Відмінності між версіями «Княжицький Микола Леонідович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
(Критика)
 
(Не показані 18 проміжних версій 3 користувачів)
Рядок 74: Рядок 74:
   
 
=== Кар'єра ===
 
=== Кар'єра ===
Після служби у війську, паралельно з навчанням у ВНЗ почав працювати за спеціальністю. З лютого 1989 до січня 1991 спеціальним кореспондентом редакції інформації [[Національна телекомпанія України|Держтелерадіо УРСР]], ведучим програми «Вечірні новини» та кореспондентом [[Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР|Центрального телебачення]] в Україні («Телевізійна служба новин»)<ref name=Rada />.
+
Після служби у війську, паралельно з навчанням у ВНЗ почав працювати за спеціальністю. З лютого 1989 до січня 1991 спеціальним кореспондентом редакції інформації [[Національна телекомпанія України|Держтелерадіо УРСР]], ведучим програми «Вечірні новини» та кореспондентом [[Центральне телебачення Держтелерадіо СРСР|Центрального телебачення]] в Україні («Телевізійна служба новин»), яку робив разом з Анатолієм Бондаренком. Саме для цих ефірів уперше робилися кліпи [[Ірина Білик|Ірини Білик]] і групи [[Скрябін|«Скрябін»]].<ref name=Rada />.
  +
{{цитата|Це були перші справді незалежні новини в Україні... Хоч вони виходили на державному телебаченні, але це була альтернатива “Актуальній камері” у “Вечірньому віснику”, де ми вперше говорили про молодих людей»}}
   
 
З лютого 1991 до січня 1992&nbsp;— завідуючий кореспондентського пункту спільного радянсько-канадського підприємства телерадіокомпанія «Міст». Кореспондент в Україні програми {{нп|Вєсті||ru|Вести (программа)}} [[РДРТК|Російської державної телерадіокомпанії]], програма почала виходити в ефір з {{Дата|1991|05|13}}<ref name=Rada />.
 
З лютого 1991 до січня 1992&nbsp;— завідуючий кореспондентського пункту спільного радянсько-канадського підприємства телерадіокомпанія «Міст». Кореспондент в Україні програми {{нп|Вєсті||ru|Вести (программа)}} [[РДРТК|Російської державної телерадіокомпанії]], програма почала виходити в ефір з {{Дата|1991|05|13}}<ref name=Rada />.
Рядок 84: Рядок 85:
 
З грудня 1994 року до жовтня 1998 президент [[ЗАТ]] «[[Міжнародний медіа центр]]—[[СТБ]]», ведучий програми «Рейтинг». З 1997 президент телеканалу СТБ та ведучий телепрограми «Вікна-тижневик»<ref name=Rada />.
 
З грудня 1994 року до жовтня 1998 президент [[ЗАТ]] «[[Міжнародний медіа центр]]—[[СТБ]]», ведучий програми «Рейтинг». З 1997 президент телеканалу СТБ та ведучий телепрограми «Вікна-тижневик»<ref name=Rada />.
   
З вересня 1998 року президент, а від {{Дата|1998|10|02|}} до {{Дата|1998|11|17}} голова правління державної акціонерної компанії «[[Національна телекомпанія України|Українське телебачення і радіомовлення]]» та президент «[[Національна телекомпанія України|Національної телекомпанії України]]»<ref name=Rada />.
+
З вересня 1998 року президент, а від {{Дата|1998|10|02|}} до {{Дата|1998|11|17}} голова правління державної акціонерної компанії «[[Національна телекомпанія України|Українське телебачення і радіомовлення]]» та президент «[[Національна телекомпанія України|Національної телекомпанії України]]»<ref name=Rada />. Але він невдовзі був звільнений президентом Кучмою, зокрема, через екстравагантну спробу закрити «пропагандистську» програму Вадима Долганова «Сім днів».
  +
{{цитата|«Ми з нового приміщення на Сирці випустили паралельну програму з покійною вже, на жаль, Наталією Кондратюк, яка вела цю програму. Долганов у цей час виходив на Хрещатику, 26, думаючи, що він — в ефірі».}}<ref>[[https://detector.media/community/article/127353/2017-06-27-mikola-knyazhitskii-u-nas-oligarkhichni-kanali-nikoli-ne-buli-spravdi-kritichnimi-do-prezidentiv-poki-ne-pochinalasya-revolyutsiya|Микола Княжицький: «У нас олігархічні канали ніколи не були справді критичними до президентів, поки не починалася революція»]]</ref>
   
 
Від грудня 1998 до квітня 1999 року голова адміністративної ради ЗАТ «Міжнародний медіа центр-СТБ»<ref name=Rada />.
 
Від грудня 1998 до квітня 1999 року голова адміністративної ради ЗАТ «Міжнародний медіа центр-СТБ»<ref name=Rada />.
Рядок 92: Рядок 94:
 
Надалі працював директором та був співласником (9&nbsp;% пай) компанії «Медіадім», що володіла активами телеканалу [[Тоніс]] та [[Газети 24]]. Після того як низка журналістів, зокрема [[Віталій Портников]], звільнилися з газети та телеканалу, звинувативши власників (можливим головним [[бенефіціар]]ієм названо [[Костерін Володимир Олександрович|Олександра Костеріна]]) у спробах запровадити цензуру, Микола Княжицький в листопаді 2007 року також пішов з компанії. Публічно оголосивши про рейдерське захоплення своєї частки з боку Костеріна, який на той момент був головою [[Партія Зелених України|Партії Зелених України]]<ref name=Tele-2007>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/telebachennya-vlasnist/2007-11-05/34728|назва=Микола Княжицький: «Від лютого 2007 року на платіжних документах «МедіаДому» немає жодного мого підпису»|дата=2007-11-05|видавець=Телекритика|дата-доступу=2012-05-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIFyA0bd|archivedate=2013-07-22}}</ref>.
 
