| [перевірена версія] | [очікує на перевірку] |
|
|
|
Після першої світової війни край письменниці був окупований боярською Румунією. Буржуазна влада переслідує О. Кобилянську. |
|
Після першої світової війни край письменниці був окупований боярською Румунією. Буржуазна влада переслідує О. Кобилянську. |
|
|
|
|
|
⚫ |
У 1940 році Ольгу Кобилянську було нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Вона була прийнята в члени [[Спілка радянських письменників України|Спілки радянських письменників України]]. Вітання, видання творів у Києві, листи від радянських громадян — все це додавало наснаги письменниці. |
|
У 1927 році на сорокарічний ювілей О. Кобилянської уряд Радянської України призначив їй персональну пенсію. |
|
|
|
|
|
|
⚫ |
Коли у 1941 році стався віроломний напад гітлерівської Німеччини, паралізована, вже похила віком письменниця не могла евакуюватися з Чернівців. Окупанти провели обшук у квартирі О. Кобилянської, забрали рукописи, частина яких безслідно зникла. Румунським урядом було дано розпорядження передати письменницю військовому суду. Наміри окупантів залишилися нездійсненими, бо 21 березня 1942 року у віці 78 років Ольга Кобилянська померла. Окупаційна влада заборонила громадськості провести в останню путь письменницю-патріотку так, як вона цього заслужила. На похороні були лише рідні й близькі Ольги Юліанівни. |
| ⚫ |
У 1940 році було широко відзначено 55-річний ювілей творчої діяльності письменниці. Ольгу Кобилянську було нагороджено Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР. Вона була прийнята в члени [[Спілка радянських письменників України|Спілки радянських письменників України]]. Вітання, видання творів у Києві, листи від радянських громадян — все це додавало наснаги письменниці. |
|
|
|
|
| ⚫ |
Коли у 1941 році стався віроломний напад гітлерівської Німеччини, паралізована, вже похила віком письменниця не могла евакуюватися з Чернівців. Окупанти провели обшук у квартирі О. Кобилянської, забрали рукописи, частина яких безслідно зникла. Румунським урядом було дано розпорядження передати письменницю військовому суду. Наміри окупантів залишилися нездійсненими, бо 21 березня 1942 року у віці 78 років Ольга Кобилянська померла. Окупаційна влада заборонила громадськості провести в останню путь письменницю-патріотку так, як вона цього заслужила. На похороні були лише рідні й близькі Ольги Юліанівни. |
|
|
|
|
|
|
== Літературна діяльність == |
|
== Літературна діяльність == |
|
|
|
[[Категорія:Уродженці Буковини]] |
|
[[Категорія:Уродженці Буковини]] |
|
[[Категорія:Померли в Чернівцях]] |
|
[[Категорія:Померли в Чернівцях]] |
|
|
[[Категорія:Поховані на Руському кладовищі Чернівців]] |
|
[[Категорія:Надпопулярні статті]] |
|
[[Категорія:Надпопулярні статті]] |
|
[[Категорія:Персоналії:Герцогство Буковина]] |
|
[[Категорія:Персоналії:Герцогство Буковина]] |