Відмінності між версіями «Козацьке коло»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
м (перейменував «Козацьке коло» на «Козачий круг»)
Рядок 1: Рядок 1:
Козацьке коло (козачий круг) - основа козацького життя і громадського управління, яка існувала в степу з давніх давен. Козацький круг іншими словами це козача рада, зібрання всіх вільних дорослих чоловіків (козаків) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували отаманів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні питання, укладали і розривали шлюби і т.д.
+
Козацьке коло (козачий круг) - основа козацького життя і громадського управління, яка існувала в [[степ]]у з давніх давен. Козацький круг іншими словами це козача рада, зібрання всіх вільних дорослих чоловіків (козаків) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували отаманів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні питання, укладали і розривали шлюби і т.д.
   
Аналогами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні інститути як народні збори у Греції та Римі, народне віче на Русі, сільські сходи на Україні і в Россії, християнську церкву (коло віруючих, слово спільного походження зі словами circle і цирк), церковні і земські собори (зібрання), кагали і синагоги (грец.зібрання) у старожитніх єврейських громадах до XIX ст. тощо.
+
Аналогами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні [[інститут]]и як народні збори у Греції та Римі, народне віче на Русі, сільські сходи на Україні і в Россії, християнську церкву (коло віруючих, слово спільного походження зі словами circle і цирк), церковні і земські собори (зібрання), кагали і синагоги (грец.зібрання) у старожитніх єврейських громадах до XIX ст. тощо.
   
 
Серед пам'яток козачого звичаєвого права, в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завєтам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців, які у XVIII ст. перейшли в підданство Османської імперії.
 
Серед пам'яток козачого звичаєвого права, в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завєтам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців, які у XVIII ст. перейшли в підданство Османської імперії.
Рядок 7: Рядок 7:
 
Відомі випадки (до XX ст.) відмови козаків визнавати православних священнослужителів, які відмовлялися підкоритися рішенню кругу і конфліктів на цьому грунті з вищою церковною ієрархією Россійської імперії.
 
Відомі випадки (до XX ст.) відмови козаків визнавати православних священнослужителів, які відмовлялися підкоритися рішенню кругу і конфліктів на цьому грунті з вищою церковною ієрархією Россійської імперії.
   
== Козачий круг і шлюб ==
+
== Козачий круг і [[шлюб]] ==
   
 
Цитата з книги Астапенко М., Левченко В. Будет помнить вся Россия (російською): "Помню, батя сказывал, как деды наши женились. Казак брал невесту и вел ее в круг. Поклонившись на все четыре стороны и назвав ее по имени, говорил: «Ты будь мне жена». А та, поклонившись казаку в ноги, говорила: «Ты будь мне мужем». После этого они целовались, принимали от круга поздравления и брак считался законным. И расходились легко. Казак, взяв за руку жену, вводил ее в круг и говорил: «Друзья, верные казаки. Я некоторое время имел жену. Она была мне услужливой, верной супругой, теперь она мне не жена, а я ей не муж. Кто ее желает, может взять». Отказанную жену любой мог взять себе в жены, прикрыв ее полою своего платья."
 
Цитата з книги Астапенко М., Левченко В. Будет помнить вся Россия (російською): "Помню, батя сказывал, как деды наши женились. Казак брал невесту и вел ее в круг. Поклонившись на все четыре стороны и назвав ее по имени, говорил: «Ты будь мне жена». А та, поклонившись казаку в ноги, говорила: «Ты будь мне мужем». После этого они целовались, принимали от круга поздравления и брак считался законным. И расходились легко. Казак, взяв за руку жену, вводил ее в круг и говорил: «Друзья, верные казаки. Я некоторое время имел жену. Она была мне услужливой, верной супругой, теперь она мне не жена, а я ей не муж. Кто ее желает, может взять». Отказанную жену любой мог взять себе в жены, прикрыв ее полою своего платья."

Версія за 20:29, 11 липня 2010

Козацьке коло (козачий круг) - основа козацького життя і громадського управління, яка існувала в степу з давніх давен. Козацький круг іншими словами це козача рада, зібрання всіх вільних дорослих чоловіків (козаків) тої чи іншої місцевості чи населеного пункту. Козацький круг (громада) вирішував всі питання козацького життя і його рішенням мусіли всі підпорядковуватись. На козачому крузі обирали і затверджували отаманів, священнослужителів, приймали послів, вирішували спірні питання, укладали і розривали шлюби і т.д.

Аналогами козацького кола в різні часи можна вважати такі суспільні інститути як народні збори у Греції та Римі, народне віче на Русі, сільські сходи на Україні і в Россії, християнську церкву (коло віруючих, слово спільного походження зі словами circle і цирк), церковні і земські собори (зібрання), кагали і синагоги (грец.зібрання) у старожитніх єврейських громадах до XIX ст. тощо.

Серед пам'яток козачого звичаєвого права, в яких розглядається поняття кола і які дійшли до наших днів важливе місце належить Завєтам Ігната, записаному звичаєвому праву козаків-некрасовців, які у XVIII ст. перейшли в підданство Османської імперії.

Відомі випадки (до XX ст.) відмови козаків визнавати православних священнослужителів, які відмовлялися підкоритися рішенню кругу і конфліктів на цьому грунті з вищою церковною ієрархією Россійської імперії.

Козачий круг і шлюб

Цитата з книги Астапенко М., Левченко В. Будет помнить вся Россия (російською): "Помню, батя сказывал, как деды наши женились. Казак брал невесту и вел ее в круг. Поклонившись на все четыре стороны и назвав ее по имени, говорил: «Ты будь мне жена». А та, поклонившись казаку в ноги, говорила: «Ты будь мне мужем». После этого они целовались, принимали от круга поздравления и брак считался законным. И расходились легко. Казак, взяв за руку жену, вводил ее в круг и говорил: «Друзья, верные казаки. Я некоторое время имел жену. Она была мне услужливой, верной супругой, теперь она мне не жена, а я ей не муж. Кто ее желает, может взять». Отказанную жену любой мог взять себе в жены, прикрыв ее полою своего платья."

Козачий круг і освіта

"Потреба у старих мала різні прояви. Але головним було те, що головною умовою виживання козаків в складних умовах навколишньої дійсності було потрібно накопичувати, аналізувати і засвоювати досвід попередніх поколінь. Саме в цій сфері були задіяні функції старих людей (на Січі - січових дідів). Все життя козака від колиски і до гробу було напруженим і невпинним навчанням. Спочатку козачок, а потім молодий і навіть не дуже молодий козак дуже уважно слухав старших і засвоював їх життєвий досвід і досвід їх попередників, збережений і донесений до нового покоління у думах і піснях, казках і переказах. По мірі появи власного досвіду і самі козачата ставали вчителями, навчаючи тих, хто був молодший за них, і так далі. Від успішного засвоєння досвіду своїх попередників, від розуміння справжніх причин їх успіхів і невдач в дуже великій мірі залежали власні успіхи і невдачі, а часто і саме життя козака. Хто погано вчився, того вбивали в першому ж бою і т.д. Всі стандартні і нестандартні ситуації, в яких опинялись їх батьки, діди, прадіди і т.д., на війні, на полюванні, в побутових ситуаціях і т.д. - вивчались, запам'ятовувались і були чудово відомі їх внукам і правнукам. Вони місяцями програвали ці ситуації, неспішно рухаючись по безмежним просторам Євразії. Проходячи кіньми нескінченні дороги вони не співали, а "грали" свої неповторні пісні. Але самі ці пісні і перекази з'являлись на світ і отримували право на подальше життя в більшості випадків на посиденьках в колі старих дідів."

Джерела