Коган Леонід Борисович

Леонід Борисович Коган
рос.  Леонид Борисович Коган
Основна інформація
Дата народження	14 листопада 1924(1924-11-14)
Місце народження	Катеринослав, УРСР
Дата смерті	17 грудня 1982(1982-12-17) (58 років)
Місце смерті	Митищі, СРСР
Поховання	Новодівочий цвинтар
Громадянство	СРСР
Професія	виконавець, педагог
Інструменти	скрипка
Жанр	академічна музика
Нагороди
Файли у Вікісховищі?

Леонід Борисович Коган (*14 листопада 1924, Катеринослав, УРСР — †17 грудня 1982, Митищі, СРСР) — видатний український, радянський скрипаль та педагог. Один з найяскравіших представників радянської скрипкової школи.

Біографія

Леонід Коган зі скрипкою

Народився в Катеринославі (нині — Дніпро) 14 листопада 1924 року в сім'ї скрипаля-любителя, фотографа за професією. Хлопчик рано розкрив свої музичні здібності, і його сім'я переїхала до Москви. З десяти років навчався у класі Абрама Ямпольського, 1936 року вступив до нього у Московську Центральну музичну школу. У нього ж закінчив 1948 року Московську консерваторію, а 1953 — аспірантуру того самого закладу.

Дебют Когана на великій сцені відбувся 1941 року: він виступив з концертом Йоганнеса Брамса у Великій залі Московської консерваторії. З 1944 року — соліст Московської філармонії. 1951 року здобув перемогу на конкурсі ім. королеви Єлизавети у Брюсселі. З наступного року і до кінця життя викладав у Московській консерваторії.

Помер 17 грудня 1982 року під час поїздки у потязі. Похований на Новодівочому цвинтарі у Москві.

Син Леоніда Когана Павло — диригент, художній керівник Московського державного академічного симфонічного оркестру.

Творчість

Леонід Коган представляв так зване «романтично-віртуозне» крило радянської скрипкової школи. Іще з консерваторських років давав багато концертів, у тому числі — за кордоном. Репертуар скрипаля включав усю відому скрипкову музику, а також твори сучасників: свої концерти для скрипки з оркестром Когану присвятили Андре Жоліве, Арам Хачатурян, Тихон Хрєнников, Кара Караєв; Дмитро Шостакович починав писати для нього невтіленний Третій концерт. Коган був неперевершеним виконавцем віртуозних скрипкових мініатюр і транскрипцій, у тому числі музики Нікколо Паганіні. Виступав Коган і у складі ансамблів, в тому числі в тріо з Мстиславом Ростроповичем та Емілем Гілельсом.

За спогадами людей, близьких Когану, для нього були характерні одержимість у роботі та безкомпромісна вимогливість до себе.

«

Виконавець зобов'язаний намагатися зробити все від нього залежне, щоби публіка отримала багаті та різноманітні художні враження і пішла із зали з бажанням обов'язково відвідати наступний концерт

»

 — таким було творче кредо Когана.

Педагогічна діяльність

Леонід Коган викладав у Московській консерваторії близько 30 років. Він виховав багато талановитих учнів, серед яких — Вікторія Муллова, Марина Яшвілі, Андрій Корсаков.

Компакт-диск «Леонід Коган. Останні записи» (Мелодія)

Відзнаки

• 1951 — переможець конкурсу ім. королеви Єлизавети в Брюсселі, Бельгія
• 1955 — заслужений артист СРСР
• 1965 — лауреат Ленінської премії
• 1966 — народний артист СРСР

Інше

• У 1978 та 1982 роках був головою журі у номінації «скрипка» конкурсу Чайковського
• 1982 року знявся у ролі Нікколо Паганіні у однойменному фільмі.

Пам'ятник на могилі Леоніда Когана на Новодівочому цвинтарі у Москві

Посилання

• Леонід Коган виконує «Cantabile» Паганіні (відео)