Відмінності між версіями «Ковальов Олександр Олександрович»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][перевірена версія]
Рядок 1: Рядок 1:
{{Othernames|Ковальов}}
 
 
{{Скульптор
 
{{Скульптор
 
| Ім'я = Ковальов Олександр Олександрович
 
| Ім'я = Ковальов Олександр Олександрович
 
| Оригінал імені =
 
| Оригінал імені =
| Фото =
+
| Фото = Ковальов Олександр Олександрович.jpg
| Ширина = 200пкс
+
| Ширина = 250пкс
 
| Підпис =
 
| Підпис =
| Ім'я при народженні =
 
 
| Дата народження = {{дата народження|31|12|1915|18}}
 
| Дата народження = {{дата народження|31|12|1915|18}}
| Місце народження = м. [[Рогачов]], {{МН|Гомельська область|Гомельської області}}, [[Білорусія]]
+
| Місце народження = [[Рогачов]], {{МН|Гомельська область|Гомельської області}}, [[Білорусія]]
 
| Дата смерті = {{Дата смерті з віком|1991|12|31|1915|12|18}}
 
| Дата смерті = {{Дата смерті з віком|1991|12|31|1915|12|18}}
 
| Місце смерті = {{МісцеСмерті|Київ|в Києві}}
 
| Місце смерті = {{МісцеСмерті|Київ|в Києві}}
Рядок 22: Рядок 20:
 
| Працював у містах =
 
| Працював у містах =
 
| Основні роботи =
 
| Основні роботи =
| Нагороди = {{Сталінська премія|1950}} {{Премія Тараса Шевченка|1975}}
+
| Нагороди = {{Орден Трудового Червоного Прапора}}
 
| автограф =
 
| автограф =
 
}}{{Othernames|Ковальов}}
| Сайт =
 
 
'''Ковальо́в Олекса́ндр Олекса́ндрович''' (* {{OldStyleDate|31|грудня|1915|18}} — † [[18 грудня]] [[1991]], [[Київ]]) — український [[скульптор]], майстер станкового і монументального портрета.
}}
 
   
 
Навчався у [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київському художньому інституті]] (1935–1942, педагоги — [[Кратко Бернард Михайлович|Бернард Кратко]], [[Шервуд Леонід Володимирович|Леонід Шервуд]]).
'''Ковальо́в Олекса́ндр Олекса́ндрович''' (* {{OldStyleDate|31|грудня|1915|18}} — † [[18 грудня]] [[1991]], [[Київ]]) — український [[скульптор]], [[народний художник УРСР]] ([[1963]]), [[народний художник СРСР]] ([[1979]]), майстер станкового і монументального портрета.
 
 
Навчався у [[Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури|Київському художньому інституті]] (1935–1942, педагоги — [[Кратко Бернард Михайлович|Бернард Кратко]], [[Шервуд Леонід Володимирович|Леонід Шервуд]]).
 
   
 
== Твори ==
 
== Твори ==
Композиція «Народний месник» (1942), портрети Льва Ревуцького, Петра Чайковського (обидва — 1945), Миколи Лисенка (1946), Максима Рильського (1947), Олени Хобти (1950), Володимира Філатова (1950—52), Миколи Гоголя (1953), Богдана Хмельницького (1954), Тараса Шевченка (1956), П. Козицького (1957), Бориса Гмирі (1960), Валентина Глушка (1978), Євгена Патона (1980), Олексія Стаханова (1985), Олександра Пушкіна (1990);
+
Композиція «Народний месник» (1942), портрети Льва Ревуцького, Петра Чайковського (обидва — 1945), Миколи Лисенка (1946), Максима Рильського (1947), Олени Хобти (1950), Володимира Філатова (1950—52), Миколи Гоголя (1953), Богдана Хмельницького (1954), Тараса Шевченка (1956), П. Козицького (1957), Бориса Гмирі (1960), Валентина Глушка (1978), Євгена Патона (1980), Олексія Стаханова (1985), Олександра Пушкіна (1990);
   