Надалі працював директором та був співласником (9&nbsp;% пай) компанії «Медіадім», що володіла активами телеканалу [[Тоніс]] та [[Газети 24]]. Після того як низка журналістів, зокрема [[Віталій Портников]], звільнилися з газети та телеканалу, звинувативши власників (можливим головним [[бенефіціар]]ієм названо [[Костерін Володимир Олександрович|Олександра Костеріна]]) у спробах запровадити цензуру, Микола Княжицький в листопаді 2007 року також пішов з компанії. Публічно оголосивши про рейдерське захоплення своєї частки з боку Костеріна, який на той момент був головою [[Партія Зелених України|Партії Зелених України]]<ref name=Tele-2007>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/telebachennya-vlasnist/2007-11-05/34728|назва=Микола Княжицький: «Від лютого 2007 року на платіжних документах «МедіаДому» немає жодного мого підпису»|дата=2007-11-05|видавець=Телекритика|дата-доступу=2012-05-06|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIFyA0bd|archivedate=2013-07-22}}</ref>.
   
З 2008 Микола Княжицький разом з частиною співробітників, які звільнилися з компанії «Медіадім», започаткував новий проект&nbsp;— телеканал [[ТВі]] («International Media Company»). Княжицький обіймає посаду головного директора ТВІ, також на телеканалі веде щотижневу авторську передачу «[[Вечір з Миколою Княжицькм]]».
+
З 2008 Микола Княжицький разом з частиною співробітників, які звільнилися з компанії «Медіадім», започаткував новий проект&nbsp;— телеканал [[ТВі]] («International Media Company»). Княжицький обіймає посаду головного директора ТВІ, також на телеканалі веде щотижневу авторську передачу «[[Вечір з Миколою Княжицькм]]». В одному із своїх інтерв'ю Княжицький згадує:
  +
  +
{{цитата|ТВі — це моя була ідея. Я планував робити канал, у мене навіть компанія «Телерадіосвіт» була давно вже зареєстрована. І потім у Києві я зустрів відому людину — американського бізнесмена Олександра Альтмана, який мені сказав: «Поїдь поговори з Гусинським — він хоче підтримати твою ідею». Я так і зробив, ми з Гусинським домовилися й почали створювати цей проект. А вже пізніше Гусинський запросив до співпраці Кагаловського.
  +
  +
У Гусинського було своє бачення, він запросив сюди Євгенія Кисельова, Ігоря Малашенка. Я керував цим проектом. Ми разом запросили Романа Скрипіна, інших людей, які створювали новинну службу. Я займався в основному організаційними питаннями, дистрибуцією, побудовою мережі, трансляціями, побудовою студії фактично з нуля.}}
   
 
У квітні 2012 року Княжицький повідомив в ефірі ТВі про тиск на телеканал з боку податкових органів, оскільки на ТВі прийшла чергова податкова перевірка, попри те, що за кілька місяців до цього канал уже перевіряли<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-13/71184|title=Княжицький заявив про тиск на ТВі з боку податкової|date=2012-04-13|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Через два тижні Княжицький заявив, що співробітники [[Податкова міліція (Україна)|податкової міліції]] «почали тероризувати» осіб, які надавали послуги телеканалу<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-26/71497|title=ТВі заявляє про протизаконні дії податкової міліції і просить нардепів та громадян допомогти|date=2012-04-26|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Податкова служба заявила, що «телеканал скористався послугами конвертаційно-транзитного угруповання на суму понад 2,2&nbsp;млн грн.»<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-27/71530|title=Податкова: ТВі скористався послугами конвертаційно-транзитного угрупування на суму понад 2,2 млн грн.|date=2012-04-27|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>.
 
У квітні 2012 року Княжицький повідомив в ефірі ТВі про тиск на телеканал з боку податкових органів, оскільки на ТВі прийшла чергова податкова перевірка, попри те, що за кілька місяців до цього канал уже перевіряли<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-13/71184|title=Княжицький заявив про тиск на ТВі з боку податкової|date=2012-04-13|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Через два тижні Княжицький заявив, що співробітники [[Податкова міліція (Україна)|податкової міліції]] «почали тероризувати» осіб, які надавали послуги телеканалу<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-26/71497|title=ТВі заявляє про протизаконні дії податкової міліції і просить нардепів та громадян допомогти|date=2012-04-26|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Податкова служба заявила, що «телеканал скористався послугами конвертаційно-транзитного угруповання на суму понад 2,2&nbsp;млн грн.»<ref>{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-04-27/71530|title=Податкова: ТВі скористався послугами конвертаційно-транзитного угрупування на суму понад 2,2 млн грн.|date=2012-04-27|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>.
Рядок 98: Рядок 104:
 
У липні 2012 року податкова повідомила про порушення кримінальної справи стосовно Княжицького за ухилення від сплати податків на суму понад 3&nbsp;млн гривень<ref name="telekritika">{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-12/73313|title=Проти Княжицького порушена справа за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн грн.|date=2012-07-12|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. За словами Княжицького, телеканал при сплаті податків зараховував неповернене йому державою ПДВ<ref name="telekritika" />. Прес-служба президента [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння і доручив перевірити законність відкриття справи<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-19/73480|title=Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua|date=2012-07-19|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/69kpIlPvo|archivedate=2012-08-08}}</ref>. У той же час телеканал без попередження було відключено кабельною мережею «Тріолан» у 11 містах Україні<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/20/6969230/|title=ТВі виключили з кабельних мереж на користь каналу Арбузова|date=2012-07-20|work=Українська правда|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Представник організації «[[Репортери без кордонів]]» назвав те, що відбувається, залякуванням українських журналістів перед виборами<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-20/73505|title=«Репортери без кордонів» заявляють про залякування українських журналістів перед виборами|date=2012-07-20|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/69lpA2mFM|archivedate=2012-08-08}}</ref>. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ<ref>{{cite news|url=http://osce.usmission.gov/jul_26_12_ukraine.html|title=Statement on Prosecutions of Independent Media in Ukraine|date=2012-07-26|work=USOSCE|accessdate=2012-07-27}}</ref><ref>{{cite news|url=http://lb.ua/news/2012/07/26/162795_ssha_obespokoeni_situatsiey_lbua.html|title=США призвали власти Украины прекратить преследование LB.ua и ТВі|date=2012-07-26|work=LB.ua|accessdate=2012-07-27}}</ref>. У результаті прокуратура скасувала постанову податкової міліції про порушення кримінальної справи проти Миколи Княжицького<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/27/6969661/|title=Прокуратура закрила справу проти гендиректора ТВІ|date=2012-07-27|work=Українська правда|accessdate=2012-07-27}}</ref>.
 
