієм]], і утворення органічного цілого з розрізнених і ворогуючих між собою груп афінян.
 
Належністю до фратрії обумовлювались права та звання афінського громадянина до 18-річного віку. Реформами Клісфена завершено було об'єднання Аттики, розпочате [[Тезій|Тезієм]], і утворення органічного цілого з розрізнених і ворогуючих між собою груп афінян.
   
Для військових потреб держави служили також триттії та [[навкрарія|навкрарії]]. Клісфен також створив коллегію з 10 воєначальників&nbsp;— [[стратег]]ів (по 1 від кожної філи), до яких перейшла від [[полемарх|архонта-полемарха]] вся військова влада. На відміну від [[архонт]]ів, в які обиралися тільки представники двох вищих майнових класів, стратегами могли стати представники усіх класів, крім останнього&nbsp;— фетів. Для попередження ж незаконного захоплення влади будь-яким честолюбцем Клісфен ввів [[остракізм]].<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/52787/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D1%81%D1%84%D0%B5%D0%BD Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона]</ref>
+
Для військових потреб держави служили також триттії та [[навкрарія|навкрарії]]. Клісфен також створив коллегію з 10 воєначальників&nbsp;— [[стратег]]ів (по 1 від кожної філи), до яких перейшла від [[полемарх|архонта-полемарха]] вся військова влада. На відміну від [[архонт]]ів, в які обиралися тільки представники двох вищих майнових класів, стратегами могли стати представники усіх класів, крім останнього&nbsp;— фетів. Для попередження ж незаконного захоплення влади будь-яким честолюбцем Клісфен ввів [[остракізм]].<ref>[http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/52787/Клисфен Енциклопедичний словник Брокгауза та Єфрона]</ref>
   
 
== Підсумок ==
 
== Підсумок ==
Рядок 45: Рядок 45:
 
== Примітки ==
 
== Примітки ==
 
{{reflist}}
 
{{reflist}}
  +
== Посилання ==
  +
* [http://leksika.com.ua/13660810/legal/reformi_klisfena Реформи Клісфена] // {{Юридична енциклопедія|5}}
 
{{Портали|Право|Біографії|Стародавня Греція}}
 
{{Портали|Право|Біографії|Стародавня Греція}}
 
[[Категорія:Давньогрецькі правники]]
 
[[Категорія:Давньогрецькі правники]]

Поточна версія на 00:07, 24 травня 2019

Клісфен
дав.-гр. Κλεισθένης
Cleisthenes.jpg
Псевдо Клісфен Афінський
Народився 565 до н. е.[1] або бл. 570 до н. е.[2][3]
Афіни, Стародавні Афіни
Помер невідомо
Афіни, Стародавні Афіни
Громадянство
(підданство)
Стародавні Афіни
Діяльність політик
Посада архонт Афін[d]
Рід Алкмеоніди
Батько Мегакл (лідер параліїв)
Мати Agariste of Sicyon[d]
Брати, сестри  • Гіппократ (син Мегакла) і Coesyra[d]
Діти Megacles[d]

Клісфен (дав.-гр. Κλεισθένης), Клісфен Афінський (565 до н. е., Афіни — 492 до н. е., Афіни) — законодавець Стародавніх Афін 6 ст. до н. е. Походив із роду Алкмеонідів, за материнською лінією онук тирана Клісфена Сікіонського. 526 року до н.е. стає архонтом. Підняв рух проти тиранії Пісістратидів. Зазнавши поразки, жив у вигнанні, проте 510 до н. е. змусив тирана Гіппія тікати, а сам Клісфен фактично очолив державу.

Реформи Клісфена[ред. | ред. код]

Територіальна реформа[ред. | ред. код]

Після повалення тиранії Клісфен повернувся до Афін і в архонтство Ісагора у 508 до н. е. був уповноважений народом написати нові закони. Відчувалася потреба покласти край домаганнями родової знаті на політичне панування в громаді, а також роздріблення громадян на партії по складовим частинам Аттики, це також убезпечило б Афіни від зовнішнього ворога.