Меморіальні дошки і пам'ятники на могилах: Володимиру Філатову в Одесі, Пилипу Козицькому, Дем'яну Коротченку, Василю Касіяну, Костянтину Данькевичу, Льву Ревуцькому (всі — в Києві).
+
Меморіальні дошки і пам'ятники на могилах: Володимиру Філатову в Одесі, Пилипу Козицькому, Дем'яну Коротченку, Василю Касіяну, Костянтину Данькевичу, Льву Ревуцькому (всі — в Києві).
   
 
Пам'ятники Григорію Вакуленчуку (Одеса, 1958), Олександру Пушкіну (Київ, станція метро «{{м|Університет|Київ}}», 1960; Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), [[Пам'ятник Миколі Лисенку (Київ)|Миколі Лисенку]] (Київ, 1965), Iвану Карпенку-Карому (Тобілевичу) в заповіднику-музеї «Хутір Надія» на Кіровоградщині (1969), Максиму Рильському біля літературно-меморіального музею в Києві (1968), на батьківській садибі в с. Романівці на Житомирщині (1970), Валентину Глушку (Одеса, 1974), Олександру Пушкіну (Гурзуф, Крим, 1975), Миколі Гоголю в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області (1984), монументальне погруддя Тараса Шевченка (Київська національна опера, 1988), Тарасу Шевченку в м. Білій Церкві Київської обл. (1991).
 
Пам'ятники Григорію Вакуленчуку (Одеса, 1958), Олександру Пушкіну (Київ, станція метро «{{м|Університет|Київ}}», 1960; Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), [[Пам'ятник Миколі Лисенку (Київ)|Миколі Лисенку]] (Київ, 1965), Iвану Карпенку-Карому (Тобілевичу) в заповіднику-музеї «Хутір Надія» на Кіровоградщині (1969), Максиму Рильському біля літературно-меморіального музею в Києві (1968), на батьківській садибі в с. Романівці на Житомирщині (1970), Валентину Глушку (Одеса, 1974), Олександру Пушкіну (Гурзуф, Крим, 1975), Миколі Гоголю в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області (1984), монументальне погруддя Тараса Шевченка (Київська національна опера, 1988), Тарасу Шевченку в м. Білій Церкві Київської обл. (1991).
   
 
== Відзнаки ==
 
== Відзнаки ==
* Лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії другого ступеню]] ([[1950]], за скульптурний портрет [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]] [[Хобта Олена Семенівна|О. С. Хобти]]),
+
Лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії другого ступеня]] ([[1950]]; за скульптурний портрет [[Герой Соціалістичної Праці|Героя Соціалістичної Праці]] [[Хобта Олена Семенівна|О.&nbsp;С.&nbsp;Хобти]]) та [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка]] ([[1975]]; за скульптурні портрети [[Коротченко Дем'ян Сергійович|Д.&nbsp;С.&nbsp;Коротченка]], [[Рильський Максим Тадейович|М.&nbsp;Т.&nbsp;Рильського]], [[Філатов Володимир Петрович|В.&nbsp;П.&nbsp;Філатова]])<ref>[http://www.knpu.gov.ua/content/kovalov-oleksandr-oleksandrovich Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка]</ref>.
  +
* Лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка]] ([[1975]], за скульптурні портрети наших сучасників — [[Коротченко Дем'ян Сергійович|Д. С. Коротченка]], [[Рильський Максим Тадейович|М. Т. Рильського]], [[Філатов Володимир Петрович|В. П. Філатова]]).
 
  +
[[Народний художник УРСР]] (з [[1963]] року), [[народний художник СРСР]] (з [[1979]] року). Нагороджений [[орден Трудового Червоного Прапора|орденом Трудового Червоного Прапора]].
   