У липні 2012 року податкова повідомила про порушення кримінальної справи стосовно Княжицького за ухилення від сплати податків на суму понад 3&nbsp;млн гривень<ref name="telekritika">{{cite news|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-12/73313|title=Проти Княжицького порушена справа за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн грн.|date=2012-07-12|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21}}</ref>. За словами Княжицького, телеканал при сплаті податків зараховував неповернене йому державою ПДВ<ref name="telekritika" />. Прес-служба президента [[Янукович Віктор Федорович|Януковича]] випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння і доручив перевірити законність відкриття справи<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-19/73480|title=Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua|date=2012-07-19|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/69kpIlPvo|archivedate=2012-08-08}}</ref>. У той же час телеканал без попередження було відключено кабельною мережею «Тріолан» у 11 містах Україні<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/20/6969230/|title=ТВі виключили з кабельних мереж на користь каналу Арбузова|date=2012-07-20|work=Українська правда|accessdate=2012-07-21}}</ref>. Представник організації «[[Репортери без кордонів]]» назвав те, що відбувається, залякуванням українських журналістів перед виборами<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-20/73505|title=«Репортери без кордонів» заявляють про залякування українських журналістів перед виборами|date=2012-07-20|work=Телекритика|accessdate=2012-07-21|archiveurl=http://www.webcitation.org/69lpA2mFM|archivedate=2012-08-08}}</ref>. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ<ref>{{cite news|url=http://osce.usmission.gov/jul_26_12_ukraine.html|title=Statement on Prosecutions of Independent Media in Ukraine|date=2012-07-26|work=USOSCE|accessdate=2012-07-27}}</ref><ref>{{cite news|url=http://lb.ua/news/2012/07/26/162795_ssha_obespokoeni_situatsiey_lbua.html|title=США призвали власти Украины прекратить преследование LB.ua и ТВі|date=2012-07-26|work=LB.ua|accessdate=2012-07-27}}</ref>. У результаті прокуратура скасувала постанову податкової міліції про порушення кримінальної справи проти Миколи Княжицького<ref>{{cite news|url=http://www.pravda.com.ua/news/2012/07/27/6969661/|title=Прокуратура закрила справу проти гендиректора ТВІ|date=2012-07-27|work=Українська правда|accessdate=2012-07-27}}</ref>.
   
У 2013 році відкриває свій телеканал&nbsp;— «Еспресо TV» і є його власником, генеральним директором та ведучийм програми «Княжицький». Новостворений телеканал стає одразу популярним під час Євромайдану, оскільки його камери виявилися завчасно розташовані в епіцентрі подій. Канал і донині є одним із провідних інформаційних телеканалів України.
+
2013 року відкриває телеканал «Еспресо TV» і є його власником, генеральним директором та ведучим програми «Княжицький». Новостворений телеканал стає одразу популярним під час Євромайдану, оскільки його камери виявилися завчасно розташовані в епіцентрі подій. Канал і донині є одним із провідних інформаційних телеканалів України.
[[Файл:Княжицький Микола Леонідович Вадим Чуприна ©.JPG|thumb|340x340px|У [[Верховна Рада України|ВРУ]] 2015 року.]]
 
   
 
=== Політична кар'єра ===
 
=== Політична кар'єра ===
Рядок 105: Рядок 110:
 
Балотувався, як самовисуванець на [[Парламентські вибори в Україні 2002|парламентських виборах 2002 року]], в [[мажоритарний округ|мажоритарному окрузі]] №&nbsp;117 ([[Львівська область]]). Вибори програв&nbsp;— посів друге місце з 14,4&nbsp;% голосів, поступився [[Наша Україна|нашоукраїнцю]] [[Качур Павло Степанович|Павлу Качуру]]<ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V|назва=Виборчий округ № 117|дата=2002-03-31|видавець=Центральна виборча комісія України|дата-доступу=2012-05-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIFzzX0B|archivedate=2013-07-22}}</ref>. Судився щодо результатів голосування, проте програв в [[Апеляційний суд Львівської області|апеляційному суді Львівської області]]<ref name=Tele>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2002-04-11/10933|назва=Княжицький вважає політичним рішення суду по його скарзі на 117-й окружкомІнтерфакс-Україна|дата=2002-04-11|видавець=Телекритика|дата-доступу=2012-05-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIG0nGCO|archivedate=2013-07-22}}</ref>. Зі слів самого Княжицького саме з його балотуванням до Верхової Ради пов'язане його раптове звільнення з посади члена [[Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення|Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення]]<ref name=Tele-2002 />.
 
Балотувався, як самовисуванець на [[Парламентські вибори в Україні 2002|парламентських виборах 2002 року]], в [[мажоритарний округ|мажоритарному окрузі]] №&nbsp;117 ([[Львівська область]]). Вибори програв&nbsp;— посів друге місце з 14,4&nbsp;% голосів, поступився [[Наша Україна|нашоукраїнцю]] [[Качур Павло Степанович|Павлу Качуру]]<ref>{{cite web|url=http://www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/WEBPROC0V|назва=Виборчий округ № 117|дата=2002-03-31|видавець=Центральна виборча комісія України|дата-доступу=2012-05-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIFzzX0B|archivedate=2013-07-22}}</ref>. Судився щодо результатів голосування, проте програв в [[Апеляційний суд Львівської області|апеляційному суді Львівської області]]<ref name=Tele>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2002-04-11/10933|назва=Княжицький вважає політичним рішення суду по його скарзі на 117-й окружкомІнтерфакс-Україна|дата=2002-04-11|видавець=Телекритика|дата-доступу=2012-05-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6IIG0nGCO|archivedate=2013-07-22}}</ref>. Зі слів самого Княжицького саме з його балотуванням до Верхової Ради пов'язане його раптове звільнення з посади члена [[Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення|Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення]]<ref name=Tele-2002 />.
   