З цією метою Клісфен, не руйнуючи одвічного родового поділу афінських громадян, створив іншу організацію для політичних потреб громади з рішучим переважанням територіального початку над родовим. Основу політичного устрою утворили нові одиниці:

Тільки деми та триттії займали суцільні, просторово невідокремлені території. Філи ж, що виконували важливі та різноманітні політичні функції, складалися кожна з трьох територій, розміщених у різних областях Аттики: однан поблизу міста, інша — у Месогії, третя — у Паралії. Просторова відокремелність земель філ на майбутнє унебезпечувала від утворення партій на кшталт педіаків, пефалів, діакріїв.

Нових філ було 10, між ними жеребкуванням було розподілено 30 триттій. Кожна триттія складалася з кількох демів. Початкове число демів Геродот визначає близько 100, Страбон знає вже про 174, ще пізніше їхнє число збільшилося до 180 і більше.

Керівниками клісфенівських філ на місцях за вказівкою Піфії стали 10 вітчизняних героїв, які й дали філам свої імена. Деми були названі або за іменами місцевостей, або за їх міфічним засновникам, або, зрештою, за іменами вельможних родів, що живуть у тому чи іншому демі.

Кожен афінський громадянин, досягнувши 18-річного віку, був політично закріплений за тим демом, в якому постійно проживав за першого за Клісфена списку демотв. Це правило залишалося в силі і для його нащадків. Звання демота давало права повного громадянства, якого б походження демот не був. З цього часу офіційним ім'ям афінського громадянина, крім особистого, була назва його дема.

Реформа Афінської Ради[ред. | ред. код]

За кількістю населення та площею території деми сильно відрізнялися між собою, так як при утворенні їх Клісфен виходив від первісного поділу Аттики на поселення. Дем користувався самоврядуванням у місцевих справах, у державному управлінні деми брали участь переважно через філи. Члени Ради п'ятисот, що обиралися в демах, розподілялися порівну між 10 філамі, і весь склад ради ділився протягом року на 10 секцій (пританій) по філам. Посадові колегії складалися звичайно з 10 магістратів, по одному від кожної філи. 6 000 присяжних суддів вибиралися по філам. Піхота ділилася на 10 полків, а вершники на 10 ескадронів тощо.

В основу державного управління покладена була, таким чином, не територіальна, але політична одиниця. Дем, з його демархом та місцевою владою, з його загальнодемотськими зборами, землями, культом, виховував громадянина для діяльності на ширшій загальнодержавній арені.

Інші реформи[ред. | ред. код]

Клісфен також не знищив попередніх родових одиниць: роди, фратрії, іонійські філи продовжували існувати і після нього. Він навіть збільшив число фратрій, змінивши, щоправда, їх особовий склад: окрім давніх родів в їх середовище увійшли члени релігійних груп, усіх фраторів об'єднували культи Зевса-фратрія і Афіни-фратріі.

Належністю до фратрії обумовлювались права та звання афінського громадянина до 18-річного віку. Реформами Клісфена завершено було об'єднання Аттики, розпочате Тезієм, і утворення органічного цілого з розрізнених і ворогуючих між собою груп афінян.

Для військових потреб держави служили також триттії та навкрарії. Клісфен також створив коллегію з 10 воєначальників — стратегів (по 1 від кожної філи), до яких перейшла від архонта-полемарха вся військова влада. На відміну від архонтів, в які обиралися тільки представники двох вищих майнових класів, стратегами могли стати представники усіх класів, крім останнього — фетів. Для попередження ж незаконного захоплення влади будь-яким честолюбцем Клісфен ввів остракізм.[4]

Підсумок[ред. | ред. код]

За словами Арістотеля, Клісфен зробив Афіни демократичнішими, а Геродот вважає, що саме клісфенівська організація Афінської республіки сприяла успіхам афінян у війнах з беотійцями і халкідянами.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]