 
== Зображення ==
 
== Зображення ==
Рядок 50: Рядок 47:
 
</gallery>
 
</gallery>
   
== Джерела ==
+
== Примітки ==
  +
{{reflist}}
* {{МУ-92|С=302}}<!--С. 302.-->
 
* [http://www.knpu.gov.ua/content/kovalov-oleksandr-oleksandrovich Ковальов Олександр Олександрович] // Комітет з Національної премії України ім. Тараса Шевченка
 
* [http://mirslovarei.com/content_bes/Kovalev-28335.html mirslovarei.com]{{ref-ru}}
 
   
  +
== Література ==
{{bio-stub}}
 
 
* {{МУ-92|С=302}} стор. 302.
  +
* {{УРЕ}}
   
 
[[Категорія:Українські скульптори]]
 
[[Категорія:Українські скульптори]]
  +
[[Категорія:Лауреати Сталінської премії]]
  +
[[Категорія:Лауреати Шевченківської премії 1975 року]]
 
[[Категорія:Народні художники УРСР]]
 
[[Категорія:Народні художники УРСР]]
 
[[Категорія:Народні художники СРСР]]
 
[[Категорія:Народні художники СРСР]]

Версія за 11:44, 9 вересня 2012

Ковальов Олександр Олександрович
Ковальов Олександр Олександрович.jpg
Народився 18 (31) грудня 1915(19151231)
Рогачов, Гомельська область, Білорусія
Помер Шаблон:Дата смерті з віком
Громадянство СРСР СРСР
Навчання Київський художній інститут
Напрямок скульптор
Нагороди

Орден Трудового Червоного Прапора

Ковальо́в Олекса́ндр Олекса́ндрович (* 18 (31) грудня 1915 — † 18 грудня 1991, Київ) — український скульптор, майстер станкового і монументального портрета.

Навчався у Київському художньому інституті (1935–1942, педагоги — Бернард Кратко, Леонід Шервуд).

Твори

Композиція «Народний месник» (1942), портрети Льва Ревуцького, Петра Чайковського (обидва — 1945), Миколи Лисенка (1946), Максима Рильського (1947), Олени Хобти (1950), Володимира Філатова (1950—52), Миколи Гоголя (1953), Богдана Хмельницького (1954), Тараса Шевченка (1956), П. Козицького (1957), Бориса Гмирі (1960), Валентина Глушка (1978), Євгена Патона (1980), Олексія Стаханова (1985), Олександра Пушкіна (1990);

Меморіальні дошки і пам'ятники на могилах: Володимиру Філатову в Одесі, Пилипу Козицькому, Дем'яну Коротченку, Василю Касіяну, Костянтину Данькевичу, Льву Ревуцькому (всі — в Києві).

Пам'ятники Григорію Вакуленчуку (Одеса, 1958), Олександру Пушкіну (Київ, станція метро «Університет», 1960; Київ, 1962; Нью-Йорк, 1970), Миколі Лисенку (Київ, 1965), Iвану Карпенку-Карому (Тобілевичу) в заповіднику-музеї «Хутір Надія» на Кіровоградщині (1969), Максиму Рильському біля літературно-меморіального музею в Києві (1968), на батьківській садибі в с. Романівці на Житомирщині (1970), Валентину Глушку (Одеса, 1974), Олександру Пушкіну (Гурзуф, Крим, 1975), Миколі Гоголю в с. Гоголевому Шишацького району Полтавської області (1984), монументальне погруддя Тараса Шевченка (Київська національна опера, 1988), Тарасу Шевченку в м. Білій Церкві Київської обл. (1991).

Відзнаки

Лауреат Сталінської премії другого ступеня (1950; за скульптурний портрет Героя Соціалістичної Праці О. С. Хобти) та Державної премії УРСР імені Тараса Шевченка (1975; за скульптурні портрети Д. С. Коротченка, М. Т. Рильського, В. П. Філатова)[1].

Народний художник УРСР1963 року), народний художник СРСР1979 року). Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора.

Зображення

Примітки

Література