30 липня 2012 року стало відомо, що Княжицький балотуватиметься до Верховної Ради України за списком об'єднаної опозиції «Батьківщини» під 11-м номером. На час кампанії він взяв відпустку з посади гендиректора ТВі<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-30/73734|title=Микола Княжицький іде 11-м номером списку «Батьківщини»|date=2012-07-30|work=Телекритика|accessdate=2012-08-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6A1nImS5m|archivedate=2012-08-19}}</ref>. Ставши народним депутатом, очолив підкомітет з питань телебачення і радіомовлення [[Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації|Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації]]<ref>{{cite news|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15645&skl=8|title=Микола Княжицький на сайті Верховної Ради України|date=2012-12-12|work=Верховна Рада України|accessdate=2013-03-30}}</ref>.
+
30 липня 2012 року стало відомо, що Княжицький балотуватиметься до Верховної Ради України за списком об'єднаної опозиції «Батьківщини» під 11-м номером. На час кампанії він взяв відпустку з посади гендиректора ТВі<ref>{{cite web|url=http://www.telekritika.ua/news/2012-07-30/73734|title=Микола Княжицький іде 11-м номером списку «Батьківщини»|date=2012-07-30|work=Телекритика|accessdate=2012-08-05|archiveurl=http://www.webcitation.org/6A1nImS5m|archivedate=2012-08-19}}</ref>. Ставши народним депутатом, очолив підкомітет з питань телебачення і радіомовлення [[Комітет Верховної Ради України з питань свободи слова та інформації|Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації]]<ref>{{cite news|url=http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/site2/p_deputat?d_id=15645&skl=8|title=Микола Княжицький на сайті Верховної Ради України|date=2012-12-12|work=Верховна Рада України|accessdate=2013-03-30}}</ref>. У цій якості активно виступав за прийняття [[Закон України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»|Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»]]<ref>[https://stv.detector.media/zakonodavstvo/analiz/ostannya_redaktsiya_zakonu_pro_suspilne_movlennya_scho_mozhe_buti_priynyata_17_kvitnya/ Остання редакція закону про суспільне мовлення, що може бути прийнята 17 квітня / Суспільне Detector.media, 16 квітня 2014]</ref>.
   
 
З 27 листопада 2014&nbsp;р.&nbsp;— народний депутат України. Обраний по Загальнодержавному багатомандатному округу від партії «[[Народний фронт]]». З 4 грудня 2014&nbsp;— Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. М. Княжицький є автором Проекту про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері (№&nbsp;3084), в якому пропонується створити український Інститут книги<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=56456 Картка законопроекту на сайті Верховної ради]</ref><ref>[http://www.telekritika.ua/kontekst/2015-09-11/111091 Микола Княжицький ініціює створення в Україні Інституту книги] // [[Телекритика]]</ref>. Проте, ця пропозиція отримала критичну оцінку [[Українська бібліотечна асоціація|Української бібліотечної асоціації]], яка вказала на низку положень, що суперечать Конституції та Законам України<ref>[http://ula.org.ua/ua/252-dokumenti/listi/1086-lysty-za-2015/3238-zvernennia-uba-do-holovy-vr-ukrainy-holiv-profilnykh-parlamentskykh-komitetiv-narodnykh-deputativ-ukrainy Звернення УБА до Голови ВР України, голів профільних парламентських комітетів, народних депутатів України]</ref>. 27 листопада 2015 року вніс пропозицію щодо законопроекту №&nbsp;3081-д&nbsp;«Про державну підтримку кінематографії в Україні», який був ухвалений Верховною Радою 28 січня 2016 року.
 
З 27 листопада 2014&nbsp;р.&nbsp;— народний депутат України. Обраний по Загальнодержавному багатомандатному округу від партії «[[Народний фронт]]». З 4 грудня 2014&nbsp;— Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. М. Княжицький є автором Проекту про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері (№&nbsp;3084), в якому пропонується створити український Інститут книги<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=56456 Картка законопроекту на сайті Верховної ради]</ref><ref>[http://www.telekritika.ua/kontekst/2015-09-11/111091 Микола Княжицький ініціює створення в Україні Інституту книги] // [[Телекритика]]</ref>. Проте, ця пропозиція отримала критичну оцінку [[Українська бібліотечна асоціація|Української бібліотечної асоціації]], яка вказала на низку положень, що суперечать Конституції та Законам України<ref>[http://ula.org.ua/ua/252-dokumenti/listi/1086-lysty-za-2015/3238-zvernennia-uba-do-holovy-vr-ukrainy-holiv-profilnykh-parlamentskykh-komitetiv-narodnykh-deputativ-ukrainy Звернення УБА до Голови ВР України, голів профільних парламентських комітетів, народних депутатів України]</ref>. 27 листопада 2015 року вніс пропозицію щодо законопроекту №&nbsp;3081-д&nbsp;«Про державну підтримку кінематографії в Україні», який був ухвалений Верховною Радою 28 січня 2016 року.
   
