Відмінності між версіями «Когнітивна наука»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (робот додав: ru змінив: be, bg, gd, ja, ko, sr, th, zh)
м
Рядок 4: Рядок 4:
 
У когнітивістиці спільно використовуються комп'ютерні моделі, взяті з теорії штучного інтелекту, і експериментальні методи, узяті з психології і фізіології вищої нервової діяльності, для розробки точних теорій роботи людського [[Мозок | мозку]].
 
У когнітивістиці спільно використовуються комп'ютерні моделі, взяті з теорії штучного інтелекту, і експериментальні методи, узяті з психології і фізіології вищої нервової діяльності, для розробки точних теорій роботи людського [[Мозок | мозку]].
   
Часто відзначають, що когнітивістика багато в чому завдячує своєю появою вченню про [[Ноосфера | ноосферу]]. Ключовим технічним досягненням, які зробили когнітивістика можливою, стали нові методи сканування мозку. [[Томографія]], [[електроенцефалографія]] та інші методи вперше дозволили зазирнути всередину мозку і отримати дані про його роботу. Важливу роль зіграли і все більш потужні комп'ютери.
+
Часто відзначають, що когнітивістика багато в чому завдячує своєю появою вченню про [[Ноосфера | ноосферу]]. Ключовим технічним досягненням, які зробили когнітивістику можливою, стали нові методи сканування мозку. [[Томографія]], [[електроенцефалографія]] та інші методи вперше дозволили зазирнути всередину мозку і отримати дані про його роботу. Важливу роль зіграли і все більш потужні комп'ютери.
   
 
Прогрес у когнітивістиці, що спостерігається зараз, як вважають вчені, дозволить «розгадати загадку розуму», тобто описати і пояснити процеси в [[Головний мозок | мозку людини]], відповідальні за [[Вища нервова діяльність | вищу нервову діяльність]] людини. Це дозволить створити системи так званого сильного [[Штучний інтелект | штучного інтелекту]], який буде володіти здібностями до самостійного навчання, творчості, вільного спілкування з людиною.
 
Прогрес у когнітивістиці, що спостерігається зараз, як вважають вчені, дозволить «розгадати загадку розуму», тобто описати і пояснити процеси в [[Головний мозок | мозку людини]], відповідальні за [[Вища нервова діяльність | вищу нервову діяльність]] людини. Це дозволить створити системи так званого сильного [[Штучний інтелект | штучного інтелекту]], який буде володіти здібностями до самостійного навчання, творчості, вільного спілкування з людиною.

Версія за 00:24, 21 грудня 2010

Когнітивна гексаграма, яка демонструє що когнітивна наука складається з кількох взаємопов'язаних наукових дисциплін

Когнітивістика (когнітивна наука) (лат. cognitio — пізнання) — міждисциплінарний науковий напрям, що об'єднує теорію пізнання, когнітивну психологію, нейрофізіологію, когнітивну лінгвістику і теорію штучного інтелекту.

У когнітивістиці спільно використовуються комп'ютерні моделі, взяті з теорії штучного інтелекту, і експериментальні методи, узяті з психології і фізіології вищої нервової діяльності, для розробки точних теорій роботи людського мозку.

Часто відзначають, що когнітивістика багато в чому завдячує своєю появою вченню про ноосферу. Ключовим технічним досягненням, які зробили когнітивістику можливою, стали нові методи сканування мозку. Томографія, електроенцефалографія та інші методи вперше дозволили зазирнути всередину мозку і отримати дані про його роботу. Важливу роль зіграли і все більш потужні комп'ютери.

Прогрес у когнітивістиці, що спостерігається зараз, як вважають вчені, дозволить «розгадати загадку розуму», тобто описати і пояснити процеси в мозку людини, відповідальні за вищу нервову діяльність людини. Це дозволить створити системи так званого сильного штучного інтелекту, який буде володіти здібностями до самостійного навчання, творчості, вільного спілкування з людиною.

Складові когнітивістики

До когнітивних наук також відносять експериментальну психологію, когнітивну антропологію, когнітивну географію.

Посилання (англ.)

  • Baumgartner, P., et al. Eds. (1995). Speaking Minds: Interviews With Twenty Eminent Cognitive Scientists. Princeton, NJ: Princeton University Press.
  • Bechtel, W. et al. Ed. (1999). A Companion to Cognitive Science. Blackwell Companions to Philosophy. Malden, MA: Blackwell Publishers.
  • Damasio, A. R. (1994). Descartes' Error: Emotion, Reason and the Human Brain. New York: Grosset/Putnam.
  • Gardner, H. (1985). The Mind's New Science. New York: Basic Books.
  • Gazzaniga, M. S. Ed. (1996). Conversations in the Cognitive Neurosciences. New York: The MIT Press.
  • Hunt, M. (1982). The Universe Within: A New Science Explores the Human Mind. Brighton: The Harvester Press.
  • Lakoff, G and Johnson, M. (1999). Philosophy In The Flesh. New York: Basic Books.
  • Port, Robert F. and vanGelder, Tim (1995). Mind as Motion: Explorations in the Dynamics of Cognition. Cambridge, MA: The MIT Press. ISBN 0262161508 .
  • Sun, Ron & L. Bookman, (eds.), Computational Architectures Integrating Neural and Symbolic Processes. Kluwer Academic Publishers, Needham, MA. 1994.
  • Thagard, P. (2nd, 2005). Mind : Introduction to Cognitive Science. Cambridge, MA: The MIT Press.
  • Thelen, Esther and Smith, Linda B. (1996). A Dynamic Systems Approach to the Development of Cognition and Action. Cambridge, MA: The MIT Press. ISBN 026270059X .
  • Gardner, Howard (1987). The Minds New Science: A History of the Cognitive Revolution. New York: Basic Books.

Детальніше

Загальне
Класичні праці
Визначення
Публікації і видавці

Зовнішні посилання

Див. також