Княгининок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Княгининок
Knyagynynok gerb.png Knyagynynok prapor.png
Герб Княгининок Прапор Княгининок
Країна Україна Україна
Область Волинська область
Район/міськрада Луцький район
Рада/громада Княгининівська сільська рада
Код КОАТУУ 0722883701
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване XII століття
Колишня назва Маяки
Населення 2168 (2001)
Площа 25,44 км²
Густота населення 85,2 осіб/км²
Поштовий індекс 45630
Телефонний код +380 332
Географічні дані
Географічні координати 50°47′49″ пн. ш. 25°16′04″ сх. д. / 50.79694° пн. ш. 25.26778° сх. д. / 50.79694; 25.26778Координати: 50°47′49″ пн. ш. 25°16′04″ сх. д. / 50.79694° пн. ш. 25.26778° сх. д. / 50.79694; 25.26778
Середня висота
над рівнем моря
195 м
Місцева влада
Адреса ради 45630, Волинська обл., Луцький р-н, с. Княгининок, вул.Соборна, 77, тел. 79-16-70
Карта
Княгининок. Карта розташування: Україна
Княгининок
Княгининок
Княгининок. Карта розташування: Волинська область
Княгининок
Княгининок

Княгининок у Вікісховищі?

Княгининок (до 2016 — Маяки) — село в Україні, в Луцькому районі Волинської області. Населення становить 2168 осіб. Вперше село згадується в літописі під назвою Княгинін у XII ст.

Село розташоване на автостраді Луцьк — Ковель. Транспортне сполучення з обласним центром забезпечує автобусний маршрут номер 22а.

Історія

Уперше в історичних документах село Княгининок згадується в XII столітті, коли населення «дворца княгининска» виконувало повинності на користь луцького князя.

Княгининок належав спочатку литовським, пізніше — польським феодалам. З кінця XVIII століття село відійшло до РІ. У 70-ті роки XIX століття в Княгинінку поселилися чехи-колоністи, які господарювали тут до 1939 року.

З 1921 до 1939 років село знову опинилося під владою Польщі. В цей період розвивався національно-визвольний рух. В Княгининку існувала організація «Просвіти», яка разом з осередком «Спілки українок», що очолювався Галиною Кайбадою, проводила Шевченківські дні, популяризувала твори Лесі Українки та Івана Франка.

Під час Першої світової війни Княгининок був прифронтовим селом. В ході Української революції тут побували частини Січових стрільців. Польська окупація 1920—1939 замінила російську державну мову мовою польською. 1921 року в Княгининку було 568 жителів, з них 302 — українці, 238 чехів, решта — євреї, німці, поляки. Але початкова школа працювала чеською мовою.

Національні утиски щодо українців привели в 1931 році групу селян до осередку Волинського Українського об'єднання (ВУО), просвітянської хати, народного хору, оркестру. Але надмірна обережність ВУО не всіх задовольняла. Тому, група українських патріотів — Олексій Степаненко, Лаврентій Рак та інші зв'язали свою долю з ОУН. Вони діяли рішуче, але без терору. Степаненко очолив районний провід ОУН. Відмовився йти в польську армію, за що на три роки осуджений до в'язниці, звідки вийшов 1939 року.

Після приходу у вересні 1939 року радянської влади, місцеві жителі зазнали політичних репресій. 29 осіб у червні 1941 року було розстріляно на подвір'ї Луцької тюрми.

З 25 червня 1941 року по 22 березня 1944 року Княгининок перебував під контролем німецьких військ. Після їхнього відступу довший час тривали збройні сутичками між загонами ОУН-УПА та органами НКВД.

У післявоєнні роки в Княгининку було створено артіль, пізніше колгосп.

З 1939 по 2016 рр. село мало назву Маяки.

У 2016 році селу було повернуто історичну назву, у зв'язку з декомунізацією.

Символіка

Затверджена рішення сільської ради[1].

Автори — І. Хамежук.

Герб

Основою герба є геральдичний щит закруглений нижньою частиною. Щит розтятий вертикально: у правому червоному полі, що займає 2/3 ширини герба,  — срібна Свята Покрова. Ліве поле — зелене, в якому золотий сигль «К» у вигляді орнаментальної староруської буквиці, нижче — срібна горизонтальна хвиляста балка.

Свята Покрова — покровителька села Княгининок. Так званий сигль «К» — це початкова буква населеного пункту, який досить часто практикувався у печатках та гербах на території сучасної України. Ця буква зображена у вигляді орнаментальної староруської літописної буквиці, що додатково підкреслює дуже давнє походження поселення Княгининок.

Срібна хвиляста балка — річка Стир.

Щит вписаний у декоративний картуш, та доповнений внизу колосками пшениці. Картуш увінчує «сільська» корона, що додатково підкреслює статус адміністративного центру Княгининівської громади.

Прапор

Квадратне полотнище, зі співвідношенням сторін 1:1, розділене вертикально на дві рівновеликі частини. На червоній вертикальній смузі від древка — рівнораменний білий хрест, що торкається кінцями полів. Частина з вільного краю — зелена, внизу якої біла хвиляста горизонтальна смужка. Зворот прапора має аналогічне (дзеркальне) зображення.

Пам'ятки археології

На території села відомі наступні пам'ятки археології:

  • На лівому березі р. Стир — поселення празько-корчацької культури VI—VII ст., відкрите розвідкою І. Русанової в 1966 р.
  • На північний схід від села, поруч з колишнім с. Кам'янка, на лівому березі р. Стир, за 0,5 км на південь від мосту — багатошарове поселення волино-люблінської, тшинецько-комарівської культур, лежницької групи ранньозалізного часу і давньоруського періоду площею близько 3 га. Відкрите розвідкою Г. Охріменка і О. Середюка в 1987 р.

Відомі особи

Народилися

Навчальні заклади

Примітки

Посилання