Також Княжицький є одним із авторів законопроекту «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» (№&nbsp;2669-д)<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=57457 Картка Законопроекту №&nbsp;2669-д на сайті Верховної Ради]</ref>, що був негативно сприйнятий мистецькою громадськістю<ref>[http://gordonua.com/publications/avdievskiy-vantuh-i-reznikovich-novyy-zakon-o-teatrah-privedet-k-katastroficheskomu-razrusheniyu-teatralnoy-deyatelnosti-v-ukraine-106453.html «Свого не цурайтесь…», чи Чого хоче пані Подоляк?] Лист театральних діячів на сайті Гордона</ref><ref>[https://mincult.wordpress.com/2015/12/06/bill-2669-d/ Відкритий лист Мистецької комісії Громадської ради при Міністерстві культури]</ref><ref>[http://gazeta.dt.ua/CULTURE/teatr-lozhi-scena-2669-d-_.html Театр, ложі. Сцена №&nbsp;2669-Д] // [[Дзеркало тижня]] </ref>.Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту № 4303 "Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора". Проте цей законопроект викликав осуд представників кіно- і телеіндустрії, мета якого, на їхню думку, тиск на акторів та порушення 10 статті Європейської Конвенції з прав людини. Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту №&nbsp;4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора».
+
Також Княжицький є одним із авторів законопроекту «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» (№&nbsp;2669-д)<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?id=&pf3511=57457 Картка Законопроекту №&nbsp;2669-д на сайті Верховної Ради]</ref>, що був негативно сприйнятий мистецькою громадськістю<ref>[http://gordonua.com/publications/avdievskiy-vantuh-i-reznikovich-novyy-zakon-o-teatrah-privedet-k-katastroficheskomu-razrusheniyu-teatralnoy-deyatelnosti-v-ukraine-106453.html «Свого не цурайтесь…», чи Чого хоче пані Подоляк?] Лист театральних діячів на сайті Гордона</ref><ref>[https://mincult.wordpress.com/2015/12/06/bill-2669-d/ Відкритий лист Мистецької комісії Громадської ради при Міністерстві культури]</ref><ref>[http://gazeta.dt.ua/CULTURE/teatr-lozhi-scena-2669-d-_.html Театр, ложі. Сцена №&nbsp;2669-Д] // [[Дзеркало тижня]] </ref>.Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту №&nbsp;4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора». Проте цей законопроект викликав осуд представників кіно- і телеіндустрії, мета якого, на їхню думку, тиск на акторів та порушення 10 статті Європейської Конвенції з прав людини. Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту №&nbsp;4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора».
   
У 2016 році долучився до створення Закону «Про внесення змін до Закону України „Про авторське право і суміжні права“ щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах».  
+
У 2016 році долучився до створення Закону «Про внесення змін до Закону України „Про авторське право і суміжні права“ щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах». &nbsp;
   
 
27 жовтня 2016 року Микола Княжицький разом з депутатом Вікторією Сюмар зареєстрували законопроект №&nbsp;5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Вони пропонують встановити на телебаченні обов'язкові квоти передач і фільмів українською мовою.
 
27 жовтня 2016 року Микола Княжицький разом з депутатом Вікторією Сюмар зареєстрували законопроект №&nbsp;5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Вони пропонують встановити на телебаченні обов'язкові квоти передач і фільмів українською мовою.
   
 
== Критика ==
 
== Критика ==
Княжицький потрапив до списку «Вороги преси 2012/2013» [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] через відсутність прозорості медіавласності та цензурування матеріалів на телеканалі «[[ТВі]]»<ref>[http://www.telekritika.ua/profesija/2013-06-05/82267 «Вороги преси 2012/2013»: версія НСЖУ.] ''Телекритика''. 05.06.2013.</ref> та посів 8-ме місце за результатами антирейтингу «Вороги преси в Україні 2012», який був створений [[Незалежна медіа-профспілка України|Незалежною медіа-профспілкою України]] спільно з [[Інститут масової інформації|Інститутом масової інформації]], через знищення репутації цього телеканалу<ref>[http://www.telekritika.ua/profesija/2013-06-06/82284 «Вороги преси» за версією НМПУ та ІМІ Азаров, Янукович, Захарченко, Княжицький та інші.] ''Телекритика''. 06.06.2013.</ref>.
+
Княжицький потрапив до списку «Вороги преси&nbsp;— 2012/2013» [[Національна спілка журналістів України|Національної спілки журналістів України]] через відсутність прозорості медіавласності та цензурування матеріалів на телеканалі «[[ТВі]]»<ref>[http://www.telekritika.ua/profesija/2013-06-05/82267 «Вороги преси&nbsp;— 2012/2013»: версія НСЖУ.] ''Телекритика''. 05.06.2013.</ref> та посів 8-ме місце за результатами антирейтингу «Вороги преси в Україні 2012», який був створений [[Незалежна медіа-профспілка України|Незалежною медіа-профспілкою України]] спільно з [[Інститут масової інформації|Інститутом масової інформації]], через знищення репутації цього телеканалу<ref>[http://www.telekritika.ua/profesija/2013-06-06/82284 «Вороги преси» за версією НМПУ та ІМІ&nbsp;— Азаров, Янукович, Захарченко, Княжицький та інші.] ''Телекритика''. 06.06.2013.</ref>.
  +
 
[[Павло Шеремет]]<ref>[https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2015/04/3/7063579/ Про ТВi и двуличных политиков] ''Українська правда''. 03.04.2015.</ref>, [[Мустафа Наєм]], [[Дмитро Тузов]], [[Сергій Лещенко]] та інші незалежні журналісти неодноразово звинувачували Княжицького у рейдерському захопленні<ref>[https://hmarochos.kiev.ua/2015/03/24/nayguchnishi-reyderski-zahoplennya-v-kiyevi/ Найгучніші рейдерські захоплення в Києві]</ref> телеканалу «[[ТВі]]».
  +
  +
Сам Княжицький згадує про це:
  +
{{цитата|Рейдерство — це злочин. Але ж ніхто ніколи мене в цьому злочині не звинувачував. ТВі — це був збитковий опозиційний канал, який не мав доступу до частот і був виключений із кабельних мереж. Тому захоплювати його не було жодного сенсу. Сама торгова марка ТВі, яка й була там головною цінністю, належала мені, Портнікову й Шевченку. Канал просто намагалися знищити, але завдяки тому, що ми його тоді відстояли, ТВі залишився одним із небагатьох каналів, які підтримали Майдан.
   
  +
Із понад двохсот осіб звільнилося тридцять. Тому говорити, що колектив пішов, — м’яко кажучи, перебільшення. Пішло декілька режисерів і журналісти, які робили програми, значна частина з яких на каналі не працювала, а була запрошеними ведучими. Але решта журналістів залишилися працювати. Серед них — Віталій Портніков, Єгор Чечеринда, Артем Шевченко. Залишився також увесь технічний склад і весь менеджмент.}}
[[Павло Шеремет]]<ref>[https://www.pravda.com.ua/rus/columns/2015/04/3/7063579/ Про ТВi и двуличных политиков] ''Українська правда''. 03.04.2015.</ref>, [[Мустафа Наєм]], [[Дмитро Тузов]], [[Сергій Лещенко]] та інші незалежні журналісти неодноразово звинувачували Княжицького у рейдерському захопленні<ref>[https://hmarochos.kiev.ua/2015/03/24/nayguchnishi-reyderski-zahoplennya-v-kiyevi/ Найгучніші рейдерські захоплення в Києві]</ref> телеканалу «[[ТВі]]».
 
   
 
== Доходи ==
 
== Доходи ==

Поточна версія на 18:27, 10 листопада 2018

Микола Леонідович Княжицький
Mykola Kniazhytshkyi.jpg
Народився 2 червня 1968(1968-06-02) (50 років)
УРСР: Львів
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Львів, Київ
Діяльність журналіст, телеведучий, кінопродюсер, керівник в медіа-сфері
Alma mater Київський державний університет:
факультет журналістики (1992)
Львівський національний університет:
факультет міжнародного права і бізнесу
Посада

народний депутат України 7-го скликання
Попередні посади:

Партія Народний фронт[1]
У шлюбі з Лариса Францівна (48 років)
Діти Леонід (26 років)
Анастасія (13 років)
Нагороди
Україна Народний депутат України
7-го скликання, 8-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Княжицький Микола Леонідович на сайті Верховної Ради України

Мико́ла Леоні́дович Княжи́цький (нар. 2 червня 1968(19680602), Львів) — український журналіст, народний депутат України 7-го та 8-го скликання, голова Комітету з питань культури і духовності. В минулому керівник медійних компаній та телеканалів Тоніс та СТБ, УТ-1, Газети 24, голова редакційної ради телеканалу ТВі. Був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Член австрійського Міжнародного інституту преси[de]. Одружений, виховує двох синів та доньку. [2] Продюсер низки документальних фільмів. [3]

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився 2 червня 1968 року у родині освітян[3].

1985 року поступив на факультет журналістики Київського державного університету, диплом отримав у 1992. Навчання на два роки було перервано військовою службою — з червня 1986 до травня 1988[2].

Наприкінці 1990-х здобув другу вищу освіту на факультеті міжнародного права і бізнесу Інституту післядипломної освіти Львівського університету ім. Франка[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після служби у війську, паралельно з навчанням у ВНЗ почав працювати за спеціальністю. З лютого 1989 до січня 1991 спеціальним кореспондентом редакції інформації Держтелерадіо УРСР, ведучим програми «Вечірні новини» та кореспондентом Центрального телебачення в Україні («Телевізійна служба новин»), яку робив разом з Анатолієм Бондаренком. Саме для цих ефірів уперше робилися кліпи Ірини Білик і групи «Скрябін».[2].

« Це були перші справді незалежні новини в Україні... Хоч вони виходили на державному телебаченні, але це була альтернатива “Актуальній камері” у “Вечірньому віснику”, де ми вперше говорили про молодих людей» »

З лютого 1991 до січня 1992 — завідуючий кореспондентського пункту спільного радянсько-канадського підприємства телерадіокомпанія «Міст». Кореспондент в Україні програми Вєсті[ru] Російської державної телерадіокомпанії, програма почала виходити в ефір з 13 травня 1991[2].

З лютого по червень 1992 року — спеціальний кореспондент політичного аналізу та прогнозу Держтелерадіо України, співведучий з Олександром Ткаченко програми «Вікна». З липня 1992 до листопада 1994 директор Центру телевізійної творчості (телепрограма «Вікна»). Один з ініціаторів створення мережі недержавних станцій УНІКА[2].

У 1992 році проти нього було відкрито кримінальну справу за наклеп, яку вів виконувач обов'язків начальника головного слідчого управлінння ГПУ Болібок. Адвокатами у справі були Юрій Айвазян і Віктор Ніказаков. За кілька місяців справу під тиском преси та громадськості було закрито[4].

З грудня 1994 року до жовтня 1998 президент ЗАТ «Міжнародний медіа центрСТБ», ведучий програми «Рейтинг». З 1997 президент телеканалу СТБ та ведучий телепрограми «Вікна-тижневик»[2].

З вересня 1998 року президент, а від 2 жовтня 1998 до 17 листопада 1998 голова правління державної акціонерної компанії «Українське телебачення і радіомовлення» та президент «Національної телекомпанії України»[2]. Але він невдовзі був звільнений президентом Кучмою, зокрема, через екстравагантну спробу закрити «пропагандистську» програму Вадима Долганова «Сім днів».

« «Ми з нового приміщення на Сирці випустили паралельну програму з покійною вже, на жаль, Наталією Кондратюк, яка вела цю програму. Долганов у цей час виходив на Хрещатику, 26, думаючи, що він — в ефірі». »

[5]

Від грудня 1998 до квітня 1999 року голова адміністративної ради ЗАТ «Міжнародний медіа центр-СТБ»[2].

З 16 березня 1999 до 20 квітня 2000 та від 18 травня 2000 по 29 березня 2002 був членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (за квотою Верховної Ради). Перебуваючи у відпустці при балотуванні до Верховної Ради, був достроково знятий з посади[6][7].

Надалі працював директором та був співласником (9 % пай) компанії «Медіадім», що володіла активами телеканалу Тоніс та Газети 24. Після того як низка журналістів, зокрема Віталій Портников, звільнилися з газети та телеканалу, звинувативши власників (можливим головним бенефіціарієм названо Олександра Костеріна) у спробах запровадити цензуру, Микола Княжицький в листопаді 2007 року також пішов з компанії. Публічно оголосивши про рейдерське захоплення своєї частки з боку Костеріна, який на той момент був головою Партії Зелених України[8].

З 2008 Микола Княжицький разом з частиною співробітників, які звільнилися з компанії «Медіадім», започаткував новий проект — телеканал ТВі («International Media Company»). Княжицький обіймає посаду головного директора ТВІ, також на телеканалі веде щотижневу авторську передачу «Вечір з Миколою Княжицькм». В одному із своїх інтерв'ю Княжицький згадує:

« ТВі — це моя була ідея. Я планував робити канал, у мене навіть компанія «Телерадіосвіт» була давно вже зареєстрована. І потім у Києві я зустрів відому людину — американського бізнесмена Олександра Альтмана, який мені сказав: «Поїдь поговори з Гусинським — він хоче підтримати твою ідею». Я так і зробив, ми з Гусинським домовилися й почали створювати цей проект. А вже пізніше Гусинський запросив до співпраці Кагаловського.

У Гусинського було своє бачення, він запросив сюди Євгенія Кисельова, Ігоря Малашенка. Я керував цим проектом. Ми разом запросили Романа Скрипіна, інших людей, які створювали новинну службу. Я займався в основному організаційними питаннями, дистрибуцією, побудовою мережі, трансляціями, побудовою студії фактично з нуля.

»

У квітні 2012 року Княжицький повідомив в ефірі ТВі про тиск на телеканал з боку податкових органів, оскільки на ТВі прийшла чергова податкова перевірка, попри те, що за кілька місяців до цього канал уже перевіряли[9]. Через два тижні Княжицький заявив, що співробітники податкової міліції «почали тероризувати» осіб, які надавали послуги телеканалу[10]. Податкова служба заявила, що «телеканал скористався послугами конвертаційно-транзитного угруповання на суму понад 2,2 млн грн.»[11].

У липні 2012 року податкова повідомила про порушення кримінальної справи стосовно Княжицького за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн гривень[12]. За словами Княжицького, телеканал при сплаті податків зараховував неповернене йому державою ПДВ[12]. Прес-служба президента Януковича випустила повідомлення про те, що президент висловив своє занепокоєння і доручив перевірити законність відкриття справи[13]. У той же час телеканал без попередження було відключено кабельною мережею «Тріолан» у 11 містах Україні[14]. Представник організації «Репортери без кордонів» назвав те, що відбувається, залякуванням українських журналістів перед виборами[15]. США закликали владу України припинити переслідування за цією справою і забезпечити плюралізм і незалежність ЗМІ[16][17]. У результаті прокуратура скасувала постанову податкової міліції про порушення кримінальної справи проти Миколи Княжицького[18].

2013 року відкриває телеканал «Еспресо TV» і є його власником, генеральним директором та ведучим програми «Княжицький». Новостворений телеканал стає одразу популярним під час Євромайдану, оскільки його камери виявилися завчасно розташовані в епіцентрі подій. Канал і донині є одним із провідних інформаційних телеканалів України.

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

Балотувався, як самовисуванець на парламентських виборах 2002 року, в мажоритарному окрузі № 117 (Львівська область). Вибори програв — посів друге місце з 14,4 % голосів, поступився нашоукраїнцю Павлу Качуру[19]. Судився щодо результатів голосування, проте програв в апеляційному суді Львівської області[20]. Зі слів самого Княжицького саме з його балотуванням до Верхової Ради пов'язане його раптове звільнення з посади члена Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення[7].

30 липня 2012 року стало відомо, що Княжицький балотуватиметься до Верховної Ради України за списком об'єднаної опозиції «Батьківщини» під 11-м номером. На час кампанії він взяв відпустку з посади гендиректора ТВі[21]. Ставши народним депутатом, очолив підкомітет з питань телебачення і радіомовлення Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформації[22]. У цій якості активно виступав за прийняття Закону «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України»[23].

З 27 листопада 2014 р. — народний депутат України. Обраний по Загальнодержавному багатомандатному округу від партії «Народний фронт». З 4 грудня 2014 — Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності. М. Княжицький є автором Проекту про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення системи державного управління в книговидавничій сфері (№ 3084), в якому пропонується створити український Інститут книги[24][25]. Проте, ця пропозиція отримала критичну оцінку Української бібліотечної асоціації, яка вказала на низку положень, що суперечать Конституції та Законам України[26]. 27 листопада 2015 року вніс пропозицію щодо законопроекту № 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», який був ухвалений Верховною Радою 28 січня 2016 року.

Також Княжицький є одним із авторів законопроекту «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запровадження контрактної форми роботи в галузі культури та конкурсної процедури призначення керівника державного чи комунального закладу культури» (№ 2669-д)[27], що був негативно сприйнятий мистецькою громадськістю[28][29][30].Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту № 4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора». Проте цей законопроект викликав осуд представників кіно- і телеіндустрії, мета якого, на їхню думку, тиск на акторів та порушення 10 статті Європейської Конвенції з прав людини. Окрім цього, Княжицький є одним з авторів законопроекту № 4303 «Про внесення змін до деяких законів України стосовно обмеження використання медійної продукції держави-агресора».

У 2016 році долучився до створення Закону «Про внесення змін до Закону України „Про авторське право і суміжні права“ щодо використання об'єктів авторського права в пародіях, попурі та карикатурах».  

27 жовтня 2016 року Микола Княжицький разом з депутатом Вікторією Сюмар зареєстрували законопроект № 5313 «Про внесення змін до деяких законів України щодо мови аудіовізуальних (електронних) засобів масової інформації». Вони пропонують встановити на телебаченні обов'язкові квоти передач і фільмів українською мовою.

Критика[ред. | ред. код]

Княжицький потрапив до списку «Вороги преси — 2012/2013» Національної спілки журналістів України через відсутність прозорості медіавласності та цензурування матеріалів на телеканалі «ТВі»[31] та посів 8-ме місце за результатами антирейтингу «Вороги преси в Україні 2012», який був створений Незалежною медіа-профспілкою України спільно з Інститутом масової інформації, через знищення репутації цього телеканалу[32].

Павло Шеремет[33], Мустафа Наєм, Дмитро Тузов, Сергій Лещенко та інші незалежні журналісти неодноразово звинувачували Княжицького у рейдерському захопленні[34] телеканалу «ТВі».

Сам Княжицький згадує про це:

« Рейдерство — це злочин. Але ж ніхто ніколи мене в цьому злочині не звинувачував. ТВі — це був збитковий опозиційний канал, який не мав доступу до частот і був виключений із кабельних мереж. Тому захоплювати його не було жодного сенсу. Сама торгова марка ТВі, яка й була там головною цінністю, належала мені, Портнікову й Шевченку. Канал просто намагалися знищити, але завдяки тому, що ми його тоді відстояли, ТВі залишився одним із небагатьох каналів, які підтримали Майдан.

Із понад двохсот осіб звільнилося тридцять. Тому говорити, що колектив пішов, — м’яко кажучи, перебільшення. Пішло декілька режисерів і журналісти, які робили програми, значна частина з яких на каналі не працювала, а була запрошеними ведучими. Але решта журналістів залишилися працювати. Серед них — Віталій Портніков, Єгор Чечеринда, Артем Шевченко. Залишився також увесь технічний склад і весь менеджмент.

»

Доходи[ред. | ред. код]

Згідно даних Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування в 2015 році Микола Княжицький задекларував $720 тис. готівкових коштів і 3,75 млн гривень, його дружина — $300 тис.,7 відеокамер Canon і Sony, комп'ютер Apple iMac, 4 портативних пристрої бездротової передачі сигналу за допомогою 3G LU400, сервер видеоінжест 4-х канальний, сервер графічного оформлення ефірного мовлення, сервер зберігання відеоконтенту і дизельну електростанцію HYW-45 T5 в шумопоглинаючому капоті.

Особисте життя[ред. | ред. код]

  • Захоплюється літературою.

Сім'я[ред. | ред. код]

  • Дружина — Княжицька Лариса Францівна, в дівоцтві Чеховська, Микола та Лариса разом закінчили ВНЗ, прес-менеджер, 1970 року народження[2].
  • Сини — Княжицький Леонід Миколайович, 1992 року народження[2] та Княжицький Антон Миколайович, 2014 року народження.
  • Донька — Анастасія, 2005 року народження[35].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний портал Верховної Ради України
  2. а б в г д е ж и к л картка: Княжицький Микола Леонідович. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  3. а б в Чат-конференція з Миколою Княжицьким. Телекритика. 2004-03-24. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  4. Княжицький М. Про наклеп. ТВі. 18.09.2012.
  5. [Княжицький: «У нас олігархічні канали ніколи не були справді критичними до президентів, поки не починалася революція»]
  6. Постанови і укази про призначення та звільнення. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  7. а б Микола Княжицький: “Я гадаю, що у “1+1” можуть бути проблеми”. Телекритика. 2002-02-08. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  8. Микола Княжицький: «Від лютого 2007 року на платіжних документах «МедіаДому» немає жодного мого підпису». Телекритика. 2007-11-05. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-06. 
  9. Княжицький заявив про тиск на ТВі з боку податкової. Телекритика. 2012-04-13. Процитовано 2012-07-21. 
  10. ТВі заявляє про протизаконні дії податкової міліції і просить нардепів та громадян допомогти. Телекритика. 2012-04-26. Процитовано 2012-07-21. 
  11. Податкова: ТВі скористався послугами конвертаційно-транзитного угрупування на суму понад 2,2 млн грн.. Телекритика. 2012-04-27. Процитовано 2012-07-21. 
  12. а б Проти Княжицького порушена справа за ухилення від сплати податків на суму понад 3 млн грн.. Телекритика. 2012-07-12. Процитовано 2012-07-21. 
  13. Янукович занепокоєний подіями довкола ТВі і LB.ua. Телекритика. 2012-07-19. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-21. 
  14. ТВі виключили з кабельних мереж на користь каналу Арбузова. Українська правда. 2012-07-20. Процитовано 2012-07-21. 
  15. «Репортери без кордонів» заявляють про залякування українських журналістів перед виборами. Телекритика. 2012-07-20. Архів оригіналу за 2012-08-08. Процитовано 2012-07-21. 
  16. Statement on Prosecutions of Independent Media in Ukraine. USOSCE. 2012-07-26. Процитовано 2012-07-27. 
  17. США призвали власти Украины прекратить преследование LB.ua и ТВі. LB.ua. 2012-07-26. Процитовано 2012-07-27. 
  18. Прокуратура закрила справу проти гендиректора ТВІ. Українська правда. 2012-07-27. Процитовано 2012-07-27. 
  19. Виборчий округ № 117. Центральна виборча комісія України. 2002-03-31. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  20. Княжицький вважає політичним рішення суду по його скарзі на 117-й окружкомІнтерфакс-Україна. Телекритика. 2002-04-11. Архів оригіналу за 2013-07-22. Процитовано 2012-05-05. 
  21. Микола Княжицький іде 11-м номером списку «Батьківщини». Телекритика. 2012-07-30. Архів оригіналу за 2012-08-19. Процитовано 2012-08-05. 
  22. Микола Княжицький на сайті Верховної Ради України. Верховна Рада України. 2012-12-12. Процитовано 2013-03-30. 
  23. Остання редакція закону про суспільне мовлення, що може бути прийнята 17 квітня / Суспільне Detector.media, 16 квітня 2014
  24. Картка законопроекту на сайті Верховної ради
  25. Микола Княжицький ініціює створення в Україні Інституту книги // Телекритика
  26. Звернення УБА до Голови ВР України, голів профільних парламентських комітетів, народних депутатів України
  27. Картка Законопроекту № 2669-д на сайті Верховної Ради
  28. «Свого не цурайтесь…», чи Чого хоче пані Подоляк? Лист театральних діячів на сайті Гордона
  29. Відкритий лист Мистецької комісії Громадської ради при Міністерстві культури
  30. Театр, ложі. Сцена № 2669-Д // Дзеркало тижня
  31. «Вороги преси — 2012/2013»: версія НСЖУ. Телекритика. 05.06.2013.
  32. «Вороги преси» за версією НМПУ та ІМІ — Азаров, Янукович, Захарченко, Княжицький та інші. Телекритика. 06.06.2013.
  33. Про ТВi и двуличных политиков Українська правда. 03.04.2015.
  34. Найгучніші рейдерські захоплення в Києві
  35. Валентина Самченко. Микола Княжицький: Виживемо, якщо не буде авторитаризму // Україна Молода. — 2011. — Вип. #174-175 (30 вересня). Процитовано 2012-05-06.

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 3-й президент НТКУ
5 жовтня 1998  — 17 листопада 1998
Наступник:
Лешик Віктор Костянтинович Кулик Зіновій Володимирович